Рішення № 35670978, 26.11.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/14435/2012

Провадження № 2/520/486/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2013 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Камінській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3, треті особи: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада про виселення без надання іншого жилого приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Одесміськелектротранс», уточнивши позовні вимоги просить виселити ОСОБА_1 та осіб, що проживають з ним однією сімєю без надання іншого жилого приміщення із займаного приміщення гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 16, кімната 113. При цьому представник позивача посилається на те, що згідно наказу №233 від 24 липня 1997 року відповідач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в КП «Одесміськелектротранс» водієм тролейбусу 2-го класу цеху експлуатації тролейбусного депо, 04 червня 2003 року відповідач звільнився, а 18 листопада 2009 року він знову був прийнятий маневровим водієм 2-го класу тролейбусного депо. 03 червня 2010 року відповідачу ОСОБА_1 та членам його сімї, за його заявою, було надано дозвіл на тимчасове проживання без реєстраційного обліку на період роботи на підприємстві, з оплатою за проживання згідно укладеного договору, в кімнаті №113 в гуртожитку по вул. Ак. Корольова, 16. Позивач зазначив, що 29 липня 2011 року відповідача ОСОБА_1 було звільнено з КП «Одесміськелектротранс» за власним бажанням на підставі його заяви, у звязку з чим він та члени його сімї повинні були звільнити займане приміщення. Однак, до теперішнього часу відповідачі у добровільному порядку відмовляються виселятися, а тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1, його представник та відповідачка ОСОБА_2, яка також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 позов не визнали, зазначивши, що ОСОБА_1 проживає у гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. Корольова, 16 на протязі 17 років та сплачує квартплату. В 2011 році він вимушений був звільнитись з КП «Одесміськелектротранс», оскільки підприємство не виконувало умови оплати праці, несвоєчасно виплачуючи заробітну плату, а він є єдиним годувальником родини на утриманні якого знаходяться жінка та малолітній син. У листопаді 2013 року він знов звернувся до КП «Одесміськелектротранс» з заявою про прийняття його на роботу на посаду водія тролейбусу, пройшов стажування, в якості стажиста пропрацював пять днів, однак незважаючи на це, з невідомих причин, наказ про прийняття його на роботу досі не підписаний, повідомити про причини відмови у прийнятті на роботу у письмовому вигляді керівництво підприємства відмовляється. Крім того, відповідачка ОСОБА_2 зазначила, що у квітні 2012 року вона також зверталась до підприємства з заявою про прийняття її на роботу, пройшла медичну комісію, однак їй в усній формі, було відмовлено у прийнятті на роботу.

Представник третьої особи Київської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не зявився, повідомлявся, надав до суду заяву якою справу просить слухати у відсутності їх представника, проти задоволення позову категорично заперечують.

Представник третьої особи Одеської міської ради у судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 18 червня 2003 року за №375, вирішено УЖКГ передати за актом приймання-передачі на баланс КП «Одесміськелектротранс» будинок №16 по вул. Ак. Корольова, 16, що орендується під гуртожиток у ДУ-18 УЖКГ, а КП «Одесміськелектротранс» прийняти на баланс за актом приймання-передачі зазначений будинок.

Представником позивача у судове засідання наданий акт без числа та місяця, 2003 року, з якого вбачається, що комісія, яка створена наказом УЖКГ №93 від 15.07.2003 року провела обслідування жилого будинку №16 по вул.Ак.Корольова, однак з даного акту не вбачається чи прийнятий та коли саме зазначений будинок на баланс КП «Одесміськелектротранс».

Статтею 127 ЖК України передбачається, що гуртожиток використовується, зокрема, для проживання робітників і службовців у період їх роботи.

Статтями 128, 129 ЖК України, п. 10 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року N 208, установлено порядок надання жилої площі в гуртожитку. Так, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи або організації та відповідного профспілкового органу, згідно з яким адміністрація видає спеціальний ордер, що є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Відповідач ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з КП «Одесміськелектротранс» з 24 липня 1997 року. 04 червня 2003 року ОСОБА_1 звільнився з підприємства, а 18 листопада 2009 року він знов був прийнятий маневровим водієм 2-го класу тролейбусного депо.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 23 грудня 1996 року був зареєстрований та до теперішнього часу проживає у гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 16, кімн. 113, що підтверджується паспортом громадянина України, оглянутим у судовому засіданні та не заперечується представником позивача.

Відповідно до виписки з протоколу №5 сумісного засідання адміністрації та президії профкому КП «ОГЕТ» від 03 червня 2010 року, відповідачу ОСОБА_1 та членам його сімї: дружині - ОСОБА_2 та сину - ОСОБА_3 було надано дозвіл на тимчасове проживання без реєстраційного обліку на період роботи на підприємстві, з оплатою за проживання згідно укладеного договору, в кімнаті №113 в гуртожитку по вул. Ак. Корольова, 16.

Статтею 109 ЖК України визначено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом, і проводиться добровільно або в судовому порядку. Підстави виселення з гуртожитку визначено ст. 132 ЖК України.

Відповідно до ст. 132 ЖК України працівники підприємств, установ, організацій, які оселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Згідно наказу КП «Одесміськелектротранс» за №119 трол. від 29 липня 2011 року відповідача ОСОБА_1 було звільнено з КП «Одесміськелектротранс» за власним бажанням на підставі його заяви, згідно зі ст. 38 КЗпП України.

Однак, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач був вимушений звільнитись з підприємства, оскільки КП «Одесміськелектротранс» тривалий час не виконувало умови оплати праці, несвоєчасно виплачуючи заробітну плату, а відповідач ОСОБА_1 є єдиним годувальником родини на утриманні якого знаходяться жінка та малолітній син. Зазначені обставини представником позивача не заперечувались.

Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування інакше як з підстав і в порядку, передбаченому законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 з грудня 1996 року, тобто з моменту вселення, і по цей час проживає разом зі своєю родиною в гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 16, іншого житла не мають.

Згідно ст.1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» № 500-VI від 04 вересня 2008 року, цей закон поширюється на громадян, які на законних підставах тривалий час (не менше п'яти років) зареєстровані та фактично проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, та не мають іншого власного житла.

Статтею 19 Закону передбачено, що забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, без попереднього надання їм (їх сім'ям) іншого житла, придбаного для постійного проживання людей.

Виселення, переселення чи відселення громадян із гуртожитків відповідно до цього Закону допускається лише у разі визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верхового суду СРСР №2 від 03 квітня 1987 року «Про практику застосування судами житлового законодавства» особи, які проживають у службових житлових приміщеннях і в гуртожитках, у разі їх звільнення за власним бажанням підлягають виселенню із займаних ними приміщень при відмові повернутися на роботу на підприємство, установу, організацію, які надали житлове приміщення. Якщо в судовому засіданні відповідач, який проживав до звільнення у службовому житловому приміщенні, висловив бажання повернутися на роботу, воно може бути враховано лише тоді, коли можливе надання йому колишньої або іншої роботи, виконання якої буде пов'язано з проживанням у службовому житловому приміщенні.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2013 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до КП «Одесміськелектротранс» з заявою про прийняття його на роботу на посаду водія тролейбусу, пройшов медичну комісію та стажування, в якості стажиста пропрацював пять днів, однак незважаючи на це, наказу про прийняття відповідача на роботу на день проголошення рішення немає, повідомити про причини відмови у прийнятті на роботу у письмовому вигляді керівництво підприємства відмовляється. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у квітні 2012 року відповідачка ОСОБА_2 також зверталась до підприємства з заявою про прийняття її на роботу, пройшла медичну комісію, однак їй в усній формі, було відмовлено у прийнятті на роботу.

При таких обставинах та враховуючи, що відповідачі проживають в кімнаті №113 в гуртожитку по вул. Ак. Корольова, 16 з грудня 1996 року, іншого житла не мають, стаж роботи ОСОБА_1 в КП «Одесміськелектротранс» складає 9 років 4 місяця 14 днів і на даний час відповідач має бажання повернутися на роботу, а у КП «Одесміськелектротранс» є можливість надати роботу, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 9, 109, 127, 128, 129, 132 Житлового Кодексу України, ст.ст. 1,19 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3, треті особи: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада про виселення без надання іншого жилого приміщення відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Огренич І. В.