Постанова № 35688759, 31.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року 15 год. 26 хв. м. Львів № 813/6794/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Кедик М.В., секретар судового засідання Харів М.Ю., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», представник - Рісна Ю.Б.до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - Павлюк Б.З. про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.06.2013 року № 0001341720/10/10052 та від 21.06.2013 року № 0001351720/10/10052

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Львівський облавтодор», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 21.06.2013 року № 0001341720/10/10052 та № 0001351720/10/10052.

Судом у порядку, визначеному ст. 55 КАС України, допущено заміну відповідача правонаступником Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковий орган неправомірно та безпідставно застосував штрафні санкції на підставі ст. 127 ПК України за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб до бюджету. Зазначає, що податок на доходи фізичних осіб, утриманий із нарахованої заробітної плати, був сплачений у день виплати її працівникові. Фактів невиплати заробітної плати немає. Несвоєчасна виплата задекларованих і узгоджених податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб виникла лише через затримку виплати самої заробітної плати, але такий податок був сплачений у той же день, коли була виплачена заробітна плата. Тому позивач вважає, що ним допущено лише несвоєчасну сплату сум податку, за що передбачена відповідальність згідно ст. 126 ПК України, а ст. 127 Кодексу передбачає відповідальність за інше порушення, - ненарахування, неутримання та/або несплату податку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила повністю з підстав викладених у письмовому запереченні. Зазначила, що перевіркою встановлено несвоєчасну сплату Філією «Львівська ДЕД» ДП «Львівський облавтодор» до бюджету податку з доходів фізичних осіб у строки, встановлені Податковим кодексом України, за що передбачена відповідальність згідно статті 127 ПК України. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Філія «Львівська ДЕД» є відокремленим підрозділом Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Філія діє на підставі затвердженого ДП «Львівський облавтодор» положення, в межах повноважень, визначених ДП «Львівський облавтодор», не має статусу юридичної особи та є платником податку з доходів фізичних осіб.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС було проведено виїзну планову документальну перевірку філії «Львівська ДЕД», код ЄДРПОУ 26231346, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства у період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої було складено акт від 11.06.2013 року № 262/22-10/26231346 (далі - Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС складено податкове повідомлення рішення від 21.06.2013 року № 0001341720/10/10052, яким донараховано філії «Львівська ДЕД» Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 9333,43 грн основного платежу і 15188,89 грн штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення рішення від 21.06.2013 року № 0001351720/10/10052, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.

Підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про порушення позивачем пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168, ст. 127 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб; ст. 2, 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1020 та п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, що полягає у заповненні не в повному обсязі податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податків відповідно до форми № 1 ДФ.

Позивач не погоджується з нарахованою штрафною санкцією в розмірі 25% від суми податкового зобов'язання, сплату якого проведено несвоєчасно, нарахованою на підставі п.127.1 ст. 127 ПК України, тому оскаржив податкові повідомлення - рішення в судовому порядку. Вважає, що податковий орган міг нарахувати штрафну санкцію в даному випадку лише на підставі ст. 126 ПК України.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1); фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (підпункт 162.1.2); податковий агент (підпункт 162.1.3).

Так, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV цього Кодексу (п.14.1.180 ст.14).

Філія «Львівська ДЕД» є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб і в розумінні ст. 162 ПК України є одночасно платником податку на доходи фізичних осіб.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету регламентує ст. 168 ПК України, п. 168.1, якої передбачає порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Відповідно до пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 пункту 168.1 ст.168 ПК України).

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Податкові декларації відповідно до п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податків зобов'язаний згідно абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Строком сплати податку та збору визнається відповідно до п. 31.1 ПК України період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Таким чином, Філія «Львівська ДЕД» як податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб мала сплачувати (перераховувати) податок до бюджету під час виплати заробітної плати працівникам, а у випадку нарахування заробітної плати, але її невиплати, мала проводити перерахування податку до бюджету у строки встановлені ПК України для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу (строк сплати податкових зобов'язань, за якими податковий період складає один місяць обчислюється, виходячи з положень п.п. 49.18.1 п 49.18 ст. 49 та п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Як встановлено судом і не заперечується сторонами збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в розмірі 9333,00 грн, проведено на підставі нарахованого податку на доходи фізичних осіб самим позивачем включеного до податкового розрахунку форми № 1 ДФ за IV-й квартал 2012 року та не сплаченого у встановлені ст. 168 ПК України строки, оскільки така сума сплачена згідно долучених до справи платіжних доручень у 2013 році.

Як випливає зі змісту ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.

У зв'язку з тим, що позивач самостійно провів нарахування основного платежу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9333,43 грн, та подав до контролюючого органу відповідну форму № 1 ДФ за звітний період, і сплатив цю суму до початку проведення перевірки (хоч і з порушенням строків встановлених ПК України), суд дійшов висновку про безпідставність включення відповідачем податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9333,43 грн до суми основного платежу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Суд звертає увагу, що платник не заперечує сплату податку з доходів фізичних осіб у виявлені перевіркою строки, тобто несвоєчасно, але разом з тим, пояснює, що також підтверджується матеріалами справи, що податок перераховано в той день, коли і виплачено заробітну плату. Оскільки заробітна плата виплачена із затримкою, то і податок сплачено відповідно в ці дні. Разом з тим, перевіркою не виявлено факту невиплати заробітної плати чи неправильного обчислення податку.

Платник надав суду копії платіжних доручень, яким сплачувався податок на доходи фізичних осіб. Представленими платіжними дорученнями підтверджується, що мала місце несвоєчасна сплата податку. Також надав витяги з головної книги про нарахування та сплату податку, розрахункові відомості про нарахування заробітної плати, відомості про виплату заробітної плати.

Відтак, доводи податкового органу в частині встановлення порушення про несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб підтверджуються.

Разом з тим, суд вважає, що податковий орган безпідставно та неправомірно застосував до платника за встановлене порушення штраф в розмірі, визначеному ст. 127 ПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Проте факт ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) позивачем податку з доходів фізичних осіб до або під час виплати доходу у акті перевірки не зафіксований, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Водночас п 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вказане правопорушення полягає у виконанні платником податків обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання після закінчення встановлених ПК України строків їх сплати, тобто таке порушення може мати місце, якщо контролюючий орган встановить, що платник податків сплатив узгоджене грошове зобов'язання, але несвоєчасно.

Виходячи з аналізу зазначених норм відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків передбачена ст. 126 ПК України, а за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати ст. 127 ПК України).

Судом встановлено і не спростовано відповідачем порушення позивачем податкового законодавства у вигляді несвоєчасного перерахування до бюджету нарахованого податку з доходів фізичних осіб у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, що зафіксовано у акті перевірки і підтверджується платіжними дорученнями, отже таке порушення відповідає передбаченому ст. 126 Податкового кодексу України складу порушення.

Однак згідно спірного податкового повідомлення-рішення відповідач застосував до позивача штраф на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

Оскільки спір виник з приводу відповідальності за несплату чи несвоєчасну сплату податку позивачем, суд з урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вищенаведених норм ПК України дійшов висновку, що спеціальною нормою у даному випадку є саме ст. 126 ПК України, що визначає відповідальність за затримку при не сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, а ст. 127 ПК України - є загальною нормою і встановлює відповідальність за не нарахування, неутримання і несплату загалом податків.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними у зв'язку з помилковим застосуванням відповідачем ст. 127 ПК України при притягненні платника до відповідальності, а тому підлягає скасуванню.

На підставі ст. 94 КАС України судові витрати позивача слід стягнути на його користь з державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 21.06.2013 року № 0001341720/10/10052.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 21.06.2013 року № 0001351720/10/10052.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 31978981, вул. В. Великого, 54 м. Львів) 250 (двісті п'ятдесят) гривень 33 копійки судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 05.11.2013 року.

Суддя Кедик М.В.