Постанова № 35682874, 22.11.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

22 листопада 2013 року Справа № 811/3040/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Протеїн-Продакшн" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Протеїн-Продакшн" (далі-позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.2013 року №0000400154. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 10.06.2013 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн" з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за вересень 2012 року з урахуванням матеріалів перевірок щодо правомірності нарахування ПДВ по ланцюгу постачальників товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт від10.06.2013 року №365/15-4/36390340.

На підставі висновків викладених у акті перевірки, відповідач 25.06.2013 р. виніс податкове повідомлення-рішення №0000400154 про порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 151 975,00 грн.. Як пояснив позивач в заявленому позові, він не погоджується із висновками акту перевірки та податковим повідомленням-рішенням №0000400154 від 25.06.2013 р..

Відповідачем подано заперечення проти позову та зазначено, що за результатами перевірки встановлено порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3. п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредит з податку на додану вартість.

В порушення зазначених вище норм Податкового кодексу України позивачем завищено суму податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2012 року по відносинам з ТОВ "Зернокомтранс" на суму ПДВ 151975,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту ПДВ (ряд.19) податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року на 151975 грн.. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 25.06.2013 р. №0000400154 є правомірним та не підлягає скасуванню /а.с.162/.

Представники сторін у судове засідання 22.11.2013 р. не з'явились.

Від представника позивача надійшло письмове клопотання, в якому він підтримує заявлені в позові вимоги та просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти чого не заперечує представник відповідача /а.с.220/.

Відповідності до вимог ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, згідно вимог ч.6 ст.128 КАС, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач, в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Встановлено, що в період з 07.06.2013 по 10.06.2013 р. службовою особою відповідача, згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 05.06.2013 р. №22 "Про проведення документальної невиїзної перевірки", проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за вересень 2012 р. з урахуванням матеріалів перевірок щодо правомірності нарахування ПДВ по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт №365/15-4/36390340 від 10.06.2013 р. /а.с.8-15/.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України позивачем завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) за вересень 2012 р. в розмірі ПДВ 151975,00 грн..

На підставі вказаних висновків винесено податкове повідомлення-рішення від 25.06.2013 року №0000400154, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 151975,00 грн. /а.с.16/.

Податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку не оскаржено.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті №365/15-4/36390340 від 10.06.2013 р., згідно з поданою позивачем до податкового органу податковою декларацією з ПДВ за вересень 2012 року (вх.№9064778429 від 19.10.2012 року) та додатками, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість, відображене в ряд.19, складає 1363258 грн..

Перевіркою позивача (акт від 27.11.12 р. №265/15-4/36390340) встановлено, що до реєстру отриманих податкових накладних (вх.9064778500 від 19.10.12) та відповідно до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 р. були включені суми ПДВ по контрагенту-постачальнику ТОВ «Зернокомтранс» (код - 38095277) в розмірі 246 653,67 грн. по наступним податковим накладним: №37 від 18.09.12 на загальну суму 119968,00 грн. (ПДВ 19994,67 грн.); №36 від 18.09.12 р. на загальну суму 167440,00 грн. (ПДВ 27906,67 грн.); №25 від 14.09.12 р. на загальну суму 126868,00 грн. (ПДВ 21144,67 грн.); №39 від 19.09.12 р. на загальну суму 303180,00 грн. (ПДВ - 50530,00 грн.); №53 від 22.09.12 р. на загальну суму 126201,00 грн. (ПДВ - 21033,50 грн.); №52 від 22.09.12 р. на загальну суму 331292,00 грн. (ПДВ 55215,33 грн.); №44 від 20.09.12 р. на загальну суму 136245,00 грн. (ПДВ - 22707,50 грн.); №45 від 20.09.12 р. на загальну суму 168728,00 грн. (ПДВ - 28121,33 грн.).

При цьому встановлено, що суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Зернокомтранс" у вересні 2012 р. вплинули на формування суми податкового кредиту позивача в податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 р. в розмірі 151975,00 грн..

Водночас, описуючи дані обставини відповідач не зазначає жодного порушення, допущеного позивачем при формування даних сум податкового кредиту.

Службовою запискою від 04.06.2013 р. №353/22-2 надано акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Зернокомтранс» (код 38095277) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Агро-Інкам-Трейд» (код 37096746) за період з 01.09.2012 по 30.09.2012 року за №64/22-2/38095277 від 08.05.2013 р., яким встановлено, що ТОВ «Зернокомтранс» в порушення п.187.1 ст.187, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України завищено суму податкового зобов'язання в частині взаємовідносин з позивачем за період з 01.09.2012 р. по 30.09.2012 р. на суму 151975 грн., а саме відображено в податковому обліку реалізацію на адресу контрагентів-покупців товарів (робіт, послуг) по податковим накладним, що отримані від ТОВ «Агро-Інкам-Трейд», ПНВП «Техніка» та ПП «Екоскан Сервіс».

Відтак, перевіркою встановлені порушення ТОВ «Зернокомтранс»:

1)п.187.1 ст.187, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України - завищення підприємством податкових зобов'язання на загальну суму 151975 грн. у т.ч.: за вересень 2012 року на суму 151975 грн. в результаті відображення в податковому облік реалізації товарів(робіт, послуг) на адресу позивача по податковим накладним, що отримані від ТОВ «Агро-Інкам-Трейд», ПНВП «Техніка» та ПП «Екоскан Сервіс», БПП «Сура»;

2)п.п.198.3, п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством було завищено податковий кредит на загальну суму 151129 грн.: за вересень 2012 року на суму ПДВ 151129 грн..

Враховуючи вищевикладене, на порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України позивачем завищено суму податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2012 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Зернокомтранс» на суму ПДВ 151975,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту ПДВ (рядок 19) податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 р. на суму ПДВ 151975,00 грн..

Проте суд не погоджується з даними висновками відповідача з огляду на таке.

Вбачається, що описана вище позиція відповідача ґрунтується лише на акті документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Зернокомтранс" від 08.05.2013 р. №64/22-2/38095277 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Агро-Інкам-Трейд" за період з 01.09.12 по 30.09.12 р. (з ТОВ "Агро-Інкам-Трейд" позивач не мав жодних відносин в періоді, що перевірявся). Дане підтверджено й поданими запереченнями /а.с.165-169/. При цьому, відповідач не заперечує той факт, що позивач включив до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року суми ПДВ по контрагенту ТОВ "Зернокомтранс" на підставі податкових накладних, складених належним чином та віднесених до відповідного реєстру.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є сам факт придбання таких товарів та послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності (або подальшої реалізації).

Згідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належними первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Зернокомтранс» (продавець) 11.09.2012 р. було укладено договір поставки за №11/09-2012, згідно до предмету якого продавець зобов'язувався поставити, а покупець оплатити сою (по договору - товар), якість, кількість, ціна та строк постачання якої обумовлено підписаними специфікаціями /а.с.74-81/.

Виконання сторонами (продавцем та покупцем) своїх зобов'язань підтверджено:

- видатковими накладними: №РН-0000028 від 14.09.12 р. /а.с.82/, №РН-0000039 від 18.09.12 р. /а.с.85/, №РН-0000040 від 18.09.12 р. /а.с.88/, №РН-0000042 від 19.09.12 р. /а.с.91/, №РН-0000045 від 20.09.12 р. /а.с.95/, №РН-0000046 від 20.09.12 р. /а.с.98/, №РН-0000053 від 22.09.12 р. /а.с.101/, №РН-0000054 від 22.09.12 р. /а.с.105/;

- рахунком-фактурою: №СФ-0000028 від 14.09.12 р. /а.с.83/, №СФ-0000038 від 18.09.12 р. /а.с.86/, №СФ-0000039 від 18.09.12 р. /а.с.89/, №СФ-0000041 від 19.09.12 р. /а.с.92/, №СФ-0000044 від 20.09.12 р. /а.с.96/, №СФ-0000045 від 20.09.12 р. /а.с.99/, №СФ-0000052 від 22.09.12 р. /а.с.102/, №СФ-0000053 від 22.09.12 р. /а.с.106/.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними /а.с.84, 87, 90, 93-94, 97, 100, 103-104, 107/.

Відповідно вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно вимог п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

ТОВ "Зернокомтранс" виписано податкові накладні: №37 від 18.09.12 р. /а.с.110/; №36 від 18.09.12 р. /а.с.109/; №25 від 14.09.12 р. /а.с.108/; №39 від 19.09.12 р. /а.с.111/; №53 від 22.09.12 р. /а.с.115/; №52 від 22.09.12 р. /а.с.114/; №44 від 20.09.12 р. /а.с.112/; №45 від 20.09.12 р. /а.с.113/, які включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних та відповідно до складу податкового кредиту за вересень 2012 р. /а.с.47-70/.

ТОВ "Зернокомтранс" зареєстроване як юридична особа та платник ПДВ /а.с.23-25, 188-189/. Крім того, підприємство підтвердило реальність фінансово-господарських взаємовідносин з позивачем у вересні 2012 року /а.с.190-217/.

Відтак, суд приходить до висновку про спростування тверджень відповідача щодо порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України та завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) за вересень 2012 року в сумі ПДВ 151975,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 25.06.2013 р. №0000400154 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Всупереч ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також враховуючи відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї правової позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій, здійснених позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 25 червня 2013 року №0000400154.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Протеїн-Продакшн" (код 36390340) з державного бюджету судові витрати по справі, що становлять судовий збір в сумі 1519,75 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунків Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько