Постанова № 35677062, 27.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 р. справа №820/8930/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Московського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, у якому просить суд скасувати постанову ВП №34408435 про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.09.2012 року. Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що на підставі виконавчого листа № 6-149/10 від 10.02.2010 р., виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова, постановою державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 13.09.2012 р. було відкрито виконавче провадження №34408435 та встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення суду. У зв'язку з невиконанням рішення суду у встановлений державним виконавцем строк державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції прийнято постанову від 19.09.2012 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 62203,88 грн. Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження простою поштою 11.03.2013 року, після чого наступного дня, 12.03.2013 року звернувся до установи стягувача та сплатив суму боргу, визначену у вказаному виконавчому листі. Позивач надав до суду письмові пояснення з відповідними документами, в яких зазначає, що оскаржувану постанову державного виконавця він отримав простою поштою лише 02 вересня 2013 року, але внаслідок тимчасової непрацездатності був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду з позовом. У зв'язку з цим позивач вважає, що встановлений законодавством строк на звернення до адміністративного суду про оскарження постанови про стягнення виконавчого збору ним було пропущено з поважних причин, відповідно, такий строк підлягає поновленню.

Заперечення на адміністративний позов від відповідача до суду не надходили. 01.11.2013 року представник відповідача надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов з підстав та мотивів, зазначених в позовній заяві, та просив його задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до приписів ст. 35 КАС України. Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне. Постановою головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Саніна І.С. від 13.09.2012 року ВП № 34408435 відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ЗАТ «Альфа-банк» заборгованості за кредитним договором № SME0013456 у сумі 622038, 83 грн. та надано строк для добровільного виконання рішення суду до 21.09.2012 року (а.с. 7). 12.03.2013 року до Московського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції за підписом директором Департаменту стягнення кредитів ПАТ "Альфа-Банк" у зв'язку з добровільною сплатою позивачем боргу було подано заяву про повернення виконавчого документу на підставі ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" з проханням скасувати здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання (а.с. 8). На підставі заяви стягувача ЗАТ «Альфа-банк» про повернення виконавчого документа від 12.03.2013 року №1781/10-261 головним державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Саніним І.С. прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 05.2013 року ВП №34408435 без виконання (а.с. 10). 16.04.2013 року головним державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Саніним І. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача виконавчого збору №34408435 у розмірі 62203,88 грн. (а.с.11). Вказану постанову винесено на підставі постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №№34408435 від 19.09.2012 року у зв'язку з невиконанням боржником виконавчого листа у добровільному порядку (а.с. 13). З пояснень представника позивача вбачається, що 02.09.2013 року позивач отримав простою поштою копію постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 05.04.2013 року; копію постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.09.2012 року; копію постанови про відкриття виконавчого провадження №37613182 від 16.04.2013 року про стягнення виконавчого збору; копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.04.2013 року; копію постанови про розшук майна боржника від 19.04.2013 року (а.с. 28).

Доказів протилежного відповідачем до суду не надано. Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд керується наступними положеннями норм чинного законодавства. Порядок прийняття виконавчого документа до виконання регламентується статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частини першої вказаної статті державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не

закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Згідно ч.2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Згідно ч. 5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Частина третя вказаної статті визначає, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Таким чином, обов'язковою умовою стягнення з боржника виконавчого збору є невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для його добровільного виконання.

Відповідно до п.п. 3.7, 3.7.1, 3.7.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мінюсту 02.04.2012 р. № с512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р, за № 489/20802, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону; постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно.

Стаття 31 Закону України «Про виконавче провадження встановлює порядок надсилання документів виконавчого провадження, згідно якого копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк. При цьому до отримання відомостей про одержання боржником копії постанови для захисту прав стягувача державний виконавець може вжити заходів щодо забезпечення виконання, передбачені частиною шостою статті 24 Закону ( 606-14 ). Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону ( 606-14 ), та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів своєчасного направлення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2012 року, суд приходить до висновку про те, що станом на момент винесення постанови від 19.09.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору позивач не був повідомлений про відкриття зазначеного вище виконавчого провадження та не був обізнаний про наданий строк на добровільне виконання судових рішень. Тобто строк, наданий державним виконавцем для самостійного виконання рішення суду боржником, скінчився, фактично не почавшись. Суд приймає до уваги, що заява ПАТ "АЛЬФА-БАНК" про повернення виконавчого документа на підставі п.1 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" була подана до Московського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції 13.03.2013, а дії щодо примусового виконання були розпочаті 19.04.2013, тобто після добровільного виконання боржником рішення про стягнення боргу. Таким чином, відповідач не пересвідчився, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк. Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", відповідно до статей 45, 46 Закону №606-XIV витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово. Суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в ч. 2 ст. 24 Закону №606-XIV, і був нереальним. Відповідно ч. 3 ст.2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість винесення спірної постанови; жодних документів, які приймаються до уваги судом як докази у розумінні ст. 70 КАС України, відповідачем до суду не надано. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №№34408435 від 19.09.2012 року була винесена державним виконавцем без з'ясування обізнаності боржника про надання йому строку на добровільне виконання рішення суду за виконавчим листом, тобто, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню. Відповідно до ч.2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку. Суд, дослідивши пояснення позивача щодо поважності причин пропуску строку на оскарження постанови державного виконавця, а також додані до них документи, вважає, що тимчасова непрацездатність позивача є поважною причиною для пропуску 10-денного строку на оскарження постанови, а тому клопотання представника позивача щодо поновлення цього строку підлягає задоволенню (а.с. 29-33). Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 КАС України. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 17, 50, 71, 86, 159, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Московського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про скасування постанови - задовольнити

Скасувати постанову Московського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ВП№34408435 про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.09.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі виготовлено 02 грудня 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.