Постанова № 35665445, 18.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2013 року 15:22 № 826/15758/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківі В.В., розглянувши адміністративну справу у відкритому судовому засіданні

за позовом Приватного акціонерного товариства «Граве Україна страхування життя»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків

фінансових послуг

про скасування постанови №141/17-4/20ФМ від 16.09.2013 року

за участю представників сторін:

від позивача: : Полинь А.С.,

від відповідача: Єзута К.С.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18.11.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Граве Україна страхування життя" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - відповідач), в якому просить: скасувати повністю постанову №141/17-4/20 ФМ від 16.09.2013 р. про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що товариством не було порушено норм чинного законодавства, а відтак, відсутні підстави для застосування щодо позивача штрафних санкцій, а тому, постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

В наданих суду запереченнях представник відповідача зазначив про необґрунтованість та беззмістовність позовних вимог позивача, а відтак, відсутність підстав для їх задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивачів, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Інспекційною групою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг проведена позапланова виїзна перевірка (інспекція) Приватного акціонерного товариства "ГРАВЕ УКРАЇНА Страхування життя" щодо дотримання вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та інших нормативно-правових актів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки інспекційною групою було складено акт позапланової виїзної перевірки (інспекції) Приватного акціонерного товариства "ГРАВЕ УКРАЇНА Страхування життя" №186/17-4 ФМ від 30.08.2013 р., згідно якого було встановлено наступні порушення Товариством вимог чинних нормативно-правових актів: п.3 ч. 2 ст. 6 Закону в частині невиконання обов'язку щодо забезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, в день виникнення підозр, після їх проведення або при спробі їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення; п. 15 Порядку взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого Постановою КМУ від 25.08.2010 р. № 747, в частині невиконання обов'язку виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу з початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після їх проведення, або в день виникнення підозри, або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення; п. 5 ч. 2 ст. 6 Закону в частині невиконання обов'язку щодо забезпечення реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення; п. 7.5 розділу 7 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого Розпорядженням Держфінпослуг від 05.08.2003 р. № 25, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.08.2003 р. за № 715/8036 в частині не виконання суб'єктом первинного фінансового моніторингу обов'язку реєструвати фінансову операцію в порядку установленому законодавством; підпункту а) п. 6 ч. 2 ст. 6 Закону в частині повідомлення Спеціального уповноваженого органу про фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу протягом трьох рбочних днів з дня їх реєстрації або спроби їх проведення; підпункту 22 ч. 2 ст. 6 Закону щодо обов'язку суб'єкта первинного фінансового моніторингу виявляти фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, відповідно до ст. 15 цього Закону.

На підставі акту відповідачем 16.09.2013 р. було складено щодо позивача постанову №141/17/20 ФМ про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом про фінансуванню тероризму" та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, якою застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 34000,00 грн.

Вважаючи дану постанову протиправною, такою, що прийнята без урахування фактичних обставин справи та порушує права позивача, останній звернувся до суду за захистом своїх прав з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Законом, який спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечення формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної інформації, що дає змогу правоохоронним органам України та іноземних держав виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов'язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями є Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (далі - Закон №249-IV).

Відповідно до статті 15 Закону №249-IV фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13000 гривень) та має одну або більше ознак, визначених цією статтею.

Тобто, даною статтею передбачено обов'язкова наявність хоча б однієї з таких ознак: переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон; купівля-продаж чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку; зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), проведення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в країні (на території), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що здійснюють діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, або однією із сторін є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому у вищезазначеній країні (території). Перелік таких країн (територій) визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, і підлягає опублікуванню; зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі; зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи - підприємця чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи - підприємця, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання готівки з поточного рахунка юридичної або фізичної особи - підприємця у разі, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття; переказ особою коштів за кордон за відсутності зовнішньоекономічного договору (контракту); обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу; проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не депонованими в депозитарних установах; проведення фінансових операцій з векселями з бланковим індосаментом або індосаментом на пред'явника; здійснення розрахунку за фінансовою операцією у готівковій формі; проведення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена; одержання (сплата, переказ) страхового (перестрахового) платежу (страхового внеску, страхової премії); проведення страхової виплати або страхового відшкодування; виплата (передача) особі виграшу в лотерею, придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб'єктом господарювання, який проводить азартні ігри; здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, що не передбачає фактичного постачання на митну територію України товарів, робіт і послуг; надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в один і той самий день декілька разів, за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, фінансових операцій від 07.02.2011 року, 19.05.2011 року, 31.08.2011 року, 09.12.2011 року, 31.05.2012 року та 07.03.2012 року здійсненні вони на перерахунок страхового (перестрахового) платежу (страхового внеску, страхової премії).

Між позивачем (цедентом) та АТ "Грацер Вексельзайтіге Ферзіхерунг Акцієнгезельшафт" (перестраховиком) було укладено договори про перестрахування договорів зі страхування життя б/н від 17.04.2000 року та від 30.12.2005 року, згідно умов якого позивач сплачує перестраховику перестрахові премії, які перестраховик погоджується приймати, а перестраховик здійснює виплату на користь товариства перестрахового відшкодування у строки та порядку, визначені договорами перестрахування.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 5 Закону №249-IV суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, в день виникнення підозр, після їх проведення або при спробі їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення.

Стаття 1 Закону України "Про страхування" (далі - Закон №85/96-ВР) визначає поняття страхування як вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до статті 12 Закону №85/96-ВР перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Згідно статті 10 Закону №85/96-ВР страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Враховуючи положення статей 10, 12 Закону №85/96-ВР перестраховим платежем є плата за перестрахування, яку перестрахувальник зобов'язаний внести перестраховику згідно з договором перестрахування.

За таких обставин, операції, зазначені в оскаржуваній постанові є операціями по сплаті позивачем перестрахової премії перестраховику згідно з умовами договорів перестрахування, а отже, дані фінансової операції підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.

Зважаючи, що чинним законодавством встановлено обставини та умови, за наявності яких суб'єкти первинного моніторингу зобов'язані здійснювати фінансовий моніторинг у встановлений законодавством спосіб, враховуючи, що позивачем відсутність в його діях порушень норм чинного законодавства не спростовано, суд приходить до висновку про правомірність прийнятої постанови.

Стосовно посилань позивача щодо безпідставності та незаконності проведення перевірки, то вони спростовуються наступним.

Відповідно до частини 1 пункту 1.6 Порядку проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг №26 від 05.08.2003 року, позапланові перевірки можуть проводитись Нацкомфінпослуг за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Порядком, зокрема, письмового повідомлення про ознаки порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової виїзної перевірки стало отримання Нацкомфінпослуг листів від Державної служби фінансового моніторингу України з інформацією щодо ймовірних фактів порушення у 2011 році ПрАТ "ГРАВЕ УКРАЇНА Страхування життя" вимог порядку Реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають первинному фінансовому моніторингу, що вбачається судом правомірними діями з боку позивача за обґрунтованих на те підстав.

Крім того, оскаржувана постанова відображає правопорушення, виявлені під час проведення позапланової перевірки саме за зазначений в повідомленні період.

Оскільки, судом встановлено наявність умов щодо обов'язкового фінансового моніторингу при здійсненні позивачем фінансових операцій від 07.02.2011 року, 19.05.2011 року, 31.08.2011 року, 09.12.2011 року, 31.05.2012 року та 07.03.2012 року, та, як наслідок, наявність невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог Закону №249-IV та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а відтак - відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено суду правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Граве Україна страхування життя" відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук