Рішення № 35673949, 25.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-58/9830-2012 25.11.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 5011-58/9830-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Світ СР», смт Новий Яричів Львівської області,

до Міністерства оборони України, м. Київ,

про стягнення 102 092,40 грн.,

за участю представників:

позивача - Прійми А.В. (довіреність від 11.10.2013 №1110/7-2);

відповідача - Романенка Ю.М. (довіреність від 11.12.2012 № 220/968/д).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ СР» (далі - ТОВ "Світ СР") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міністерство) про стягнення 102 092,40 грн. заборгованості за договором про постачання вугілля кам'яного для державних потреб (за кошти державного бюджету України) від 21.10.2011 № 303/26/179-11 (далі - Договір) у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати одержаного за Договором товару.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.09.2012 у справі № 5011-58/9830-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2013, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2013 (далі - Постанова) постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 та рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2013 скасовано; справу № 5011-58/9830-2012 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За результатами автоматичного розподілу справу №5011-58/9830-2012 передано на розгляд судді Жагорніковій Т.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2013 суддя Жагорнікова Т.О. прийняла справу № 5011-58/9830-2012 до свого провадження.

Міністерством 21.05.2013 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог з огляду на те, що: актом відбору вугілля від 31.03.2012 та висновком, зробленим Українським науково-дослідним вуглехімічним інститутом (далі - УХІН) 18.04.2012, підтверджено неналежну якість вугілля, а саме: по золі - 42,5 %, по масовій долі вологи - 3,4 %; ТОВ "Світ СР" тричі було повідомлено про недоліки товару з метою досудового вирішення спору, попередження про накладення штрафних санкцій за Договором, але жодних дій на врегулювання даних правовідносин позивач не вчинив; Договором не передбачено сплату замовником пені.

31.07.2013 ТОВ "Світ СР" подало заперечення на відзив Міністерства, зі змісту якого вбачається, що квартирно-екплуатаційний відділу м. Харкова (далі - КЕВ м. Харкова) не дотримався чинних стандартів щодо відбору проб вугілля, відбираючи проби з відкритих складів одержувача вантажу.

21.05.2013 ТОВ "Світ СР" подало суду клопотання про заміну позивача у справі - ТОВ "Світ СР" на товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Світ СР" (далі - ТОВ ТД "Світ СР") у зв'язку з відступленням правової вимоги (цесії) відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 29.04.2013 №2904/9.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 23.08.2013 у зв'язку з тривалим лікарняним судді Жагорнікової Т.О. призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатом якого справу передано на розгляд судді Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2013 суддя Марченко О.В. прийняла справу до свого провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2013 замінено позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Світ СР" його правонаступником ТОВ ТД «Світ СР».

У судовому засіданні 14.10.2013 оголошено перерву до 04.11.2013, а потім до 25.11.2013.

01.11.2013 від відповідача надішли додаткові пояснення щодо вказівок, викладених у Постанові, в яких Міністерство просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що в Постанові зазначено неточну юридичну оцінку обставин справи, адже суд касаційної інстанції обґрунтовував свою позицію з точки зору односторонньої відмови Міністерством від Договору, але фактично відповідач від виконання умов Договору не відмовлявся, а лише просив замінити неякісний товар.

У судовому засіданні 25.11.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі; представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Підставами для скасування судових рішень попередніх судових інстанції та надіслання даної справи на новий розгляд до місцевого господарського суду стало те, що:

- суди не дослідили акт відбору вугілля від 31.03.2012 на відповідність його змісту вимогам Інструкції № П-7, а тому дійшли передчасного висновку про неякісність поставленого за Договором товару;

- попередніми інстанціями не досліджено дотримання вимог ДСТУ 4096-2002 «Методики відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань» під час проведення процедури відбору проб вугілля;

- встановивши обставини фактичного отримання замовником товару від постачальника та не встановивши доказів відмови відповідача від Договору, суди дійшли необґрунтованого висновку про відсутність у відповідача обов'язку з оплати прийнятого товару.

Відповідно до частини першої статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У новому розгляді справи господарським судом міста Києва встановлено таке.

21.10.2011 Міністерством (замовник) та ТОВ «Світ СР» (постачальник, правонаступником якого є ТОВ ТД «Світ СР») укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язався у 2011 році поставити Міністерству товар - вугілля кам'яне (марок: АС 6-13, АКО 25/100, ГПК 50-200), а замовник - забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни) і виключно за цінами згідно з Договором (пункт 1.1 Договору);

- ціна товару, передбаченого до поставки за Договором, його номенклатура, характер, технічні та якісні характеристики, а також конструктивні, технологічні, експлуатаційні та інші вимоги до товару, строки (терміни) виконання Договору, визначаються специфікацією; ціна товару складає 9 762 900 грн., крім того ПДВ - 1 952 580 грн., а всього 11 715 480 грн. (пункт 1.2 Договору);

- приймання товару за кількістю та якістю у всіх випадках, неврегульованих Договором, здійснюється згідно з умовами Інструкції про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція № П-7), з доповненнями та змінами, які внесені до них згідно з установленим порядком та нормативно-правовими актами України щодо цього питання (пункт 2.6 Договору);

- розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 (тридцяти) банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на відвантажений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером підприємства (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі) (пункт 4.1 Договору);

- місцем поставки товару є військові частини, установи, організації, склади тощо Міністерства згідно з рознарядкою Міністерства, з обов'язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості (пункт 5.2 Договору);

- замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари протягом 30 (тридцяти) банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів, передбачених Договором (підпункт 6.1.2 пункту 6.1 Договору);

- Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 (пункт 10.1 Договору).

Сторонами було підписано та скріплено печатками:

додаткову угоду № 2 до Договору від 29.12.2011, якою було змінено пункт 10.1 Договору і викладено останній в такій редакції «Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 28.03.2012»;

додаткову угоду № 3 до Договору від 12.01.2012, умовами якої змінено пункт 1.2 Договору, і тому ціна товару складає 11 532 413,85 грн., крім того ПДВ - 2 306 482,77 грн., а всього 13 838 896,62 грн.; та пункт 3.1 Договору - загальна ціна Договору становить без ПДВ 11 532 413,85 грн., ПДВ 2 306 482,77 грн., ціна Договору, що підлягає оплаті становить 13 838 896,62 грн., у тому числі уточнена ціна за Договором станом на 2011 рік становить 11 621 336,22 грн., на 2012 рік - 2 217 560,40 грн.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до залізничної накладної та листа від 28.03.2012 № 631 позивачем було поставлено КЕВ м. Харкова вугілля марки АС (6-13) у кількості 69,0 тон., залізнична квитанція № 49700875, номер залізничного вагону - 66962077.

Як передбачено Договором, прийняття товару за якістю у всіх випадках здійснюється згідно з умовами Інструкції № П-7, відповідно до пункту 14 якої приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість і комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок - фактура, специфікація і т. п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

Частинами першою та другою пункту 16 Інструкції № П-7 передбачено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (пункт 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в основних і особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі.

Пунктом 18 Інструкції № П-7 передбачено, що повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а щодо швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами чи договором.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що КЕВ м. Харкова повідомило позивача про сумніви останнього в належній якості вугілля лише листом від 04.04.2012 № 303/26/179-11, з якого вбачається, що 31.03.2012 КЕВ м. Харкова було отримано вугілля в кількості 69,0 тон для військової частини А 2467; при проведені контрольної топки отриманим вугіллям для виявлення відповідності теплотехнічних характеристик встановлено: вугілля не менш ніж на 50 % складається з породи, тобто обгорає зовнішній шар, і залишок складає не менш ніж 50 % первинного об'єму; у зв'язку з цим КЕВ м. Харкова просив позивача терміново замінити неякісне вугілля.

Слід зазначити, що 31.03.2012 КЕВ м. Харкова було оформлено акт відбору вугілля, за яким відбір точкових проб проводився вручну з дна шести лунок, викопаних на глибину не менше 0,4 м від поверхні палива. Загальна маса відбірного вугілля становить 3 кг; комісія, що складала акта, з метою перевірки якості вугілля марки АС (6-13) вирішила звернутися до Українського науково-дослідного вуглехімічного інституту УХІН.

У пункті 27 Інструкції № П-7 зазначено, що про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується усіма особами. В акті повинно бути вказано: час і місце складання акта, найменування одержувача продукції, прізвища та посади осіб, які брали участь у відборі зразків (проб); найменування виробника (відправника), від якого надійшла продукція; номер і дата рахунку - фактури та транспортної накладної, за якими надійшла продукція, і дата надходження її на склад одержувача, а при доставці продукції постачальником і при відпуску продукції зі складу постачальника - номер і дата накладної або рахунку - фактури, за якою здана продукція; кількість місць і вага продукції, а також кількість і номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) продукції; вказівку про те, що зразки (проби) відібрано в порядку, передбаченому стандартом, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами і договором, з посиланням на їх номер і дату; забезпечені чи відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами; опечатані або опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах); інші дані, які особи, що у відборі проб, знайдуть необхідне включити в акт для більш докладної характеристики зразків (проб).

Судом встановлено, що акт від 31.03.2012 не відповідає вимогам названого пункту 27 Інструкції № П-7, оскільки: представники позивача для складання зазначеного акта не викликалися; в акті зазначені лише прізвища та посади осіб, які брали участь у відборі зразків (проб) з боку відповідача - КЕВ та військової частини; не зазначено номер і дата рахунку - фактури та транспортної накладної, за якими надійшла продукція; не наведено кількість і номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) продукції та ін.

Крім того, слід зазначити, що проби вугілля відбиралися без дотримання вимог пунктів 6, 8.5, 8.6 ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань», якими передбачено, що від палива, завантаженого на залізничні вагони, вагонетки, машини, проби відбираються в тих випадках, коли неможливо здійснити відбір проб з потоку. Відбір точкових проб проводиться з певних точок, рівномірно розташованих на поверхні вагонів. Відбір точкових проб проводять з дна лунок, викопаних на глибину не менше ніж 0,4 м від поверхні завантаженого палива. Розташування точок відбору проб повинно відповідати схемі, зазначеній в ДСТУ 4096-2002.

Разом з тим, із акта від 31.03.2012 вбачається, що вугілля, з якого було відібрано проби, вже було розвантажене; відтак, з точністю неможливо встановити походження вугілля, його відправника та первинну якість вугілля.

Пунктом 28 Інструкції № П-7 передбачено, що з відібраних зразків (проб) один залишається у одержувача, другий надсилається виробнику (відправнику) продукції. У всіх випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, іншими обов'язковими правилами і договором, відбираються додаткові зразки (проби) для здачі на аналіз чи випробування в лабораторії або науково-дослідні інститути. Про здачу зразків (проб) на аналіз чи випробування робляться відповідні відмітки в акті відбору зразків (проб). Відібрані зразки (проби) продукції повинні зберігатися одержувачем, виробником (відправником) до вирішення спору про якість продукції, а у випадках передачі матеріалів про випуск недоброякісної продукції в органи прокуратури і суду - до вирішення справи в цих органах.

Відповідно до матеріалів справи після проведення контрольної топки і встановлення невідповідності вугілля представниками КЕВ 31.03.2012 в односторонньому порядку було відібрано вугілля і надіслано його на експертизу, яка підтвердила його неналежну якість. Така процедура проводилась відповідачем самостійно, після чого було повідомлено позивача про неналежну якість товару.

З матеріалів справи вбачається, що при відвантажені вугілля на адресу КЕВ м. Харкова було ініційоване незалежне дослідження якості вугілля спеціалістами Державного підприємства «Укрвуглеякість», що спеціалізується на визначені якості вугілля. Згідно з проведенням дослідження було видано Сертифікат відбору проб та випробувань від 27.03.2012 № 43/2012/2171, відповідно до якого вугілля, що знаходилося у вагоні № 66962077, відповідає вимогам ГОСТ 11014-81 по загальній волозі, W r t , відсоток з показником 6,0 та ГОСТ 11022-95 по зольності, Ad , відсоток з показником 17,5. Також, у відповідності до посвідчення якості від 27.03.2012 № 44, виданого ТОВ «Нік-Донбас» по вагону № 66962077, зола складає 17,2 %, волога - 5,8 %.

Так, позивачем на претензію Міністерства від 04.04.2012 було надіслано листа від 05.04.2012 № 0504/1, до якого було додано сертифікат відбору проб і випробувань № 43/2012/2171 та посвідчення якості № 44.

Головним квартино-експлуатаційним управлінням збройних сил України на адресу позивача було надіслано претензію від 27.04.2012 № 303/26/186 про заміну неякісного вугілля.

У свою чергу, позивач листом від 17.05.2012 № 1705/5 надіслав на адресу відповідача претензію про оплату поставленого товару у сумі 102 092,40 грн. з додатками, а саме: рахунок-фактуру від 17.05.2012 № СФ-0013445, видаткову накладну від 17.05.2012 № РН-4-13445, лист про передачу права власності від 28.03.2012 № 641, копію посвідчення якості від 27.03.2012 № 44 та копію сертифікату відбору проб і випробувань від 27.03.2012 № 43/2012/2171, які підтверджують, що поставлене вугілля було належної якості.

Відповідно до частини першої та другої статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

У матеріалах справи не міститься доказів щодо відмови від поставленого товару або письмової відмови від Договору.

Частиною п'ятою статті 268 Господарського кодексу України передбачено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

З огляду на те, що вугілля було поставлено 28.03.2012 згідно з залізничною квитанцією № 49700875, відповідачем товар було прийнято, матеріали справи не містять доказів виконання Міністерством передбачених Інструкцією № П-7 обов'язків (призупинення подальшої прийомки продукції і складання акта, виклик для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника відправника, відбір зразків, проб), відповідачем не наведено підстав звільнення його від обов'язку сплатити за замовлений товар, суд вважає позовні вимоги про стягнення 102 092,40 грн. за поставлений товар обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому судом не беруться до уваги приписи пункту 4.1 Договору, згідно з яким розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 (тридцяти) банківських днів за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства за даним кодом видатків, оскільки укладений сторонами Договір не може створювати зобов'язань для третіх осіб, зокрема, розпорядника коштів державного бюджету; отже, будь-яких положень, які б надавали відповідачеві можливість здійснювати розрахунок з постачальником в залежності від надходження фінансування з державного бюджету, приписи ЦК України не містять.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгового дому «Світ СР» (юридична адреса: 80465, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, смт. Новий Яричів, вул. Шашкевича, 29; поштова адреса: 79026, м. Львів, а/с 606; ідентифікаційний код 36767476) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного судового рішення, 102 092 (сто дві тисячі дев'яносто дві) грн. 40 коп. заборгованості та 2 042 (дві тисячі сорок дві) грн. судового збору.

Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013.

Суддя О. Марченко