Постанова № 35678414, 11.11.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2013 р. Справа №818/7771/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до головного управління Міністерства доходів і зборів у Сумській області про визнання податкової консультації недійсною, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що 23 липня 2013 року звернувся до відповідача з запитом про отримання письмової індивідуальної податкової консультації щодо збору за спеціальне використання лісових ресурсів. Листом від 22.08.3013 року відповідач надав відповідь на запит, але консультації з поставлених позивачем питань не надано. Відповідь відповідача не надає, як це передбачено Податковим кодексом України, допомоги стосовно практичного використання конкретної норми закону, а саме статей Податкового кодексу № № 329-331, 334. Необхідність отримання консультації виникла в зв'язку з тим, що листом від 26.ж06.2013 року відповідач повідомив позивачу про обов'язок сплачувати збір за спеціальне використання лісових ресурсів в зв'язку з використанням земельної ділянки під оздоровчим табором "Чайка". Позивач не є лісокористувачем, а тому не є платником такого збору. За рішенням Сумської обласної ради збір має сплачуватися в розмірі 10% нормативної грошової оцінки лісів. Така нормативна оцінка ділянки. Яку позивач використовує за договором оренди, не проводилась, а тому неможливо визначити розмір збору. На поставлені питання відповідач консультації не надав. Просить визнати недійсною податкову консультацію та зобов'язати відповідача надати нову з урахуванням висновків суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав із зазначених підстав. Пояснив, що надана відповідь за своїм змістом не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не містить відповіді на питання, що стосуються практичного застосування норм, що регулюють сплату збору. Відповідь містить лише загальні посилання на Податковий кодекс України та Лісовий кодекс України.

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що на поставлені позивачем питання надано повну відповідь. Відповідно до рішення Сумської обласної ради лісокористувачі мають сплачувати збір в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки лісів. За інформацією, отриманою від головного управління Держземагенства у Сумській області, позивач використовує ділянку лісового фонду, а тому має сплачувати збір. Про це було повідомлено позивачу в податковій консультації. Просить в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 23.02.2010 року з Сумською міською радою позивач на умовах оренди користується земельною ділянкою площею 7,3767 га в м. Суми, вул.. Піщанська 72-1. Ділянка надана під розміщення оздоровчого табору та відноситься до категорії земель рекреаційного призначення (а.с.23-26). Листом від 26.06.2013 року № 31901/9/1.2-23 відповідачем, з посиланням на вимоги Податкового кодексу України та рішення сесії Сумської обласної ради від 19.04.2013 року, запропоновано ПАТ "Сумське НВО ім.. М.В. Фрунзе" узгодити податкове зобов'язання по збору за спеціальне використання лісових ресурсів, починаючи з 2 кварталу 2013 року (а.с.12-13). 24.07.2013 року позивач звернувся до відповідача з запитом про отримання податкової консультації та просив повідомити чи є ПАТ "Сумське НВО ім.. М.В. Фрунзе" платником збору за спеціальне використання лісових ресурсів. В якому порядку необхідно визначати ставку збору за відсутності нормативної грошової оцінки земель лісового фонду та з якого часу позивач має розпочати сплату збору (а.с. 7-9). Листом від 22.08.2013 року № 4855/10/18-28-15-0308 Головним управлінням Міндоходів у Сумській області повідомлено позивачу, що за інформацією, наданою Головним управлінням Держземагенства у Сумській області земельна ділянка лісового фонду, площею 7,3767 га, яка використовується позивачем за договором оренди для розміщення оздоровчого табору "Чайка", є об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання лісових ресурсів, відповідно до рішення Сумської міської ради від 19.04.2013 року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 89,84 грн. за 1 кв. м (а.с. 10-11). З такою позицією суд погодитись не може.

Відповідно до ст. 329 ПК України платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами. Відповідно до ст.16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. Відповідно до ст. 17 ЛК України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Позивач не є таким спеціальним лісогосподарським підприємством, а тому не може здійснювати постійне користування лісами.

Відповідно до ст. 18 ЛК України тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Короткострокове тимчасове користування лісами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб, передбачених цим Кодексом, здійснюється без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціального дозволу, що видається власником лісів, постійним лісокористувачем підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам.

З викладеного вбачається, що набуття статусу лісокористувача можливе лише за умови укладення спеціального договору користування лісовою ділянкою або дозволу. Як було встановлено судом, позивач використовує земельну ділянку на підставі договору оренди. Відповідачем не подано доказів укладення позивачем договору тимчасового користування лісами або отримання дозволу на короткострокове використання лісових ділянок. У встановленому порядку позивач статусу лісокористувача не набув, а тому твердження відповідача про те, що він є платником збору за спеціальне використання лісових ресурсів є безпідставним.

Відповідно до ст. 7 ч.ч. 3,4 ЛК України ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи. Відповідно до ст. 9 ч. ч. 1,3 ЛК України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування. Як було зазначено вище, позивачем укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться в межах м. Суми по вул. Піщанська 72-1 з органом місцевого самоврядування - Сумською міською радою, тобто орендована ділянка перебуває в комунальній власності. Рішенням двадцять четвертої сесії шостого скликання Сумської обласної ради від 19.04.2013 року встановлено ставки збору за спеціальне використання корисних властивостей лісів на умовах довгострокового тимчасового користування лісами державної власності (а.с. 28-29). Розповсюдження відповідачем дії вказаного рішення Сумської обласної ради на ділянки, що перебувають в комунальній власності є безпідставним.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки під оздоровчим табором "Чайка" ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови. Визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки під забудовою в розмірі 89,84 грн. за кв.м (а.с. 27). В рішенні ж Сумської обласної ради від 19.04.2013 року встановлено ставки збору за спеціальне використання корисних властивостей лісів на умовах довгострокового тимчасового користування лісами державної власності в розмірі 10% нормативної грошової оцінки земель лісового фонду. Відповідачем не подано доказів, що така нормативна грошова оцінка для ділянки. Що використовується позивачем за договором оренди проводилась. Порядок визначення розміру збору за відсутності такої грошової оцінки в податковій консультації, яка оскаржується не надано.

Відповідно до ст. 53 п. 53.3 ПК України 53.3 платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Суд вважає, що індивідуальна податкова консультація, надана відповідачем в листі від 22.08.2013 року не ґрунтується на вимогах закону та не відповідає змісту рішення Сумської обласної ради від 19.04.2013 року "Про встановлення ставок збору за спеціальне використання корисних властивостей лісів на умовах довгострокового тимчасового користування лісами державної власності". Суд вважає необхідним визнати її недійсною та зобов'язати головне управління Міндоходів у Сумській області надати нову консультацію з урахуванням вимог закону та висновків суду.

На підставі ст. 94 КАС України, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до головного управління Міністерства доходів і зборів у Сумській області про визнання податкової консультації недійсною, зобов'язання вчинити дії задовольнити

Визнати недійсною податкову консультацію, надану публічному акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" листом № 485/10/18-28-15-0308 від 22.08.2013 року; зобов'язати надати нову податкову консультацію, з урахуванням вимог закону.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, Сумська область, 40004, ідентифікаційний код 05747991, рах. № 26001034313200 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код банка 09807750) судовий збір в розмірі 34 грн. 40 коп., сплачений при зверненні до суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко

З оригіналом згідно

Суддя О.В. Соп'яненко