Ухвала суду № 3566605, 03.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа №22  а9745/2008р. Головуючий у першій інстанції Пилипенко О.Є.

Доповідач Маслій В.І.

У Х В А Л А

Іменем України

3 березня 2009 року               Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду Києва в складі:

головуючого  судді      Маслія В.І. ,

            суддів:                        Дурицької О.М., Літвіної Н.М.

при секретарі                Овчинніковій Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2007 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства                        «Укрнафта» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановила:

ВАТ «Укрнафта» звернулось до суду з позовом про визнання частково недійсними податкових повідомлень - рішень СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 27.07.2007 року                         № 0001094120/0, від 16.05.2007 року №0001094120/, від 02.08.2007 року №0001094120/0

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2007 року позовні вимоги задоволенні повністю.

Визнано податкові повідомлення – рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 27.07.2007 року                      № 0001094120/0, від 16.05.2007 року №0001094120/1, від 02.08.2007 року №0001094120/2 недійсними.

 Не погодившись з постановою суду відповідач подав  апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог  у повному обсязі посилаючись на те, що суд неповно дослідив обставини справи, дав їм невірну оцінку та ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді,  вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивував тим, що  СДПІ у м. Києві по роботі ВПП здійснено планову документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Укрнафта» за період з 01.10.2004 року по 30.09.2006 року. За результатами перевірки був складений акт СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП № 230/41-2/00135390 від 16.02.2007 року.

На підставі вказаного акту, СДПІ в м. Києві по роботі з ВПП  винесено податкове повідомлення - рішення від 27.02.2007 року № 0001094120/0, за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов»язання по земельному податку у розмірі 4261 грн. 21 коп. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію згідно з пунктом п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в розмірі 426 грн. 12 коп..

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням – рішенням від 27.02.2007 року № 0001094120/0 позивач оскаржив його. За результатами скарги було винесене податкове повідомлення – рішення від 16.05.2007 р. № 0001094120/1,   за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов»язання по земельному податку у розмірі 4261 грн. 21 коп. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію згідно з пунктом п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в розмірі 426 грн. 12 коп..

Не погоджуючись з таким рішенням ВАТ «Укрнафта» оскаржила його до ДПА у м. Києві. За результатами скарги було винесене податкове повідомлення – рішення від 02.08.2007 р. № 0001094120/2.        

ВАТ «Укрнафта» вважає, що висновки викладені в спірних податкових повідомленнях – рішеннях прийнятих СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивачем не було порушено граничних  строків сплати  узгодженого податкового зобов»язання земельного податку.

         Також в своїй позовній заяві позивач зазначав, що він не був зобов»язаний сплачувати земельний податок на жовтень 2004 року, оскільки свої зобов»язання з внесення до бюджету плати за землю ВАТ «Укрнафта» виконало, сплативши орендну плату за землю, що підтверджується платіжним дорученням від 15.11.2004 року № 2564-РУД4.

         Судом першої інстанції встановлено, що сплата податку за земельну ділянку за адресою: вул.. Обсерваторна 21 у Шевченківському районі м. Києва , здійснювалась ВАТ «Укрнафта» до червня 2004 року (включно), а з липня 2004 року за цю ж земельну ділянку плата за землю здійснювалась у формі орендної плати.

         Відповідно до платіжного доручення від 15.11.2004 року № 2564 –РУД4 ВАТ «Укрнафта» перерахувала орендну плату за вересень, жовтень 2004 року в розмірі 6128,56 грн. на рахунок 33218812111211 ВДК у Шевченківському районі. Відповідач підтвердив надходження даної суми  до Державного бюджету.   

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 ХХІ, у редакції що була чинна у момент здіснення обчислення і сплати земельного податку, коштів від сплати за землю ВАТ «Укрнафта», земельний податок сплачувався рівними частками власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачами – виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками –щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.   

Суд дав належну оцінку обставинам справи, вірно виходив з того, що термін сплати орендної плати за жовтень місяць 2004 р. в сумі 3064 грн. 28 ВАТ «Укрнафта» не порушено, а висновки викладені податковою інспекцією в п. 3.3.8 акту перевірки наведені неправомірно та безпідставно,  правильно застосував законодавство, яке регулює ці правовідносини, ухвалив законне рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.       

Керуючись ст. ст. 195. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2007 року без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена  протягом одного місяця в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України   

Головуючий                                                                Судді