Ухвала суду № 35677441, 27.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 р.Справа № 2а-4152/12/2170

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2012 року Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що станом на 14.09.2012 р. за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг по податку з доходів фізичних осіб від продажу транспортного засобу у розмірі 70544,46 грн. Сума зазначеного податку самостійно нарахована ДПІ податковим повідомленням-рішенням від 06.05.2011 р. № 7122901701, прийнятого на підставі акту перевірки від 29.04.2011 р. № 1746/17-1/НОМЕР_2. Станом на час розгляду справи відповідач не сплатив суму боргу, а тому позивач звернувся до суду про його стягнення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року позов задоволено. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 70544,46 грн. (сімдесят тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 46 коп. до місцевого бюджету, р/р 33215801700002, код платежу 50 11010513. Отримувач: УДКСУ у м. Херсоні Херсонської області, код 37959779, ГУДКСУ, МФО 852010.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 27.04.2011 р. по 28.04.2011 р. посадовими особами ДПІ здійснено документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

За результатами складено акт перевірки, яким встановлено, що за даними відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України у Херсонській області, ОСОБА_1 03.04.2009 р. знято з обліку транспортний засіб для реалізації, а саме: автомобіль марки BMW E 70/X5, 2007, номер кузова НОМЕР_3, державний номер - НОМЕР_4. Зазначений автомобіль перереєстровано на покупця ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 03.04.2009 р. укладеного через товарну біржу "ЦТБ" м. Полтава. Вартість транспортного засобу згідно договору купівлі-продажу 100 грн.

Згідно отриманої від МРЕВ ДАІ УМВС України в Херсонській області інформації та відповідно до висновку спеціаліста № 367 от 03.04.2009 р., вартість вказаного автомобіля відповідно до його експертної оцінки складає 470395,24 грн. На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.05.2011 р. № 7122901701 про нарахування суми податку на доходи фізичних осіб від продажу рухомого майна у розмірі 70559,29 грн., що складає 15% від визначеної експертною оцінкою вартості автомобіля.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено ФОП ОСОБА_1 суду. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 р. у справі № 2-а-5219/12/2170 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2011 р. № 7122901701 залишено без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача у судові засідання без поважних причин. Дана ухвала набрала законної сили 12.03.2013 р.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 06.05.2011 р. № 7122901701, яким ФОП ОСОБА_1 визначено грошове зобов'язання у розмірі 70559,29 грн., в судовому порядку не скасоване та не визнане протиправним, а тому є чинним.

Реалізація вказаного транспортного засобу за ціною 470395,24 грн. підтверджується сплатою до пенсійного фонду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості легкового автомобіля, згідно квитанції від 03.04.2009 р. № 367 на суму 14111,85 грн.

Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції вірно застосував норми чинного законодавства, яким врегульовано дані спірні правовідносини, та дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до п. 12.1, п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 цього Закону; якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Згідно п. 1.15 ст. 1 цього Закону податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до пп. «а» п. 17.2 ст. 17 зазначеного Закону податковий агент є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з оподатковуваних доходів із джерелом їх походження з України.

Згідно ч. 1, ч. 8 ст. 279 Господарського кодексу України товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям; товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін.

Відповідно до п. 12.2 ст. 12 Закону України «Про податок з фізичних осіб» як виняток із пункту 12.1 цієї статті при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.

В зазначеній статті Закону присутня «відсилочна норма» до пп. «г» п. 3 ст. 3 декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», якою встановлено, що державне мито за посвідчення договору відчуження транспортних засобів дітям, одному з подружжя, батькам справляється із суми договору, не нижчої дійсної вартості транспортного засобу.

При цьому необхідно звернути увагу на помилковість міркувань позивача, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 280 Господарського кодексу України товарна біржа зобов'язана регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі.

Тобто, судом першої інстанції доведено, що біржею не виконано встановлений законом обов'язок з регулювання цін на товари, допущені до обігу на біржі, і відповідно не виконано обов'язок, встановлений пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо повного нарахування податку, а також положень п. 20.2 ст. 20 зазначеного Закону щодо відповідальності податкових агентів при порушенні правил нарахування, утримання та сплати податку. А встановлення сторонами біржового договору ціни продажу автомобіля меншою ніж дійсна вартість транспортного засобу призводить до заниження об'єкта оподаткування і зменшення розміру податку з доходів, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність донарахування позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, виходячи з оціночної вартості транспортного засобу.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Лук'янчук О.В.