Ухвала суду № 35687169, 19.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13723/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дакарс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2013 у справі за його адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов та припису,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив: постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 336/13 та № 337/13, прийняті тимчасово в.о. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Трайно Наталією Анатоліївною про застосування штрафних санкцій визнати протиправними та скасувати; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.08.2013 відносно ТОВ «Дакарс» визнати протиправним та скасувати.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 06.08.2013 у присутності представника позивача за довіреністю Ігнатенка Олексія Олексійовича проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівлі ТОВ «Дакарс», beach club Bora Bora, який розташований у Гідропарку, зона відпочинку «Молодіжний» у Дніпровському районі м. Києва.

В ході перевірки встановлено, що згідно договору про надання послуг щодо санітарного утримання території № 167/2013 від 03.07.2013 між КП «Плесо» та ТОВ «Дакарс» за адресою: м. Київ, Дніпровський район, острів «Долобецький», зона відпочинку «Молодіжна» розташований комплекс Бора Бора, який належить ТОВ «Дакарс». Об'єкт відноситься до II категорії складності (згідно ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ»). Під час перевірки будівельні роботи на об'єкті не проводяться, будівельники відсутні. За результатами візуального огляду під час перевірки встановлено, що ТОВ «Дакарс», без отримання відповідних дозвільних документів, самовільно провів роботи по будівництву двоповерхової будівлі на бетонній основі з літньою терасою. Будівля використовується під заклад громадського харчування. Об'єкт експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено ч. 1 ст. 34, ст. 36 та ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За наслідками перевірки відповідачем 06.08.2013 складено акт перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Також, відповідачем видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою з 06.08.2013 заборонити експлуатацію зазначеного об'єкту та усунути в термін до 06.09.2013 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку. Разом з тим відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.08.2013.

З підстав невиконання позивачем припису про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 336/13 від 13.08.2013, згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 41 292 (сорок одна тисяча двісті дев'яноста дві) гривні 00 копійок.

Крім того, за вчинені правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: ТОВ «Дакарс» експлуатує без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку двоповерхову будівлю на бетонній основі з літньою терасою, яка використовується під заклад громадського харчування Бора Бора (об'єкт відноситься до II категорії складності, згідно ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ»), чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на ТОВ «Дакаре» постановою № 337/13 від 13.08.2013 накладено штраф у розмірі 51 615 (п'ятдесят одна тисяча шістсот п'ятнадцять) гривень 00 копійок.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать що оскаржувані постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності та приписи прийняті в межах його повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що спірні рішення прийняті відповідачем з перевищенням наданих йому повноважень, на підставі необґрунтованих та безпідставних висновків, викладених у акті перевірки, внаслідок невірного застосування норм матеріального права, оскільки правовідносини щодо встановлення та експлуатації малих архітектурних форм регулюються законодавством щодо благоустрою населених пунктів, а не законодавством у сфері містобудівної діяльності.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; - вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як свідчать матеріали справи до відповідача надійшла вимога Київської міжрайонної екологічної прокуратури (вхід. 7/26-0108/11 від 01.08.2013), що й стало підставою, відповідно до п.7 Порядку № 553, для проведення відповідачем позапланової перевірки.

Пунктом 9 зазначеного Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки був присутній уповноважений представник позивача - Ігнатенко Олексія Олексійовича.

Відповідно до пунктів 16, 18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється контроль, а другий залишається в інспекції. Акт підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснено перевірку.

Згідно з абзацом 2 пункту 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з п.п.19, 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З матеріалів справи вбачається, що уповноважений представник позивача Ігнатенко Олексій Олексійович, який був присутній при проведенні перевірки жодних зауважень чи заперечень щодо відомостей, викладених у акті перевірки не виклав.

Колегія суддів звертає увагу, що скільки в ході перевірки було виявлено порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема без отримання відповідних дозвільних документів, позивачем самовільно проведено роботи по будівництву двоповерхової будівлі на бетонній основі з літньою терасою, яка використовується під заклад громадського харчування (об'єкт відноситься до II категорії складності, згідно ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд», то суб'єктом владних повноважень правомірно було винесено припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, і внаслідок не виконання припису винесено постанови про накладення штрафу, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Стосовно доводів апелянта про те, що відповідачем неправильно застосовано норми законодавства при проведенні перевірки, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем придбано у власність тимчасову споруду за адресою м. Київ, Дніпровський р-н, острів Долобецький, зона відпочинку «Молодіжний» згідно договору купівлі-продажу тимчасової споруди №01/05-11 від 01.05.2011 сезонний павільйон, розміщений відповідно до дозволу на розміщення тимчасової споруди №04-1361, виданого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, зі зворотної сторони якого знаходиться ситуаційна схема орієнтовного розміщення об'єкту в системі міста.

Однак, перевіркою було виявлено порушення не в експлуатації вже існуючої тимчасової споруди, а бездозвільне будівництво нової двоповерхової будівлі на бетонній основі з літньою терасою.

Водночас, вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до п. 4 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ України від 06.04.1995 № 244, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки

Пунктами 5, 6 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу), що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.07.2012 за № 1116/21428) визначено вимоги до постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності (додаток 8).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що в діях Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві по складанню оскаржуваних постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відсутні порушення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дакарс» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2013.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.