Постанова № 35674908, 28.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року 810/4006/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Реформ" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

29 липня 2013 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Реформ" (далі - позивач) з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2013 р. № 0002012205.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2013 р. № 0002012205 відповідачем винесено протиправно, оскільки, господарські операції між позивачем та його контрагентами: товариствами з обмеженою відповідальністю "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ" (далі - ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ"), "АВ Метал Груп" (далі - ТОВ "АВ Метал Груп") та "МД Груп" (далі - ТОВ "МД Груп") мали реальний характер. Стверджує, що виконання усіх угод між позивачем та його контрагентами підтверджуються первинними документами, які під час перевірки надавалися відповідачу.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ", ТОВ "АВ Метал Груп" та ТОВ "МД Груп" є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків (т. 2, а.с. 190 - 201).

29 жовтня 2013 р. представниками сторін були подані суду клопотання, у яких вони просили розглянути справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

Позивач зареєстрований Вишгородською районною державною адміністрацією, ідентифікаційний код 37496722.

У період з 24 квітня по 21 травня 2013 р. відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21 березня 2011 р. по 31 грудня 2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 21 березня 2011 р. по 31 грудня 2012 р., за результатами якої 28 травня 2013 р. складено акт перевірки № 527/22-00/37496722 (далі - акт перевірки № 527/22-00/37496722) (т. 1, а.с. 21А-54).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено:

1) п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 500 025 грн 00 коп., в т.ч. по періодам:

- вересень 2012 р. - 61 143 грн 00 коп.;

- жовтень 2012 р. - 25 957 грн 00 коп.;

- листопад 2012 р. - 188 022 грн 00 коп.;

- грудень 2012 р. - 224 903 грн 00 коп.

2) п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ПК України не отримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 5040 грн 30 коп., а саме за: листопад 2012 р. - 1522 грн 80 коп., грудень 2012 р. - 3517 грн 50 коп.

18 червня 2013 р. на підставі названого акту перевірки № 527/22-00/37496722 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0002012205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 625 031 грн 00 коп., з якої за основним платежем - 500 025 грн 00 коп., за штрафними санкціями - 125 006 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення - рішення № 0002012205) (т. 1, а.с. 20).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України.

Згідно з вимогами п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до вимог п. 85.8 ст. 85 ПК України посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як убачається з п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з вимогами п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як убачається з п.п. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з вимогами п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до вимог п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Як убачається з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Із аналізу положень ст. ст. 138 і 198 ПК України вбачається, що скористатися правом на формування валових витрат і податкового кредиту можливо лише при наявності первинних бухгалтерських документів, оформлених у відповідності до Закону. Відсутність таких документів зумовлює неможливість включення позивачем до складу валових витрат і податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними документами у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідачем було поставлено під сумнів фінансово - господарську діяльність позивача по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ", ТОВ "АВ Метал Груп" та ТОВ "МД Груп". Зокрема, відповідач вважає, що мали місце фіктивні правочини.

Проте, даний висновок суд вважає помилковим у зв'язку з наступним.

І. Стосовно господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ" судом встановлено таке.

3 вересня 2012 р. між позивачем (замовником) та ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ" (виконавцем) було укладено договір про надання послуг № 12081 (далі - договір № 12081) (т. 1, а.с. 76-77).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 та п.п. 2.2 п. 2 названого договору виконавець взяв на себе зобов'язання надавати послуги замовнику, а замовник - прийняти послуги від виконавця та оплатити протягом 15 банківських днів з моменту підписання актів про виконання кожному з рахунків фактури.

Крім того, 26 вересня 2012 р. між ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ" (продавцем) та позивачем (покупцем) було укладено договір купівлі - продажу № 12094 (далі - договір № 12094) (т. 1 а.с. 78 - 79).

Згідно з п.п. 1.1.1 п. 1.1 та п.п. 2.1, п.п. 2.2 п. 2 названого договору постачальник взяв на себе зобов'язання передати у власність покупцеві товар разом із усіма його документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавства України, у десятиденний строк з моменту набрання чинності цього договору, а покупець - своєчасно прийняти послуги від постачальника та оплатити його протягом 30 банківських днів з моменту передання товару постачальником, згідно рахунків та накладних.

На виконання договорів № № 12081, 12094 ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ" було продано позивачу товар - комплекти посилення ходової (передня/задня), скло багатошарове передніх дверей, металеві контейнери 12м.х2,4х2,9м, комплекти пружини VW T5, швейні напівавтоматичні машинки, ригельні механізми дверей на спец. автомобіль, к-т посиленої ходової (посилені пружини) на автомобіль, комплекти електропроводки на автомобіль, елементи підігріва дзеркал заднього виду та виконані роботи по монтажному та демонтажу обладнанню та органів керування та відновленню лакофарбованого покриття авто.

На підтвердження виконання ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ" договорів № № 12081, 12094 позивачем було надано суду такі докази. Зокрема:

1. Прибуткові накладні за період вересень - грудень 2012 р. (т. 1, а.с. 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120);

2. Видаткові накладні за період вересень - грудень 2012 р. (т. 1, а.с. 81, 83, 85, 87, 89, 100, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121);

3. Податкові накладні за період вересень - грудень 2012 р. (т. 1, а.с. 190 -230, т. 2, а.с. 1 - 30);

4. Акти надання послуг (т. 1, а.с. 122 - 164);

5. Реєстри виданих та отриманих податкових накладних (т. 1, а.с. 165 - 189).

Перелічені документи підписані посадовою особою ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ", завірені печаткою цього товариства та свідчать про виконання ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ" договорів № № 12081, 12094.

Крім того, на підтвердження здійснення розрахунку з ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ" позивачем було надано суду банківські виписки за вересень - грудень 2012 р. (т. 2, а.с. 31 - 40).

ІІ. Стосовно господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "АВ Метал Груп" судом встановлено таке.

25 вересня 2012 р. між ТОВ "АВ Метал Груп" (постачальником) та позивачем (покупцем) було укладено договір № 005/ВГ (далі - договір № 005/ВГ) (т. 5, а.с. 1-3).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 названого договору постачальник взяв на себе зобов'язання у порядку та в строки, встановлені цим договором, передати у власність покупця металопрокат, метизи, асортимент, кількість, ціна та строки поставки якого вказуються у специфікаціях та/або в рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець - прийняти та оплатити його на умовах цим договором.

На виконання договору № 005/ВГ ТОВ "АВ Метал Груп" було продано позивачу товар - кутники 25х25 мм 3,0 мм, 6 м. та 40х40х мм 3,0 мм, 6 м., листи х/к 1,0 мм 1250х2500,08 ПК, труби профільні 20х20 мм 2,0 мм 6 м, 30х20 мм 2,0 мм 6 м та 40х25 мм 2,0 мм 6.

На підтвердження виконання ТОВ "АВ Метал Груп" договору № 005/ВГ позивачем було надано суду такі докази. Зокрема:

1. Видаткові накладні від 29, 30 листопада 2012 р. № № 210461, 210472 на загальну суму 23 461 грн 25 коп. та 44 392 грн 28 коп. (т. 5, а.с. 5-6);

2. Податкові накладні від 27 листопада 2012 р. на загальну суму 67 853 грн 53 коп. (т. 5, а.с. 7).

Перелічені документи підписані посадовою особою ТОВ "АВ Метал Груп", завірені печаткою цього товариства та свідчать, що ТОВ "АВ Метал Груп" було продано товар позивачу.

Крім того, на підтвердження здійснення розрахунку з ТОВ "АВ Метал Груп" позивачем було надано суду рахунок на оплату від 26 листопада 2012 р. № 20012272 (т. 5, а.с. 4).

ІІІ. Стосовно господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "МД Груп" судом встановлено таке.

Між ТОВ "МД Груп" (продавцем) та позивачем (покупцем) було укладено усну угоду купівлі - продажу).

На виконання угоди ТОВ "МД Груп" було продано позивачу товар - балку 20 ст. 3пс5.

На підтвердження поставки ТОВ "МД Груп" товару позивачем було надано суду такі докази. Зокрема:

1. Податкову накладну від 8 листопада 2012 р. № 382 на загальну суму 5623 грн 49 коп. (т. 5, а.с. 11);

2. Видаткову накладну від 8 листопада 2012 р. № РН2 - 006766 на загальну суму 5602 грн 03 коп. (т. 5, а.с. 9);

3. Товарно - транспортну накладну (т. 5, а.с. 10).

Перелічені документи підписані посадовою особою ТОВ "МД Груп", завірені печаткою цього товариства та свідчать, що ТОВ "МД Груп" було продано товар позивачу.

Крім того, на підтвердження здійснення розрахунку з ТОВ "МД Груп" позивачем було надано суду рахунок на оплату та банківську виписку від 7 листопада 2012 р. № СФ2-12828 (т. 5, а.с. 8, 17 відповідно).

До того ж на підтвердження використання товарів та послуг, придбаних у ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ", ТОВ "АВ Метал Груп" та ТОВ "МД Груп", позивачем було надано суду копії укладених ним 16-ти договорів. Зокрема від:

- 10 січня 2012 р. з публічним акціонерним товариством "РЕАЛ БАНК" № РЗ-12146 (т. 4, а.с. 93 - 95);

- 23 липня 2012 р. з публічним акціонерним товариством "РЕАЛ БАНК" № РЗ-12064 (т. 4, а.с. 67 - 69);

- 7 серпня 2012 р. з публічним акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" № РЗ-12072 (т. 4, а.с. 54 - 56);

- 16 серпня 2012 р. з публічним акціонерним товариством "ІнтерКредитБанк" № РЗ-12074 (т. 4, а.с. 43 - 46);

- 27 серпня 2012 р. з публічним акціонерним товариством "АКТАБАНК" № РЗ-12077 (т. 4, а.с. 105 - 107);

- 20 вересня 2012 р. з публічним акціонерним товариством "РЕАЛ БАНК" № РЗ-12083 (т. 4, а.с. 80 - 83);

- 2 жовтня 2012 р. з публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" № РЗ-12093 (т. 4, а.с. 122 - 124);

- 5 жовтня 2012 р. з товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронне підприємство "Група Скіф" № РЗ-12075 (т. 4, а.с. 160-162);

- 31 жовтня 2012 р. з товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Лепсе" № 10-12/1 (т. 4, а.с. 143-145);

- 8 листопада 2012 р. з товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Лепсе" № 08-11/1 (т. 4, а.с. 152-154);

- 15 листопада 2012 р. з публічним акціонерним товариством "Вестком" № РЗ-12101 (т. 4, а.с. 216-219);

- 16 листопада 2012 р. з товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Лепсе" № 16-11/1 (т. 4, а.с. 135-137);

- 19 листопада 2012 р. з публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Експрес-Банк" № РЗ-12132 (т. 4, а.с. 180-182);

- 28 грудня 2012 р. з публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Експрес-Банк" № РЗ-12145 (т. 4, а.с. 193-195);

- 4 січня 2013 р. з публічним акціонерним товариством "Банк "ЮНІСОН" № РЗ-12107 (т. 4, а.с. 172-174);

- 4 лютого 2013 р. з публічним акціонерним товариством "АКТАБАНК" № РЗ-13006 (т. 4, а.с. 203-206).

На виконання названих договорів позивачем було надано суду: спеціфікації, акти приймання - передачі броньованого автомобіля, акти надання послуг, податкові та видаткові накладні, довіреності, квитанції (т. 4, а.с. 47 - 53, 57-66, 70-79, 83-92, 96-104, 108-121, 125-134, 138-142, 146-151, 155-159, 163-171, 175-179, 183-192, 196-202, 206-215, 220-249).

Наведене свідчить, що укладанні 16-ть договорів між позивачем та переліченими контрагентами були виконані.

Таким чином, реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ", ТОВ "АВ Метал Груп", ТОВ "МД Груп" підтверджено документами, які були оформленні згідно вимог чинного законодавства, і копії яких долучені до матеріалів даної справи.

Водночас, суд не приймає до уваги посилання відповідача на акт перевірки ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ" від 16 квітня 2013 р. № 1380/22.8/37139653, складений ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, оскільки, названий акт суду надано не було.

На підставі викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання позивачем договорів з ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ", ТОВ "АВ Метал Груп" та ТОВ "МД Груп" дійсно мали місце та були вчинені з метою здійснення господарської діяльності;

- виконання позивачем договорів з ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ", ТОВ "АВ Метал Груп" та ТОВ "МД Груп" призвело до зміни його майнового стану;

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договорів між позивачем та ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ", ТОВ "АВ Метал Груп" та ТОВ "МД Груп".

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що під час судового розгляду відповідачем не доведено належними та достатніми доказами правомірності своїх дій щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між позивачем та контрагентами ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ", ТОВ "АВ Метал Груп" та ТОВ "МД Груп", суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0002012205 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів від 18 червня 2013 р. № 0002012205.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Реформ" сплачений ним судовий збір у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.