Постанова № 35671577, 28.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2013 р. Справа № 922/2872/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача - Кравченко С.П. (довіреність б/н від 06.11.2013 року);

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. №3136Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2013 року у справі №922/2872/13

за позовом Чемужівської сільської ради, с.Чемужівка Зміївського району Харківської області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с.Чемужівка Зміївського району Харківської області

про виселення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Чемужівська сільська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ФОП ОСОБА_2, в якому просив суд усунути перешкоди у користуванні Чемужівською міською радою Зміївського району Харківської області нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 (будинок культури), загальною площею 248,40 кв.м, шляхом зобов'язання звільнити нежитлові приміщення відповідачем.

21.08.2013 року позивач надав суду першої інстанції заяву "Про уточнення позовних вимог", в якій просить суд виселити відповідача з орендованих приміщень, загальною площею 248,40 кв.м. (будинок культури), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача передати позивачу вищезазначені приміщення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.09.2013 року у справі № 922/2872/13 (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено повністю.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду необґрунтоване, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2013 року у справі № 922/2872/13 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і відсутні підстави для його скасування. Просить рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2013 року по справі № 922/2872/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судове засідання 21.11.2013 року не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Судова колегія приймає до уваги, що відповідач (апелянт) не з'явився в судове засідання вдруге, про наявність апеляційного провадження і судове засідання 06.11.2013 року йому відомо, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції 22.10.2013 року, сторона не повідомляє суд про причини неявки в судові засідання.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року, у разі, якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року направлена на адресу відповідача, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Таким чином, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

10.06.2008 року. між Чемужівською сільською радою (орендодавець) та СПДФЛ ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №3 (а.с.16-18).

Відповідно п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування частину нежилих приміщень в АДРЕСА_1 загальною площею 248, 4 кв.м.

Відповідно до п.3.1 договору вступ орендаря у володіння та користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акта прийому-передачі вказаного орендованого майна.

10.06.2008 року сторони підписали акт прийому-передачі майна в АДРЕСА_1 (а.с.19).

Договір діє з 10.06.2008 року до 10.05.2011 року (п.10.1. договору).

Пунктом 10.6. договору оренди сторони узгодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

До матеріалів справи додано рішення 8 сесії 6 скликання Чемужівської сільської ради від 07.04.2011 року за №57-6, яким вирішено не надавати дозвіл на продовження договору оренди приміщень Чемужівського БК (а.с.22).

Позивач направив на адресу відповідача лист від 11.05.2011 року за №02-20/156, в якому повідомив про те, що договір оренди закінчився 10.05.2011 року та Чемужівською радою не надано дозвіл на його продовження (а.с.22).

Лист позивача направлено цінним листом з описом, що підтверджується матеріалами справи (а.с.23,24).

Рішенням 12 сесії 6 скликання Чемужівської сільської ради від 22.09.2011 року за №98-6 «Про готовність приміщень комунальної власності до роботи в зимовий період 2011-2012 рр», вирішено, зокрема, довести вимогу до колишнього орендаря ОСОБА_2 в строк до 03.10.2011 року звільнити орендовані приміщення без їх пошкодження від від'ємних поліпшень (ст.778 ЦК України), передати ключі, тим самим забезпечивши доступ до приміщень будинку культури для проведення ремонтних робіт по підготовці будинку культури до роботи в зимовий період. (а.с.25).

Листом від 28.09.2011 року за №02-20/335 відповідачу було направлене вказане рішення Чемужівської сільської ради від 22.09.2011 року для виконання (а.с.27).

Про отримання особисто відповідачем 29.09.2011 року зазначеного листа свідчить його відмітка на вказаному листі.

Відповідач об'єкт оренди не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про звільнення нежитлових приміщень.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ч.2 ст.26 вказаного закону).

Згідно зі ст. 764 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з приписами частині 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі закінчення строку дії договору та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна, в п.4.1 зазначено, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Таким чином, після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним не пізніше одного місяця після закінчення строку договору.

Чемужівська сільська рада 07.04.2011 року прийняла рішення про непродовження строку дії спірного договору.

11.05.2011 року позивач листом за №02-20/156 повідомив відповідача про те, що договір оренди закінчився 10.05.2011 року, а також, що рішенням Чемужівської сільської ради договір оренди не продовжено.

Таким чином, позивач виконав вимоги п.10.6 договору оренди, частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна, і дія договору оренди припинилася у зв'язку із сплиненням строку, на який його було укладено.

Згодом, позивач направив відповідачу рішення Чемужівської сільської ради №98-6 від 22.09.2011 року з вимогою звільнити орендовані приміщення в строк до 03.10.2011 року.

Таким чином, господарським судом вірно встановлено, що строк дії спірного договору закінчився 10.05.2011 року, позивач заперечує проти продовження договірних відносин, відповідач орендовані приміщення не звільнив.

За таких обставин позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що він не отримав заяву позивача про уточнення позовних вимог від 21.08.2013 року, не був повідомлений про призначення розгляду справи на 17.09.2013 року, а тому фактично був позбавлений можливості реалізувати свої права відповідно до ст.22 ГПК України.

Судова колегія не погоджується з такими доводам скаржника у зв'язку із наступним.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 12.07.2013 року призначив розгляд справи на 30.07.2013 року.

Відповідач в судове засідання 30.07.2013 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2013 року розгляд справи було відкладено на 17.09.2013 року.

Копію ухвали від 30.07.2013 року, направлену відповідачу, було повернуто Укрпоштою з відміткою про сплинення строку зберігання кореспонденції.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою ( тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Крім того, колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що заявою про уточнення позовних вимог позивач не змінював предмет чи підставу позову, а фактично змінив лише формулювання позовних вимог із "усунення перешкод у користуванні шляхом зобовязання звільнити нежитлове приміщення" на "виселення з орендованих приміщень".

Отже, відповідач мав усвідомлювати наявність вимог сільської ради саме про звільнення спірного приміщення.

Апелянт також посилається в апеляційній скарзі на повернення ним спірного майна позивачу після сплинення строку дії договору оренди. Такі доводи апелянта не підтверджені будь-якими матеріалами. Скаржником не надано суду акт про повернення майна орендодавцю, складеного відповідно до п.3.3 договору оренди.

Заявник апеляційної скарги не повідомляє також ні про факт складання такого акту, ні про дату повернення майна позивачу. Вказані доводи апелянта спростовуються також матеріалами справи, а саме зазначеними вище листами позивача до відповідача з вимогою повернення майна, звільнення спірного приміщення, а також рішеннями сільської ради.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2013 року по справі №922/2872/13 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, пунктом 1 статті 103, статтею 105 ГПК України колегія, суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2013 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі №922/2872/13 підписано 26.11.2013 року.

Головуючий суддя Сіверін В.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.