Вирок № 35674438, 02.12.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

1-1052/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.2013 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді - Микуляк П.П.

при секретарі - Матіко Я.Ю.

з участю прокурора - Бокоч О.В.

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, за національністю українця, уродженця м.Миколаїв, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2010 року близько 13 год. 40 хв. ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, рухаючись по вул.Університетській в м.Ужгороді, на підйом, зі сторони вул.Докучаєва, у напрямку вул.Кошицької, поза перехрестям з вул. Кавказька, в порушення вимог правил дорожнього руху, а саме:

- п.12.3 ПДР України - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу...,

- п.11.2 ПДР України - нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини,

під час виникнення для нього небезпеки для руху, здійснив маневрування ліворуч та допустив зіткнення з автомобілем марки «Мерседес С-200», д.н. НОМЕР_1, під керуванням гр.ОСОБА_5, що рухалась на зустріч по рівнозначній дорозі.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «Мерседес С-200» ОСОБА_5, згідно висновку судово-медичної експертизи №101 від 25.08.2010 року отримала тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, субарахноїдального крововиливу над правою лобною долею (2,7 x 0,3 см), закритої тупої травми грудної клітки, черева, гемартроз правого променево-зап'ясного суглобу, забою лівої скулової ділянки, забою головного мозку з субарахноїдальним крововиливом у вигляді резидуальної помірної астенізації ЦНС на лівобічної гемі симптоматики. Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного злочину не визнав та показав суду, що 23 квітня 2010 року близько 14 год., він рухався на автомобілі марки «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, яким керував на підставі довіреності, по вул.Університетській в м.Ужгороді, у напрямку вул.Кошицької, зі швидкістю близько 50-55 км/год. Проїзна частина дороги була сухою, місцями були вибоїни, видимість дороги нормальною. Рухаючись на підйом, перед поворотом праворуч, біля УЖНУ, він побачив, що на відстані близько 10-15 метрів, із закритого повороту, йому на зустріч по його смузі руху їде автомобіль марки «Мерседес» сірого кольору, щоб уникнути зіткнення він зразу повернув кермо ліворуч, оскільки з правої сторони був «обрив», а на обочині електрична опора. Через декілька секунду він відчув удар у передню праву бокову частину його автомобіля, після чого автомобіль розвернуло і він зупинився на протилежній частині дороги, через декілька метрів за місцем зіткнення. Зіткнення транспортних засобів відбулось на його смузі руху, як рухався зустрічний автомобіль «Мерседес» безпосередньо перед зіткнення він не бачив. Він не застосував екстрене гальмування, оскільки відстань була малою і він не мав технічної можливості це зробити, а тому враховуючи несподіваність появи зустрічного автомобіля, і відповідно коротку відстань та час для прийняття рішень, з метою уникнення лобового зіткнення, він повернути кермо ліворуч, що було безпечним для інших учасників руху і таким чином зменшило удар автомобіля та негативні наслідки.

Під час зіткнення він відчув удар у праву частину обличчя, біль у районі грудної клітки та хребта, від болю він втратив свідомість дна 2-хв., першу медичну допомогу йому надали на місці події. Через деякий час, вже під час огляду місця зіткнення, він побачив, що автомобіль марки «Мерседес», знаходився нижче його автомобіля, посередині проїзної частини дороги, на ньому були пошкодження у передній правій частині. Видимість у місці зіткнення була обмеженою, оскільки глухий поворот, а також з правої сторони знаходились кущі, які обмежували оглядовість. Інших автомобілів на час дорожньо-транспортної пригоди на проїзній частині дороги не було.

ОСОБА_4 вважає, що дана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія автомобіля марки «Мерседес» ОСОБА_5, оскільки потерпіла керуючи транспортним засобом в порушення правил дорожнього руху, з незрозумілих причин раптово виїхала на його смугу руху, при цьому жодних дій щодо уникнення зіткнення не здійснила. Він технічної можливості запобігти ДТП не мав.

Підсудний просить врахувати, що потерпіла ОСОБА_5 у ході досудового слідства неодноразово змінювала свої покази щодо швидкості руху керованого нею транспортного засобу, траєкторії руху автомобілів, їх місце розташування до моменту ДТП та після неї, які в подальшому і були враховані при проведені по справі експертиз, хоча деякі з них не відповідають реальним обставинам справи. Такі докази, не можуть бути покладені в підтвердження його вини, а тому просить на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України постановити виправдувальний вирок.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що 23 квітня 2010 року близько 14 год. вона виїхала на автомобілі марки «Мерседес С-200», д.н. НОМЕР_1, що яким вона керує по дорученню, з стоянки біля УжНУ, що по вул.Університетській в м.Ужгороді. Разом з нею в автомобілі були ОСОБА_6, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які сиділи позаду. Рухаючись по вул.Університетській, у напрямку вул. Докучаєва, зі швидкістю близько 30-35 км/год., оскільки на даному відрізку дороги багато ям та вибоїн, які воно була змушено об'їжджати. Сказати чи виїздила вона на смугу зустрічного руху не може, оскільки на проїзній частині дороги була відсутня дорожня розмітка. Доїжджаючи до повороту ліворуч, вона помітила, що на відстані близько 100 метрів знизу їде їй на зустріч, на великій швидкості, легковий автомобіль іноземного виробництва чорного кольору. Продовжувала рух по своїй смузі руху ближче до середини проїзної частини дороги, при цьому зустрічна смугу руху була вільною. На відставні близько 10 метрів до неї, зустрічний автомобіль марки «Шевроле» раптово повернув кермо ліворуч, тобто на неї, на що вона різко нажала на гальма, однак уникнути зіткнення не вдалося, після чого вона відразу зупинилась. Зіткнення відбулось передньою правою частиною її автомобіля, з боковою правою частиною зустрічного автомобіля.

Через деякий час, коли приїхали працівники ДАІ, вони попросили переставити її автомобіль марки «Мерседес» на обочину, щоб звільнити проїзну частину дороги. Оскільки у водія зустрічного автомобіля «Шевроле» на обличчі була кров, вона викликала швидку медичну допомогу, працівники якої йому було надано першу медичну допомогу, а вона поїхала з рідними до лікарні, оскільки відчувала біль у районі грудної клітки живота та голови. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди також незначні тілесні ушкодження отримала пасажир її автомобіля ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що вона навчається в Ужгородського національному університеті, на факультеті міжнародних відносин. 23 квітня 2010 року близько 14 години, після закінчення навчання, вони разом з сестрою ОСОБА_7, подругами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 поверталась з УжНУ додому. ОСОБА_5 була за кермом автомобіля марки «Мерседес», ОСОБА_6 сиділа на передньому пасажирському сидінні, а вона з сестрою сиділи на задньому сидінні авто.

Виїхавши зі стоянки університету, що по вул.Унівеситетській в м.Ужгороді, рухались у напрямку вул. Докучаєва, швидкість руху автомобіля була невеликою, близько 30 км/год., на проїзній частині дороги багато вибоїн, які ОСОБА_5 намагалась об'їжджати. Чи були в той період на дорозі інші транспортні засоби вона не бачила, оскільки розмовляла з сестрою і не дивились на проїзну частину. Раптом ОСОБА_5 різко загальмувала і через якусь вона відчула сильний удар у передню праву частину їхнього автомобіля. Після зіткнення вони зупинилась. При зіткненні вона вдарилась колінами у підколінник.

Коли на місце ДТП приїхали працівники Державтоінспекції, ОСОБА_5 переставила автомобіль на обочину, щоб звільнити проїзну частину дороги. Коли вони вийшли з автомобіля, то вона побачила, що з ними зіткнувся легковий автомобіль темного кольору, який знаходився біля краю проїзної частини вище них, на відстані близько 30 м. З цього транспортного засобу вийшов чоловік, як їй стало відомо пізніше ОСОБА_4, у якого на обличчі була кров від подряпин, він підійшов до них і розмовляв у підвищених тонах, однак про що саме, вона вже не пам'ятає. Хтось викликав швидку медичну допомогу, працівники якої надали водію першу медичну допомогу, а вони поїхала разом з ОСОБА_5 поїхали в лікарню.

Аналогічні показання щодо часу, місця та обставив дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 23 квітня 2010 року близько 13 год. 40 хв., по вул.Університетській в м.Ужгороді, за участю автомобілів марки «Шевроле» та «Мерседес», в судовому засіданні дала свідок ОСОБА_7

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 показав, що в квітні 20010 року він працював на посаді старшого інспектора групи оформлення матеріалів ДТП та дізнання ВДАІ та ATI з обслуговування міста Ужгорода ВДАІ УМВС України в Закарпатській області.

Прибувши на місце події о 14 год., він почав проводити огляд та забезпечувати збереження обстановки ДТП та слідів, які були на проїзній частині. На вулиці Університетській в м.Ужгороді, поза перехрестям з вулицею Кавказька, з лівого краю проїзної частини дороги на підйомі, знаходились два автомобілі марки «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, та марки «Мерседес С-200», д.н. НОМЕР_1 які знаходились на значній відстані один від одного та мали пошкодження характерні для дорожньо-транспортної пригоди. На місці події біля своїх транспортних засобів знаходились водії, зокрема біля автомобіля марки «Шевроле Нубіра» знаходився молодий чоловік, в якого на обличчі була, як він зясував пізніше це був ОСОБА_4, а біля автомобіля марки «Мерседес С 200» знаходилась молода дівчина - ОСОБА_5, яких явних тілесних ушкоджень у неї він не бачив. Він одразу викликав швидку медичну допомогу, лікарі якої, приїхавши на місце, оглянули водія автомобіля марки «Шевроле Нубіра» ОСОБА_4 та надали йому першу медичну допомогу, як йому стало зрозуміло останній від госпіталізації у лікувальний заклад відмовився. Через деякий час водія автомобіля марки «Мерседес С 200» ОСОБА_5 повезли батьки на своєму транспорті у лікувальний заклад, про що повідомили його. Він негайно повідомив чергового Ужгородського МУ для забезпечення виїзду на місце події слідчо-оперативної групи, яка прибула о 15 год. Одночасно ним було забезпечено охорону місця події та збереження слідів на проїзній частині. Всі сліди, які були виявлені на місці пригоди, у присутності понятих та учасників дорожньо-транспортної пригоди, були відображені на схемі огляду та описані слідчим, який виїжджав на місце події, у протоколі огляду місця ДТП. Згідно виявлених слідів можна було припустити, що первинне контактування транспортних засобів мало місце на смузі руху автомобіля марки «Шевроле Нубіра», під керуванням ОСОБА_4, на схемі дорожньо-транспортної пригоди, місце зіткнення транспортних засобів позначено під №7.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що 23 квітня 2010 року близько 14 год. він під'їхав на вулицю Університетську біля перехрестя з вулицею Кавказька, що у м. Ужгороді. До нього підійшов працівник ДАІ та запропонував бути понятим під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, на що він погодився. Безпосередньо знаходячись на місці події він побачив, що перед поворотом на підйомі з лівої сторони, при руху зі сторони вулиці Докучаєва, на обочині, впритул до підйому зеленої зони, повернутий до нього задньою частиною, знаходився автомобіль марки «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, чорного кольору, з пошкодженнями правої бокової частини автомобіля. На рівні даного автомобіля ближче до середини проїзної частини дороги знаходились сліди юзу коліс, які були відображені у протоколі огляду місця ДТП. Нижче від даного місця, на відстані близько 50-60 метрів знаходився автомобіль марки «Мерседес С-200», д.н. НОМЕР_1, серебристого кольору, передньою частиною повернутий у напрямку руху по вулиці Докучаєва. У нього була пошкодженою передня права частина. В його присутності та присутності понятого ОСОБА_12, працівниками ДАІ було проведено всі заміри, які були відображені у протоколі огляду місця ДТП та на схемі до протоколу. У кінці огляду місця події він прочитав протокол огляду та переглянув схему і переконавшись у правильності записів підписав їх. За яких обставин відбулась дорожньо-транспортна пригода він не бачив, коли під'їхав до перехрестя, то автомобілі вже знаходились на вказаних у протоколі місцях.

Заслухавши показання підсудного ОСОБА_4, потерпілу та свідків, дослідивши в сукупності зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості суд вважає показання підсудного способом захисту, оскільки такі спростовуються зібраними та дослідженими в ході судового слідства доказами:

Коментованою статтею 286 КК України визначено, що основним безпосереднім об'єктом даного злочину є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, а його додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи.

Кримінальна відповідальність за ст.286 КК України настає за умови заподіяння наслідків у виді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило легке тілесне ушкодження потерпілому або майнову шкоду (пошкодження транспортного засобу, вантажу, дорожніх споруд чи іншого майна), є адміністративним правопорушенням.

Причиновий зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Згідно роз'яснень, що містяться в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст. 286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з'ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків.

З висновку автотехнічної експертизи №2299/415 від 9 листопада 2010 року, виконаного експертом сектору автотехнічної експертизи та оцінювальної діяльності НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_13 (т.1 а.с.216-224) слідує, що причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стали дії водія ОСОБА_4, який порушив Правила дорожнього руху України, а саме: п. 11.2- нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини; п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, вік повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.... З технічної точки зору причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стали дії водія автомобіля марки «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, гр.ОСОБА_4, який з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів до своєчасного гальмування, а маючи можливість безпечно проїхати своєю смугою руху, примінив маневрування ліворуч, що привело до зіткнення з автомобілем марки «Мерседес С- 200», д.н. НОМЕР_1, під керуванням гр.ОСОБА_5, яка з моменту виїзду на її смугу руху автомобіля «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, вже була позбавлена технічної можливості зупинити керований нею автомобіль до місця зіткнення шляхом застосування своєчасного гальмування

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи з дослідження механізму зіткнення транспортних засобів №701/702 від 01 червня 2011 року, виконаного експертами Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз (т.2 а.с.39-56) у даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля марки «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, ОСОБА_4 повинен був керуватись вимогами пунктів 11.2 та 12.3 ПДР України, а водій автомобіля марки «Мерседес С200», д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_5 повинна була керуватись п.11.3 ПДР України. З технічної точки зору, при умові, якби в заданих слідством дорожніх умовах, водій автомобіля марки «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, ОСОБА_4 не виконував маневр об'їзду, а застосував гальмування, то зіткнення транспортних засобів не відбулося б. У випадку виявлення один одного на відстані 59,3 м і одночасному застосуванні гальмування водії автомобілів «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, ОСОБА_4 і «Мерседес - С 200», д.н. НОМЕР_1, гр.ОСОБА_5 мали технічну можливість зупинитися до місця зіткнення і в такий спосіб запобігти пригоді. Крім того, при своєчасному екстреному гальмуванні на своїй смузі руху (без застосування маневру об'їзду) водій автомобіля «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, ОСОБА_4 давав би можливість водію автомобіля «Мерседес - С 200», д.н. НОМЕР_1, гр.ОСОБА_5 повернутися до правого краю дороги, що давала можливість запобігти зіткненню

З технічної точки зору, причиною даної дорожньо-транспортної пригоди є обставини пов'язані з тим, що в умовах коли водій автомобіля марки «Мерседес - С 200», д.н. НОМЕР_1, гр.ОСОБА_5, рухаючись по зустрічній смузі, створила водію автомобіля «Шевроле-Нубіра», д.н.НОМЕР_2, ОСОБА_4 небезпеку для руху, останній не застосував гальмування, а зробив спробу виконати маневр об'їзду зустрічного автомобіля.

Даний висновок в судовому засіданні підтвердив експерт ОСОБА_14

Як вбачається з висновку транспортно-трасологічної експертизи №4091 від 27 червня 2013 року та висновку комісійної судової автотехнічної експертизи №4092 від 10.07.2013 року, виконаних експертами Львівського НДІСЕ, із врахуванням додаткових обставин (вихідних даних) виявлених під час додаткового відтворення обстановки та обставин дорожньо-транспорної пригоди (т.3 а.с.30) та огляду місця події (т.3 а.с.31-37), які проводились за участю учасників судового розгляду, «Якщо від місця зіткнення і до повної зупинки автомобіль «Мерседес-Бенц-С200» (реєстраційний номерний знак НОМЕР_1) рухався зі сповільненням, яке відповідало екстреному гальмуванню, проїхавши, при цьому, віддаль біля 18,6м., то при таких вихідних даних при вказаному гальмуванні могла бути погашена частина дійсної швидкості руху вказаного легкового автомобіля величиною біля 56 км/год.

У даній дорожній ситуації (зокрема, при обставинах встановлених у висновку № 4091 від 27.06.2013 року судової транспортно-трасологічної експертизи) водій ОСОБА_4 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); 2.3 (підпункту «б») та 12.3 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен був своєчасно застосувати екстрене гальмування (як спосіб зупинки у межах найкоротшої, з можливих, віддалі) з моменту, коли мав об'єктивну можливість побачити, що назустріч автомобілеві «Шевроле-Нубіра» (реєстраційний номерний знак НОМЕР_2) і по його смузі руху рухається зустрічний автомобіль «Мерседес-Бенц-С200» (реєстраційний номерний знак НОМЕР_1). Водій ОСОБА_5 повинна була, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.2; 1.5; 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); 2.3 (підпункту «д»); 11.2;11.3;12.1 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинна була вести свій автомобіль правою стороною вул. Університетської (і якомога ближче до її правої межі), вибираючи таку швидкість руху, такі прийоми управління і таку траєкторію, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого автомобіля і не виїжджати на зустрічну сторону проїзної частини, щоб не створювати небезпеки іншим учасникам руху.

Якщо суд вважає за достовірні дані про те, що у момент настання об'єктивної видимості зустрічного автомобіля для водія ОСОБА_4 віддаль від керованого ним автомобіля «Шевроле"-Нубіра» до місця зіткнення складала 49,8 м (яка отримана при відтворенні обстановки та обставин події 13.09.2012 року за умов, що: швидкість руху автомобіля «Шевроле» перед ДТП складала 60 км/год; швидкість руху автомобіля «Мерседес» перед ДТП складала 30 км/год; автомобіль «Шевроле» на момент настання вказаної вище видимості знаходився на віддалі 3,9м від правої межі проїзної частини вулиці (своїм правим переднім колесом автомобіль «Мерседес» у цей момент знаходився на віддалі 2м від лівої межі проїзної частини (своїм лівим переднім колесом)), то при таких вихідних даних водій ОСОБА_4 мав технічну можливість зупинити свій автомобіль до місця зіткнення, своєчасно застосувавши екстрене гальмування.

Вказане вище застереження відносно поперечного розташування автомобіля «Шевроле-Нубіра» пов'язане з тим, що якщо виходити із кутового розташування на момент первинного контакту автомобілів - учасників ДТП - згідно даних висновку №4091 від 27.06.2013 року судової транспортно-трасологічної експертизи, то відвертання автомобіля «Шевроле-Нубіра» ліворуч (до встановленого кутового розташування), з технічної точки зору, можна було б виконати за умов, що на момент початку такого відвертання автомобіль «Шевроле-Нубіра» своїм правим бортом мав би знаходитися на віддалі не більше 2,6м від правої межі проїзної частини вулиці (якщо коефіцієнт зчеплення шин коліс із дорожнім покриттям складав біля 0,7) або не більше 3,1м від правої межі вказаної проїзної частини (якщо коефіцієнт шин коліс з дорожнім покриттям складав біля 0,8).

Для сухого асфальтного покриття коефіцієнт зчеплення шин коліс із дорожнім покриттям у експертній практиці приймається рівним 0,7...0,8.

Враховуючи результати досліджень, виконаних у висновку №4091 від 27.06.2013 року судової транспортно-трасологічної експертизи, дана експертиза має підстави зробити висновки про те, що у даній дорожній ситуації водій ОСОБА_5 мала технічну можливість уникнути скоєння ДТП, і полягала ця технічна можливість у належному виконанні водієм автомобіля «Мерседес-Бенц-С200» (реєстраційний номерний знак НОМЕР_1) вимог п.п.1.2; 1.5; 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); 2.3 (підпункту «д»); 112; 11.3; 12.1 ПДР (іншими словами, для уникнення зіткнення із зустрічним автомобілем водієві ОСОБА_5 необхідно (і достатньо) було вести свій автомобіль правою стороною проїзної частини вул. Університетської, не виїжджаючи на зустрічну сторону цієї проїзної частини).

Якщо суд вважає за достовірні дані про те, що у момент настання об'єктивної видимості зустрічного автомобіля «Мерседес» для водія ОСОБА_4 віддаль від автомобіля «Шевроле» до місця зіткнення складала 49,8м, то при таких вихідних даних, а також даних, встановлених у висновку №4091 від 27.06.2013 року (стосовно розташування місця зіткнення), причинами настання даної ДТП, з технічної точки зору, є наступні обставини: та, що водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Мерседес-Бенц-С200» (реєстраційний номерний знак НОМЕР_1), виїхала на зустрічну сторону проїзної частини вул. Університетської, чим створила небезпеку для руху водієві ОСОБА_4; та, що водій ОСОБА_4 з моменту настання об'єктивної видимості зустрічного автомобіля «Мерседес» на смузі руху автомобіля «Шевроле» своєчасно не застосував екстреного гальмування останнього, щоб забезпечити його зупинку у межах найкоротшої (з можливих) віддалі».

Тобто, причиною ДТП, що мала місце 23.04.2010 року, за участю автомобілів марки «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, та марки «Мерседес - С 200», д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, стало порушення правил дорожнього руху двома водіями зазначених транспортних засобів, однак саме дії водія марки «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, ОСОБА_4 призвели до суспільно небезпечних наслідків.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 12.12.2011 року ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Вказана постанова суду ніким не оскаржена.

ОСОБА_4 у судовому засіданні, як і під час досудового розслідування справи, визнав, що він дійсно під час виникнення небезпеки руху для керованого ним автомобіля марки «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, з метою уникнення зіткнення, виїхав на смугу зустрічного руху, повернувши кермо свого автомобіля вліво.

На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобілів марки «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, та марки «Мерседес - С 200», д.н. НОМЕР_1, зокрема їх робоча гальмівна система, система освітлення та світлової сигналізації, система рульового керування знаходились у працездатному стані і могли виконувати свої функції, що підтверджується висновками експерта по встановленню технічного стану транспортного засобу №1721/1284 та №1221/1285 від 17.08.2010 року (т.1 а.с.123-129, 134-139).

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №101 від 25 серпня 2010 року (т.1 а.с.143-148) на момент звернення гр. ОСОБА_5 в первинний медичний заклад, а саме в ОКЦНН (згідно виписки №424), у неї був виявлений: ЗЧМТ, струс головного мозку, тупа травма живота, тупа травна грудної клітки. Згідно первинного акту судово-медичного обстеження №409 від 326.05.2010 року та медичної документації, заповненої на ім'я ОСОБА_5 (історія хвороби №4089/845/312), у неї були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, субарахноїдального крововилива над правою лобною долею ( 2,7x0,3 см.), закритої тупої травми грудної клітки, черева, гемартроз правого променево-зап'ясного суглобу, забою лівої скулової ділянки. Згідно консультації обласного нейрохірурга від 17.06.2010 р., у засвідченої виявлено: стан після ЗЧМТ, забою головного мозку з субарахноїдальним крововиливом (23.04.2010 р.) у вигляді резидуальної помірної астенізації ЦНС на лівобічної гемі симптоматики. Виникли вище описані тілесні ушкодження та їх наслідки, внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії або ударі об такі (виступаючі частини салону автомобіля), певно могли виникнути при обставинах, на які вказує потерпіла і вкладаються в час пригоди, що мала місце 23.04.10 p.. По своєму характеру, локалізації, дані тілесні ушкодження, та їх наслідки, потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність причинного зв'язку дій ОСОБА_4, як водія автомобіля марки «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, та порушення ним правил дорожнього руху України, та наслідками, які настали в результаті ДТП, зокрема отримання потерпілою ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень. При цьому, суд не може прийнято до уваги посилання підсудного та його захисника на факт наявності суперечностей перебування (не пе6ребування) потерпілої на стаціонарному лікуванні в різних медичних закладах, а також встановлення тяжкості та характеру отриманих потерпілою тілесних ушкоджень, оскільки, факт звернення потерпілої до різних лікарів та різні медичні заклади для отримання належного лікування не може свідчити про відсутність завданих їй під час ДТП тілесних ушкодження та ступінь їх тяжкості.

Аналізуючи в сукупності зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України кваліфікуючими ознаками якого є - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження - доведена повністю. Його дії - кваліфіковано вірно.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання підсудного, судом не встановлено.

Обираючи до підсудного ОСОБА_4 вид та міру покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, як характеризуючі дані приймає до уваги його характеристику по місцю проживання (т.2 а.с.7), раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась (т.2 а.с.16), суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 50 КК України.

Приймаючи до уваги, що злочин, який вчинив ОСОБА_4 у відповідності до ст.12 КК України кваліфікується, як злочин невеликої тяжкості, з моменту його вчинення минуло більше трьох років, суд вважає, що необхідно постановити вирок із застосуванням п.2 ч.1 ст.49 КК України.

Відповідно до ч.5 ст.74 КК України особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст.49 КК України.

Заявлений потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов по справі про стягнення на її користь 122251,99 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди - залишити без розгляду, оскільки потерпілою (цивільним позивачем) та її захисниками до суду не подано позовної заяви, яка б відповідала вимогам ст.ст.119-120 ЦПК України, з дотриманням правил ст.28 КПК України.

Як слідує з досліджених матеріалів справи (т.2 а.с.179-180) захисником ОСОБА_5 подано позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, відповідачем по якій визначено ОСОБА_15, мешк. АДРЕСА_3. В подальшому, 02.10.2013 року, тобто після початку судового слідства, захисником було подано уточнення до позовної заяви щодо визначення належного відповідача, однак суд в силу вищезазначених положень закону вважає, що така позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Положеннями статті 28 КПК України визначено, що особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою. Цивільний позов може бути пред'явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства.

Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати по справі за проведення експертиз: висновку по встановленню технічного стану транспортного засобу №1721/1284 від 17.08.2010 р. в розмірі 322,2 грн. (т.1 а.с.123); висновку по встановленню технічного стану транспортного засобу №1721/1285 від 17.08.2010 р. в розмірі 322,2 грн. (т.1 а.с.133); висновку автотехнічної експертизи №2299/415 від 09.11.2010 року в розмірі 322,2 грн. (т.1 а.с.215); висновку судової автотехнічної експертизи з дослідження механізму зіткнення транспортних засобів №701/702 від 01.06.2011 року в розмірі 5853,30 грн. (т.2 а.с.38); висновку транспортно-трасологічної експертизи №4091 від 27.06.2013 року в розмірі 3385,60 грн. (т.3 а.с.73); висновку комісійної судової автотехнічної експертизи №4092 від 10.07.2013 року в розмірі 2448,0 грн. (т.3 а.с.85) - підлягають стягненню з підсудного.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 49 ч.1 п.1, ст.74 ч.5, ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

В порядку ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного йому даним вироком покарання на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України - у зв'язку з закінченням строків давності.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_4 у вигляді підписки про невиїзд, до вступу вироку в законну силу, - залишити попередній.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області (одержувач платежу: НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області; банк одержувача: УДК в Закарпатській області; рахунок: 31256272210434; МФО 812016; ЄДРПОУ 25575144; ЕКД 25010100, призначення платежу «плата за експертизу») витрати за проведення експертиз №1721/1284 від 17.08.2010 р. у розмірі 322,2 грн., №1721/1285 від 17.08.2010 р. у розмірі 322,2 грн., автотехнічної експертизи №2299/415 від 09.11.2010 р. у розмірі 322,2 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведені Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз за рахунок асигнувань загального фонду державного бюджету України експертизи: судової автотехнічної експертизи з дослідження механізму зіткнення транспортних засобів №701/702 від 01.06.2011 року в розмірі 5853,30 грн.; транспортно-трасологічної експертизи №4091 від 27.06.2013 року в розмірі 3385,60 грн.; комісійної судової автотехнічної експертизи №4092 від 10.07.2013 року в розмірі 2448,0 грн.

Речові докази по справі:

- автомобіль марки «Шевроле-Нубіра», д.н. НОМЕР_2, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 (т.1 а.с.111, 112) - вважати повернутим власнику;

- автомобіль марки «Мерседес С-200», д.н. НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5 (т.1 а.с.116, 117) - вважати повернутим власнику.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Микуляк П.П.