Ухвала суду № 35678784, 21.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9746/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Коротких А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И Л А :

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році в розмірі 63 667,80 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми № 10-ПІ, в якому зазначено: що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (код рядка 01) - 33 особи; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (код рядка 02) - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (код рядка 03) - 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників (код рядка 04) - 2079,0 тис. грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника (код рядка 05) - 63000,00 грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (код рядка 06) - 63000,00 грн.

Відповідно до розрахунків позовних вимог та розміру пені, сума штрафних санкцій за нестворені протягом 2012 року Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва робочі місця для працевлаштування інвалідів складає 63 000,00 грн., пеня - 667,80 грн.

Не погоджуючись з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені та вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з наказом № 85-к від 12 вересня 2011 року, відповідачем прийнято на роботу ОСОБА_4 та звільнено з роботи згідно з наказом № 1-к від 16 січня 2012 року. Довідкою серії КИЕ 1 № 021816 та пенсійним посвідченням НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_4 є інвалідом ІІІ групи.

Також, відповідно до наказу № 85-к від 11 грудня 2012 року, відповідачем прийнято на роботу ОСОБА_5, яка є інвалідом ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_2 та довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 785602.

Відповідачем долучено до матеріалів справи звіти форми № 3-ПН про наявність вакансій за травень-грудень 2012 року, в яких в рядку 15 зазначено про наявність вакансії для працевлаштування інваліда ІІІ групи.

Згідно з листом Деснянського районного центру зайнятості № 22-2531 від 18 квітня 2013 року, підтверджується, що відповідачем у період з лютого по квітень 2012 року звіти про наявність вакансій до центру зайнятості не подавались.

Як встановлено судом першої інстанції, звіти з лютого по квітень 2012 року відповідачем не подавались у зв'язку зі скороченням штатної чисельності працівників Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва.

Згідно з наказом № 28 від 21 березня 2012 року, скорочено двох бухгалтерів І категорії, провідного бухгалтера, прибиральника службового приміщення, разом 4 штатних одиниці.

Як вбачається зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми № 10-ПІ, поданого відповідачем до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньорічна заробітна плата штатного працівника (код рядка 05) - 63 000,00 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (код рядка 06) - 63 000,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі інвалідам, які не досягли пенсійного віку.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Порядку сплати підприємствами, установами і організаціями штрафних санкцій до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28 грудня 2001 року, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування чітко визначені ч. 3 ст. 18 Закону, згідно з якою підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З наведеного випливає, що роботодавець не зобов'язаний здійснювати фактичний пошук інвалідів для їх працевлаштування, оскільки законодавством такий обов'язок покладається на державну службу зайнятості.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання правомірності стягнення штрафних санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування до підприємства юридичної відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У даному випадку виконанню відповідними органами обов'язку працевлаштувати інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належить, зокрема, здійснення заходів із створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність вакантних посад для інвалідів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2013 року у справі № К/9991/2834/11, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2013 року у справі № К/9991/17676/11.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав обов'язок по здійсненню заходів зі створення робочих місць для інвалідів, покладений на нього законодавством, у повній мірі, оскільки ним у період з лютого по квітень 2012 року звіти про наявність вакансій до центру зайнятості не подавались.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

А.Ю. Коротких

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Коротких А. Ю.