Ухвала суду № 35664060, 12.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р.Справа № 816/3467/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Калитки О. М. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/3467/13-а

за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Полтавській області, в якому просила суд визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 15.05.2013 року №160314 та №160315.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/3467/13-а адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Полтавській області про застосування фінансових санкцій від 15.05.2013 року № 160315, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 8500 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Полтавській області про застосування фінансових санкцій від 15.05.2013 року № 160314, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 5000 грн.

Відповідач, Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Полтавській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/3467/13-а та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 14.1.265 ст. 14 Податкового кодексу України, ч. 1 п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 08.05.2013 працівниками РУДСАТ ДПС України у Полтавській області на підставі наказу про проведення перевірки №32 від 29.04.2013 року (а.с. 13) та направлень на перевірку від 30.04.2013 року №148 та № 147 (а.с. 57-58) проведено фактичну перевірку господарської одиниці - кафетерію, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_1, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами перевірки складено акт №6192/16-21-03/НОМЕР_1 від 08.05.2013 року, в якому зафіксовано порушення позивачем: вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", а саме, встановлено факт реалізації напою горілки "Прайм" місткістю 0,7 л, міцністю 40%, виробник ТОВ "ЛГЗ Прайм" за ціною 42 грн., нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі товари; та вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме, встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку з ознаками фальсифікації, а саме: горілка "MAXMUM SILVER" місткістю 0,5 л, міцністю 40%, виробник ПрАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" дата розливу 20.09.2012, маркована маркою акцизного податку 9,174 25 АААО 671197 09/12, та настоянка з перцем "Білозірська" місткістю 0,5 л, міцністю 40%, виробник ПрАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" дата розливу 099.03.2012, маркована маркою акцизного податку 9,174 25 АААЇ 595118 09/12 (а.с.59-61).

Перевірка проводилася в присутності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка в момент перевірки проводила розрахункову операцію та відпуск горілки "Прайм", а також в подальшому підписала акт перевірки без зауважень.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийняті: рішення №160314 від 15.05.2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 5000 грн. (а.с. 18); рішення №160315 від 15.05.2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 8500 грн. (а.с. 19).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не підтверджено належними доказами порушення позивачем вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008р. "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" та абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а тому оскаржувані рішення винесені безпідставно, є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Основним нормативним документом, який визначає засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України "Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до статті 16 вказаного Закону контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 п. 75 ст. 75 цього ж Кодексу визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно п. 80.5 ст. 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так ст. 81 вказаного Кодексу визначає умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, а саме: посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

З матеріалів справи встановлено, що 29.04.2013 року начальником РУ Департаменту САТ ДПС України в Полтавській області винесено наказ № 32 про призначення проведення перевірки позивача, витяг з якого був наданий ревізорами перед початком перевірки особі, що здійснювала розрахунки у перевіряємому кафетерії (а.с. 13). Даним наказом визначено осіб, яким доручено провести дану перевірку, а саме ГДПРІ ІПС І рангу Денисенко І.І. та ГДПРІ ІПС І рангу Фесенку Ю.П.

В даному наказі не міститься посилання на наявність жодної із обставин, визначених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, яка могла б слугувати підставою для проведення фактичної перевірки.

Також з матеріалів справи вбачається, що направлення від 30.04.2013 № 148 (а.с. 57), видане на ім'я ГДПРІ ІПС І рангу Фесенка Ю.П., не підписане керівником, а також не посвідчено печаткою контролюючого органу, як не посвідчене такою печаткою і направлення від 30.04.2013 № 147, видане на ім'я ГДПРІ ІПС І рангу Денисенко І.І. (а.с. 58).

Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дані направлення є недійсними в силу п. 81.1 ст. 81 ПКУ, а відтак вказані ревізори не мали повноважень на проведення даної фактичної перевірки на підставі вищевказаних направлень.

Однак, вищезазначеними ревізорами було проведено фактичну перевірку на підставі вищезгаданих направлень і наказу, та складено акт від 08.05.2013 № 6192/16-21-03/НОМЕР_1, висновки якого полягли в основу оскаржуваних рішень.

Тобто акт перевірки складено з порушенням вимог закону та не уповноваженими особами.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач не мав законних підстав для призначення та проведення фактичної перевірки позивача, оскільки вона була проведена без врахування та з порушенням положень п.75.1.3 ст. 75, п.п. 80.1, 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, а також відповідач не мав законних підстав для призначення та проведення зазначеної фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1

Також колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції надав належну оцінку неправомірності прийнятих відповідачем рішень від 15.05.2013 року №160314 та №160315 про застосування до позивача фінансових санкцій.

Рішенням відповідача №160314 від 15.05.2013 р. до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 5000 грн. за порушення останнім вимоги пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", а саме, щодо встановлення факту реалізації алкогольного напою горілки "Прайм" місткістю 0,7 л, міцністю 40%, виробник ТОВ "ЛГЗ Прайм" за ціною 42 грн. нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі товари.

Як вбачається з фіскального чеку №3695 від 08.05.2013року, що пляшка горілки "Прайм" мала місткість 0,5 л, а не 0,7 л, як записано в акті перевірки від 08.05.2013 № 6192/16-21-03/НОМЕР_1.

Рішенням відповідача №160315 від 15.05.2013 р. до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 8500 грн. за порушення останнім вимоги абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", в результаті чого встановлено факт зберігання позивачем з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку з ознаками фальсифікації, а саме: горілка "MAXMUM SILVER" місткістю 0,5 л, міцністю 40%, виробник ПрАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" дата розливу 20.09.2012р., маркована маркою акцизного податку 9,174 25 АААО 671197 09/12 та настоянка з перцем "Білозірська" місткістю 0,5 л, міцністю 40%, виробник ПрАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" дата розливу 09.03.2012, маркована маркою акцизного податку 9,174 25 АААЇ 595118 09/12.

Дане порушення підтверджували вищезгаданим актом перевірки та додатком до нього № 92 із переліком марок акцизного збору наклеєних на алкогольні напої, що викликали в ході перевірки сумнів у перевіряючих (а.с. 61). За змістом акту вказані алкогольні напої були зняті з реалізації та залишені на відповідальне зберігання до вирішення питання про порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (а.с 60). Тобто марки акцизного збору не вилучалися. Дане порушення було встановлено на підставі службової записки завідувача сектору Падалки О.П. від 13.05.2013 на ім'я начальника відділу ліцензування Дубило Ю.О., в якій повідомлялося про те, що марки акцизного податку за реквізитами: 9,174 грн. код регіону 25 АААО № 671177 09/12; 9,174 грн. код регіону 25 АААІ № 595118 09/12 підприємству ПрАТ Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка" не видавались (а.с. 64).

Розглянувши дану службову записку на предмет її належності та достовірності як доказу у справі, колегія суддів вважає, що даний документ не містить ні реквізитів, ні печатки, ні навіть назви органу, службовими особами якого його видано. Крім того, в даній службовій записці міститься інший номер однієї із описаних акцизних марок, а саме в додатку до акту перевірки № 92 описано акцизну марку за реквізитами 25 АААО 671197 09/12, а висновок у вказаній службовій записці був зроблений по акцизній марці за реквізитами код регіону 25 АААО № 671177 09/12.

У відповідності п. 6.2 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.10.2011 № 1289 закріплено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу, пов'язану із замовленням, зберіганням, продажем та обліком марок акцизного податку на алкогольні напої та тютюнові вироби, відбором зразків з метою проведення експертизи щодо їх автентичності, здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації.

Пунктом 8.2 цього ж Положення передбачено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань і повноважень має право в установленому порядку проводити відбір зразків марок акцизного податку з метою проведення експертизи щодо їх автентичності. Результати експертизи за загальними вимогами законодавства оформлюються відповідним висновком.

Як встановлено колегією суддів під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в ході перевірки відбір марок не здійснювався, відповідна експертиза не проводилася, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не підтверджено належними доказами порушення позивачем вимог абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а тому оскаржені рішення винесені безпідставно, є протиправними та підлягають скасуванню.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Приймаючи рішення про застосування фінансових санкцій від 15.05.2013 року №160314 та №160315, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування таких рішень є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/3467/13-а суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/3467/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Старостін В.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 18.11.2013 р.