Ухвала суду № 35664194, 29.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-5493/2011

Провадження 22ц/779/2899/2013

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Горейко М.Д., Ковалюка Я.Ю.,

секретаря Турів О.М.,

з участю: представника апелянта - ОСОБА_2,

позивача - ОСОБА_3

та її представника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» на рішення Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2011 року ОСОБА_3 пред'явила позов до ЗАТ «ОТП «Банк», правонаступником якого згідно договору відступлення права вимоги від 26.11.2010 року є ТзОВ «ОТП Факторинг Україна», третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги мотивовані тим, що виконавчий напис за №290 від 11.02.2010 року про звернення стягнення на нерухоме майно був вчинений з порушенням вимог ЗУ «Про нотаріат» та ЗУ «Про іпотеку», а саме нотаріусом не було встановлено факту безспірності заборгованості, оскільки вона не погоджується із вказаним у виконавчому листі розміром кредитної заборгованості, а також не дотримано спливу тридцятиденного строку після одержання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги про усунення порушень. Посилаючись на вищенаведене, просила позов задовольнити.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2013 року позов задоволено. Постановлено визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 11 лютого 2010 року за №290 таким, що не підлягає виконанню. Також постановлено стягнути з ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_3 54 грн судових витрат.

Не погоджуючись із даним рішенням, ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неналежне з'ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права. Апелянт вказує, що суд безпідставно прийняв до уваги висновок почеркознавчої експертизи про те, що підпис позивача ОСОБА_3 на поштовому повідомленні про вручення досудової вимоги їй не належить, а отже вона такої вимоги не отримувала. При цьому судом не враховано, що відповідальність за вручення поштових відправлень покладається на операторів поштового зв'язку та їх працівників. А тому, на думку апелянта, суд повинен був з'ясувати, а позивач довести, що даний підпис не належить жодному повнолітньому члену сім'ї позивача ОСОБА_3 Посилаючись на вищенаведене, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній. Крім того, представник відповідача повідомив, що ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» було подано в суд позов до позичальника ОСОБА_6 про стягнення з нього кредитної заборгованості.

ОСОБА_3 та її представник апеляційну скаргу не визнали. ОСОБА_3, зокрема, пояснила, що вона багато років у квартирі АДРЕСА_1 проживає одна, і крім неї у цій квартирі ніхто не зареєстрований. Зазначила, що про згаданий вище виконавчий напис нотаріуса їй стало відомо з повідомлення державного виконавця, а до цього вона письмового попередження позикодавця не отримувала і поштове повідомлення не підписувала. Чий підпис у графі про отримання повідомлення їй невідомо. Рішення суду першої інстанції вважає законним, тому просить залишити його без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та визнаючи виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не отримувала досудової вимоги про погашення заборгованості, оскільки підпис на поштовому повідомленні про вручення такої вимоги їй не належить, а тому відповідач не вправі був приймати рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що 15.05.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 по кредитному договору №СNL-800/056/2007 від 16.05.2007 року на суму 35525 доларів США, з кінцевим терміном погашення 16.05.2017 року, було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_3 передала в іпотеку двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 54,50 кв.м, вартістю 304272 грн, що по курсу НБУ на момент укладення договору становило 60251,88 доларів США (а.с.10-12).

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 зобов'язань по кредитному договору №СNL-800/056/2007 від 16.05.2007 року утворилась заборгованість, яка станом на 28.01.2010 року склала 33625,28 доларів США, що по курсу НБУ становило 269082,94 грн та 7276,55 грн пені за прострочення виконання зобов'язань.

Згідно ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Судом встановлено, що 11.02.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 за заявою ЗАТ «ОТП Банк» було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення заборгованості на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1, належну ОСОБА_3 (а.с.13).

Відповідно до п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (чинної на момент вчинення виконавчого напису) вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ЗАТ «ОТП Банк» 23.07.2009 за вих. №22-2/95674 та №22-2/95675 (а.с. 86, 88) надсилались досудові вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про погашення заборгованості за кредитним договором. Дана вимога згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.87) була отримана ОСОБА_3 03.08.2009 року. Однак, згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи, проведеною в процесі розгляду справи, встановлено, що підпис на поштовому повідомленні про вручення від 03.08.2009 року виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.108-110). Тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивач ОСОБА_3 не отримувала досудової вимоги про погашення заборгованості.

Твердження апелянта про те, що підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення може належати будь-кому із повнолітніх членів сім'ї ОСОБА_3, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки згідно наданих апеляційному суду копій будинкової книги та довідки КП «ЄРЦ» №02-02/2276 від 22.11.2013 року про склад сім'ї, вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 проживає лише громадянка ОСОБА_3

Крім того, колегія суддів зауважує, що згідно п.п.99-101 «Правил про надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 рекомендовані поштові відправлення, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення.

Приймаючи до уваги те, що судово-графологічною експертизою підтверджено, що підпис на поштовому повідомленні виконано не ОСОБА_3, а особа, яка в дійсності підписала за неї це повідомлення, не встановлена у зв'язку із невиконанням працівником пошти названих вимог «Правил надання послуг поштового зв'язку», то таке поштове повідомлення не може розцінюватись судом як доказ отримання ОСОБА_7 вимоги про виконання порушеного кредитного зобов'язання і попередження про стягнення на предмет іпотеки.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції в даній справі немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: В.А. Девляшевський

Судді: М.Д. Горейко

Я.Ю. Ковалюк