Ухвала суду № 3566623, 18.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-10578/08 Головуючий у І інстанції Дорошенко М.В. Суддя-доповідач Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Бараненка І.І., Коротких А.Ю.,

при секретарі Токар М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "Рудківське" до Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області про скасування рішення та податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області на постанову Господарського суду Черкаської області від 13 листопада 2007 року, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2007 року Фермерське господарство "Рудківське" звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення відповідача від 19.07.2007 року №0000202301/0 про застосування до позивача 18500,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки; податкове повідомлення-рішення відповідача від 19.07.2007 року №0000172301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 7503,00 грн., з яких 5002,00 грн. основний платіж та 2501,00 грн. штрафні (фінансові) санкції; податкове повідомлення-рішення від 19.07.2007 року №0000182301/0 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з комунального податку у сумі 170,00 грн., які є штрафом за неподання розрахунку комунального податку за ІVквартал 2004 року.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 13 листопада 2007 року позов задоволено частково: скасовано рішення відповідача від 19.07.2007 року №0000202301/0, а також скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.07.2007 року №0000172301/0 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3408,00 грн., з яких 2272,00 грн. основний платіж та 1136,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Катеринопільському районі Черкаської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08.10.2004року по 31.03.2007року, за наслідками якої складений акт від 17.07.2007року №191/23/33124439.

Перевіркою, зокрема, було встановлено, що позивачем порушено пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997року №168/97-ВР, у звязку з чим йому донараховано податку на додану вартість у сумі 5002,00 грн.

Крім того, перевіряючі дійшли висновку, що позивачем порушено п. 2.8, п. 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки не дотримано ліміт залишку готівкових коштів в касі підприємства. Переліміт становить 10657,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.07.2007 року №0000172301/0, №0000182301/0 та рішення від 19.07.2007 року №0000202301/0.

Зокрема, податковим повідомленням-рішенням від 19.07.2007 року №0000172301/0 позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 7503,00 грн., з яких 5002,00 грн. основного платежу та 2501,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Оцінюючи правомірність здійснених податковою інспекцією нарахувань податкових зобовязань та застосування штрафних санкцій, колегія суддів зважає на наступне.

Дійшовши висновку, що позивачем порушено пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач встановив, що господарством в 2005-2006 роках не було включено до складу податкового зобов'язання Декларації №3 податок на додану вартість з реалізації основних засобів (корів та коней), у звязку з чим позивач має відкоригувати дані Декларації №1, оскільки остання складається лише за результатами операцій з продажу продукції тваринництва.

Судова колегія не може погодитися з такими висновками податкової інспекції, оскільки вони зроблені без врахування наступних обставин справи.

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником. За 2004-2006 роки виручка одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки становить більше 75% загальної суми валового доходу підприємства.

Згідно з 11.29 ст. 11 Закону України «Про ПДВ» у 2005, 2006 роках була зупинена дія пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначені кошти залишалися в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовувалися ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення у відповідності із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999року №271 Порядком акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Відповідно до викладеної норми Закону Україну «Про ПДВ» та положень ПостановиКМУ від 26.02.1999року №271, а також Постанови КМУ від 12.05.1999 року №805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» ФГ «Рудківське» подавало до податкового органу три декларації з податку на додану вартість:

Декларація №1 податкова декларація з податку на додану вартість за результатами операцій із продажу мяса (крім продажу молока та мяса в живій вазі переробним підприємствам), а також молочної продукції та мясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах.

Декларація №2 податкова декларація з податку на додану вартість за результатами операцій із продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної господарської сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємствам у молока та мяса живою вагою.

Декларація №3 податкова декларація з податку на додану вартість за результатами операцій із реалізації покупних товарно-матеріальних цінностей.

Відповідачем факти продажу позивачем коней та корів як основних засобів були встановлені перевіркою на підставі складених позивачем двох податкових накладних від 15.03.2005 року б/н та податкових накладних від 10.09.2005 року №19, від 31.03.2006 року №10, від 31.08.2006 року №24, від 20.10.2006 року №35 та від 25.12.2006 року. №43. Судом першої інстанції правильно встановлено, що з зазначених документів не вбачається факту реалізації основних засобів, а навпаки вбачається, що позивачем були продані не робоча та продуктивна худоба, яка обліковується як основні засоби, а молоді коні (лошаки), телята, корови з відгодівлі, які відносяться до обігових фондів. Про це свідчать і надані позивачем звіти про рух худоби та птиці на фермі форми №102.

Відтак, позивач, як сільськогосподарський товаровиробник, не повинен був включати до податкового зобов'язання Декларації №3 податок на додану вартість, адже продана ним худоба є товаром власного виробництва, який відноситься до обігових фондів, а тому відповідач безпідставно визначив позивачу податковим повідомленням-рішенням від 19.07.2007 року №0000172301/0 податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2272,00 грн. основного платежу та застосував штрафні (фінансові) санкції у сумі 1136,00 грн.

Не можна не погодитися і з висновком суду першої інстанції про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки. Так, усі встановлені перевіркою факти перевищення позивачем у листопаді 2004 року січні 2005 року лімітів залишку готівки в касах не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, касовою книгою та прибутковими і видатковими касовими ордерами, з яких вбачається, що позивач дотримувався встановлених лімітів.

Окрім того, дійшовши висновку, що позивачем допущено порушення правил здійснення господарської діяльності, відповідач застосував штрафні санкції з порушенням строку їх застосування, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Черкаської області від 13 листопада 2007 року залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 23 березня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 24 березня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді: