ун. № 759/6863/13-ц
пр. № 2/759/3713/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Макаренко В.В.,
при секретарі - Кузьменко М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автотранспортник - 2» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги-
в с т а н о в и в:
ОСББ «Автотранспортник-2» звернулося до Святошинського районного суду м. Києва з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за житлові-комунальні послуги з урахуванням інфляційних втрат та три відсотки річних 15909,61грн., мотивуючи позов тим, що відповідачі проживають та користуються житлово-комунальними послугами в АДРЕСА_1, вказаний будинок перебуває на утриманні та обслуговується позивачем, внаслідок того, що відповідач не в повному обсязі та несвоєчасно сплачує за житлово-комунальні послуги, виникла вказана заборгованість, позивач просить позов задовольнити на підставі ст.ст. 162, 179 ЖК України, ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Представники позивача підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, також зазначили, що нарахування оплати за опалення та за ХВП і ГВП здійснювалося в межах чинного законодавства, що також підтверджено рішеннями судів.
Представник відповідачів та відповідачі заперечували проти задоволення позову, в частині неналежного здійснення нарахування оплати за опалення, оскільки у будинку встановлені лічильники на опалення і згідно їх показників повинно здійснюватись нарахування за опалення, та нарахування плати за ХВП та ГВС повинно також здійснюватись за лічильниками, що встановлені у них в квартирі, також просили застосувати наслідки пропуску строку позовної давності, про що подали відповідну заяву.
Суд заслухавши думку учасників судового розгляду справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, бере до уваги наступне.
Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що на утриманні та обслуговуванні ОСББ «Автотранспортник -2» знаходиться АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 6), довідки з ЄДРПОУ № 336417 (а.с. 7), довідки про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП(а.с.8).
Відповідачі зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1, власником кооперативної квартири є ОСОБА_1, що не заперечувалось сторонами та підтверджується довідкою форми № 3 ОСББ «Автотранспортник-2» від 17.04.2013 № 51 (а.с. 10).
Згідно з 1 ст. 162 ЖК Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
А згідно частини 2 цієї ж норми права, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому законом порядку тарифами.
В частині 3 зазначено, що строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 8, 9 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.
Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є споживачі і виконавець.
Так, згідно п. 5 ч. 3 ст. 20, п. 2 ч. 1 ст. 21 цього ж Закону виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг, тоді як на споживача покладається обов'язок своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
В силу п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених постановою Кабінетів міністрів від 21 липня 2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно до п.17 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 -власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування будинку та прибудинкової території.
Здійснюючи нормативно-правовий аналіз норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що за відсутності договору між сторонами про сплату за житлово-комунальні послуги, позивач має право звернутися до суду з вимогою до відповідачів про погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги за законом, оскільки відповідачами не сплачуються в повному обсязі рахунки ОСББ «Автотранспортник - 2», доказів в спростування даної обставини представником відповідачів та відповідачами суду не надано.
Позивачем надано розрахунк заборгованості про нарахування та оплату за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2002 до 30.09.2013, чим підтверджується розмір заборгованості відповідачів у сумі 14347,45грн.(а.с. 123-128).
Щодо посилань представника відповідача та відповідачів, на ту обставину, що у них в квартирі встановлені лічильники ХВП та ГРП з 2002року і вони сплачували згідно показів даних лічильників, суд не приймає до уваги вказані доводи, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.02.2007, рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін, а саме ОСОБА_1 скаржився, що в грудні 2002 року він звернувся із заявою до голови правління ЖБК «Автотранпортник-2», в якій просив опломбувати в його квартрі лічильники на гаряч і холодну воду, однак той відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його заяви, пославшись при цьому на рішення правління ЖБК «Автотранспортник-2» від 15.10.2000 № 20 та рішення загальних зборів ЖБК від 02.08.2001 №2, згідно яких не беруться на облік і не пломбуються лічильники, встановлені в квартирах будинку до повного проведення ремонту (заміни мереж) водопостачання, зокрема судом встановлено, що роз'яснення скаржнику надано відповідно до Положення про впровадження квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 08.06.2001 за №1150.
Таким чином, обставини встановлені судовим рішенням на підставі ст. 61 ЦПК України що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Разом з тим, 01.02.2011 між ЖБК «Автотранспортник - 2» та ОСОБА_1 укладено договір про проведення розрахунків за водопостачання та водовідведення за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води (а.с. 74), тобто з вказаного часу у відповідачів виникло право на здійснення оплат за ХВП та ГВП, що також підтверджується протоколом засідання правління ЖБК «Автотранспортник-2», від 21.03.2003, яким надано дозвіл мешканцям квартир будинку на установку в лічильників квартирах на ХВС та ГВС (а.с.91).
Також відповідно до змісту ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, відповідно до розрахунку трьох відсотків річних та індексу інфляції, нарахованих на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2002 до 30.09.2013, втрати від інфляції становлять 1398,86грн., а три відсотки річних складають 811,39грн. (а.с. 11).
Судом приймається до уваги заява представника відповідачів та відповідачів про застосування строків позовної давності з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позивачі просять стягнути заборгованість з 01.01.2002 року, проте звернулись до суду 30.04.2013, в зв'язку з чим з відповідачів підлягає стягненню заборгованість лише в межах трирічного строку для звернення до суду, а в задоволенні вимог по стягненню заборгованості, що заявлені поза межами трирічного строку слід відмовити, оскільки пропуск позивачем строку позовної давності ж підставою для відмови в позові.
Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги нормативно-правове обґрунтування, враховуючи, що представником відповідачів та відповідачами не спростовано обставин викладених в позовній заяві, зважаючи, що відповідачі в повному обсязі не сплатили заборгованості за житлово-комунальні послуги, а їх доводи, щодо не належного виконання своїх зобов'язань ОСББ «Автотранспортник-2» з неналежного нарахування витрат за житлово-комунальні послуги не знайшли свого підтвердження, враховуючи, що відповідачами подано заяву про застосування наслідків пропуску строку на звернення до суду, суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості та трьох відсотків річних, інфляційних втрат за останні три роки до моменту звернення до суду є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При визначенні розміру сплати судових витрат суд керується ст. 88 ЦПК України, в зв'язку з чим з відповідачів підлягають стягненню судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Витрати пов'язані з отримання позивачем юридичних послуг підтверджуються витягом з договору від 22.01.2013 №78 про надання юридичної допомоги по цивільній справі (а.с. 35), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_4 (а.с. 31), витягом з реєстру адвокатів України (а.с. 32), ордеру серії НОМЕР_5(а.с.33), посвідчення адвоката (а.с. 34), довідкою АО «Юридична консультація Святошинського району м. Києва», якою підтверджено надходження коштів від ОСББ «Автотранспортник-2» в сумі 2500,00грн. (а.с. 65), платіжним дорученням ОСББ «Автотранспортник -2» від 19.03.2013 №42 (а.с. 66), розрахунком виконаної роботи адвокатом ОСОБА_4 (а.с. 67).
Отже, суд вважає, що і в цій частині позовні вимоги, щодо стягнення з відповідачів витрат на оплату юридичних послуг є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 67, 162 ЖК Української РСР, ст.ст. 322, 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 61, 84, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автотранспортник - 2» - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), ОСОБА_2(ідентифікаційний номер - НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3), проживаючих в АДРЕСА_1, на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автотранспортник - 2» (код ЄДРПОУ - 23696719, р/р №26001300582811 у ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, що знаходиться по вул. Зодчих, 60/1, в м.Києві) заборгованість за житлово-комунальні послуги з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних в сумі 8579,89грн., витрати за надану правову допомогу в сумі 2 500,00грн., витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 159,10грн., а всього стягнути 11238(одинадцять тисяч двісті тридцять вісім)грн. 99коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), ОСОБА_2(ідентифікаційний номер - НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3), проживаючих в АДРЕСА_1, судовий збір в розмірі 70 грн. 30 коп. на користь Держави.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Святошинський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.
СУДДЯ:
Судове рішення № 35665364, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 28.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 759/6863/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: