Постанова № 35665577, 28.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2013 року № 826/17756/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справуза позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»доВідділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києвіпро скасування постанов від 22.10.2013, стягнення коштів.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен банк Аваль» (надалі - позивач, Банк) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про: 1) скасування постанов від 22.10.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; 2) зобов'язання повернути кошти в загальній сумі 252грн.

Ухвалою суду від 13.11.2013 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 18.11.2013.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві та письмові докази, що наявні в матеріалах справи.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що боржником у наданий строк виконавчий лист не виконано.

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ч.6 ст.128 КАС України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2013 відповідачем, за результатами розгляду заяви стягувача (ОСОБА_2) про примусове виконання виконавчого листа №2011/5489/12 від 14.02.2013, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_3 суми в розмірі 1820грн., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №36708965.

Постановою про відкриття виконавчого провадження позивачу встановлено строк для самостійного виконання виконавчого листа протягом 7 днів з дати винесення постанови, тобто до 05.03.2013.

Втім, в порушення ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про відкриття виконавчого провадження, датована 26.02.2013, надіслана на адресу ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» 09.04.2013 та отримана позивачем 19.04.2013, що підтверджується належним чином завіреною копією повідомлення про вручення №807/3 ТОВ «Укркур'єр» та сторонами не заперечується.

Між тим, за наслідками отримання особисто представником позивача Оленченко О.Л. 12.04.2013 вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження, 15.04.2013 Банком до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, подано заяву про зупинення виконавчого провадження, в обґрунтування якої додано ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.03.2013, якою зупинено виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №2/2011/3515/12 про стягнення з Банку на користь ОСОБА_3 суми в розмірі 1820грн.

Постановою ВП№36708965 від 15.04.2013, на підставі п.4 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідачем зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2011/5489/12 від 14.02.2013.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Частиною 2 ст.39 Закону передбачено, що виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених: пунктами 3, 4, 6 - 10 і 12 - 14 частини першої статті 37 цього Закону, пунктами 2 - 5 частини першої статті 38 цього Закону, - до закінчення строку дії зазначених обставин, тобто, в даному випадку, до закінчення касаційного провадження по справі №2/2011/3515/12.

Враховуючи зазначені норми Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає, що станом на 15.04.2013 (зупинення ВП), у позивача були відсутні законні підстави для добровільного виконання виконавчого листа №2011/5489/12.

З огляду на той факт, що постанова про відкриття виконавчого провадження отримана представником позивача 12.04.2013, тобто за три дні до зупинення виконавчого провадження, суд приходить до висновку про відсутність обставин, які б свідчили про не виконання Банком в добровільному порядку у визначений державним виконавцем 7-денний строк виконавчого листа, адже станом на 15.04.2013, 7-денний строк на добровільне виконання ще не сплив.

Як зазначає представник позивача, 22.10.2013 Банком, з власної ініціативи, було перераховано на рахунок ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві 1820,00грн. в рахунок самостійного виконання виконавчого документа за виконавчим провадженням №36708965 (платіжне доручення № 229005 від 22.10.2013) та цього ж дня через канцелярію ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Банком надано заяву про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постановою від 22.10.2013 відповідачем поновлено виконавче провадження, при цьому, підставою для поновлення виконавчого провадження, як зазначає Головний державний виконавець Коваль В.В., стало надане (позивачем) платіжне доручення від 22.10.2013 про сплату коштів в повному обсязі.

Того ж дня, 22.10.2013, відповідачем прийнято спірні постанови: про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, якою постановлено стягнути з Банку витрати на проведення виконавчих дій в сумі 70грн.; про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 182грн.

Однак, як встановлено судом, приймаючи спірні постанови, ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві не прийнято до уваги наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

В той же час, згідно ч.3 даної статті у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

При цьому, з аналізу статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що виконавчий збір в розмірі 10 відсотків стягується лише від фактично стягненої суми або вартості майна боржника.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідачем не вчинялися будь-які дії примусового характеру, направлені на виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»: не було проведено фактичного стягнення заборгованості, тому останній не набув права на винесення постанов про стягнення з позивача виконавчого збору, так як виконавчий збір стягується від фактично стягненої суми або вартості майна боржника.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

В даному випадку рішення суду було виконано добровільно у зв'язку із самостійною сплатою Банком 1820грн., при цьому, представником відповідача не надано доказів здійснення виконавцем заходів по його примусовому виконанню.

Враховуючи викладене, оскільки станом на 22.10.2013, 7-денний строк (з урахуванням зупинення виконавчого провадження 15.04.2013 та його поновлення 22.10.2013) на добровільне виконання рішення не сплинув, примусове виконання рішення розпочато не було, а позивачем в повній мірі добровільно сплачено 1820грн. на користь стягувача, суд приходить до висновку про порушення відповідачем при прийнятті спірних постанов ч.3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого оспорювані акти індивідуальної дії підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

В той же час, вирішуючи питання про стягнення суми в розмірі 252грн. (70грн. - витрати на проведення виконавчих дій; 182грн. - виконавчий збір), суд зазначає, що відповідно до п. 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: 5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;

Відповідно до п. 19 вказаного Порядку, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

За таких обставин, зважаючи на встановлену в рамках даної справи протиправність постанов від 22.10.2013, доводи позивача про наявність підстав для повернення з бюджету Печерського району м. Києва суми сплачених виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в загальній сумі 252грн. є обґрунтованими.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 71 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 22.10.2013 ВП№36708965 Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.10.2013 ВП№36708965 Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.

4. Стягнути з місцевого бюджету Печерського району м. Києва на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) суму в розмірі 182 (сто вісімдесят дві)грн. 00 коп., перераховану в якості виконавчого збору, шляхом перерахування цієї суми на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, адреса: 01011, м.Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ ЛЄСКОВА, будинок 9).

5. Стягнути з місцевого бюджету Печерського району м. Києва на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) суму в розмірі 70 (сімдесят) грн. 00 коп., перераховану в якості витрат на проведення виконавчих дій, шляхом перерахування цієї суми на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, адреса: 01011, м.Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ ЛЄСКОВА, будинок 9).

6. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, адреса: 01011, м.Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ ЛЄСКОВА, будинок 9) судові витрати в сумі 240 (двісті сорок) грн. 87 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Відділу державної виконавчої служби у Печерському районного управління юстиції у м. Києві (адреса: 01011, м. Київ, вулиця Різницька, 11-б).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.