Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/1582/2013
Категорія: ч.1ст. 483 МК України
П О С Т А Н О В А
Іменем України
18 листопада 2013 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю представника особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення митних правил ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року,
в с т а н о в и в:
Відповідно до постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року,
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Гюмушлу, Азербайджан, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а провадження у справі відносно нього закрито у зв'язку із закінченням строків, притягнення до адміністративної відповідальності.
Як встановив суд, 14.07.12 року в зоні діяльності Ягодинської митниці, через митний кордон України з Іспанії, в автотранспортному засобі держ. номер НОМЕР_1/НОМЕР_2, переміщено вантаж «нектарини свіжі врожаю 2012 року, розфасовані, не в первинній упаковці» на адресу ТОВ «Граніт-9» (Код ЄДРПОУ 36629905, 03124, м. Київ, бул. І.Лепсе, 29) на підставі товаросупровідних документів, а саме: контракту на поставку товару № 01-12 від 20.02.12, інвойсу № 162 від 10.0712, СMR № 004347 від 09.07.12, сертифікату походження товару № 148583 від 10.07.12 року.
Поставка вказаного товару здійснювалась на виконання умов контракту:
- від 20.02.12 № 01-12, укладеного між «Соntofield S.A.» (Ave. Ricardo J. Alfaro, The Century Tower, Floor № 4, Оffice 401, Panama City, Панама) та ТОВ «Граніт-09» (код ЄДРПОУ 36629905, 03048, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 29).
Виробник та відправник товару - «World King Fruit, S.L.» (C/Padre Luis Maria LLOP, 21-412540 Vila-Real (Castellon), Іспанія.
16.07.12 року даний товар було доставлено у зону діяльності Київської регіональної митниці митний пост «Західний» м. Київ, вул. Малинська, 20 та був поданий декларантом ТОВ «Граніт-09» гр. ОСОБА_6 до митного оформлення у митному режимі ІМ 40 за МД № 100200000/2012/577706, як товар «нектарин» вагою 19704 кг., вартістю 9852 Євро згідно інвойсу № 162 від 10.07.12. Товар було випущено в вільний обіг.
Під час проведення посадовими особами Київської регіональної митниці планової перевірки митних оформлень товарів за контрактом від 20.02.12 № 01-12 виникли сумніви щодо автентичності інвойсів, на підставі яких здійснювались поставки товарів на адресу ТОВ «Граніт-09» відповідно до вищевказаного контракту, укладеного з «Соntofield S.A.» (Панама).
З метою перевірки того, що при переміщенні товару «нектарин» на митну територію України та при подальшому його митному оформленні, підприємством ТОВ «Граніт-09» було подано митному органу України товаросупровідні документи, а саме інвойси, що містять неправдиві дані про фактурну вартість товару, Київською регіональною митницею було направлено запит до митних органів Іспанії для встановлення автентичності супровідних документів на товар, щодо його вартості.
03.04.13 року Департамент боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Держмитслужби повідомив Київську регіональну митницю про те, що на запит надійшла відповідь від митних органів Королівства Іспанія про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України товару «нектарин» на адресу ТОВ «Граніт-09».
Відповідно до наданої інформації направленої митними органами Королівства Іспанія та наданої копії експортної декларації № 12 ЕS 00174110649000 встановлено, що товар було відправлено на адресу ТОВ «Граніт-09» (Україна) відправником товару - компанією «World King Fruit, S.L.» (C/Padre Luis Maria LLOP, 21-412540 Vila-Real (Castellon), Іспанія), вагою нетто 19704 кг. та фактурною вартістю 13391,04 Євро.
Враховуючи викладене, шляхом порівняння заявленої вартості товару «нектарин» до митного оформлення за МД № 100200000/2012/577706, виявлено, що ТОВ «Граніт-09» було переміщено через митний кордон України та подано до митного оформлення товар за документами, які містять неправдиві відомості щодо фактурної вартості товару (згідно інвойсу № 162 від 10.07.12 вартість товару 9852 Євро), згідно відповіді митних органів Королівства Іспанія - фактурна вартість товару 13391,04 Євро.
Різниця в вартості товару становить 3539,04 Євро.
Таким чином, в результаті вивчення і співставлення всіх вищевказаних документів встановлено, що товар «нектарин», придбаний ТОВ «Граніт-09» відповідно до контракту на поставку товару № 01-12 від 20.12.12, інвойс № 162 від 10.07.12, переміщений на митну територію України та поданий до митного оформлення за вартістю 9852 Євро не відповідає дійсності.
Вартість товару, згідно наданої експортної декларації є 13391,04 Євро (згідно курсу НБУ на 14.07.12 1 Євро - становить 9,733875 грн.) вартість товару є 130346,70 грн.
Тобто 14.07.2012 року вантаж «нектарин», був переміщений через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані відносно вартості товару.
Таким чином, у діях заступника директора ТОВ «Граніт-09» гр. ОСОБА_2 вбачаються ознаки порушення митних правил, передбачених частиною 1 ст. 483 Митного кодексу України, а саме дії направлені на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані відносно їх вартості.
Не погоджуючись з прийнятим суддею рішенням, представник особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення митних правил ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (надалі - представник) подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить вказану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності події та складу правопорушення.
Крім цього, представником подано заяву-клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23.09.2013 року у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_2
В обґрунтування поданої апеляційної скарги представник посилається на те, що постанова суду в частині визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, посилаючись на умови поставки товару відповідно до контракту № 01-12 від 20.02.2012 року, представник вказує на те, що документи, які було подано для митного контролю було отримано разом із вантажем і він, ОСОБА_2, як особа в обов'язки якої входить організація роботи підприємства в сфері зовнішньоекономічної торгівлі не знав і не міг знати, які документи відправником було подано митним органам Королівства Іспанія та не міг їх підмінити на кордоні з Україною.
Посилаючись на об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, представник ОСОБА_2 також посилається на те, що митним органом не вказано, яким способом останній вчинив зазначене правопорушення, виходячи з того, що ним особисто митному органу ніяких документів як підстави для переміщення вантажу не надавалось.
Враховуючи положення МК України щодо порядку декларування, в апеляційній скарзі зазначається про те, що особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів, як його власник або уповноважує на це від свого імені інших осіб. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом, відповідальність за вчинення порушення митних правил, передбачену МК України, у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Таким чином, з урахуванням того, що обов'язки декларанта при здійсненні митного оформлення товару було покладено на уповноважену особу, якою був не ОСОБА_2, вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, як робиться висновок у скарзі, належним чином не встановлена та не доведена.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 на підтримку поданої ним апеляційної скарги, а такожперевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
По-перше, враховуючи причини пропуску строку на подання апеляційної скарги на постанову судді від 23.09.2013 року в справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_2, які зазначені в клопотанні його представника про поновлення цього строку, апеляційний суд вважає можливим відновити цей строк, оскільки наявні в матеріалах справи дані свідчать про те, що судом першої інстанції ОСОБА_2 не був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи за тією адресою, яка була зазначена у його клопотанні про перенесення розгляду справи від 09.07.2013 року (а.с. 52). Копія постанови суду від 23.09.2013 року також була направлена ОСОБА_2 не за місцем його фактичного проживання (АДРЕСА_1), а за місцем реєстрації, який вказаний у його паспорті (а.с. 68, 16).
У зв'язку з цим, апеляційний суд не має підстав для сумнівів у тому, що ОСОБА_2 було відомо про існування оскаржуваної постанови раніше 15.10.2013 року, коли його представник отримав у Солом'янському районному суді м. Києва, копію постанови від 23.09.2013 року.
По-друге, у відповідності до ч. 1 ст. 458 МК України, діючого на час складання протоколу про порушення митних правил, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частина 1 ст. 483 МК України, яка встановлює адміністративну відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю визначає, що це порушення полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Суб'єктами відповідальності за порушення митних правил, у тому числі за ч. 1 ст. 483 МК України, як це передбачено ч. 2 ст. 459 цього ж Кодексу, можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Визнаючи ОСОБА_2 суб'єктом відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, які полягали у тому, що він, за обставин, наведених у постанові, вчинив дії направлені на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, які містять неправдиві дані відносно їх вартості, суддя не тільки допустив невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи, а й не врахував вимог тих норм МК України, які мають безпосереднє відношення до вирішення цього питання.
Зокрема, відповідно до ч. 3 і 5 ст. 265 МК України, підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в митних органах України. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
Частинами 4 і 5 ст. 266 цього ж Кодексу передбачено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, у тому числі протоколу про порушення митних правил № 0401/10000/13 від 15 травня 2013 року, декларантом товару від ТОВ «Граніт-09», представленого до митного оформлення у митному режимі ІМ 40 за МД № 100200000/2012/577706, згідно інвойсу № 162 від 10.07.12, виступав не ОСОБА_2, який, як заступник директора ТОВ «Граніт-09», згідно своїх посадових обов'язків, відповідав за організацію роботи підприємства в сфері зовнішньоекономічної діяльності, а інша особа, яка, так само, як і ОСОБА_2, відповідно до облікової картки № 10000/24/12/3437 суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, який облікований в митному посту «Київ-Західний» Київської регіональної митниці (а.с. 28) та наказу ТОВ «Граніт-09» від 28.02.2012 року № 7/02 (а.с. 30), була включена до числа осіб, уповноважених на роботу з митницею.
У зв'язку з цим, представник ОСОБА_2 обґрунтовано посилається в апеляційній скарзі на те, що останній, як уповноважена особа на роботу з митницею, не являвся безпосереднім декларантом товару, який був переміщений через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані відносно їх вартості, а тому не може нести адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки в його діях відсутній склад зазначеного правопорушення.
Переглядаючи справу в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не може не погодитися з вищенаведеними доводами скарги, оскільки як зазначалось вище, відповідно до ч. 5 ст. 266 МК України, яка визначає обов'язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи, особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, в даному випадку від імені ТОВ «Граніт-09», має такі саме обов'язки, права і несе таку саме відповідальність, що й декларант.
Та обставина, що ОСОБА_2, як заступник директора ТОВ «Граніт-09», згідно своїх посадових обов'язків, відповідав за організацію роботи підприємства в сфері зовнішньоекономічної діяльності, не може свідчити про те, що в даному конкретному випадку саме він повинен нести відповідальність за порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки в цьому випадку він не вчиняв будь-яких дій, як декларант, тобто як особа, уповноважена здійснювати декларування товарів комерційного призначення від імені ТОВ «Граніт-09».
Сама по собі посада заступника директора ТОВ «Граніт-09», яку займав ОСОБА_2 та покладені на нього обов'язки за цією посадою, у тому числі щодо відповідальності за організацію роботи підприємства в сфері зовнішньоекономічної діяльності, не можуть служити підтвердженням того, що у даному випадку, він є суб'єктом відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, і тим більше, що ним вчинялись будь-які дії, направлені на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані відносно їх вартості.
Більш того, ні протоколом про порушення митних правил № 0401/10000/13 від 15 травня 2013 року, ні постановою судді, не встановлено, які саме протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність допустив ОСОБА_2, які б свідчили про порушення ним, як заступником директора ТОВ «Граніт-09», митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, що взагалі виключало його відповідальність за вказаною статтею.
За таких обставин, відповідно до вимог, передбачених ст. 247 КУпАП, суддя зобов'язаний був закрити провадження в справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_2, не у зв'язку із закінченням строків, притягнення до адміністративної відповідальності, а у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Виходячи з вищенаведеного, апеляційна скарга представника ОСОБА_2 повинна бути задоволена, а постанова судді Солом'янського районного суду м. Києвавід 23 вересня 2013 року - скасована, з закриттям провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в його діях складу порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, а також ст. ст. 529, 530 МК України, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 (за довіреністю) ОСОБА_3 задовольнити.
Поновити представнику строк на подання апеляційної скарги на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року відносно ОСОБА_2
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі відносно нього за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного порушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Бобровник О.В.
Судове рішення № 35681103, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 18.11.2013. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 33/796/1582/2013. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: