Постанова № 35689718, 19.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2013 року № 826/14805/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст"про скасування постанови №37269559 від 13.06.2013 р., зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", (надалі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст", (надалі - третя особа), про скасування постанови №37269559 від 13.06.2013 р., зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні державний виконавець вийшов за межі наданих йому законом повноважень, чим порушив права та законні інтереси позивача, що є стягувачем в зазначеному виконавчому провадженні та не може реалізувати своє право на ефективний засіб юридичного захисту та право власності внаслідок того, що державний виконавець зупинив виконавче провадження та не вчиняє дій щодо примусового виконання виконавчого документа про повернення майна стягувачу.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки діяв у спосіб та в межах встановлених чинним законодавством, а тому, оскаржувана постанова про зупинення виконавчого провадження ВП №37269559 від 13.06.2013 р. є правомірною.

В судове засідання 01.10.2013 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник третьої особи.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

05 лютого 2013 року Приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_1 вчинено Виконавчий напис (зареєстровано в реєстрі за №454) про повернення лізингоодержувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст", на користь лізингодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" об'єктів фінансового лізингу: гідравлічного молота Юнтан ННК-3А, рік випуску 2007, серійний номер 21011, вартістю 713296,37 грн.; агрегату бурового РТБ-1, рік випуску 2007, серійний номер 2, вартістю 3071998,88 грн.; що були передані в користування на підставі Договору фінансового лізингу №766-LD, укладеного 21 серпня 2008 року, та підлягають вилученню та поверненню за невиплачені платежі за період з 31 травня 2011 року по 29 липня 2011 року за користування об'єктом лізингу.

01.04.2013 р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Козаком Р.П. за заявою ТОВ "УніКредит Лізинг" було відкрите виконавче провадження ВП №37269559 з виконання Виконавчого напису нотаріуса №454, вчиненого 05.02.2013 р. приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_1 про повернення лізингоодержувачем ТОВ "БМК Планета-Міст" на користь лізингодавця ТОВ "УніКредит Лізинг" об'єкту фінансового лізингу: гідравлічний молот Юнтан ННК-ЗА, рік випуску 2007, серійний номер 21011, вартістю 713296,37 грн.; агрегат буровий РТБ-1, рік випуску 2007, серійний номер 2, вартістю 3071998,88 грн., загальною вартістю 3785295,25 грн., що були передані в користування на підставі Договору фінансового лізингу № 766- LD, укладеного 21 серпня 2008 року, та підлягають вилученню та поверненню.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.05.2013 р. у справі №910/9000/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК "Планета-Міст" про банкрутство порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "БМК Планета-Міст" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

13.06.2013 р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Козаком Р.П. на підставі п.8 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено Постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №37269559.

Згідно з вимогами частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Положеннями частини дев'ятої статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) передбачено, що в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство, для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні: грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суд звертає увагу, що виконавчий документ, на підставі якого здійснюється виконавче провадження №37269559, що зупинене оскаржуваною постановою, не містить вимог про виконання грошового зобов'язання, а встановлює обов'язок боржника речово-правового характеру - повернути стягувачеві об'єкт лізингу - речі, які визначені індивідуальними ознаками та є власністю стягувача-позивача.

Так, судом було встановлено, що відповідно до умов Договору фінансового лізингу №766-LD від 21.08.2008 р., укладеного між ТОВ "УніКредит Лізинг", як лізингодавцем, та ТОВ "БМК Планета-Міст", як лізингоодержувачем, лізингодавець прийняв на себе зобов'язання придбати предмет лізингу (гідравлічний молот Юнтан ННК-3А, рік випуску 2007, серійний номер 21011, вартістю 713296,37 грн. та агрегат буровий РТБ-1, рік випуску 2007, серійний номер 2, вартістю 3071998,88 грн.) у власність лізингоодержувача та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувача на строк та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно п.п. 1, 3, 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; своєчасно сплачувати лізингові платежі; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Положеннями частини третьої статті 8 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У свою чергу, відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та пп. 1.1 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 (далі - Порядок), передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Таким чином, Виконавчий напис нотаріуса №454 від 05.02.2013 р., на підставі якого здійснюється виконавче провадження ВП №37269559, є виконавчим документом, який підтверджує безспірність вимоги лізингодавця (позивача, стягувача) та відповідного обов'язку лізингоодержувача (третьої особи, боржника) повернути речі, що є об'єктом лізингу, у володіння лізингодавця, який є власником цього майна і надавав його в користування лізингоодержувачу на певний строк.

Зазначений вище виконавчий документ не встановлює обов'язку боржника виконати грошове зобов'язання - сплатити певну суму грошових коштів стягувачеві. Виконавчий напис нотаріуса про повернення майна є виконавчим документом речово-правового характеру.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.05.2013 р. у справі №910/9000/13, не поширюється на вимоги стягувача (позивача у цій справі) у виконавчому провадженні ВП №37269559 про повернення об'єкту лізингу на підставі Виконавчого напису нотаріуса №454 від 05.02.2013 р.

Аналогічна позиція викладена в пункті 5.6 Рекомендацій Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.2004 р. №04-5/1193, п.2.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, пов'язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 19.03.2002 р. №01-8/307.

Шляхом логічного аналізу зазначених вище норм та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що оскаржувана Постанова про зупинення виконавчого провадження ВП №37269559 від 13.06.2013 р. є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні державний виконавець з порушенням вище вказаних норм законодавства України діяв не в межах визначених повноважень, чим порушив законні права та інтереси позивача.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, в тому числі, з боку суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваної Постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №37269559 від 13.06.2013 р.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" задовольнити повністю.

2. Скасувати Постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Козак Р.П. від 13.06.2013 р. про зупинення виконавчого провадження ВП №37269559.

3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві поновити виконавче провадження ВП №37269559.

4. Судові витрати в сумі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (ідентифікаційний номер 33942232) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко