КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/9933/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
27 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 09 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ Партнери» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КМ Партнери» (далі по тексту - позивач, ТОВ «КМ Партнери») пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002142220 від 06 березня 2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 09 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «КМ Партнери» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012р. За результатом перевірки складено акт №93/22-20/30301978 від 20.02.2013 р. (надалі по тексту Акт перевірки).
Відповідачем встановлено порушення п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139, п.144.1 ст. 144, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ТОВ «КМ Партнери», на думку відповідача, занижено податок на прибуток на загальну суму 353355 грн., в т.ч. за 1 кв. 2011 року в сумі 43038 грн., за 2 кв. 2011 року в сумі 54303 грн., за 2-3 кв. 2011 року в сумі 96037 грн., за 2-4 кв. 2011 року в сумі 226883 грн., за 1 кв. 2012 року в сумі 61010 грн., та за 1 півр.2012 року в сумі 83436 грн.
На підставі висновків акту перевірки Податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.03.2013 р. №0002142220, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 374 215,00грн. (353 355,00 грн. - основний платіж, 20 860,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).
Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.
При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).
Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.
Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.
Як вбачається із матеріалів справи, підприємством надано на перевірку оригінали усіх необхідних документів, що й зазначено безпосередньо в акті перевірки (договори, податкові накладні, акти прийняття виконаних робіт, банківські виписки, реєстр податкових накладних тощо), що підтверджують факт надання відповідних робіт контрагентами по договорам підрядів, вимоги до оформлення первинних документів, які встановлені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від -6.07.1999 року, виконані в повній мірі.
Крім того, позивачем надано документи, які підтверджують реальне здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ «КМ Партнери» з контрагентами, а саме: договорами, довідками з банку, платіжними дорученнями, рахунками-фактурою, актами приймання-здачі виконаних робіт, результатами досліджень, податковим накладними.
Відповідно до зазначених документів господарська діяльність підприємства підтверджується наступним.
З матеріалів справи вбачається, що згідно інформації про основні види діяльності позивача відповідно до КВЕД, позивач у своїй господарській діяльності потребує інформаційного забезпечення у формі спеціалізованих аналітичних досліджень з актуальних питань внутрішнього та міжнародного законодавства та економіки, зокрема щодо функціонування таких економіко-правових інститутів як вільні зони, інвестування та ін. Використання результатів таких аналітичних досліджень здійснюється позивачем як для загального інформаційного забезпечення своєї господарської діяльності як юридичної фірми, яка для своєї роботи потребує значно більшого і ґрунтовнішого забезпечення такого роду порівняно із іншими категоріями платників податків, для загального підвищення професійного юридичного рівня з актуальних правових питань і внутрішнього тренінгу з метою отримання конкурентної переваги при наданні консалтингових послуг, так і безпосередньо при наданні послуг клієнтам
Так, між ТОВ «КМ Партнери» (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ «Мозаїк технолоджи» (Виконавець), з іншої сторони, було укладено наступні договори: № 0010-01/11 від 05.01.2011, №012-11/10 від 04.11.2010 та №044-08/10 від 04.08.2010.
Предметом даних договорів є підготовка таких досліджень: «Міжнародно-правові аспекти виходу українських підприємств на ІРО»; «Спільне інвестування як форма здійснення інвестиційної діяльності в системі міжнародного права»; «Роль міжнародного права у здійсненні митно-тарифного регулювання зовнішньоторговельної діяльності України».
Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується, Довідкою з банку за 24.02.2011 року; платіжним дорученням № 108 від 24.02.2011 року; рахунком-фактурою № 000000016 від 15.02.2011 року; платіжним дорученням № 107 від 24.02.2011 року; рахунком-фактурою № 000000015 від 15.02.2011 року; актом приймання-здачі виконаних робіт від 15.02.2011 року; Довідкою з банку за 27.12.2010 року; платіжним дорученням № 1003 від 27.12.2010 року; рахунком-фактурою № 000000043 від 15.12.2010 року; актом приймання-здачі виконаних робіт від 27.12.2010 року; Довідкою з банку за 14.10.2010 року; платіжним дорученням № 751 від 14.10.2010 року; рахунком-фактурою №0000000004 від 06.10.2010 року; платіжним дорученням № 750 від 14.10.2010 року; рахунком-фактурою № 0000000003 від 20.09.2010 року; актом приймання-здачі виконаних робіт.
Крім того, між ТОВ «КМ Партнери» (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ «Інтер Груп Союз» (Виконавець), з іншої сторони, було укладено договори: №031-11 від 08.08.2011 та №029-11 від 02.06.2011.
Предметом даних договорів є підготовка та проведення аналітичного дослідження по договору №031-11 від 08.08.2011 «Міжнародно-правові засади регулювання титулів власності досвід для України)» та по договору №029-11 від 02.06.2011 «Ринок цінних паперів в Україні та використання міжнародно-правових норм його регулювання (частина 1 та 2)».
Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується: Довідкою з банку за 19.07.2011 року; платіжним дорученням № 525 від 19.06.2011 року; рахунком-фактурою № 000000008 від 19.06.2011 року; платіжним дорученням № 524 від 19.06.2011 року; рахунком-фактурою № 000000007 від 19.06.2011 року; актом приймання-здачі виконаних робіт від 19.06.2012 року; Довідкою з банку за 27.09.2011 року; платіжним дорученням № 698 від 27.09.2011 року; рахунком-фактурою № 0000000012 від 20.09.2011 року; платіжним дорученням № 697 від 27.09.2011 року; рахунком-фактурою № 0000000011 від 20.09.2011 року; платіжним дорученням № 696 від 27.09.2011 року; рахунком-фактурою № 0000000010 від 20.09.2011 року; актом приймання-здачі виконаних робіт від 20.09.2011 року.
Також, між ТОВ «КМ Партнери» (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ «Уніконсульт Паблік» (Виконавець), з іншої сторони, було укладено договір №12-04/11 від 18.04.2011р., предметом даного договору є підготовка та проведення аналітичного дослідження «Міжнародне право та формування спільної податкової політики країн ЄС і України».
Формування позивачем витрат на проведення ТОВ «Уніконсульт Паблік» вищенаведеного дослідження підтверджується наступними документами: зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується: Довідкою з банку за 17.06.2011 року; платіжним дорученням № 443 від 17.06.2011 року; рахунком-фактурою № 000000031 від 31.05.2011 року; платіжним дорученням № 442 від 17.06.2011 року; рахунком-фактурою № 000000031 від 31.05.2011 року; актом приймання-здачі виконаних робіт від 31.05.2011 року; Довідкою з банку за 27.04.2011 року; рахунком-фактурою № 0000000004 від 25.04.2011 року; актом приймання-передачі від 27.04.2011 року; Довідкою з банку за 27.04.2011 року; рахунком-фактурою № 0000000004 від 25.04.2011 року; актом приймання-передачі від 27.04.2011 року.
Між ТОВ «КМ Партнери», (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ «Нью Діл» (Виконавець), з іншої сторони, було укладено наступні договори: №19/03-12 від 05.03.2012, №017/02-12 від 02.02.2012, №14/02-11 від 10.01.2012. №10/11-11 від 09.11.2011, №08/10-11 від 03.10.2011.
Предметом даних договорів є підготовка та проведення аналітичного дослідження по договору №19/03-12 від 05.03.2012 р. «Міжнародне право і практика виходу підприємств України на ринок ЄС» по договору №017/02-12 від 02.02.2012 дослідження «Міжнародно-правова практика створення і функціонування вільних економічних зон (частина 1 і 2)», по договору №14/02-11 від 10.01.2012 р. дослідження «міжнародно-правова практика державного регулювання корпоративного сектору (частина 1 і 2)», по договору №10/11-11 від 09.11.2011 р. дослідження «Міжнародно-правове регулювання взаємовідносин суб'єктів світового ринку енергоносіїв (досвід України) (частина 1 і 2», по договору №08/10-11 від 03.10.2011 дослідження «МВФ та МББР: міжнародно-правове регулювання валютно-кредитних відносин в Україні» (частина 1, 2 і 3).
Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується: платіжним дорученням № 810 від 17.11.2011 року; платіжним дорученням №811 від 17.11.2011 року; рахунком-фактурою № 0014 від 11.11.2011 року; рахунком-фактурою № 0013 від 11.11.2011 року; Актом приймання-здачі виконаних робіт від 17.11.2011 року; Довідкою з банку за 26.12.2011 року; платіжним дорученням № 907 від 26.12.2011 року; рахунком-фактурою № 0037 від 26.12.2011 року; платіжним дорученням № 906 від 26.12.2011 року; рахунком-фактурою № 0036 від 26.12.2011 року; актом приймання-здачі виконаних робіт від 26.12.2011 року; Довідкою з банку за 10.02.2012 року; платіжним дорученням № 126 від 10.02.2012 року; рахунком-фактурою № СФ-62 від 10.02.2012 року; платіжним дорученням № 125 від 10.02.2012 року; рахунком-фактурою № СФ-61 від 10.02.2012 року; актом приймання-здачі виконаних робіт від 10.02.2012 року; Довідкою з банку за 15.03.2012 року; платіжним дорученням № 218 від 15.03.2012 року; рахунком-фактурою № СФ-141 від 15.03.2012 року; платіжним дорученням № 217 від 15.03.2012 року; рахунком-фактурою № СФ-140 від 15.03.2012 року; актом приймання-здачі виконаних робіт № 140 від 15.03.2012 року; Довідкою з банку за 03.04.2012 року; платіжним дорученням № 275 від 03.03.2012 року; рахунком-фактурою № СФ-26 від 03.04.2012 року; платіжним дорученням № 274 від 03.04.2012 року; рахунком-фактурою № СФ-25 від 03.04.2012 року; актом приймання-здачі виконаних робіт №25 від 15.03.2012 року.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять податкові накладні, надані позивачу його контрагентами. Відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо несплати останніми податку на додану вартість до бюджету.
Усі здійснені банківські та господарські операції між ТОВ «КМ Партнери» та ТОВ «Мозаїк технолоджи», ТОВ «Інтер Груп Союз», ТОВ «Уніконсульт Паблік», TOB ТОВ «Нью Діл» знайшли своє належне відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку відображені у податкових деклараціях і розрахунках.
Судові рішення, що встановлювали б недійсність правочинів, укладених між цими підприємствами - відсутні.
Докази про скасування чи припинення державної реєстрації ТОВ «Мозаїк технолоджи», ТОВ «Інтер Груп Союз», ТОВ «Уніконсульт Паблік», TOB ТОВ «Нью Діл» та анулювання їх свідоцтв про сплату податку на додану вартість на момент виконання договорів, укладених між цими юридичними особами та ТОВ «КМ Партнери», відсутні.
Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
При цьому, сторони вказаного договору при здійсненні зазначеного правочину були правоздатними і зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаним договором операцій, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими.
Також, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.
Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Мозаїк технолоджи», ТОВ «Інтер Груп Союз», ТОВ «Уніконсульт Паблік», TOB ТОВ «Нью Діл» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
Як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин із ТОВ «Мозаїк технолоджи», ТОВ «Інтер Груп Союз», ТОВ «Уніконсульт Паблік», TOB ТОВ «Нью Діл», позивач та контрагенти були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи ТОВ «Мозаїк технолоджи», ТОВ «Інтер Груп Союз», ТОВ «Уніконсульт Паблік», TOB ТОВ «Нью Діл» не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «Мозаїк технолоджи», ТОВ «Інтер Груп Союз», ТОВ «Уніконсульт Паблік», TOB ТОВ «Нью Діл», правовідносини відбувалися на підставі договорів, виконання яких та сплата коштів за якими підтверджується відповідними актами здачі-прийому виконаних робіт, довідками щодо наданих послуг та виписками з банку по особових рахунках, згідно до чого ТОВ «Мозаїк технолоджи», ТОВ «Інтер Груп Союз», ТОВ «Уніконсульт Паблік», TOB ТОВ «Нью Діл» на адресу позивача були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.
З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентами підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 09 серпня 2013 року залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 09 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: В.Ю. Ключкович
Я.М. Собків
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.
Судове рішення № 35679011, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/9933/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: