----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2013 р.Справа № 815/5170/13-а
Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді - Димерлія О.О.
суддів - Романішина В.Л. Єщенка О.В.
за участю секретаря - Цуцкірідзе М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібодарське» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібодарське» до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним висновку акту та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на неправомірність висновків акту перевірки державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ) про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібодарське» (надалі - Товариство) 14.1.49 п.14.1 ст.14, п.п. 168.4.1, п.168.4 ст.168, п.п.170.5.3 п.170.5 ст.170, п.167.2 ст.167 ПК України щодо нарахування податку з доходів фізичних осіб, просив: визнати таким, що не відповідають діючому законодавству, висновки акту перевірки №99/22/32863490 від 12 лютого 2013 року; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ №0000041701 від 25 лютого 2013 року.
За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 14 серпня 2013 року ухвалено постанову про відмову Товариству у задоволенні адміністративного позову.
Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що виплати дивідендів засновнику господарського товариства без виплати таких виплат іншим засновникам, жодним чином не пов'язані із розподілом прибутку підприємства між засновниками та повинні обкладатися податком на доходи фізичних осіб за ставкою 15% або 17%, а не за ставкою 5%. Також, суд вказав, що проведення перевірки та складення акту перевірки від 15 лютого 2013 року, не звільняє позивача від відповідальності за виявлені під час перевірки порушення, у тому числі, і нараховані штрафні санкції, а сплачені ним суми податку можуть бути зараховані податковим органом у рахунок майбутніх платежів підприємства, чи погашення вже існуючої заборгованості підприємства за цим податком.
В апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
В період з 28 січня 2013 року по 05 лютого 2013 року ДПІ було проведено позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року. За результатами проведеної перевірки податковим органом було складено акт №99/22/32863490 від 12 лютого 2013 року.
Під час перевірки було встановлено, що позивач при виплаті доходів (інших ніж заробітна плата) фізичним особам не нарахував податок на доходи фізичних осіб у сумі - 198930 грн.74 коп., тим самим, допустив порушення п.п. 168.4.1 п.168.4 ст.168 ПК України. Також, позивач недорахував податок з доходів фізичних осіб в сумі 128767 грн. 01 коп. чим порушено п.п. 14.1.49 п.14.1 ст.14, п.п. 170.5.3. п. 170.5 ст.170, п.167.2 ст. 167 ПК України.
На підставі виявлених порушень ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2013 року №0000041701 про збільшення суми грошових зобов'язань за основним платежем на суму 327697 грн. 75 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 82434 грн. 44 коп.
Так перевіркою оборотів по рахунку 641 «Розрахунки по податках» у частині нарахування та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб встановлено, що податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати працівників перераховувався на підставі ст.168 ПК України. Разом з тим, відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» наказу Міністерства фінансів України від 29 грудня 2011 року №1813 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» та інструкції «Про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства», затвердженої наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року №119 та на підставі наказу Державної казначейської служби України №21 від 19 січня 2012 року були затверджені нові реквізити нових рахунків для зарахування надходжень. Однак, Товариством нараховано та сплачено податок на доходи фізичних осіб за здані в оренду земельні частки (паї) на загальну суму 198930 грн. 74 коп. без перерахування на відповідний рахунок за кодом бюджетної класифікації 11010400, що призвело до порушення вимог п.п.168.4.1 п.168.4 ст.168 ПК України.
Факт не сплати податку з доходів фізичних осіб на необхідні рахунки Товариство не заперечувало. Більш того, після перевірки звернулося до державної казначейської служби с проханням про перерахування коштів та їх зарахування на рахунки встановлені наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2011 року №1813 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації».
Рішенням засновників Товариства від 12 січня 2012 року встановлено виплату дивідендів директору у розмірі 900000. грн.
Під час перевірки банківських виписок, касової книги, видаткових ордерів, було встановлено, що фактично директору Товариства ОСОБА_1 (частка якого в статутному капіталі складає 40%) виплачено дивіденди у сумі - 1082000 грн. та сплачено податок на доходи фізичних осіб від виплати дивідендів за ставкою 5%.
Відповідно до п.170.5 ст. 170 ПК України доходи у вигляді дивідендів оподатковуються податковим платника податку під час нарахування (виплати). При цьому, п.п. 153.3.7 п. 153.7 ст.153 ПК України передбачено, що виплата дивідендів на користь фізичних осіб за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих чи інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу витрат платника податку. Така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди, а прирівнюється до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням за ставкою 15% або 17%.
Згідно до ч.1 ст. 167 Господарського кодексу України: «Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами».
Наведена правова норма кореспондується з п.п. 14.1.90 п.14.1 ст.14 ПК України: «корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами».
Підпунктом 14.1.49 п.14.1 ст.14 ПК України визначено поняття дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Виходячи з наведених вище понять та зважаючи на те, що ОСОБА_1, (частка якого в статутному капіталі складає 40%) виплачено дивіденди у сумі (1082000 грн.) більшій за частку розраховану на будь-яку іншу частку визначену у статутному капіталі (майні) Товариства, така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди, а прирівнюється до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням за ставкою 17%.
Таким чином, ДПІ приймаючи податкове повідомлення-рішення №0000041701 від 25 лютого 2013 року діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та Податковим кодексом України.
Підсумовуючи все вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібодарське» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібодарське» до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним висновку акту та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді:
Судове рішення № 35673519, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/5170/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: