Постанова № 35677108, 11.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2013 року 11:49 № 826/16411/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Бабич Г.Ю., за участю представників сторін: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Гомельська Я.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0002511720 від 04.07.2013р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002511720 від 04.07.2013р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акта перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагентам, до податкового кредиту. При цьому, позивач вказує на реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідачем у наданому відзиві позовні вимоги заперечуються повністю з огляду на те, що позивачем ні під час перевірки, ні при розгляді заперечення на акт перевірки не надано первинних документів на реалізацію товару кінцевому споживачу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС) здійснила документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2013р. по 28.02.2013р.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 14 червня 2013 року за № 422/446/17-20/НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки), яким було встановлено порушення позивачем п.198.3 ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) у зв'язку з чим завищено податковий кредит на загальну суму 18089,71 грн., в зв'язку з зарахуванням до складу податкового кредиту сум, які не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 09 липня 2013 року №0002511720, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 18089,71 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8143,44 грн.

Позивач, не погодившись з винесенням вказаного податкового повідомлення - рішення від 09 липня 2013 року №0002511720, оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві та до Міністерства доходів і зборів.

За результатом даного оскарження ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято рішення від 23.08.2013р. №1276/к/26-15-10-04-04, яким залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.07.2013 №0002511720 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 22 612,14 грн. (основний платіж 18 089,71 грн., штрафні санкції - 4 522,43 грн.) та збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 4 522,43 грн., а скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від 16 липня 2013 року вих.. №1/1607 (вх.№1369/К від 16.07.2013) - без задоволення.

Міністерством доходів і зборів України, за результатом адміністративного оскарження, прийнято рішення від 25.09.2013 №4695/К/99-99/10-01-03-14, яким залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндходів у м. Києві від 04.07.2013 №0002511720, скасовано рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 23.08.2013 №1276/К/26-15-10-04-04, прийняте за розглядом первинної скарги, в частині 3621,01 грн. збільшення грошового зобов'язання по ПДВ за штрафними санкціями, та зобов'язано ГУ Міндоходів у м. Києві здійснити контроль щодо прийняття ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкового повідомлення - рішення до ФОП ОСОБА_3 відповідно до чинного законодавства, а скаргу ФОП ОСОБА_3 - без задоволення.

Актом перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_3 у перевіряємому періоді здійснювала роздрібну роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, перебуваючи на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, та була зареєстрована платником податку на додану вартість (свідоцтво від 05.12.2007 №100081269).

В акті перевірки вчинено запис, що для перевірки ФОП ОСОБА_3 не надано документи на реалізацію товару, придбаного у ТОВ «Метабо Україна» (код 35195449) та ТОВ «Роберт Бош ЛТД» (код 14347262), що підтверджують фінансово - господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунки.

У зв'язку з вищенаведеним, відповідач дійшов висновку, що позивач в лютому 2013 року завищила податковий кредит по ПДВ на суму податку 18 089,71 грн. по придбаному товару у ТОВ «Метабо Україна» та ТОВ «Роберт Бош ЛТД», в зв'язку з зарахуванням до складу податкового кредиту сум, які не використовувались в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд з зазначеними висновками не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять договір поставки №13573-05092008 від 05.09.2008, укладений позивачем з ТОВ «Метабо Україна» та договір купівлі - продажу №400378-РТ від 02.01.2013, укладений позивачем з ТОВ «Роберт Бош ЛТД». На виконання вищезазначених договорів позивачу вказаними контрагентами були виписані податкові накладні, а саме №1 від 01.02.2013, №3046045201 від 01.02.2013, №27 від 04.02.2013, №9026397 від 04.02.2013, №186 від 06.02.2013, №3046045418 від 06.02.2013, №41 від 04.02.2013, №9026411 від 04.02.2013, №185 від 06.02.2013, №3046045417 від 06.02.2013, №321 від 08.02.2013, №3046045569 від 08.02.2013, №104 від 08.02.2013, №9026469 від 08.02.2013, №172 від 08.02.2013, №9026541 від 08.02.2013, №394 від 11.02.2013, №3046045648 від 11.02.2013, №103 від 08.02.2013, №9026468 від 08.02.2013, №241 від 12.02.2013, №9026614 від 12.02.2013, №467 від 12.02.2013, №3046045727 від 12.02.2013, №377 від 15.02.2013, №9026761 від 15.02.2013, №740 від 14.02.2013, №304604633 від 14.02.2013, №966 від 18.02.2013, №3046046188 від 18.02.2013, №447 від 19.02.2013, №9026820 від 19.02.2013, №496 від 20.02.2013, №9026866 від 20.02.2013, №489 від 20.02.2013, №9026859 від 20.02.2013, №1264 від 21.02.2013, №3046046482 від 21.02.2013, №484 від 20.02.2013, №9026854 від 20.02.2013, №521 від 21.02.2013, №9026890 від 21.02.2013, №545 від 22.02.2013, №9026913 від 22.02.2013, №1436 від 25.02.2013, №3046046664 від 25.02.2013, №540 від 22.02.2013, №9026907 від 22.02.2013, №572 від 26.02.2013, №9026939 від 26.02.2013, №1733 від 27.02.2013, №3046046847 від 27.02.2013, №600 від 27.02.2013, №9026967 від 27.02.2013, №613 від 28.02.2013, №9026978 від 28.02.2013, №392 від 15.02.2013, №9026776 від 15.02.2013, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ за лютий 2013року та відображено у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладання позивачем з контрагентами вказаних договорів, з ТОВ «Метабо Україна» та ТОВ «Роберт Бош ЛТД», як юридичні особи були внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та мали свідоцтво платника податку.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від уплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Отже, податкові накладні, які наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даної податкової накладної відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Судом не приймаються посилання відповідача щодо ненадання позивачем під час проведення передвіки документів, з огляду на наступне.

Порядок надання документів під час проведення перевірок встановлено нормами Податкового кодексу України. Так, згідно із статтею 44.6 вищезазначеного кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів. Крім того, цією правовою нормою визначено обов'язок врахування наданих документів під час прийняття рішення.

Статтею 44.7 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Зазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Натомість, відповідачем зазначено в акті перевірки про наявність документів фінансово - господарської діяльності позивача до запиту ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 21.06.2013р. №3368/К/17.4.20.

Відповідно до приписів пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 85.4 вищезазначеної правої норми при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 85.8 статті 85 Податкового кодексу України, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Матеріали справи містять лист від 31.05.2013р. №1/31, додатком до якого були надані пояснення ФОП ОСОБА_3 та податкові накладні по придбанню та реалізації товару на запит №3368/к/17.4.20 ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС з відміткою про отримання даного листа з додатками податковим органом 31.05.2013р.

Крім того, в матеріалах справи наявні заперечення позивача проти акту перевірки від 14.06.2013р. №422/446/17-20/21, додатком до яких було надано оригінали податкових накладних за лютий 2013року на 29 аркушах.

У відповіді на заперечення до акту від 14.06.2013р. податковий орган засвідчив факт отримання ним оригіналів вищезазначених податкових накладних та виписок з банку про рух коштів позивача, проте вказав, що згідно наданих документів не можливо встановити використання товару в оподаткованих операціях в зв'язку з відсутністю факту отримання товару кінцевим споживачем.

Натомість, матеріали справи не містять жодних доказів витребовування від позивача саме додаткових документів, які б засвідчували факт отримання товару кінцевим споживачем..

Таким чином, відповідачем неправомірно не було взято до уваги документи, надані позивачем на запит та до заперечень до Акту перевірки, оскільки відповідач до моменту винесення оскаржуваного рішення отримав належним чином засвідчені копії документів, проте, не врахував їх при прийнятті рішення.

Матеріалами справи підтверджується реалізація позивачем придбаного у вищезазначених контрагентів в процесі провадження господарської діяльності (продаж), зокрема, видаткові накладні, податкові накладні, договір оренди нежитлового приміщення №649 від 13.12.2012 та виписки з банківського рахунку позивача, що підтверджують оплату товару.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві №0002511720 від 04.07.2013

Судові витрати в сумі 271 грн. присудити на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян