Постанова № 35671439, 20.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Справа № 917/133/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Барбашова С.В. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Шитель С.О.

відповідача - не з'явився.

третьої особи - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2813 П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 21.03.13 року у справі № 917/133/13

за позовом ПФ "Гамма-55", м. Харків

до Сільськогосподарське ТОВ "Прогрес", с. Майорщина

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення грошових коштів 10 588 880,67 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПФ "Гамма-55", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача - Сільськогосподарського ТОВ "Прогрес" 10573280,75 грн. основної заборгованості згідно договору про відступлення права вимоги №15/06 від 15.06.2012 р., 15599,92 грн. - три проценти річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.03.2013 р. у справі

№ 917/133/13-г (суддя Мацько ОС.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто зі СТОВ "Прогрес" на користь Приватної фірми "Гамма-55" 10573280,75 грн. основного боргу, 15599,92 грн. - 3% річних, 68820,00 грн. судового збору.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 21.03.2013 р. у справі №917/133/13-г скасувати та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі, стягнути з позивача понесені відповідачем витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. по справі №917/133/13 прийнято відмову відповідача від апеляційної скарги та припинено апеляційне провадження.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2013 р. по справі №917/133/13 касаційну скаргу Сільськогосподарського ТОВ "Прогрес" задоволено. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. скасовано. Справу передано на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року прийнята до провадження апеляційна скарга відповідача - Сільськогосподарського ТОВ "Прогрес".

Ухвалами від 07.10.2013 року та від 11.11.2013 року розгляд справи відкладався для витребування доказів на вимогу апелянта.

Відповідач свого представника в засідання судової колегії не направив. Подав заяву від 07.11.2013 року, в якій повністю підтримує апеляційну скаргу і просить розглянути справу за поданою апеляційною скаргою без участі свого представника.

Третя особа також не направила свого представника в засідання судової колегії, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, подав заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення суду обґрунтованим, законним, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 15 червня 2012 року було укладено договір відступлення права вимоги №15/06 (надалі Договір, копія - а.с. 10, оригінал оглянуто судом у засіданні) між ОСОБА_2 (третя особа, іменується по договору як "Первісний кредитор") з однієї сторони, приватною фірмою "Гамма-55" (позивач, іменується по договору "Новий кредитор") з іншої сторони, та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (відповідач, іменується по договору "Боржник"), згідно якого, в порядку та на умовах визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги належне первісному кредитору і стає кредитором по зобов'язанням, що випливають з: 1. Договору безвідсоткової позики від 27.05.2011 року, Додаткової угоди №1 від 30.12.2011 року до нього (арк. спр. 12-13); 2. Договору безвідсоткової позики від 15.07.2011 року, Додаткової угоди №1 від 30.12.2011 року до нього (арк. спр. 14-15); 3. Договору позики №1 від 08.05.2012 року (арк. спр. 16); 4. Договору позики від 07.06.2012 року (арк. спр. -17) (п.1 Договору).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ч. 2 п. 2 договору на момент підписання сторонами даного договору, загальна сума зобов'язань боржника становить 14223280 (чотирнадцять мільйонів двісті двадцять три тисячі двісті вісімдесят) грн. 75 коп. До нового кредитора переходить зазначене вище право вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав за даним договором (п. 2.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 15 червня 2012 року первісний кредитор ОСОБА_2 на виконання умов п. 3 договору відступлення права вимоги №15/06 від 15.06.2012 року, передав за актом прийому - передачі документів новому кредитору - приватній фірмі "Гамма - 55" оригінали договорів, на підставі яких у приватної фірми "Гамма-55" виникло право вимоги до боржника СТОВ "Прогрес" (арк. спр.11).

Відповідно до п. 6 договору боржник вважається повідомленим про відступлення права вимоги первісного кредитора новому кредитору з дня підписання цього договору. Крім того, відповідач був повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, оскільки він був стороною по договору відступлення права вимоги №15/06 від 15.06.2012 року.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та строк його дії визначається часом, достатнім для належного виконання цього договору сторонами (п. 10-11 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію про погашення заборгованості за договором відступлення права вимоги №15/06 від 15.06.2012 року до 31.12.2012 року.

Факт наявності заборгованості та її розмір підтверджений повноважним представником відповідача у засіданні суду першої інстанції.

Крім того, позивач відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував та просив стягнути з відповідача 15599,92 грн. - три проценти річних з простроченої суми за період з 01.01.2013 - 18.01.2013 року.

Таким чином, загальна сума заявлена до стягнення становить 10588880,67 грн.

Згідно матеріалів справи, відповідач зобов'язань щодо повернення грошових коштів в повному обсязі не виконав, повернув грошові кошти у сумі 3650000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складала 10573280,75 грн.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та третьою особою виникли зобов'язання по договорах безвідсоткової позики, в силу яких згідно зі ст. 1046 ЦК України одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як правомірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 509 ЦК України визначає поняття зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач при розгляді справи в суді першої інстанції визнав позовні вимоги і заборгованість в повному обсязі та заявив клопотання про розстрочку виконання рішення суду на 6 місяців.

В задоволенні клопотання відповідача господарським судом Полтавської області було відмовлено у зв'язку з тим, що відповідачем не вказано та не доведено конкретних обставин, що роблять неможливим або утруднюють виконання рішення суду.

Свою скаргу відповідач обґрунтовує тим, що заявлений позов і спір не підвідомчий господарським судам, оскільки первісні договори безвідсоткової позики були укладені з фізичною особою - ОСОБА_2 (третя особа по справі) і позивачем не надано у розпорядження суду, а суд не витребував у останнього документи, які б посвідчували передання третьою особою відповідачу грошових коштів за укладеними договорами безвідсоткової позики.

Посилання відповідача на те, що зазначений спір не підвідомчий господарським судам є безпідставним, оскільки фізична особа - ОСОБА_2 залучена до справи у якості третьої особи, а не як сторона по справі.

Безпідставне і посилання відповідача на те, що позивачем не надано у розпорядження суду, а суд не витребував у останнього документи, які б посвідчували передання третьою особою відповідачу грошових коштів за укладеними договорами безвідсоткової позики, оскільки Договір відступлення права вимоги №15/06 від 15.06.2012 року, котрим відповідач визнав борг за договорами безвідсоткової позики, підписаний сторонами і третьою особою та скріплений печатками позивача та відповідача.

Докази надання позики відповідачу у повному обсязі (а.с. 61-64, оригінали оглянуті у засіданні), підтверджуються актом звірки взаємних рахунків за період з 01.01.2012 - 09.01.2013 р. (а.с. 19), що підписаний сторонами та скріплений їх печатками, який містить посилання на даний договір відступлення права вимоги та суму боргу відповідача.

На вимогу суду до матеріалів справи надані квитанції до прибуткових касових ордерів про отримання відповідачем від фізичної особи - ОСОБА_2, яка залучена до справи у якості третьої особи, грошових коштів за укладеними договорами безвідсоткової позики. Тобто, на суму позову.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що після винесення оскаржуваного рішення господарським судом Полтавської області від 21.03.2013 р., відповідачем на користь позивача були сплачені грошові кошти в розмірі 9323280,75 грн., що підтверджується наданими до справи платіжними дорученнями, в котрих як підставу оплати відповідач зазначив - борг за договором №15/06 від 15.06.2012 року (спірним договором).

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною.

На підставі матеріалів справи та поданих сторонами доказів, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 10573280,75 грн. є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме Договором відступлення права вимоги №15/06 від 15.06.2012 року, що підписаний сторонами і третьою особою та скріплений печатками позивача та відповідача, актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 - 09.01.2013 р. (а.с. 19), що підписаний сторонами та скріплений їх печатками, який містить посилання на даний договір відступлення права вимоги.

Тому, суд першої інстанції відповідно до вимог статті 34 ГПК України обґрунтовано прийняв до уваги зазначені докази в якості проведення та відображення сторонами певних господарських операцій і підтвердження факту наявності у відповідача боргу перед позивачем в зазначеній у позові сумі.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 21.03.13 у справі №917/133/13 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 1049 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Полтавської області від 21.03.13 року у справі № 917/133/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 20.11.2013 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Плужник О.В.