Ухвала суду № 35679101, 27.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3433/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівКлючковича В.Ю. Собківа Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ-Стандарт» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФМ-Стандарт» пред'явило позов до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (правонаступник Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2013 № 0003172220 та № 0003182220.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань документального підтвердження господарських операцій з Приватним підприємством «Креатив - Буд» за період з 01.06.2012 по 31.10.2012 (акт перевірки від 28.02.2013 № 108/22-2/34536238).

Внаслідок перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки відповідачем прийнято два податкових повідомлення-рішення: від 18.03.2013 № 0003172220, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» у сумі 1309343,07 грн., з яких: 872894,72 грн. - за основним платежем; 436447,35 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом); від 18.03.2013 № 0003182220, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток» у сумі 1374809,16 грн., з яких: 916539,44 грн. - за основним платежем; 458269,72 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом)

Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення щодо визначення грошового зобов'язання такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, звернувся із позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта про порушення судом норм матеріального та процесуального права, як і Акт перевірки, базуються зокрема на отриманому від ДПІ в Голосіївському районі м. Києва Акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 03.12.2012 року № 1089/3/22-08-35725634.

Однак такі доводи та висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються судовими рішеннями, які містяться в матеріалах справи та набрали законної сили, а тому в силу ч.1 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України (далі - ПК) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, підприємством надано на перевірку оригінали усіх необхідних документів, що й зазначено безпосередньо в акті перевірки, що підтверджують факт надання відповідних товарів (послуг, робіт) контрагентами за договорами, вимоги до оформлення первинних документів, які встановлені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999 року, виконані в повній мірі.

Відповідно до зазначених документів господарська діяльність підприємства підтверджується наступним.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання першого, другого, третього та четвертого етапу робіт між сторонами Договору генерального підряду від 11.04.2012 №11/04/12, укладеного між ТОВ «Дуанпак Україна» та ТОВ «ФМ-Стандарт», укладено Додаткові угоди від 30.05.2012 № 4, від 03.07.2012 № 10 та № 14, від 23.07.2012 № 16 згідно з якими позивач (генпідрядник) зобов'язався організувати виконання робіт: по монтажу систем опалення, вентиляції та кондиціювання цеху; по монтажу пароконденсатної системи та лінії подачі стислого повітря до технологічного обладнання; організувати виконання робіт по улаштуванню свай, демонтажу підлоги, додаткових робіт по каналу для зібрання макулатури; по монтажу систем вентиляції та кондиціювання приміщень зарядних, компресорної кабіни оператора на об'єкті будівництва - заводі з виробництва гофрокартону та гофротари відповідно до виробничої програми потужністю 120000000 м2 гофрокартонної продукції на рік, що розташований на земельній ділянці площею 8,5932 га (кадастровий номер 6525010100:02:007:0067) в Херсонській області в місті Цюрупинськ по вулиці Гвардійській, 103.

Приватне підприємство «Креатив - Буд» є юридичною особою, що зареєстрована 07.02.2008 Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією, основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель; підготовчі роботи на будівельному майданчику. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.07.2013 статус відомостей про вказану юридичну особу - підтверджено, стан юридичної особи - зареєстровано. Має ліцензію серії АВ № 601217 на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, видану 19.12.2011 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, строк дії ліцензії - з 19.12.2011 до 08.02.2014.

З метою виконання робіт та послуг за вказаним договором генерального підряду у травні та липні 2012 року позивач (генпідрядник), виходячи з етапності виконання будівельних робіт та умов додаткових угод, уклав з Приватним підприємством «Креатив - Буд» (субпідрядник) чотири договори субпідряду: від 30.05.2012 № 1-3005/12-ДНП; від 03.07.2012 № 8-0307/12-ДНП; від 03.07.2012 № 3-0307/12-ДНП; від 23.07.2012 № 1-2307/12-ДНП.

Факт виконання робіт за вказаними договорами підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, складеними за типовою формою № КБ-2в, затвердженою наказом Державного комітету статистики України і Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5, що містять деталізовану інформацію про перелік робіт, їх обсяг і вартість, які містяться в матеріалах справи.

Оплата робіт за вказаними договорами здійснювалась позивачем у безготівковій формі згідно з графіком фінансування робіт. В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок Приватного підприємства «Креатив - Буд» відповідні кошти. Факт перерахування коштів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Приватного підприємства «Креатив - Буд» належним чином оформлені податкові накладні: від 15.06.2012 № 6 на суму 550000,00 грн., у тому числі ПДВ - 91666,67 грн.; від 25.06.2012 № 7 на суму 706032,20 грн., у тому числі ПДВ 117672,03 грн.; від 20.07.2012 № 8 на суму 653136,74 грн., у тому числі ПДВ 108856,12 грн.; від 31.10.2012 № 21 на суму 602895,46 грн., у тому числі ПДВ 100482,58 грн.; від 09.07.2012 № 4 на суму 1158968,78 грн., у тому числі ПДВ - 193161,46 грн.; від 20.08.2012 № 8 на суму 695381,27 грн., у тому числі ПДВ - 115896,88 грн.; від 30.09.2012 №10 на суму 585583,31 грн., у тому числі ПДВ - 97597,22 грн.; від 06.07.2012 № 3 на суму 489193,95 грн., у тому числі ПДВ - 81532,32 грн.; від 26.10.2012 № 15 на суму 195677,65 грн., у тому числі ПДВ - 32612,93 грн.; від 31.10.2012 №16 на суму 51494,10 грн., у тому числі ПДВ - 8582,35 грн.; від 11.09.2012 № 3 на суму 293516,37 грн., у тому числі ПДВ - 48919,40 грн.; від 20.08.2012 № 9 на суму 108199,11 грн., у тому числі ПДВ - 18033,19 грн.; від 24.09.2012 № 4 на суму 108199,11 грн., у тому числі ПДВ - 18033,19 грн.; від 27.09.2012 № 9 на суму 72132,74 грн., у тому числі ПДВ - 12022,12 грн.; від 31.10.2012 № 17 на суму 26389,12 грн., у тому числі ПДВ - 4398,19 грн.)

Суми податку на додану вартість (1049466,65 грн., у тому числі й 872894,72 грн. за періоди, що перевірялись) на підставі вказаних вище податкових накладних, видані Приватним підприємством «Креатив - Буд», позивач включив до складу податкового кредиту, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за відповідні податкові звітні періоди, а понесені витрати за виключенням сплачених сум податку на додану вартість - врахував при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

На підтвердження факту реальності господарських операцій, що здійснювались позивачем на підставі договорів, укладених з Приватним підприємством «Креатив - Буд», позивач також надав копії Актів приймання-виконаних будівельних, складених між ним як генпідрядником та замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Дунапак-Україна», а також сертифікату відповідності закінченого будівництвом об'єкта - Заводу по виробництву гофрокартону та гофротари, виданого 17.12.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 10.12.2012.

Крім того, позивач надав суду копії податкової звітності контрагента - Приватного підприємства «Креатив - Буд», що подавались ним до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, а також звітності за формою № 1-ДФ за 3 квартал 2011 року, 1-й квартал 2012 року, 2-й квартал 2012 року, 3-й квартал 2012 року, якими спростовуються висновки цього податкового органу про відсутність адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин із ПП «Креатив - Буд», позивач та контрагент були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи останніх не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб контрагентів, правовідносини відбувалися на підставі договорів, виконання яких та сплата коштів за якими підтверджується відповідними документами, виписками з банку по особових рахунках, згідно до чого ПП «Креатив - Буд» на адресу позивача були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.

За таких умов, витрати позивача на підставі договорів з ПП «Креатив - Буд» безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю та підтвердженні належним чином оформленими первинними документами, з урахуванням чого у відповідача були відсутні належні правові підстави для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, а відтак, і для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентами підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: В.Ю. Ключкович

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.