Рішення № 35689116, 19.11.2013, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7457/13-ц

№ 2/183/3881/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

19.11.2013 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Парфьонова Д.О.,

секретаря Нікітіної К.Є.,

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN80FI00000115 від 06.08.2007 року, в розмірі 38368,47 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 24.09.2013 року складає 306564,08 грн.: звернути стягнення на будинок, загальною площею 78,70 кв.м., житловою площею 32,80 кв.м. який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № DN80FI00000115 від 06.08.2007р. ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені Відповідачі договору купівлі-продажу будь яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити Відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що відповідно до укладеного договору № DN80FI00000115 від 06.08.2007 року ОСОБА_1 (надалі - відповідач) отримав кредит у розмірі 15300,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.06.2027 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № DN80FI00000115 від 06.08.2007 року сторони уклали договір іпотеки DN80FI00000115 від 06.08.2007 року, згідно умов якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 78,70, житловою площею 32,80 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 06.07.2007 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 84 335 грн. 00 коп.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 24.09.2013 року мав заборгованість в розмірі 38368,47 доларів США, яка складається з: 15426,84 доларів США - заборгованість за кредитом; 7857,73 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2614,09 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 12469,81 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Посилаючись на Закон України «Про іпотеку», позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 38368,47 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок загальною площею 78,70, житловою площею 32,80 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої він підтримує позовні вимоги та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та дату слухання повідомлені належним чином, а тому у відповідності до ст. 224 ЦПК України, суд з погодження позивача, вирішив заочно розглядати справу на підставі доказів, що є в справі.

В зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явились фіксування судового процесу на підставі ст.197 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, однак підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № DN80FI00000115 від 06.08.2007 року ОСОБА_1 (надалі - відповідач) отримав кредит у розмірі 15300,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.06.2027 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен сплачувати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 24.09.2013 року мав заборгованість в розмірі 38368,47 доларів США, яка складається з: 15426,84 доларів США - заборгованість за кредитом; 7857,73 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2614,09 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 12469,81 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.4-6).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № DN80FI00000115 від 06.08.2007 року сторони уклали договір іпотеки DN80FI00000115 від 06.08.2007 року, згідно умов якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 78,70, житловою площею 32,80 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 84 335 грн. 00 коп. Дане майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 06.07.2007 року.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» зі своєї сторони виконало умови взятого на себе зобов'язання і надало ОСОБА_1 кредит у зазначеному вище розмірі.

У відповідності до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, що також передбачено умовами підписаного іпотечного договору від 06.08.2007 року.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до нової редакції статуту Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк».

В порушення умов договору, ОСОБА_1, свої зобов'язання належним чином не виконав, допустивши прострочення повернення кредиту та процентів за його користування, внаслідок чого за ним станом на 24.09.2013 року мав заборгованість в розмірі 38368,47 доларів США, яка складається з: 15426,84 доларів США - заборгованість за кредитом; 7857,73 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2614,09 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 12469,81 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Про наявність заборгованості по кредитному договору відповідач повідомлявся за допомогою Повідомлення за № 30.1.0.0/2-164 від 09 серпня 2013 року.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.33, ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмету іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до приписів ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Так, відповідачу банком направлялось повідомлення про невиконання ним умов договору кредиту, необхідності усунення таких порушень, намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки у разі не усунення порушень, та пропонування добровільно виселитись з житлового приміщення, що є предметом іпотеки. Разом з цим, відповідач на пред'явлені вимоги, ані після отримання повідомлення, а ні після відкриття провадження по даній цивільній справі, не відреагував, порушення договору не усунув.

На підставі викладеного, а також враховуючи розмір заборгованості, обставину, що борг відповідача за основним зобов'язанням є значним, наявна стабільна тенденція до збільшення суми заборгованості, яка не погашена тривалий час, а також невиконання відповідачем своїх зобов'язань по погашенню кредиту, суд доходить висновку, що позивач обґрунтовано порушив питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 24-27 договору іпотеки від 06.08.2007 року передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Відповідно до п.24 вказаного договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться у цьому договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, то дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки.

З укладеного між банком та позичальником (відповідачем по справі) договору іпотеки вбачається, що умовами договору іпотеки передбачено спосіб реалізації предмета іпотеки за умовами та ціною, визначених Іпотекодержавтелем (п. 29 договору).

Відповідно до ч.3 ст. 109 ЖК України, яка підлягала застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової згоди іпотеко держателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований у спірному будинку. Доказів реєстрації або мешкання будь-яких інших осіб за вказаною адресою суду не надано, як не надано доказів відмови від добровільного виселення. Тому суд вважає, що позов в частині виселення будь-яких інших осіб із спірного будинку задоволенню не підлягає через неконкретизованість позовних вимог та недоведеності предмету спору, що не позбавляє права позивача звернутись до суду окремо з такою вимогою к конкретним особам при наявності спірних правовідносин між ними.

Щодо вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, то суд вважає їх обґрунтованими в частині звернення стягнення на будинок, із обов`язковим визначенням початкової ціни в розмірі 50% від загальної вартості від предмету іпотеки, визначеної п.13 договору іпотеки - 42167,50 грн..

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд враховує, що позивачем при зверненні до суду сплачено судові витрати в розмірі 3065,64 грн. та 114,70 грн., його позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині задоволення майнових вимог, а тому із відповідача на користь позивача підлягають до стягнення документально підтверджені сплачені судові витрати в сумі судового збору в розмірі 3065,64 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 33, 35, 39, 40 Закону України "Про іпотеку", ст. 109 ЖК України,, ст.ст. 14-16, 237, 526, 589,590, 615, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» за кредитним договором № DN80FI00000115 від 06.08.2007 року, в розмірі 38368,47 доларів США (яка складається з 15426,84 доларів США - заборгованість за кредитом; 7857,73 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2614,09 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 12469,81 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором), що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 24.09.2013 року складає 306564,08 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок, загальною площею 78,70 кв.м., житловою площею 32,80 кв.м. який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Встановити способом реалізації предмета іпотеки - будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом продажу вказаного будинку іпотекодержателем Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь яким способом з третьою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Початкову ціну встановити на рівні, не нижчому за 42167,50 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судові збір в розмірі 3065,64 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з моменту отримання ним копії цього рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суду в десятиденний термін після його проголошення. Особи, що не була присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя Д.О. Парфьонов