УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2013 р.Справа № 820/5367/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.
за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Харківської митниці Міндоходів та Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2013р. по справі № 820/5367/13-а
за позовом Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю
до Харківської митниці Міндоходів , Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області
про скасування рішеннята картки відмови,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" Товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області, в якому просив скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001 /2013/00001 8/1 від 06.06.2013 року; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00020 від 06.06.2013 року; стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю надмірно сплачені 12711 гривень 07 копійок податку на додану вартість.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2013р. по справі № 820/5367/13-а позов задоволено частково.
Скасовано рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000018/1 від 06.06.2013 року. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00020 від 06.06.2013 року. В іншій частині позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував в повному обсязі.
Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши судцю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (як покупцем) та резидентом Естонії EESTI TRAALPUUGI UHISTU (як продавцем) було укладено Контракт №3009/10 від 30.09.2010 року.
На виконання умов контракту№3009/10 від 30.09.2010 р. (м. Куп'янськ) було ввезено товар, а саме: салака морожена, ціла, з головою, з хвостом, харчові приправи та добавки відсутні, без теплової кулінарної обробки, поверхня чиста, виду "CLUPEA HARENGUS MEMBRAS" в паперових мішках по 15 кг, виробник "EESTI TRAALPUGGI UHISTU" , ЕЕ. торгова марка відсутня, дата виготовлення: травень 2013 р. 1300 місць, паперові мішки на дерев'яних піддонах.
Згідно контракту покупцем вищевказаного товару є позивач. За умовами вищевказаного контракту, тара не повертається (п.1.3. контракту), вид товару, ціна, кількість, вартість та умови поставки партії вказані у інвойсах та/ або в специфікаціях (п.2.2. контракту) на кожну партію, строк оплати партії товару визначений у інвойсах та/ або в специфікаціях (п. 7.2. контракту). Отже за умовами договору (відповідно інвойсу № 40/242) ціна за 19 500 кг. (нетто) товару становить 8424,00 EUR (0, 432 євро/кг.).
Згідно інвойсу № 40/242 умови поставки FCA м. Палдіски (Incoterms 2300). За Договором №25/02-03 від 25.02.2013 p., навантаження товару на транспорт перевізника було здійснено силами та за рахунок продавця. Ціна послуг перевезення з м. Палдіски (Естонія) до п/п Ягодин становить 9000 грн. (без ПДВ), відстрочка оплати послуг становить 20 днів з моменту отримання замовником документів вказаних в пункті 3.2 цього Договору. Таким чином, сума складових митної вартості товару становить 8424,00 EUR + 9000 грн. = 96984,07 (грн.), з яких сума ПДВ, яка підлягає до сплати у митному режимі імпорту, становить 19396,81 грн. Вказана сума відображена у митній декларації №807010001/2013/806167.
З метою митного оформлення товару позивачем було оформлено та подано до митного органу ВМД №807010001/2013/806167 з визначення митної вартості товарів за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (за першим методом) у сумі 0,432 EUR за 1 кг.
Харківською митницею Міндоходів за результатами проведених консультацій з декларантом митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001 /2013/00001 8/1 від 06.06.2013 року, яким скориговано митну вартість деяких товарів за ВМД №807010001/2013/806167, а саме: салака морожена, ціла, з головою, з хвостом, харчові приправи та добавки відсутні, без теплової кулінарної обробки, поверхня чиста, виду "CLUPEA HARENGUS MEMBRAS" в паперових мішках по 15 кг, виробник "EESTI TRAALPUGGI UHISTU" , ЕЕ. торгова марка відсутня, дата виготовлення : травень 2013 р. 1300 місць, паперові мішки на дерев'яних піддонах.
Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості: тов. 1,03 дол. США/кг* 19500 кг.=20085 дол. США. Таким чином збільшено митну вартість товару, що ввозився позивачем.
Відповідно до положень Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 у разі відмови у прийнятті МД посадовою особою митного органу відповідно до розділу VII цього Порядку оформлюється картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Таким чином, Харківською митницею Міндоходів було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00020 від 06.06.2013 року.
Підставою відмови у митному оформлені (випуску) товарів зазначено здійснення коригування митної вартості товару рішенням про визначення митної вартості товарів від 06.06.2013р. №807010001/2013/000018/1. Вимога - подання нової ВМД з урахуванням вимог рішення про визначення митної вартості товарів від 06.06.2013 №807010001 /2013/000018/1
Колегія суддів вважає за потрібне відмітити, що проведення та результат консультації і витребування додаткових документів у позивача відображено на зворотному боці ВМД (у графі ДМВ «Для відміток митного органу») із зазначенням переліку документів, проставлянням дати, печатки, посади та прізвища посадової особи митного органу (а.с. 62).
При цьому, декларант позивача з метою прискорення митного оформлення та запобігання псування товару і випуску товару у вільний обіг надав до митного органу нову митну декларацію, після митного оформлення якої з відповідного рахунку для забезпечення сплати митних платежів, на який позивач попередньо сплатив, було перераховано митним органом суму ПДВ до Державного бюджету, яку позивач самостійно визначив у декларації за якою було відмовлено у митному оформленні, та утримано різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, і товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання сплати митних платежів.
Частиною 3 ст. 305 Митного кодексу України встановлено, що спосіб забезпечення сплати митних платежів обирається власником товарів чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено цим Кодексом і іншими законодавчими актами України. (Декларантом Позивача у п'ятій колонці митної декларації №807010001/2013/806169 (а саме - «Спосіб платежу») зазначено 55 код способу розрахунку спірної суми відповідно Класифікатору способів розрахунку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.09.2012 року №1011 (Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (у разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу)).
Про завершення митного оформлення цієї декларації, сплати митних платежів, зняття з митного контролю та дозвіл на вільне використання товару свідчить відтиск особистої номерної печатки інспектора митного органу згідно з наказом Державної митної служби України від 17.11.1998 року №723 «Про затвердження Порядку замовлення, видачі, зберігання, обліку та використання особистих митних забезпечень інспекторів, а також введення в дію особистих митних забезпечень нового зразка».
Статтею 74 Митного Кодексу передбачено, що випуск для вільного обігу - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Правовідносини з визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування врегульовані положеннями ст. ст.57-64 МК України.
За правилами ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу; застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності; у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу; при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу; методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи; у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Ст.58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Частиною 2 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Матеріалами справи підтверджено, що з урахуванням положень ч.2 ст.58 МК України позивачем до митного оформлення товарів подано митну декларацію, картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, міжнародну автомобільну накладну (CMR), книжку МДП, рахунок за послуги перевезення товару, рахунок-інвойс, доповнення до контракту, зовнішньоекономічний контракт купівлі продажу товару, договір (контракт) на перевезення товару, сертифікат про походження товару у загальній формі, експортну декларацію.
Відповідно до ч.3,4 ст.53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
З матеріалів справи слідує, що іноземний контрагент позивача - резидент Естонії компанія EESTI TRAALPUUGI UHISTU згідно з поданими до митного оформлення документами є виробником імпортованого товару.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В силу положень ч. 6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідачем не надано суду доказів які б об'єктивно свідчили про те, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності чи ознаки підробки, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо посилань митного органу на спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, як підстави відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів зазначає, що відомості надані суду в обґрунтування правової позиції не відображають жодних параметрів, які б вказували на подібність, аналогічність чи ідентичність товарів, оскільки не відображають складових митної вартості вказаних в них товарів. Доказів проведення порівняння документів поданих при оформленні товарів, визначених відповідачем як ідентичні (аналогічні) суду не надано, а отже суд відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України вважає висновок митного органу про ідентичність товару недоведеним.
Окрім того вказані відомості не містять всю цінову інформацію про факти митних оформлень митницями по Україні. Оскільки, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано декларацію №807010001/2013/805904 на розмитнення подібного (аналогічного чи ідентичного) товару а саме: салака морожена, ціла, з головою, з хвостом, харчові приправи та добавки відсутні, без теплової кулінарної обробки, поверхня чиста, виду "CLUPEA HARENGUS MEMBRAS" в картонних коробах по 33 кг., виробник AS "KAJAX FISHEXPORT" ЕЕ, торгова марка відсутня, дата виготовлення : травень 2013 р. 600 місць, картонні короби на дерев'яних піддонах. ВМД №807010001/2013/805904 була прийняти митним органом без зауважень. Вказана продукція була розмитнена 20.05.2013 року. Ціна за одиницю товару склала 0,44 EUR, що вбачається з рахунку №238 від 15.05.2013 року та митної декларації, за якою товар був випущений у вільний обіг, (а.с.78)
З наданих митним органом відомостей спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України вбачається, що подібний/аналогічний товар, оформлений митницями по Україні, у найближчий до митного оформлення час по ВМД № 10080000/2013/111794 від 16.05.2013 року за ціною за одиницю товару 1,03 дол. США та по ВМД № 25130005/2013 від 24.05.2013 року за ціною за одиницю товару 1,07 дол. США (а.с. 61), при цьому ВМД №807010001/2013/805904 від 20.05.2013 року, яка була оформлена позивачем у визначений проміжок часу де ціна за одиницю вказаного товару склала 0,44 EUR з країни Естонія та товар був випущений у вільний обіг в відомостях відсутня. Пояснень відсутності даних за цією ВМД або їх неврахування відповідачем до суду не подано.
Таким чином, в спеціалізованій базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України зазначені не всі ВМД.
Отже, позивачем правомірно застосовано перший метод (за ціною угоди) визначення митної вартості товару, виходячи з наявних та додатково наданих позивачем документів.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем в порушення гл. 9 МК України здійснено повторно визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосування резервного методу визначення митної вартості, який застосовано з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.57-64 МК України, без достатніх підстав, передбачених Митним кодексом України, а отже позовні вимоги про скасування рішення Харківської обласної митниці № 807010001/2013/000018/1від 06.06.2013р. про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №807010001/2013/00020 від 06.06.2013 року підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю надмірно сплачених 12711,07 гривень податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Згідно з приписами частини третьої та шостої зазначеної статті, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку» визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів за заявою платника податків.
Статтею 43 Податкового кодексу України визначено, що ^обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43).
Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
На виконання частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 N 618 (далі - Порядок N 618).
Розділом III зазначеного Порядку передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.
Спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147 затверджено Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Порядок N 611/147).
Згідно з пунктом 2 вказаного вище Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації (далі - митний орган).
Пунктом 5 Порядку N 611/147 передбачено, що митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до цього Порядку, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Державного казначейства України разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної або ім'я фізичної особи - платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника - фізичної особи (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків.
На підставі отриманого висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету (пункт 7 Порядку N611/14 7).
З аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість є подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення.
Заяви про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість позивач до митного органу не надавав, у зв'язку з чим позивачем не дотримано визначеного вказаними вище нормативними актами порядку повернення надмірно сплачених платежів.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Вищого адміністративного суду України від 22.01.2013 по справі № КУ9991/1320/12.
Отже, позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю надмірно сплачених 12711,07 гривень податку на додану вартість є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги Харківської митниці Міндоходів та Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2013р. по справі № 820/5367/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Тацій Л.В.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Філатов Ю.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Тацій Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 12.11.2013 р.
Судове рішення № 35664097, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/5367/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: