Постанова № 35671534, 18.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. Справа № 922/3231/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. б/н від 13.08.2013)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський", м. Харків (вх. №3200 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 01.10.13 у справі № 922/3231/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1

до Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський", м. Харків

про стягнення 252012,32 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство АПК "Колос України", с.Хроли Харківського району Харківської області, звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський", м.Харків, на користь позивача заборгованості у розмірі 252012,32 грн. за товар, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу товарів № 290911 від 29.09.2011р., та відповідно до умов угоди про переведення боргу № 1332 від 01.12.2011р.

У зв'язку зі зміною кредитора у зобов'язанні, ухвалою від 14.08.2013 господарський суд у відповідності до ст. 25 ГПК України залучив до участі у справі правонаступника позивача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2013 у справі № 922/3231/13 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський", м. Харків та користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 заборгованість за договором в розмірі 252012,32 грн., витрати з оплати судового збору в розмірі 5040,25 грн.

Відповідач звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2013 у справі № 922/3231/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування викладених вимог відповідач зазначає, що судом першої інстанції не були встановлені обставини, що мають значення для справи. При цьому відповідач зазначає, що позивач не надав до суду акту звірки взаєморозрахунків станом на 11.06.2013, відповідно до якого сума заборгованості ПрАТ «Хлібзавод «Салтівський» перед ЗАТ АПК «Колос України», правонаступником якого є ФОП ОСОБА_5, зменшилась на 10300,00 грн. та становить 241711,99 грн.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає їх безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

В судовому засіданні 05 листопада 2013 року оголошено перерву до 14 листопада 2013 року.

14.11.2013 відповідач надав додаткові пояснення по справі щодо укладеної між ПрАТ «Хлібзавод «Салтівський», ПАТ «Хлібзавод «Салтівський» та ЗАТ АПК «Колос України» угоди про переведення боргу № 1 на суму 10300,33 грн., а також підтвердив свою позицію, викладену в апеляційній скарзі.

Крім того, 14.11.2013 відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просив розглянути справу за відсутністю представника ПрАТ «Хлібзавод «Салтівський».

Враховуючи, що всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою господарським судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 14.11.2013 року за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 29.09.2011р. між Закритим акціонерним товариством АПК "Колос України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод "Салтовський" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу товарів № 290911, згідно п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар на умовах, передбачених цим договором.

Матеріалами справи підтверджено, що ЗАТ АПК "Колос України", відповідно до умов договору здійснило поставку товару на загальну суму 401012,32 грн., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними.

П. 2.1. договору передбачений порядок оплати поставленого позивачем товару.

Проте, поставлений товар був оплачений відповідачем частково на суму 124000,00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що 01.12.2011р. між Приватним акціонерним товариством "Хлібзавод "Салтівський" (новий боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод "Салтівський" (первісний боржник) та Закритим акціонерним товариством АПК "Колос України" (кредитор) було укладено Угоду № 1332 про переведення боргу у розмірі 277012,32 грн.

Однак, вказаний борг був погашений ПрАТ "Хлібзавод "Салтівький" лише частково в розмірі 25000,00 грн., в зв'язку з чим заборгованість останнього перед кредитором склала 252012,32 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.08.2013р. між Закритим акціонерним товариством АПК "Колос України" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого ЗАТ АПК "Колос України" відступив ФОП ОСОБА_5 своє право вимоги за договором купівлі-продажу товарів № 290911 від 29.09.2011р., укладеним між ЗАТ АПК "Колос України" і TOB "Хлібзавод "Салтівський", та за угодою про переведення боргу № 1332 від 01.12.2011р., укладеної між ЗАТ АПК "Колос України", TOB "Хлібзавод "Салтівський" та ПАТ "Хлібзавод "Салтівський".

З урахуванням таких встановлених обставин справи, враховуючи, що факт наявності заборгованості відповідача в розмірі 252012,32 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів на підтвердження сплати боргу на дату подання позову та на прийняття оскаржуваного рішення відповідач не надав, з урахуванням приписів ст.ст. 512, 525, 526, Цивільного Кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 252012,32 грн. є обґрунтованими, відповідають, як вимогам зазначених норм чинного законодавства, так і матеріалам справи, не спростовані відповідачем, а тому визнані такими, що підлягають задоволенню.

З висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача боргу за договором купівлі-продажу товарів № 290911 від 29.09.2011, право на стягнення якого у первісного кредитора та первісного позивача у справі - АПК «Колос, виникло на підставі угоди про переведення боргу № 1332 від 01.12.2012, а в подальшому було передано ФОП ОСОБА_5 за договором відступлення права вимоги від 09.08.2013.

Так, в підтвердження факту поставки та отримання відповідачем товару за договором купівлі-продажу № 290911 від 29.09.2011 позивачем надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії видаткових накладних: № 160 від 30.09.2011р. на суму 115518,40 грн.; № 161 від 01.10.2011р. на суму 117857,60 грн.; № 164 від 03.10.2011р. на суму 61825,60 грн.; № 165 від 04.10.2011р. на загальну суму 55814,40 грн.; видатковою накладною № 170 від 10.10.2011р. на суму 49996,32 грн.

Як вказує позивач, та не спростовується відповідачем, поставлений товар був оплачений відповідачем частково на суму 124000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку ЗАТ АПК "Колос України", копія якої міститься в матеріалах справи.

Станом на 01.12.2011р. заборгованість ТОВ "Хлібзавод "Салтівський" перед ЗАТ АПК "Колос України" склала 277012,32 грн., що також вбачається з акту звірки взаємних розрахунків від 01.12.2011р., підписаного сторонами договору.

Відповідно до угоди про переведення боргу від 01.12.2011, укладеною між ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (новий боржник), ТОВ "Хлібзавод "Салтівський" (первісний боржник) та ЗАТ АПК "Колос України" (кредитор), первісний боржник передав, а новий боржник прийняв на себе зобов'язання первісного та став боржником кредитора за заборгованістю у розмірі 277012,32 грн., виявленої на підставі акту звірки взаємних розрахунків від 01.12.2011р. між первісним боржником та кредитором.

Згідно п. 2 угоди, новий боржник зобов'язався здійснити наступні зобов'язання первісного боржника: погасити виявлену дебіторську заборгованість перед кредитором у розмірі 277012,32 грн. у строк до 01.02.2012р.

Відповідно до п. 3 угоди, заборгованість первісного боржника повинна бути погашена новим боржником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ЗАТ АПК "Колос України".

Однак, станом на 10.06.2013р. заборгованість ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" склала 252012,32 грн., що підтверджується зокрема актом звірки взаємних розрахунків від 10.06.2013р., підписаним ЗАТ АПК "Колос України" та ПАТ "Хлібзавод "Салтівський".

Слід зазначити, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач жодних заперечень щодо наявності у нього заборгованості за угодою про переведення боргу не надав та ніяким чином зазначену суму боргу перед ЗАТ АПК "Колос України" не спростував.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За таких обставин, факт наявності заборгованості ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" перед ЗАТ АПК "Колос України" в розмірі 252012,32 грн. є доведеним та підтвердженим належними доказами.

Відповідач під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції посилається на угоду про переведення боргу №1 від 10.06.2013 року та акт звірки взаєморозрахунків станом на 11.06.2013 року, відповідно до якого сума заборгованості ПрАТ «Хлібзавод «Салтівський» перед ЗАТ АПК «Колос України», правонаступником якого є ФОП ОСОБА_5, зменшилась на 10300,00 грн. та становить 241711,99 грн.

Проте, колегія суддів зазначає, що угода про переведення боргу №1 від 10.06.2013 року не має відношення до даного господарського спору, оскільки вона укладена між ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський", ЗАТ АПК "Колос України" та ПАТ "Хлібзавод "Салтівський", який не є стороною в спірних правовідносинах, вказана угода є окремим правочином та не впливає на зобов'язання відповідача перед ЗАТ АПК "Колос України", які виникли на підставі угоди про переведення боргу від 01.12.2011, укладеною між ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський", ТОВ "Хлібзавод "Салтівський" та ЗАТ АПК "Колос України".

Крім того, зі змісту угоди про переведення боргу №1 від 10.06.2013 року не є зрозумілим на підставі якого договору чи іншого правочину у сторін угоди виник борг у сумі 10 300, 33 грн., та не зрозуміло на погашення якої заборгованості спрямований залік зустрічної заборгованості.

Щодо наданого Відповідачем Акту звірки взаєморозрахунків станом на 11.06.2013 року, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили, як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку, сам по собі такий акт носить інформаційних характер та може оцінюватись судом разом з іншими доказами у справі. У розумінні ст. ст. 9,10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо {така позиція зокрема висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 16.12.2010 у справі №17/717).

Натомість відповідачем не було надано первинних документів на підтвердження вказаної вище заборгованості.

Таким чином, надані відповідачем угода про переведення боргу №1 від 10.06.2013 року та акт звірки взаєморозрахунків станом на 11.06.2013 року не є достатніми доказами наявності суми боргу та не є доказами заліку зустрічних вимог за заборгованістю, яка виникла у сторін на підставі договору купівлі-продажу № 290911 від 29.09.2011 року, укладеного між ЗАТ АПК "Колос України" та ТОВ "Хлібзавод "Салтовський" (у подальшому ПАТ "Хлібзавод "Салтівський") та з приводу якого ЗАТ АПК "Колос України" зверталися до суду.

Також, колегія суддів вважає безпідставними висловлені відповідачем звинувачення позивача в тому, що він не надав до суду акту звірки взаєморозрахунків станом на 11.06.2013, відповідно до якого сума заборгованості ПрАТ «Хлібзавод «Салтівський» перед ЗАТ АПК «Колос України», правонаступником якого є ФОП ОСОБА_5, зменшилась на 10300,00 грн. та становить 241711,99 грн., оскільки відповідно до ст.. 33 ГПК України обов'язок доводити свою позицію по справі та надавити докази в обґрунтування викладених вимог та заперечень покладений на сторони, та в даному випадку саме відповідач повинен документально обґрунтувати відсутність заборгованості перед позивачем, або спростувати належними доказами заявлену до стягнення суму боргу.

Як свідчать матеріали справи, ЗАТ АПК «Колос України» за договором відступлення права вимоги (цесії) від 09.08.2013 було передано ФОП ОСОБА_5 право вимагати від ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" оплати заборгованості за товар, поставлений згідно умов Договору купівлі-продажу товарів № 290911 від 29.09.2011р.

З матеріалів справи також вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, представником позивача було заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості позивача ФОП ОСОБА_5, як правонаступника ЗАТ АПК "Колос України" - кредитора за договором купівлі-продажу товарів № 290911 від 29.09.2011р. та за угодою про переведення боргу № 1332 від 01.12.2011р. На підтвердження факту правонаступництва представник позивача надав копію договору б/н про відступлення права вимоги (цесії) від 09.08.2013р.; копію акту приймання-передачі документів від 09.08.2013р. за договором б/н про відступлення права вимоги (цесії) від 09.08.2013р., укладеним між ЗАТ АПК "Колос України" та ФОП ОСОБА_5

У відповідності до ч. 1 ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи в у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт заміни кредитора в спірному зобов'язанні, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно застосував норму статті 25 ГПК України та здійснив заміну первісного позивача - ЗАТ АПК "Колос України" його правонаступником ФОП ОСОБА_5

Відповідно до ст. 512 ЦК України однією із підстав заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст.. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегією суддів досліджено, що про таке відступлення права вимоги відповідача було повідомлено первісним кредитором, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що за договором відступлення права вимоги від 09.08.2013 заборгованість відповідача перед позивачем - ФОП ОСОБА_5 повністю підтверджена, в зв'язку з чим у позивача є всі правові підстави для стягнення цього боргу з згідно вимог чинного законодавства та умов договору.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене, колегія суддів, діючи в межах повноважень, наданих суду апеляційної інстанції у відповідності з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що господарський суд Харківської області відповідно до наданих йому сторонами у справі документально оформлених доказів, забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, а позивач згідно з чинним цивільним та господарським законодавством документально обґрунтував правомірність своїх позовних вимог до відповідача щодо стягнення заборгованості в розмірі 252012,32 грн.

В свою чергу, відповідач не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладених заперечень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.10.13 у справі № 922/3231/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 15 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.