Постанова № 35671521, 26.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Справа № 922/3479/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гончар Т. В., суддя Барбашова С.В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Гришукової Т.Ф. за довіреністю №886-06-1 від 19.12.2012р.,

відповідача - Ткачука В.Ф. (директор),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3009Х/3-11 від 02.10.13 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 16.09.13 у справі № 922/3479/13

за позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м. Київ

до Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей", м. Харків

про стягнення 2417,80 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 р. позивач - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача - Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей", на свою користь штрафні санкції за порушення зобов'язань за договором № 128-Ф-11 від 13.07.2011р. у розмірі 2417,80 грн., з яких: 236,30 грн. пені за порушення строків надання послуг за 3 етапом, 604,10 грн. пені за порушення строків надання послуг за 4 етапом та 1750,00 грн. штрафу за прострочення виконання послуг за 4 етапом понад 30 днів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16 вересня 2013 р. (враховуючи ухвалу суду від 30.09.2013р. про виправлення описки) у справі № 922/3479/13 (суддя Кухар Н.М.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" на користь Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України - штрафні санкції за порушення зобов'язань за Договором в розмірі 2417,80 грн., з яких пеня за порушення строків надання послуг за 3 етапом - 236,30 грн.; пеня за порушення строків надання послуг за 4 етапом - 604,10 грн.; штраф за прострочення виконання послуг за 4 етапом понад 30 днів - 1750,00 грн. Стягнуто з Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" на користь Державного бюджету України - 1720,50 грн. судового збору.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 17 вересня 2013 р. у справі № 922/3479/13 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у задоволенні позовних вимог. Судові витрати покласти на позивача. Так, в апеляційній скарзі заявник, зокрема посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, є необґрунтованим, оскільки в рішенні не в повній мірі відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки не є вичерпними, не відповідають дійсності і не підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Також, як стверджує відповідач, висновки суду щодо порушення Державним підприємством "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" строків виконання договірних зобов'язань на окремих етапах не можна визнати вмотивованими, оскільки сторонами підписувалися додаткові угоди про подовження строку виконання робіт, то не можна погодитися із твердженням позивача про наявність прострочення. Адже діюче законодавство не передбачає двох різних дат виконання одного і того ж зобов'язання. Вважає, що суд, оцінюючи додані докази за внутрішнім переконанням, не надав належної оцінки додатковій угоді № 4, що й призвело до прийняття неправомірного рішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (від 22.10.2013р. вх.№10031) вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення надав належну оцінку доказам позивача та рішення прийнято при всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судове засідання 18.11.2013р. прибули уповноважені представник позивача та відповідача та надали пояснення по справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на скаргу доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи, встановлено місцевим господарським судом та під час апеляційного провадження,13.07.2011р. між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (замовник) та Державним підприємством "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" (виконавець) був укладений договір № 128-Ф-11 на надання послуг з технічних випробувань та аналізу (74.30.1) (Заходи щодо забезпечення реалізації Програми Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2011 рік) "Розроблення Правил охорони праці під час ковальсько-пресових робіт" (далі договір), у відповідності до умов якого виконавець зобов'язався протягом строку дії договору надати замовникові послуги з технічних випробувань та аналізу (74.30.1) (Заходи щодо забезпечення реалізації Програми робіт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2011 рік) (Розроблення та перегляду нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно планів затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (Нові роботи по розробленню та перегляду НПАОП) "Розроблення правил охорони праці під час ковальсько - пресових робіт" (далі - послуги), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

У відповідності до п. 1.2. договору, найменування послуг, кількість, обсяг, ціна, строки надання послуг тощо, визначені Технічними вимогами (додаток №1) і Календарним планом (додаток №2), калькуляцією кошторисної вартості (додаток №3), які є невід'ємною частиною цього договору.

У п.10.1 договору сторони домовилися, що договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 30.12.11 року.

В цей же термін мали бути надані передбачені договором послуги.

З матеріалів справи вбачається, що під час виконання договору сторони чотири рази продовжували термін дії договору, а саме: додатковою угодою № 1 від 30.12.2011 р. - до 30.11.2012р., № 2 від 27.09.2012 року - до 15.12.2012р., № 3 від 14.12.2012 р. - до 28.12.2012р. та останньою додатковою угодою № 4 від 28.12.2012 р. сторони домовились, що термін дії договору продовжено до 01.10.2013 р.

Так, додатковою угодою № 1 від 30.12.2011р. крім продовження строку дії договору до 30.11.2012р., сторонами правочину у п. 3 була встановлена відповідальність за порушення строків виконання зобов'язання, за якою передбачене стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додаткове стягнення штрафу у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Додатковою угодою № 2 від 27.09.2012р. сторонами був погоджений строк надання послуг на 3 та 4 етапах в Календарному плані (додаток № 2 до додаткової угоди № 2 до договору).

Початком 3 етапу визначено листопад 2011р., кінцем - 15.11.2012р. 4 етап мав бути закінчений 15.11.2012р.

Додатковою угодою № 3 від 14.12.2012р. до договору сторонами було продовжено строк дії договору до 28.12.2012 р.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 11.12.2012р. позивач отримав звітні матеріали від відповідача по 3 етапу послуг за договором, тобто з порушенням строків, визначених календарним планом (додаток № 2 до додаткової угоди № 2 до договору) (вх.№1264-06-20 від 11.12.12р.).

Натомість, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо прострочення відповідача по 4 етапу, колегія суддів зазначає, що 28.12.2012р., після того, як зобов'язання відповідача за договором повинні були бути виконаними в повному обсязі, між сторонами була укладена додаткова угода № 4 до договору, якою встановлено новий строк щодо виконання 4 етапу послуг за договором.

Позивач вважає, що відповідач за прострочення надання послуг по 4 етапу має сплатити 431,50 грн. пені за порушення строків надання послуг за 42 дні (з 16.11.2012р. по 28.12.2012р., тобто з дати (після закінчення 4 етапу 15.11.2012р.), яка була встановлена календарним планом виконання робіт, до моменту зміни дати надання послуг додатковою угодою №4) та 1750,00 грн. штрафу за прострочення виконання послуг за 4 етапом понад 30 днів.

Відповідач стверджує, що строки щодо виконання 4 етапу послуг за договором були змінені за додатковою угодою №4, а отже діяв відповідно цих домовленостей.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В п.2 ст. 193 ГК України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. І ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналізуючи вищенаведені приписи чинного законодавства у сукупності з умовами договору та додаткової угоди до нього, колегія суддів вважає, що оскільки сторонами підписана додаткова угода № 4 від 28.12.2012 р., яка є невід'ємною частиною договору, якою сторони змінили істотні умови договору щодо строку виконання роботи за договором (виконання робіт продовжено до 01.10.2013р.), які в силу закону є обов'язковими для виконання сторін, тому змінились зобов'язання сторін відповідно до вказаних умов, тому не можна погодитися з твердженням позивача про наявність прострочення відповідача по 4 етапу, і як наслідок, підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді стягнення пені у розмірі 431,50 грн. за період з 16.11.2012р. по 28.12.2012р. та 1750,00 грн. штрафу за прострочення виконання послуг по 4 етапу понад 30 днів відсутні.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, сторони, уклавши вказані зміни до договору - вищезазначені додаткові угоди, визначили, крім іншого, строк виконання послуг та відповідальність за порушення договірних зобов'язань.

На підставі аналізу вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору (з додатковими угодами до нього), колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за порушення строків надання послуг по 3 етапу у заявленому до стягнення розмірі 236,30 грн., оскільки відповідач, не виконавши роботи по 3 етапу у передбачені договором строки, був правомірно визнаний місцевим господарським судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором. В наданому позивачем розрахунку цієї суми зазначено - кількість днів (25 днів), за який період нараховано штрафні санкції (з 16.11.2012р. по 11.12.2012р.), розмір ставки НБУ, який діяв на період виникнення заборгованості, тому суд апеляційної інстанції не ставить під сумнів обґрунтованості цього розрахунку, який не спростовано належними доказами відповідачем у справі.

Проте, як встановлено вище, щодо заявлених до стягнення пені у розмірі 431,50 грн. за період з 16.11.2012р. по 28.12.2012р. та 1750,00 грн. штрафу за прострочення виконання послуг по 4 етапу понад 30 днів, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом неправомірно задоволені позовні вимоги в цій частині, оскільки судом зроблено помилковий висновок про те, що строк виконання послуг по 4 етапу, відповідно до Календарного плану (додаток № 2 до додаткової угоди № 2 до договору) залишився порушеним.

У відповідності до ст. 84 ГПК України, судове рішення повинно містити, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення. Ст. 43 ГПК України встановлено, що оцінка доказів судом здійснюється при повному, об'єктивному та всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відзначає, що висновки суду першої інстанції про стягнення пені у розмірі 431,50 грн. та 1750,00 грн. штрафу за прострочення виконання послуг по 4 етапу є неправомірними з вищенаведених обставин, оскільки суперечать приписам чинного законодавства та не відповідають обставинам справи, що згідно з вимогами п. З. ч. І ст.104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскаржуваного рішення в цій частині, з прийняттям нового рішення, яким у стягненні цих сум слід відмовити, в іншій частині оскаржуване рішення має бути залишене без змін, як таке, що прийнято у відповідності до норм чинного законодавства та фактичних обставин у справі.

Питання про судові витрати вирішується відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 99,101,102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 17 вересня 2013 р. у справі № 922/3479/13 в частині стягнення пені у розмірі 431,50 грн. та штрафу у розмірі 1750,00 грн. скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 17 вересня 2013 р. у справі № 922/3479/13 залишити без змін.

Стягнути з Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 92/2; код ЄДРПОУ: 00013764; р/р 37173200013764 в Державній казначейській службі України, МФО 820172) на користь Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1; код ЄДРПОУ: 04880311; р/р 26009619949344 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012) 776,17 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1; код ЄДРПОУ: 04880311; р/р 26009619949344 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012) в доход державного бюджету України (УДК у Дзержинському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ - 37999654, р/р 31216206782003, Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011, код 22030001, код ЄДРПОУ 26018612) 168,15 грн. судового збору за подання позову.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 25.11.2013 року.

Головуючий суддя Гончар Т. В.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гребенюк Н. В.