Постанова № 35667325, 26.11.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. Справа № 916/1543/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Бойко Л.І., Величко Т.А.

при секретарі судового засідання Альошиній Г.М.,

за участю представників:

від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення №005250 від 22.09.2012р.;

від позивача - Фекліна Л.В., довіреність №129/10 від 14.01.2013р.;

від відповідача - Слівка К.Є., довіреність №803-4 від 18.03.2013р.;

від третьої особи (комунального підприємства"Агенство програм розвитку Одеси") - участі не брали;

від третьої особи (Одеської міської ради) - участі не брали;

від третьої особи (виконавчого комітету Одеської міської ради) - участі не брали;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

заступника прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2013 р.

у справі №916/1543/13

за позовом: Одеського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- комунального підприємства "Агенство програм розвитку Одеси",

- Одеської міської ради;

- виконавчого комітету Одеської міської ради;

про стягнення 53477114,93грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013р. Одеський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі - ТОВ «Інфокс») про стягнення на користь держави з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у розмірі 53 477 114,93 грн. на розрахунковий рахунок №33111331700008, одержувач УДКСУ у м. Одеса, код ЄДРПОУ 37607526 Банк: ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011.

В обґрунтування позовних вимог Одеський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері послався на те, що ТОВ "Інфокс" на власний розсуд, безпідставно та необґрунтовано прийняло рішення про скид стічних вод у Чорне море за відсутності встановлених нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) забруднюючих речовин, дозволу на спецводокористування, рішення компетентного органу, до повноважень якого належить прийняття рішень про скид неочищених стічних вод у водні об'єкти у разі виникнення аварійних ситуацій та не здійснило заходи щодо запобігання скиду стічних вод.

За вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №916/1543/13.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.08.2013р. залучено до участі у справі №916/1543/13 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунальне підприємство "Агенство програм розвитку Одеси", Одеську міську раду та виконавчий комітет Одеської міської ради (том І а.с. 188-189).

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2013 р. у справі №915/1223/13 (головуючий суддя С.Ф. Гут, судді: О.Л. Панченко, К.Ф. Погребна) у позові відмовлено з підстав недоведеності прокурором факту заподіяння відповідачем державі збитків внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 53 477 114,93 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Одеської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2013 р. у справі №916/1543/13 скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована нормами права та обставинами, викладеними в позовній заяві.

В судовому засідання 26.11.2013р.: представник прокуратури апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача проти її задоволення висловив заперечення, представник позивача просив задовольнити скаргу в повному обсязі, представники третіх осіб участі не брали, хоча і Одеська міська рада, і її виконавчий комітет, і комунальне підприємство "Агенство програм розвитку Одеси" були належним чином сповіщені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (том ІІ а.с.65-67), власну позиція щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не висловили.

Заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В квітні місяці 2013р. державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (том І а.с.18-28).

За результатами проведеної перевірки складено акт дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16.04.2013р., в якому встановлено, що в період з 20:00 05.03.2013р. по 20.15 06.03.2013р. з КНС-8 філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" здійснювався скид неочищених стічних (зворотних) вод до Чорного моря без дозволу на спеціальне водокористування, чим порушено статті 44, 49 Водного кодексу України (том І а.с.18-28).

Відповідачем, як суб'єктом господарювання, під час документальної перевірки його діяльності на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства надано довідку №722-9 від 07.03.2013 р. про обсяг скинутих за період з 05.03.2013р. р. по 06.03.2013р. р. стічних вод до Чорного моря у кількості 21024 м. куб. (том І а.с. 54).

Із змісту листа відповідача №723-9 від 07.03.2013 р. вбачається, що робота КНС-8 була припинена 05.03.2013 р. та включена у роботу 06.03.2013 р. на підставі рішення штабу по реконструкції Південного району каналізування м.Одеси від 05.03.2013 р. під головуванням міського голови (том І а.с.35).

Розпорядженням Одеського міського голови від 21.02.2013 р. №152-01р створено штаб з контролю за реалізацією спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Розвиток міської інфраструктури» та затверджено Положення про нього, пунктом 1.4 якого передбачено, що рішення штабу мають обов'язковий характер (том ІІ а.с.4-8).

Рішенням штабу з контролю за реалізацією спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Розвиток міської інфраструктури», оформленим протоколом №1 від 05.03.2013 р., зобов'язано філію "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" в 20 год. 05.03.2013 р. відключити КНС-8 та розпочати роботи по спорожненню напірного колектору (том ІІ а.с.3).

За фактом скиду до акваторії Чорного моря в ніч з 05.03.2013 р. на 06.03.2013 р. неочищених стічних вод Одеською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері 15.04.2013 р. було зареєстровано матеріали до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками правопорушень, передбачених частиною другою статті 364,частиною другою статті 243 Кримінального кодексу України.

Постановою слідчого управління Головного управління МВС України в Одеській області від 20.09.2013 р. зазначене кримінальне провадження було закрито (том ІІ а.с.9-12). В межах даного кримінального провадження було призначено експертизу щодо наслідків скиду відповідачем неочищених стічних вод у Чорне море 5-6 березня 2013 р., проведення якої доручено Одеській філії інституту біології південних морів ім. О.О.Ковалевського. Згідно експертного висновку зазначеної установи №2/2013 від 03.09.2013 р. на підставі наданих документів факт скиду неочищених стічних вод з каналізаційної системи КНС-8 у період з 20 год. 05.03.2013 р. по 8 год. 07.03.2013 р. до акваторії Чорного моря встановити неможливо; судячи за даними хімічного аналізу морської води 05.03.2013 р. скид стічних вод до акваторії Чорного моря не міг створити небезпеку для життя, здоров'я чи довкілля; не міг створити незворотний процес знищення флори і фауни Чорного моря через те, що вміст забруднюючих речовин у воді 05.03.2013 р. був незначний (том ІІ а.с.13-19).

16.04.2013 р. державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря було складено протокол №101898 про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано, що 05.03.2013 р. під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України підприємства відповідача встановлено провадження господарської діяльності без дозволу на спеціальне водокористування при скиді стічних вод до Чорного моря, що є порушенням статей 44, 49 Водного кодексу України. Із змісту даного протоколу також вбачається, що на місці правопорушення відібрані проби, про що складено акт відбору проб води від 05.03.2013 р. (том І а.с.32-33).

В матеріалах справи відсутні та до суду апеляційної інстанції не надано акт державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, складений за результатами позапланової перевірки, проведеної в березні місяці 2013 р.

Згідно пояснень представника позивача позапланова перевірка державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря в березні місяці 2013 р. не проводилась, відбір проб води починаючи з 05.03.2013 р. здійснювався на підставі наказу начальника державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря №116 від 05.03.2013 р.

У відповідності до наказу начальника державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря №116 від 05.03.2013 р. для контролю впливу скиду на морське середовище було зобов'язано відділ екологічного контролю природних ресурсів Держекоінспекції забезпечити цілодобовий режим чергування працівників з 20 год. 05.03.2013 р. до моменту припинення скиду неочищених стоків з КНС №8 та здійснювати відбір проб води у режимі 1р./год., при цьому забезпечити негайну доставку відібраних проб води разом з актами відборів проб води до відділу інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції; в актах відбору проб в обов'язковому порядку необхідно відмічати стан акваторії водного об'єкту у місці скиду та інших визначених згідно схеми точках (том І а.с.45-46).

За даними лабораторних досліджень, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря в період з 05.03.2013 р. по 27.03.2013 р. (том І а.с.64-116), виявлено перевищення встановлених концентрацій забруднюючих речовин для морських вод.

Заявлена позивачем до стягнення сума збитків розрахована держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.2009 р. №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783 (далі- Методика).

Згідно з розрахунком загальний розмірів збитків, заподіяних державі, склав 53 477 114,93грн., стягнення яких і є предметом позову у даній справі.

Колегія судів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог враховуючи таке.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди та її розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

На підтвердження заподіяння державі збитків в розмірі 53 477 114,93грн. прокурором надано акт перевірки від 16.04.2013 р., в якому зафіксовано порушення вимог статей 44, 49 Водного кодексу України, виявлене під час заходу державного нагляду, а саме: скид неочищених стічних вод в Чорне море без дозволу на спеціальне водокористування.

Інші порушення законодавства, про які йдеться в позовній заяві та у апеляційній скарзі, зокрема скид зворотних вод за відсутності встановлених нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) забруднюючих речовин, за відсутності рішення компетентного органу, до повноважень якого належить прийняття рішень про скид неочищених стічних вод у водні об'єкти у разі виникнення аварійних ситуацій, індивідуального регламенту скидання стічних вод, погодження з органами охорони навколишнього природного середовища, а також щодо перевищення нормативів гранично допустимих скидів у водний об'єкт та не здійснення заходів щодо запобігання скиду стічних вод тощо, в акті перевірки від 16.04.2013 р. не відображені. Оскільки зазначені правопорушення не зафіксовано також у відповідних актах спеціально уповноваженого органа державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, протоколах про адміністративне правопорушення, приписах з вимогою усунення порушення вимог законодавства України про охорону та раціональне використання водних ресурсів, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що належними в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказами наведені порушення законодавства не підтверджуються.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно пунктів 3, 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території, а також здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

У відповідності до частини першої статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

В силу статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу; у дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі укладеного між Одеською міською радою («орендодавець») та ТОВ «Інфокс» («орендар») договору оренди від 17.12.2003 р. останній прийняв у платне користування строком до 31.12.2052 р. цілісний майновий комплекс комунального підприємства «Одесводоканал», в тому КНС-8 з накопичувальним колектором (том І а.с.36, 177-183).

Згідно наданого прокурором проекту реконструкції магістральної частини системи водовідведення Південного басейну каналізування м.Одеси існуюча будівля насосної станції КНС-8 полузаглиблена, розділена на 2 частини; в одній частині розташований приймальний резервуар об'ємом 56 м3; в другій - машинне відділення; стічні води надходять в приймальний резервуар КНС-8 і далі по напірному трубопровіду спрямовуються до стволу №1а колектора глибинного закладення, звідки потрапляють на КНС-7, а потім подаються на Південні очисні споруди (том І а.с.118-120).

08.08.2012р. державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області видано товариству з обмеженою відповідальністю "Інфокс" дозвіл на спецводокористування №Укр2305-А/Оде зі строком дії до 04.08.2013р. (том ІІ а.с. 20-23).

Пунктом 5 вказаного дозволу визначено способи очищення стічних вод, склад і потужність очисних споруд (тис.м3/добу, тис.м3/рік) водокористувача, серед яких зазначено очисні споруди біологічного очищення СБО „Південна" потужністю 200 тис.м3/добу.

Отже, зафіксоване у акті перевірки від 16.04.2013 р. правопорушення у вигляді скиду стічних вод у водний об'єкт без дозволу на спецводокористування не містить такої кваліфікуючої ознаки, як самовільне скидання неочищених стічних вод з каналізаційного колектора в Чорне море, наявності якої вимагає застосована позивачем Методика, оскільки самовільним скидом вважається скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування, а у відповідача є такий дозвіл (№Укр2305-А/Оде від 08.08.2012р. зі строком дії до 04.08.2013р.), виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.

Відтак, встановлене актом перевірки від 16.04.2013 р. забруднення водних ресурсів в даному випадку не обумовлене самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

При цьому колегією суддів враховано також те, що згідно пункту 1.2 Методики ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі:

- забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

- забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

- самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води));

- забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Таким чином, обов'язковими передумовами для застосування прокурором та позивачем Методики при визначенні розміру збитків від самовільного скиду зворотних вод визначено факти забруднення водних об'єктів водокористувачем та самовільне використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування (в даному випадку це скидання забруднених зворотних вод) в їх сукупності.

Проте з матеріалів справи не вбачається, судом першої інстанції не встановлено та прокурором й позивачем не доведено забруднення відповідачем водного об'єкту внаслідок скиду зворотних вод. Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16.04.2013р. факт забруднення не встановлено.

Акт відбору проб води б/н від 05.03.2013 р. (том І а.с.164) складений у відсутності представника підприємства та не підписаний керівником ТОВ «Інфокс»; інші акти відбору проб води прокурором та позивачем взагалі не надані, а тому суд критично оцінює наявні в матеріалах справи протоколи вимірювання показників складу та властивостей проб води за період з 05.03.2013р. по 27.03.2013р., які до того ж складені майже за місяць до проведення перевірки державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря підприємства відповідача.

Зазначені обставини є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми збитків, що розрахована на підставі Методики.

Крім того, відповідно до пункту 2.1 Методики наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються:

- скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством;

- скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів ГДС регламенту;

- скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод;

- самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно пунктів 5.4-5.6 Методики розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок аварійного скиду зворотних вод за наявності дозволу на спеціальне водокористування або внаслідок аварійного чи самовільного скиду зворотних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою (4). Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок самовільного скиду зворотних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою (4). У разі відсутності у суб'єкта господарювання дозволу на спеціальне водокористування маса наднормативного скиду забруднюючих речовин може визначатися на підставі даних державної звітності.

Пунктом 5.7 Методики визначено, що фактичні витрати зворотних вод визначаються на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Зазначеним вимогам надана на підтвердження розрахунку маси наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами довідка №722-9 від 07.03.2013р. (том І а.с.54) не відповідає: вказана довідка підписана невизначеною особою, оскільки перед словами „заступник директора по технічних питаннях" проставлена під нахилом риска, підпис цієї особи печаткою товариства відповідача не завірений.

Відтак, показники маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт та кількості забруднюючих речовин у зворотних водах є не підтвердженими, а тому не могли бути використані при здійсненні розрахунку розміру збитків згідно пункту 7.4 Методики.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що висновок експертизи у кримінальній справі не може бути доказом у даній справі є неправомірними, так як висновок експертизи, проведеної в межах провадження іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи (пункт 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №4). Безпідставним є також посилання скаржника про те, що копія цього висновку, залучена до матеріалів справи, не засвідчена належним чином, оскільки документи, що подавались відповідачем до суду супровідним листом від 14.10.2013 р. (том ІІ а.с.1-2), в тому числі зазначений висновок експертизи щодо екологічних наслідків скиду стічних вод у море №2/2013 від 03.09.2013 р., були прошиті, пронумеровані, завірені підписом керівника ТОВ "Інфокс" та скріплені печаткою підприємства відповідача (том ІІ а.с.19- на звороті).

Інші твердження апелянта про порушення господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права при прийнятті оспореного рішення від 17.10.2013 р. не знайшли свого підтвердження та не спростовують викладених вище висновків.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2013 р. у справі №916/1543/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 29.11.2013р.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.І. Бойко

Суддя Т.А. Величко