Постанова № 35688446, 29.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року м. Львів № 813/7675/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу № 813/7675/13-а

за позовом прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Держспоживінспекції України Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2про стягнення штрафу в розмірі 1700,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Держспоживінспекції України Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФО-П ОСОБА_2) про стягнення штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеного засідання стосовно справи про порушення ФО-П ОСОБА_2 законодавства про рекламу (протокол № 0517 від 31.07.2013 року) Інспекцією з питань захисту прав споживачів прийнято рішення про накладення штрафу в розмірі 1700 грн за порушення законодавства про рекламу, оскільки відповідачем, в порушення п. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» прийнято рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами без погодження з органами місцевого самоврядування. Також в порушення п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», не подано інформації щодо вартості розповсюдженої або виготовленої реклами. Вказана сума штрафу відповідачем у встановлені законом строки не сплачена.

Ухвалою суду від 14.10.2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, у зазначений в ухвалі строк відповідач заперечень на адміністративний позов або заяви про визнання позову не подав.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив.

18.04.2013 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради скеровано ФО-П ОСОБА_2 вимогу № 23/Р-8-1371 з пропозицією у встановлений термін усунути порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

21.05.2013 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради внесено начальнику Держспоживінспекції у Львівській області подання № 23/Р-8-1562 про порушення Закону України «Про рекламу».

Листом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області від 01.08.2013 року № 3524 зобов'язано відповідача у встановлений строк надати інформацію про вартість розміщеної реклами розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства (копій рахунків, платіжних доручень), а також пояснення по факту розміщення реклами з долученням підтверджуючих документів.

31.07.2013 року провідним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області Зізинь О.М. складено протокол № 0517, згідно якого ФО-П ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) в порушення вимог п. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» прийнято рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без погодження з органами місцевого самоврядування, про що інспекцію з питань захисту прав споживачів у Львівській області повідомлено Департаментом економічної політики Львівської міської ради поданням від 21.05.2013 року за № 23/Р-8-1562.

27.08.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області складено протокол № 0400 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу.

27.08.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області прийнято рішення № 0400 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, згідно якого на підставі матеріалів справи та протоколу засідання № 0400 вирішено за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами, розповсюдженої з порушенням встановленого законодавством порядку (без дозволу на розміщення), накласти на ФО-П ОСОБА_2 штраф у розмірі 1700,00 грн. Вказане рішення та протокол надіслано відповідачу супровідним листом № 3999 від 28.08.2013 року.

Докази, які б підтверджували, що вказане рішення відповідачем оскаржувалось в справі відсутні.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про рекламу» від 03.07.1996 року за № 270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР) із змінами і доповненнями, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. за № 2067 із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про рекламу», цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Відповідно до ст. 16 Закону № 270/96-ВР, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 270/96-ВР, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу, крім інших, здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 270/96-ВР, органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Згідно ст. 27 цього ж Закону, особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Згідно п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються обґрунтування позивача щодо правомірності накладення на відповідача штрафу за порушення законодавства про рекламу, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності розміщення спеціальної конструкції зовнішньої реклами. Відтак факт встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами без погодження з органами місцевого самоврядування є підставою для застосування до винної особи штрафу в розмірі передбаченому чинним законодавством, а тому позивач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, чого відповідачем зроблено не було.

Таким чином позовні вимоги Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Держспоживінспекції України Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету у Личаківському районі м. Львова (ЗКПО 38007620, банк одержувач: ГУДКСУ у Львівській області, р/р 31110106700006, код платежу 21081100, МФО 825014) штраф в сумі 1700 (Одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

3. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 виконати постанову негайно.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 29.11.2013 року.

Суддя Кедик М.В.