Постанова № 35671462, 22.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р. Справа № 920/990/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Камишева Л.М., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

третьої особи - не з’явився

T class="fs43">розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 3280С/1-32) на рішення господарського суду Сумської області від 02 вересня 2013 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал ЛТД Плюс”, м. Суми,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача – Публічне акціонерне товариство “Сільськогосподарське підприємство імені Петровського”, Київ,

до Дочірнього підприємства “Агрофірма “Діамант”, с. Сула Сумського району Сумської області,

про стягнення 217 553,62 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 02 вересня 2013 року (суддя Лиховид Б.І.) позов задоволено. Стягнуто з ДП “Агрофірма Діамант” на користь ТОВ “Універсал ЛТД Плюс” основний борг у розмірі 160000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 1294 грн. 52 коп., 3 % річних у розмірі 259 грн. 10 коп., штраф у розмірі 56000 грн. 00 коп. та 4351 грн. 07 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 02 вересня 2013 року змінити та зменшити розмір штрафу. Вказує на те, що у зв’язку з підготовкою техніки та закупкою ПММ на проведення робіт по збору врожаю 2013 року та подальшого проведення осінньо-польових робіт та іншими грошовими зобов’язаннями, які також частково неможливо виконати до початку реалізації врожаю 2013 року, що значно ускладнює його матеріальне становище.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, направлена на його адресу ухвала суду, повернута з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

3-тя особа також відзив на апеляційну скаргу не надала, у судове засідання не з’явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

Відповідач також у судове засідання не з’явився, 14 листопада 2013 року надіслав через канцелярію суду клопотання (вх.№ 10824) про відкладення розгляду апеляційної скарги, посилаючись на те, що його представник братиме участь в іншому судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання відповідача у зв’язку з необґрунтованістю, оскільки мав можливість забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст. 75 ГПК України без участі представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення позивача, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 03.01.2013 року між ТОВ “Універсал Плюс ЛТД” (орендодавець) та ДП “Агрофірма Діамант” укладено Договір суборенди нежитлових приміщень (а.с.10,11).

У п.1.3 Договору зазначено, що право користування майном належить Орендодавцю на підставі Договору оренди нежитлових приміщень, укладеного між ТОВ “Універсал Плюс ЛТД” та ПАТ “Сільськогосподарського підприємства імені Петровського”.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

З п.4.1. Договору оренди нежитлових приміщень від 20.12.2012 року, укладеного між ПАТ “Сільськогосподарське підприємство імені Петровського” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсал ЛТД Плюс” вбачається, що орендар зобов'язується здійснювати передачу нежитлових приміщень в суборенду за згодою орендодавця (а.с.73-75).

З Листа № 1 від 03.01.2013 року, адресованого ТОВ “Універсал ЛТД Плюс” вбачається, що ПАТ “Сільськогосподарського підприємства імені Петровського” надало згоду на передачу позивачем в суборенду відповідачу нежитлових приміщень згідно з переліком (а.с. 18).

Відповідно до п.1.1. Договору суборенди від 03.01.2013 року орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення згідно з переліком, а саме: зерносховище з прибудовами, загальною площею 1103,4 кв.м., літера А-1 згідно технічного паспорту, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Могриця, вул.Садова, буд. 30, вартістю 160000 грн.; ангар для техніки, загальною площею 611,5 кв.м., літера А-1 згідно технічного паспорту, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Могриця, вул.Садова, буд. 37, вартістю 80000 грн.; склад запасних частин, загальною площею 178,0 кв.м., літера А-1 згідно технічного паспорту, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Могриця, вул. Садова, буд 38, вартістю 20000 грн.; критий тік, загальною площею 1210,4 кв.м., літера А-1 згідно технічного паспорту, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, м. Могриця, вул. Садова, вуд. 44, вартістю 80000 грн.; зерносховище з прибудовами, загальною площею 1103,4 кв.м., літера А-1 згідно технічного паспорту, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Могриця, вул.Садова, буд. 30, вартістю 160000,00 грн.; автогараж, загальною площею 1051,0 кв.м., літера А-1 згідно технічного паспорту, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Могриця, вул.Садова, буд. 31, вартістю 150000,00 грн.; столярна майстерня, загальною площею 117,1 кв.м., літера А-1 згідно технічного паспорту, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Могриця, вул.. Садова, буд. 40, вартістю 10000,00 грн.; будівля пилорами з прибудовами, загальною площею 90,00 кв.м., літера А-1 згідно технічного паспорту, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Могриця, вул. Садова, буд. 43, вартістю 15000,00 грн.; їдальня, загальною площею 141,1 кв.м., літера А-1 згідно технічного паспорту, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Могриця, вул. Старосільська, буд. 50, вартістю 35000,00 грн.; приміщення магазину, загальною площею 155,4 кв.м., літера А-1 згідно технічного паспорту, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Могриця, вул. Комсомольська, буд. 53, вартістю 20000,00 грн.; піщеблок дитячого садка з прибудовами та погрібом, загальною площею 80,8 кв.м., літера А-1 згідно технічного паспорту, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Могриця, вул. Садова, буд. 42, вартістю 15000,00 грн.; приміщення дитячого садка з прибудовами, загальною площею 209,5 кв.м., літера А-1 згідно технічного паспорту, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Могриця, вул.. Садова, буд. 41, вартістю 15000,00 грн.; адмінбудівля, загальною площею 535,7,0 кв.м., літера А-ІІ згідно технічного паспорту, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Могриця, вул. Комсомольська, буд. 5, вартістю 180000,00 грн.(а.с.10,11).

Згідно з п. 2.1 Договору орендодавець в день укладення Договору передає, а орендар приймає у користування майно, що оформлюється відповідним актом, який підписується сторонами.

>У п. 3.1 Договору зазначено, що розмір орендної плати складає 140000,00 грн., які орендар повинен сплатити на поточний рахунок орендодавця до 30.04.2013 року.

Відповідно до п.4.1 Договору орендар зобов’язується своєчасно сплачувати орендну плату.

ss="fs43">Пунктом 6.1 Договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 28.02.2013 року.

З Акту приймання-передачі майна від 03.01.2013 року, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств, вбачається, що на виконання умов Договору суборенди нежитлових приміщень від 03 січня 2013 року ТОВ “Універсал Плюс ЛТД” передало, а ДП “Агрофірма Діамант” прийняло майно, вказане у п.1.1. Договору (а.с.14).

З матеріалів справи також вбачається, що у зв’язку із закінченням Договору суб’оренди від 03.01.2013 року, між ТОВ “Універсал Плюс ЛТД” (орендодавець) та ДП “Агрофірма Діамант” (орендар) 04.03.2013 року укладено Договір суборенди нежитлових приміщень про той же предмет (а.с.15).

Відповідно до п. 3.1 Договору від 04.03.2013 року розмір орендної плати складає 10000,00 грн. щомісячно, які орендар повинен сплатити на поточний рахунок орендодавця до 10-гочисла місяця наступного за звітним. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 6.1 строк дії Договору до 04.05.2013 року.

З Акту приймання-передачі майна від 04.03.2013 року, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств, вбачається, що на виконання умов Договору суборенди нежитлових приміщень від 04.03.2013 року ТОВ “Універсал Плюс ЛТД” передало, а ДП “Агрофірма Діамант” прийняло майно, вказане у п.1.1. Договору (а.с.15).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач своїх зобов’язань з оплати за вищевказаними Договорами суборенди нежитлових приміщень не виконав, у зв’язку з чим його заборгованість за Договором суб’оренди від 03.01.2013 року складає 140000,00 грн., а за Договором суборенди від 04.03.2013 року складає 20000,00 грн. (а.с.8,9).

З апеляційної скарги вбачається, що відповідач не заперечує проти суми основної заборгованості за вказаними Договорами.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Вказані норми чинного законодавства передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

ONT >Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ss="fs43"> Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Приймаючи до уваги, що відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів сплати заборгованості за Договорами суборенди, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за Договорами суборенди від 03.01.2013 року та 04.03.2013 року у розмірі 160000 грн. 00 коп.

Положеннями ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

> Ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2 Договорів у разі порушення строків сплати орендної плати орендар зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та штраф у розмірі 35 % від суми заборгованості.

З наданого позивачем розрахунку за Договором від 03.01.2013 року також вбачається, що розмір пені становить 1093,15 грн., розмір штрафу – 49000,00 грн. (а.с.8).

Згідно з розрахунком за Договором від 04.03.2013 року розмір пені становить 201,37 грн., розмір штрафу – 7000,00 грн. (а.с.9).FONT>

Приймаючи до уваги, що розрахунок пені та штрафу здійснений позивачем відповідно до умов Договорів та з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача про стягнення 1294,52 грн. пені та 56000,00 грн. штрафу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Також, згідно з ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно з п. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи наведені норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем підстав для зменшення розміру штрафу відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 83 Господарського процесуального кодексу України./FONT>

lass="fs43">Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що господарський суд також дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 259 грн. 10 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає, що позивач з урахуванням всіх обставин справи подав суду достатньо доказів, які об‘єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позовні вимоги, у зв’язку з чим господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об’єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення господарського суду Сумської області від 02 вересня 2013 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 02 вересня 2013 року у справі № 920/990/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку

протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили

Повна постанова складена 22.11.2013 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Шепітько І.І.