Постанова № 35674881, 02.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

02 грудня 2013 року 10:00 № 826/17392/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК-ГРУП" до Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві третя особа: Державна податкова інспекція у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дії ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НК-ГРУП" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач), третя особа - Державна податкова інспекція у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17392/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 18.11.2013 р. прибув представник позивача та відповідача. У зв'язку з необхідністю виклику свідка та витребування доказів було оголошено перерву до 25.11.2013 р.

Також було залучено в якості третьої особи Державну податкову інспекцію у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

25.11.2013 р. в судове засідання було надано докази, витребувані судом та допитано свідків, що викликались в засідання. Позивачем до початку розгляду справи по суті було подано заяву про зміну позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач проти позову заперечував. Представник третьої особи не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Копії заяви про зміну позовних вимог було вручено відповідачу та третій особі у встановленому порядку.

Остаточні позовні вимоги викладені позивачем наступним чином:

- визнати протиправними дії Головного Управлінням Міністерства доходів і зборів України у м. Києві щодо проведення аналітичного дослідження фінансових операцій ТОВ «НК-Груп» за 2012-2013 роки, оформленого висновком № 99/16-34348119 від 27.08.2013 року.

Суд перейшов до вирішення справи в порядку письмового провадження, встановивши відсутність потреби заслуховування експерта та враховуючи, що всі свідки в даній справі були допитані, у зв'язку з неприбуттям третьої особи, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якої якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

27.08.2013 року головним державним ревізором-інспектором аналітичної роботи, моніторингу фінансових операцій та ведення баз даних управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління Міндоходів у м. Києві - ОСОБА_1 - проведено дослідження фінансових операцій, проведених за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «НКГРУП» (код за ЄДРПОУ 34348119) за 2012-2013 роки.

За результатами даного дослідження було складено висновок № 99/16-34348119 від 27.08.2013 р., в якому встановлено наступне:

«Таким чином, з наданих на дослідження матеріалів (відомостей НПП ВАЗ м. Києва, підпорядкованим УДАІ ГУ МВС України, довідок-рахунків, прас-листів у автосалоні ТОВ «НК-Груп», інтернет-сайти (nextcar.ua) встановлено, що реалізація автомобілів здійснювалась за цінами, що є нижчими їх ринкової вартості.

Отже, можна зробити висновок, що заниження бази оподаткування з реалізації легкових автомобілів фізичним та юридичним особам ТОВ «НК-ГРУП» (вибірковим методом) складає 17 263 306,59 грн., що призвело до заниження ТОВ «НК-ГРУП» податку на додану вартість протягом 2012-2013 років в розмірі 2 452 661,32 грн. на порушення п. 188.1 ст. 188Податкового кодексу України.»

Позивач не погоджуючись з даним висновком і вважаючи, що дії по його складанню були протиправними звернувся за захистом до суду, оскільки вважає, що його права були порушені, оскільки на підставі цього протиправного висновку було порушено кримінальне провадження № 32013110050000164 від 02.09.2013 щодо ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «НК-Груп», а саме ОСОБА_2, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Крім цього, позивач вважає, що оскаржуваний протиправний висновок призвів також до негативних наслідків у вигляді обшуку та арешту активів підприємства, оскільки звернення до Оболонського районного суду міста Києва відбулось саме на підставі оскаржуваного висновку. Як наслідок було порушено нормальну роботу підприємства.

В якості свідка було допитано старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Оболонському районі ГУ МІндоходів ум. Києві ОСОБА_3, у зв'язку з тим, що у матеріалах справи наявна ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 15.10.2013 р. (№756/14483/13-к, № 1-кс/756/1076/13) про надання дозволу на обшук ТОВ "НК-Груп" постановлена за клопотанням вищевказаного свідка (Т.1, арк. 22).

В даній ухвалі містяться посилання на обставини, що спростовані показаннями свідка. Так, зокрема в ухвалі вказано, що кримінальне провадження порушене на підставі матеріалів перевірки № 99/16-34348119 від 27.08.2013 р., які складені ГУ Міндоходів у м. Києві.

Проте, свідок ОСОБА_3 підтвердив, що перевірка за таким номером не проводилась, матеріалів податкової перевірки відносно позивача у свідка не було, а підставою для порушення кримінального провадження став лише спірний висновок від 27.08.2013 р.

Відтак, Оболонський районний суд м. Києві ймовірно допустив описку в цій частині, за виправленням якої ніхто не звертався.

Крім цього, в ухвалі Оболонського районного суду міста Києва від 15.10.2013 р. помилково вказано, що кримінальне провадження № 32013110050000164 від 02.09.2013 порушено щодо ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «НК-Груп», а саме ОСОБА_2, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

В той час, як свідок ОСОБА_3 давав показання про порушення провадження по факту, вказавши, що відносно ОСОБА_2 кримінальне провадження на даний момент не порушувалось.

Дана обставина підтверджується також наявним у справі листом № 5649/9/26-54-09 від 25.11.2013 р. Головного слідчого управління Мінхододів у м. Києві (Т.1, арк.83).

Відтак, судом встановлено, що на момент розгляду даної справи відносно ОСОБА_2 кримінальне провадження не порушувалось взагалі та повідомлення про підозру останньому не вручалось.

Судом встановлено на підставі наявних у справі доказів та на підставі допиту свідка інспектора-ревізора - ОСОБА_1, що до відповідача було направлено листа від третьої особи № 3735/8/07-05 від 13.08.2013 р. з проханням провести фінансове дослідження позивача. В даному листі було вказано: «Додаток: копії довідок-рахунків на __ арк.». Інших додатків не вказано. Кількість, що додано - не вказана.

Зі змісту даного листа вбачається, що кількість та реквізити довідок-рахунків переданих відповідачеві встановити неможливо. Крім цього, встановлено, що інших документів для дослідження відносно позивача не надавалось відповідачу.

Крім цього, на підставі наявних у справі доказів, інших документів, на які ОСОБА_1 посилається у висновку (відомості НПП ВАЗ м. Києва, підпорядковані УДАІ ГУ МВС України, прайс-листи у автосалоні ТОВ «НК-Груп», інтернет-сайти (nextcar.ua)) їй передано із листом не було.

При цьому, судом було витребувано у відповідача та третьої особи всі документи, на підставі яких проводилось спірне фінансове дослідження.

На виконання вимог даної ухвали відповідачем було надано лист від 30.08.2013 р. № 260/7/26-15-16-02-07 Головного управління Міндоходів у м. Києві, яким до Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міндоходів України було направлено довідку на 59 арк. (оскаржуваний висновок викладений на 59 арк.).

З даного листа вбачається, що документи, які використовувались при дослідженні відповідачем до ДПІ у Оболонському районі м. Києва не направлялись.

Крім цього, ДПІ у Оболонському районі м. Києва листом від 25.11. 2013 р. повідомила суд, що матеріали, що стали підставою для складання висновку № 99/16-34348119 від 27.08.2013 р. - відсутні.

Не були надані такі документи ні відповідачем, ні інспектором-ревізором, відтак звідки вони з'явились у інспектора-ревізора, яким був їх зміст та яким чином ці документи зникли встановити неможливо.

З наведеного вбачається, що висновок був складений на підставі невідомих документів та припущень ревізора-інспектора.

Оскільки матеріали, що стали підставою для висновку не надані без поважних причин ані відповідачем, ані третьою особою, суд критично ставиться до змісту такого висновку та самого фінансового дослідження, яке було проведено протиправно та бездоказово.

Під час допиту ревізора-інспектора ОСОБА_1 вона зазначила, що під час проведення дослідження та складання висновку їй були відомі лише марки автомобіля. Рік випуску та будь-які технічні характеристики реалізованих автомобілів у неї були відсутні. При цьому, ревізор вибирав з Інтернету та прайс-листів (невідомого походження та змісту) для порівняння автомобілі з певними цінами та характеристикам на власний розсуд, лише за співпадінням марки автомобіля, без врахування року випуску та технічних характеристик.

Такі дії державного ревізора-інспектора є неприпустимими та призвели до помилкового висновку про реалізацію автомобілів за нижчими від ринкових цінами та про заниження ПДВ.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що свідком ОСОБА_1 під час допиту вказано, що її кінцева фраза у висновку: «Отже, можна зробити висновок, що заниження бази оподаткування з реалізації легкових автомобілів фізичним та юридичним особам ТОВ «НК-ГРУП» (вибірковим методом) складає 17 263 306,59 грн., що призвело до заниження ТОВ «НК-ГРУП» податку на додану вартість протягом 2012-2013 років в розмірі 2 452 661,32 грн. на порушення п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.» не є висновком по суті про наявність факту ухилення від сплати ПДВ, а є лише припущенням про те, що ймовірно можна зробити такий висновок, проте вона такого висновку остаточно не дійшла.

Відтак, результати дослідження № 99/16-34348119 від 27.08.2013 р. та викладені у ньому висновки не відповідають дійсності, суперечать матеріалам справи, поясненням сторін та ґрунтуються на невідомих матеріалах, що не були надані суду без поважних причин.

При цьому, права контролюючих органів чітко регламентовані статтею 20 Податкового кодексу України, за межі яких працівники податкового органу не мають права виходити.

Так, згідно пп. 20.1.4. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Оскаржувані дії відповідача не були ні звіркою, ні перевіркою. Матеріалами справи та показаннями свідків встановлено, що перевірки позивача не проводилась, хоча вивчати первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства згідно п. пп. 20.1.6. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право лише під час проведення перевірки (звірки), яка в даному випадку не призначалась та не проводилась.

При цьому, згідно вимог Податкового кодексу України відносно платників податків контролюючий орган має право складати лише протоколи та акти за результатами перевірки, складання висновків фінансового дослідження відносно платників без проведення перевірки чинним законодавством не передбачено.

В діях відповідача вбачається порушення пп. 21.1.1. ст. 21 Податкового кодексу України, згідно якого посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно п. 21.2 Податкового кодексу України за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно п.21.3 Податкового кодексу України шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Оскільки згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Податковим законодавством не передбачено повноважень на проведення фінансових досліджень платників податків без їх відома та складання за їх результатами висновків без призначення та проведення перевірки платника податків, використання при цьому документів, отриманих інспектором-ревізором невстановленим шляхом та сумнівного змісту.

При цьому, на вимогу суду відповідачем не надано жодного документу (наказу, посадової інструкції, положення), яким було б регламентовано наявність таких повноважень у інспектора-ревізора щодо проведення фінансового дослідження та складання оскаржуваних висновків.

У зв'язку з ненаданням цих доказів на вимогу суду, такі докази не можуть бути надані до суду апеляційної та касаційної інстанції без доказів поважності їх ненадання до суду першої інстанції.

Окрему увагу слід звернути на припис Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 стосовно наступного: "судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції. Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані відповідачем.".

На підставі наявних у справі доказів та пояснень сторін і свідків судом встановлено, що відповідачем з перевищенням повноважень проведено необґрунтоване документально та протиправне фінансове дослідження, висновки якого стали підставою для кримінального провадження та вчинення відповідних дій відносно позивача, що призвели до блокування нормальної роботи підприємства (обшук, виїмка, арешт). В той час як матеріалами справи та наявними у справі доказами встановлено, що висновки, викладені ревізором-інспектором у висновку № 99/16-34348119 від 27.08.2013 р. не відповідають дійсності та є протиправними.

Судом на підставі наявних матеріалів, факт ухилення позивачем від сплати податків та реалізації автомобілів за цінами нижчими, за ринкові - не підтверджено. При цьому, на підставі змісту висновку та показань свідка (інспектора-ревізора, що проводив дослідження), суд дійшов висновку про суперечливість змісту вищевказаного висновку та наявність у ньому відомостей, що ґрунтуються виключно на припущеннях інспектора і не підтверджуються жодними доказами.

Відтак, відповідач не довів як законність своїх дій під час складання висновку, так і не довів наявність викладених у висновку фактів відносно ТОВ «НК-ГРУП». За таких обставин, позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "НК-ГРУП" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним дії Головного Управлінням Міністерства доходів і зборів України у м. Києві щодо проведення аналітичного дослідження фінансових операцій ТОВ "НК-Груп" за 2012-2013 роки, оформленого висновком №99/16-34348119 від 27.08.2013 року.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Головного Управлінням Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НК-ГРУП" (ЄДРПОУ 34348119) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім грн. 82 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - 20 днів з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова