Постанова № 35671449, 21.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Справа № 922/2364/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1

1-го відповідача - не з'явився.

2-го відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПрАТ "КБК "Київбудком" (вх. №2623Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2013 року по справі № 922/2364/13

за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків

до 1. ПрАТ "КБК "Київбудком", м. Київ

2. ТОВ КС "ОСІРІС", м. Харків

про стягнення 346671,40 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.07.2013 року по справі №922/2364/13 (суддя Макаренко О.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто солідарно з ПрАТ "Київська будівельна компанія "Київбудком" та ТОВ Консалтингова група ТОВ КС "ОСІРІС" на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 335934,47 грн., інфляційні втрати у розмірі 668,40 грн., 3% річних у розмірі 5061,78 грн. та судовий збір у розмірі 6833,30 грн. В решті позову відмовлено.

ПрАТ "КБК "Київбудком" не погодився з рішенням господарського суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2013 року та прийняти нове, яким залишити позов без розгляду. Судові витрати покласти на позивача.

В апеляційній скарзі перший відповідач вказує на те, що позовну заяву ФОП ОСОБА_1 по справі №922/2364/13 прийнято господарським судом Харківської області з порушенням ст. 62 ГПК, оскільки між тими ж сторонами та з тих же підстав в провадженні господарського суду знаходиться інша справа №922/2226/13.

Крім того, апелянт зазначає, що з урахуванням переплати ПрАТ "КБК "Київбудком" за договорами про надання юридичних послуг на користь позивача, заборгованість відповідача є меншою і становить 139934,47 грн., що не було взято судом до уваги.

Позивач, ФОП ОСОБА_1, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на законність рішення суду першої інстанції та необґрунтованість апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наполягає на тому, що першим відповідачем не наведено жодного належного доказу чи доводу, який би спростував висновки суду першої інстанції, наведені в рішенні, а також про безпідставність та недоведеність чи "передчасність" рішення суду.

Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ "КБК "Київбудком", а рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2013 року по справі №922/2364/13 залишити без змін.

ПрАТ "КБК "Київбудком" надано пояснення, в яких останній вказує на те, що в провадженні господарських судів одночасно перебували і розглядались однакові справи між тими ж сторонами, про той же предмет, і з тих же підстав (справа №922/2364/13 та справа №922/2226/13). При цьому, наполягає на тому, що про існування справи №922/2226/13 ОСОБА_1 було відомо, однак при розгляді справи №922/2364/13 останній цю обставину приховав.

Крім того, зазначає, що позивач у позовній заяві посилається на договір поруки від 04.10.2012 року, укладений з ТОВ Консалтингова група "Осіріс". Однак, ФОП ОСОБА_1 до позовної заяви, яку надіслав на адресу ПрАТ "КБК "Київбудком" копії зазначеного договору поруки не додав.

Просить рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2013 року по справі №922/2364/13 скасувати, провадження у справі №922/2364/13 припинити.

04.11.2013 року від ПрАТ "КБК "Київбудком" надійшла заява, в якій останній просить зобов'язати позивача надіслати на адресу ПрАТ "КБК "Київбудком" належним чином завірену копію договору поруки.

Судова колегія відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки позивач на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 16.07.2013 року надавав докази направлення відповідачу (ПрАТ "КБК "Київбудком") засвідченої копії договору поруки, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Консалтингова група "Осіріс" (т. 1, а.с. 119-120).

Представники першого та другого відповідачів в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 10.12.2010 р. між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ЗАТ "Київська будівельна компанія "Київбудком", правонаступником якого є ПрАТ "Київська будівельна компанія "Київбудком" (замовник) було укладено Договір №2/12-10/А про надання юридичних послуг (далі - Договір 1) (а.с. 13-15).

Крім того, 04.10.2013 р. між позивачем та 1-м відповідачем було укладено Договір №1/08-12/А про надання юридичних послуг (надалі - Договір 2) (а.с.16-18).

За умовами Договорів 1, 2 наявність заборгованості Боржника та факт неналежного виконання Боржником грошового зобов'язання перед 1-м відповідачем підтверджується у відповідних частинах рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2010 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 року по справі №47/279-10, а також рішенням господарського суду Харківської області по справі №5023/4640/12 та постановою Харківського апеляційного господарського суду по зазначеній справі від 05.02.2013 року.

Факт укладення між позивачем та 1-м відповідачем Договорів 1 і 2 підтверджується також наданими позивачем платіжними дорученнями (а.с.50-53, 69-71), згідно яких 1-й відповідач перерахував на рахунок позивача за Договором 1: 8000 грн. - 07.12.2010 р., 84000 грн. - 15.12.2010 р., 12000 грн. - 13.07.2012 р. та 100 000 грн. - 25.07.2012 р.; за Договором 2: 4000 грн. - 01.10.2012 р., 8800 - 27.11.2012 р. , 10000 грн. - 13.02.2013 р.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивач свої зобов'язання за Договорами 1, 2 виконав повністю, надав 1-му відповідачу юридичні послуги. Проте, 1-й відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за Договорами 1 та 2 оплативши надані юридичні послуги частково, через що у 1-го відповідача утворилась заборгованість за отримані юридичні послуги за Договорами 1 і 2 у загальному розмірі: 335934,47 грн., з яких: за Договором 1 - 334700,76 грн., за Договором 2 - 1233,71 грн., що й стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини і те, що 1-й відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості за Договором 1 у розмірі 334700,76 грн. та за Договором 2 у розмірі 1233,71 грн., суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції, перевіривши правильність нарахування позивачем за Договором 1 інфляційних втрат за період прострочення виконання 1-м відповідачем грошового зобов'язання з 15.10.2012 р. по 16.04.2013 р. у розмірі 668,40 грн. та 3% річних у розмірі 10068,53 грн. за період з 15.10.2012 р. по 16.04.2013 р., обґрунтовано визнав підлягаючими задоволенню в повному обсязі зазначених позовних вимог в сумі 668,40 грн. та частковому задоволенню позовних вимог в розмірі 5061,78 грн. у зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення в іншій частині.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 04.10.2012 р. між ФОП ОСОБА_1 (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Консалтингова група "ОСІРІС" (поручитель) було укладено договір поруки б/н (надалі - Договір поруки) (а.с.76).

Згідно з п. 1.1. договору поруки відповідач 2 поручився перед позивачем за виконання всіх обов'язків 1-го відповідача за Договорами 1 і 2. В п. 1.2. договору поруки сторони передбачили, що у випадку порушення відповідачем 1 виконання грошових зобов'язань за Договорами 1, 2 або за будь-яким одним Договором, відповідач 2 відповідає перед позивачем нарівні з 1-м відповідачем як солідарний відповідач.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За умовами договору поруки 2-й відповідач зобов'язувався перед позивачем відповідати за зобов'язаннями 1-го відповідача за Договорами 1 і 2.

Строк дії договору поруки - з моменту підписання до припинення поруки, яка припиняється у випадках припинення забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання запропоноване боржником або поручителем; у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; у разі закінчення строку, встановленому в договорі поруки (п.п. 3.1.- 3.2.3. Договору поруки). Порука за вказаним договором не припинена.

Враховуючи вказані обставини та те, що умовами Договору поруки передбачено солідарну відповідальність відповідачів, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів за Договором 1 основного боргу у розмірі 334700,76 грн., інфляційних втрат у розмірі 668,40 грн. та 3% річних у розмірі 5061,78 грн., а також суми основного боргу за Договором 2 у розмірі 1233,71 грн., є підтвердженими наданими суду доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Посилання ПрАТ "Київська будівельна компанія "Київбудком" на те, що в провадженні господарських судів одночасно перебували і розглядались однакові справи між тими ж сторонами, про той же предмет, і з тих же підстав (справа №922/2364/13 та справа №922/2226/13) не приймаються судом до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, справа №922/2226/13 судами першої, апеляційної та касаційної інстанції по суті заявлених позовних вимог не розглядалася.

Крім того, необґрунтовані і посилання 1-го відповідача на те, що внаслідок переплати ПрАТ "КБК "Київбудком" за договорами про надання юридичних послуг на користь позивача, заборгованість відповідача є меншою і становить 139934,47 грн., що не було взято до уваги судом першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, 1-й відповідач в суді першої інстанції не посилався на договір №1/12-10/А від 01.11.2010 року, тож суд першої інстанції не мав можливості прийняти його до уваги. А суми "переплати", на які посилається апелянт: 84000,00 грн., 12000,00 грн., 100000,00 грн. були враховані при розгляді справи в суді першої інстанції, про що зазначено в рішенні.

За вказаних обставин, заперечення 1-го відповідача, які викладені у апеляційній скарзі не спростовують законності позовних вимог та винесеного судом першої інстанції рішення.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2013 року по справі №922/2364/13 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись ст. 525, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2013 року по справі №922/2364/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 22.11.2013 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.