Рішення № 35664588, 07.11.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7397/13 -ц

Провадження № 2/201/2179/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,

при секретарі - Нижник І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №CL-310/184/2008 від 28 травня 2008 року і судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 28 травня 2008 року Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №CL-310/184/2008. Відповідачу було надано кредит у сумі 16 051,00 доларів США на придбання автомобіля, на умовах, визначених кредитним договором. Згідно даного кредитного договору відповідач зобов'язаний здійснювати щомісячне погашення суми кредиту, що складається із суми погашення заборгованості за кредитом та суми нарахованих процентів на фактичну суму кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом. За користування кредитними коштами встановлена фіксована процентна ставка в розмірі 10.99% річних. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 16 051,00 доларів США. Відповідач кошти отримав, але всупереч умовам кредитного договору, не виконав належним свої зобов'язання по поверненню кредиту, не здійснював чергові погашення кредиту з грудня 2011 року, чим порушив взяті на себе зобов'язання. Відповідач неодноразово повідомлявся про виникнення заборгованості по оплаті передбачених договором платежів, однак на даний час заборгованість погашена не була. Згідно до умов договору про відступлення права вимоги від 24 лютого 2012 року, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (який є правонаступником усіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк») відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №CL-310/184/2008 від 28 травня 2007 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 Станом на 20 травня 2013 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» становить 474 320,13 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, згідно наданої до суду письмової заяви позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи провести без його участі, на підставі документів, наявних в матеріалах справи. Проти розгляду справи в заочному порядку також не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Крім того, враховуючи викладене у позовній заяві прохання представника позивача про розгляд заяви без його участі, суд вважає за можливе на підставі ст. 169 ч. 4 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи без участі сторін, обмежившись дослідженням письмових доказів, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 197 ч. 2 ЦПК України.

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступні обставини та визначив відповідні до них правовідносини. Дійсно, що 28 травня 2008 року Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №CL-310/184/2008 (а.с. 5-8). Відповідачу було надано кредит у сумі 16 051,00 доларів США на придбання автомобіля, на умовах, визначених кредитним договором. Згідно даного кредитного договору відповідач зобов'язаний здійснювати щомісячне погашення суми кредиту, що складається із суми погашення заборгованості за кредитом та суми нарахованих процентів на фактичну суму кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом. За користування кредитними коштами встановлена фіксована процентна ставка в розмірі 10.99% річних. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 16 051,00 доларів США. Відповідач кошти отримав, але всупереч умовам кредитного договору, не виконав належним свої зобов'язання по поверненню кредиту, не здійснював чергові погашення кредиту з грудня 2011 року, чим порушив взяті на себе зобов'язання. Відповідач неодноразово повідомлявся про виникнення заборгованості по оплаті передбачених договором платежів (10-12), однак на даний час заборгованість погашена не була. Згідно до умов договору про відступлення права вимоги від 24 лютого 2012 року (а.с. 19-30), Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (який є правонаступником усіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» (а.с. 15-18)) відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №CL-310/184/2008 від 28 травня 2007 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 Станом на 20 травня 2013 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» становить 474 320,13 гривень (а.с. 4), а саме:

- заборгованість по кредиту - 11 065,76 доларів США, що в еквіваленті становить 88 432,02 гривень;

- заборгованість по відсоткам - 2 149,56 доларів США, що в еквіваленті становить 17 178,21 гривень;

- заборгованість по пені - 368 709,90 гривень.

Правовідносини, що виникли між сторонами законодавчо урегульовані наступним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, які повинні виконуватися. відповідач зі свого боку погодився з такими умовами договору, підписавши кредитний договір особисто.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а також те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1.9.1 ч. 2 кредитного договору №CL-310/184/2008 від 28 травня 2008 року встановлено, що незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній частині у випадку невиконання позичальником та/або майновим поручителем своїх боргових та/чи інших зобов'язань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п. 2.3 та ст. 3 цього договору) чи іншими укладеними з банком договорами та/або умов документів забезпечення. При цьому, зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

26 березня 2012 року та 11 вересня 2012 року на адресу позивача були надіслані досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором №CL-310/184/2008 від 28 травня 2008 року.

Відповідно до положень п.п. 1.4.1.5.1 ч. 2 кредитного договору, у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань, встановлених будь - яким п.п. 2.3.6., 2.3.7.1 цього договору фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток (в залежності від виду процентної ставки, що застосовується за цим договором) підвищується на 4% річних, в порядку передбаченому кредитним договором.

Згідно п. 3.1.2 кредитного договору за прострочення виконання зобов'язань понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів, позичальник, крім пені, передбаченої п. 4.1.1 договору, сплачує банку додатково штраф у розмірі 0,01% від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 25 (двадцяти п'яти) гривень.

Згідно п. 3.1.3 кредитного договору за прострочення виконання зобов'язань понад 30 (тридцять) календарних днів позичальник, крім пені та штрафу, передбачених п.п. 4.1.1 - 4.1.2 договору, сплачує банку додатково штраф у розмірі 0,02% від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 50 (п'ятдесяти) гривень.

Таким чином, відповідач не виконує свої зобов'язання за договором належним чином, тому, станом на 20 травня 2013 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» становить 474 320,13 гривень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Визначаючись в питанні розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне на підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 3 441,00 гривень, що підтверджується квитанцією.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 169, 197, 209, 212-215 ЦПК ст.ст. 212, 509, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 632, 1050, 1054 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат - задовольнити.

1. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код за ЄДРПОУ 36789421) заборгованість по кредитному договору №CL-310/184/2008 від 28 травня 2008 року на загальну суму 474 320,13 (чотириста сімдесят чотири тисячі триста двадцять гривень тринадцять копійок) гривень, що складається з:

- заборгованості по кредиту - 11 065,76 доларів США, що в еквіваленті становить 88 432,02 гривень;

- заборгованості по відсоткам - 2 149,56 доларів США, що в еквіваленті становить 17 178,21 гривень;

- заборгованості по пені - 368 709,90 гривень.

2. Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код за ЄДРПОУ 36789421) витрати, пов'язані з поданням позовної заяви, а саме судовий збір у сумі 3 441,00 гривні (три тисячі чотириста сорок одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська .

Суддя:С.С. Федоріщев