Рішення № 35675569, 02.12.2013, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/2257/13-ц

№/п 2/317/1056/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Запорізький районний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Яркіної С.В.,

при секретарі - Пономарчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 діючого в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації, Запорізький районний відділ УДМС України в Запорізькій області про примусове виселення мешканців та зняття з реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, діючого в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації, Запорізький районний відділ УДМС України в Запорізькій області про примусове виселення мешканців та зняття їх з реєстрації, зазначивши, що 26.02.2008 р. між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» правонаступником якого є публічне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», укладений кредитний договір № 9-494-028И.

Згідно з умовами договору відповідач ОСОБА_2 отримав кредитні ресурси в сумі 480000,00 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено: Іпотечний договір № 9-494-0281/1 від 26.02.2008 р. відповідно до умов якого, відповідач ОСОБА_2 передав у іпотеку нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,245 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та Іпотечний договір № 9-494-0281/2 від 26.02.2008 р. відповідно до умов якого, останній передав у іпотеку нерухоме майно (домоволодіння): житловий будинок АДРЕСА_1

У зв'язку з тим, що відповідачем ОСОБА_2 не виконувались взяті на себе кредитні та іпотечні зобов'язання, рішенням Запорізького районного суду від 04.08.2010 р. з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 стягнуто у солідарному порядку кредитну заборгованість та звернуто стягнення на предмети іпотеки: нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,245 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 та передане ним в іпотеку згідно з Іпотечними договорами № 9-494-0281/1 від 26.02.2008 р. та № 9-494-0281/2 від 26.02.2008 р.

Зазначене рішення суду відповідачами не оскаржувалося та набрало законної сили.

Відповідно до п. 8.1.10 Іпотечного договору № 9-494-0281/2 від 26.02.2008 р. іпотекодавець без письмового дозволу іпотеко держателя не мав право реєструвати в квартирі будь-яких осіб. Однак не вважаючи на умови іпотечного договору, порушуючи як його умови так і умови кредитного договору, відповідач ОСОБА_2 сам зареєструвався та зареєстрував інших осіб.

Позивач неодноразово звертався до відповідача ОСОБА_2 з листом-вимогою про звільнення домоволодіння протягом одного року, але відповідач до виконання вимоги не приступив.

Позивач просить суд зняти відповідачів з реєстрації і виселити їх з житлового будинку АДРЕСА_1

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак надав суду заяву в якій позов підтримав повністю, наполягав на його задоволенні та розгляді справи за його відсутністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, пояснень суду не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації до суду не з'явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи - Запорізький районний відділ УДМС України в Запорізькій області до суду не з'явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з постановленням заочного рішення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 26 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений кредитний договір №9-494-028И, за умовами якого, ОСОБА_2 отримав кредитні ресурси в сумі 480000, 00 грн. (чотириста вісімдесят тисяч) гривен 00 коп.

Разом з тим, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 було укладено:

- іпотечний договір №9-494-028І/1 від 26.02.2008 р. відповідно до умов якого, останній передав у іпотеку нерухоме майно: земельну ділянку, площею 0,245 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

- іпотечний договір №9-494-028І/2 від 26.02.2008 р. відповідно до умов якого, останній передав у іпотеку нерухоме майно: житловий будинок під АДРЕСА_1

Відповідно до умов Іпотечних договорів, предметом іпотек забезпечується повернення виданих кредитних ресурсів, виданих за Кредитним договором №9-494-028И від 26.02.2008 р. (Основне зобов'язання), сплата відсотків за користування ресурсами, комісійної винагороди, неустойки за Кредитним та іпотечним договором, збитки, завданих прострочкою платежів за Кредитним договором та відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет застави в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

Уклавши кредитний договір ОСОБА_2, відповідно до статті 509 ЦК України, прийняв на себе зобов'язання повернути кредит до 26 лютого 2023 року та сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом, згідно процентної ставки 17,00 (сімнадцять) відсотків річних за період з дня видачі до строку фактичного повернення кредиту.

Кредитні ресурси були надані ОСОБА_2 з цільовим призначенням - для придбання житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1

Проте, відповідач не виконав належним чином договірні зобов'язання щодо погашення заборгованості та повернення кредиту в обумовлені сторонами та визначені договором строки, що відповідно до вимог ст. 526 та ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язання.

Позивач неодноразово звертався до відповідача ОСОБА_2 з листом-вимогою про звільнення домоволодіння протягом одного року, але відповідач до виконання вимоги не приступив.

У відповідності до ст. 109 Житлового кодексу Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Тому звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

При цьому, виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до ст. 1322 Житлового кодексу Української РСР. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки.

У відповідності до п. 8.1.10 Іпотечного договору № 9-494-0281/2 від 26.02.2008 р. іпотекодавець без письмового дозволу іпотеко держателя на мав право реєструвати в квартирі будь-яких осіб.

Однак не вважаючи на умови іпотечного договору, порушуючи як його умови так і умови кредитного договору, ОСОБА_2 зареєструвався сам та зареєстрував інших осіб.

Відповідно до п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», встановлено, що при розгляді позову іпотеко держателя про виселення мешканців, суд має враховувати, що мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмових вимоги іпотеко держателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Реєстрація у квартирі є похідною від права користування нею, тому суд приймаючи рішення про виселення відповідачів з вказаної квартири, вважає за необхідне також задовольнити і вимоги про зняття відповідачів з реєстрації.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати на оплату судового збору у сумі 114,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 63, 79, 114, 120, 122, 208, 209, 218 ЦПК України, ст. 109 Житлового кодексу Української РСР, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Висилити ОСОБА_2 (1983 р.н., ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 2008 р.н. з житлового будинку АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2 (1983 р.н., ІПН НОМЕР_1) на користь АТ «Банк Фінанси та Кредит» (69037 м. Запоріжжя вул. 40 років Радянської України, 39 р/р 37390010900980 в Філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» МФО 313731 ЄДРПОУ 25821086) суму судового збору в розмірі 114,70 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя С.В. Яркіна