Ухвала суду № 35676095, 20.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 р.Справа № 2а/1570/9230/2011

Категорія: 8.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Кілійський виноробний завод» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року ПАТ «Кілійський виноробний завод» звернулось з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.03.2012р., просило про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000792100 від 21.09.2011р. та №000081210000 від 10.10.2011 р.

В обгрунтування позовних вимог зазначалось, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на думку позивача, є незаконними та такими, що суперечать чинному законодавству, оскільки відповідно до наданих заяв та довідок про сплату акцизного збору від 23.06.2010 р., 22.07.2010 р. та 05.08.2010 р. про попередню сплату акцизного збору на придбання акцизних марок, позивач придбав акцизні марки на вина натуральні, виноградні з додаванням спирту міцні (кріплені) по 0,50 грн. за 1л., тобто фактично ще до придбання акцизних марок сплатив акцизний збір за ставками, що діяли на вказаний період 2010 року відповідно до ст. 1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року адміністративний позов було задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції №0000792100 від 21.09.2011р. та №000081210000 від 10.10.2011р.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ЗАТ «Кілійський виноробний завод» зареєстрований 11.12.2002р. як юридична особа Виконавчим комітетом Одеської міської ради, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до статуту позивача у новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ «Кілійський виноробний завод» 20.06.2011 р., з відміткою про державну реєстрацію змін 22.12.2011 р. було змінено найменування ЗАТ «Кілійський виноробний завод» на ПрАТ «Кілійський виноробний завод».

Відповідно до довідок про сплату суми акцизного збору №3660/8/15-00 від 23.06.2010р., №4042/10/15-02 від 22.07.2010р., №4354/10/15-00 від 05.08.2010р. позивачем сплачено до державного (місцевого) бюджету акцизний збір на придбання акцизних марок на вина міцні згідно заявок-розрахунків на придбання марок акцизного збору для маркування алкогольних напоїв №146 від 30.06.2010р., №165 від 28.07.2010р., №190 від 17.08.2010р. Оплату здійснено за ставками, що діяли на момент придбання акцизних марок з розрахунку по 0,50грн. за 1літр.

02.09.2011р. головним державним податковим інспектором Кілійського відділу Ізмаїльської ОДПІ - Бурлак Л.О. на підставі п.20.1.4 ст.20 Розділу I Податкового кодексу України, у порядку ст.76 Розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з акцизного податку за липень 2011р., за результатами якої складений акт №672/15-00/32288493 від 02.09.2011р. Перевіркою встановлені порушення п.217.1 ст.217 Розділу VI Податкового кодексу України, платником при обчислені суми податку, що підлягає сплаті, здійснено обчислення суми податку за реалізацію вин натуральних з додаванням спирту та міцних (кріплених) за кодом товару УКТ ЗЕД (крім 2204 10. 2204 21 10 00. 2204 29 10 00) у кількості 878л за ставкою 0,50грн., визначено суму акцизного податку, яка підлягає сплаті у розмірі 439,00грн. в той час як згідно пп.215.3.1 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України ставка податку за реалізацію вин натуральних з додаванням спирту та міцних (кріплених) за кодом товару УКТ ЗЕД 2204 (крім 2204 10. 2204 21 10 00. 2204 29 10 00) дорівнює 2,14грн. за 1л. тому сума акцизного податку, яка підлягає сплаті, по вищезазначеному коду товару, повинна дорівнюватись 1878,92грн. (2,14 грн.* 878л.)

На підставі висновків зазначених у акті №672/15-00/32288493 від 02.09.2011р., Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією (Кілійський відділ) прийнято податкове повідомлення-рішення №0000792100 від 21.09.2011р., відповідно до якого податковим органом визначено позивачу суму податкового зобов'язання за основним платежем 1439,92 грн. та за штрафними санкціями 719,96грн.

30.09.2011р. головним державним податковим інспектором Кілійського відділу Ізмаїльської ОДПІ - Бурлак Л.О. на підставі п.20.1.4 ст.20 Розділу I Податкового кодексу України, у порядку ст.76 Розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з акцизного податку за серпень 2011р., за результатами якої складений акт №767/15-00/32288493 від 30.09.2011р. Перевіркою встановлені порушення п.217.1 ст.217 Розділу VI Податкового кодексу України, а саме, при обчислені суми податку, що підлягає сплаті, здійснено обчислення суми податку за реалізацію вин натуральних з додаванням спирту та міцних (кріплених) за кодом товару УКТ ЗЕД (крім 2204 10. 2204 21 10 00. 2204 29 10 00) у кількості 801л. за ставкою 0,50грн., визначено суму акцизного податку, яка підлягає сплаті у розмірі 400,50грн. в той час як згідно пп.215.3.1 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України ставка податку за реалізацію вин натуральних з додаванням спирту та міцних (кріплених) за кодом товару УКТ ЗЕД 2204 (крім 2204 10. 2204 21 10 00. 2204 29 10 00) дорівнює 2,14грн. за 1л. тому сума акцизного податку, яка підлягає сплаті, по вищезазначеному коду товару, повинна дорівнюватись 1714,14грн.(2,14грн.* 801л.)

На підставі висновків зазначених у акті №767/15-00/32288493 від 30.09.2011р., Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією (Кілійський відділ) прийнято податкове повідомлення-рішення №000081210000 від 10.10.2011р., відповідно до якого податковим органом визначено позивачу суму податкового зобов'язання за основним платежем 1313,64грн. та за штрафними санкціями 656,82грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем був сплачений акцизний збір до дати вступу у законну силу Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України, Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби».

За змістом підпункту 217.1 ст.217 Розділу VI Податкового кодексу України суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

На підставі п. 1 розділу XIX Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року.

Слід зазначити, що норми Податкового кодексу України можуть застосовуватися лише до правовідносин, що виникли після 01 січня 2011 року, до вказаної дати правовідносини з приводу сплати податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України були врегульовані Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби».

Згідно п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» українські підприємства-виробники, що реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації: алкогольних напоїв - на третій робочий день, крім випадків, передбачених частиною двадцятою статті 7 цього Закону.

Пунктом 4 ч.20 ст.7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» встановлено, що підприємства, які здійснюють виробництво вин виноградних з доданням спирту та міцних (крім марочних) та зброджених плодових і ягідних напоїв (сидр, перрі та інші) з доданням спирту, напоїв змішаних, які містять алкоголь, та сумішей алкогольних напоїв з безалкогольними (крім зброджених плодових та ягідних напоїв (сидру, перрі та інших) без додання спирту), сплачують акцизний збір при придбанні марок акцизного збору на суму, розраховану із ставок акцизного збору на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виготовленні яких використовується спирт етиловий.

Отже вказаними законодавчими приписами передбачено виключення, а саме: сплата акцизного збору при придбанні марок акцизного збору для підприємств, які здійснюють виробництво вин виноградних з доданням спирту та міцних (крім марочних) та зброджених плодових і ягідних напоїв (сидр, перрі та інші) з доданням спирту, напоїв змішаних, які містять алкоголь, та сумішей алкогольних напоїв з безалкогольними (крім зброджених плодових та ягідних напоїв (сидру, перрі та інших) без додання спирту).

Таким чином колегія суддів вважає, що висновки податкового органу про порушення ЗАТ «Кілійський виноробний завод» вимог п. 217.1 ст. 217 Податкового кодексу України є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позивач є виробником виноробної продукції та ним було сплачено до державного (місцевого) бюджету акцизний збір на придбання акцизних марок на вина міцні згідно заявок-розрахунків на придбання марок акцизного збору для маркування алкогольних напоїв №146 від 30.06.2010р., №165 від 28.07.2010р., №190 від 17.08.2010р. з розрахунку 0,50грн., тобто за ставками, що діяли на момент придбання акцизних марок, що цілком відповідає вимогам вищезазначеного закону.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Кілійський виноробний завод» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року у справі № 2а/1570/9230/2011 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 25 листопада 2013 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян