Ухвала суду № 3566377, 07.05.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                      Суддя першої інстанції Солоніченко О.В.

                                                                                                                      Суддя-доповідач: Старосуд М.І.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 

УХВАЛА

Іменем України

07 травня 2009 року                                                                  справа № 2а-10032/08/1270

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів:                       Ханової Р.Ф., Василенко Л.А. 

при секретарі судового  засіданняКірсановій М.В.за участю представників: від позивача: Овчаренка Д.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргупрокуратури Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного судувід10 жовтня 2008 року  по адміністративній справі                 № 2-а-10032/08 (суддя Солоніченко О.В.)за позовомзакритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій»до

1) Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську

2) Головного управління Державного казначейства України у Луганській областіпро

стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИЛА:

            ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» звернулось до суду з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2008 року у розмірі 1134870,00 грн.

            Постановою Луганськогоокружного адміністративного суду від 10 жовтня 2008 року по справі № 2-а-10032/08 задоволено позов ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», внаслідок чого:

- визнана незаконною бездіяльність відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську щодо неподання висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 1134870,00 грн.;

- стягнуто з Державного бюджету України (ГУДКУ ДКУ в Луганській обл. МФО 804013, рахунок № 31111030700002, код 14010200, символ звітності 030) на користь закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» 93112, м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, 1, код ЄДРПОУ 31380846, п/р 2600301003162 в філії «Укрексімбанк» в м. Луганську, МФО 304289 бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень 2008 року в сумі 1134870,00 грн. (один мільйон сто тридцять чотири тисячі вісімсот сімдесят гривень).

- стягнуто з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» 93122,, м. Лисичанськ, вул.. Мічуріна, 1, код ЄДРПОУ 31380846, п/р 2600301003162 в філії «Укрексімбанк» в м. Луганську, МФО 304289 судові витрати в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

             Прокуратура Луганської області подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п.7.7.1, 7.7.4, 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ч.2 ст.11 КАС України.

             В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» подалодо спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2008 року з розрахунками сум бюджетного відшкодування, тому СДПІ РВПП на підставі п.9 ч.6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу», в межах строків, визначених п.п.7.7.5 п.7.7.ст.7  Закону України «Про податок на додану вартість» провела позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вищезазначений період.

            Згідно відповідних актів (довідок) не підтверджено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 493055,00 грн. у зв’язку з відсутністю результатів проведення зустрічних перевірок, тому неможливо підтвердити суму надмірної сплати ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» як юридичного факту, з яким Закон пов’язує виникнення права платника на отримання бюджетного відшкодування.

            Тобто право відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті такого податку, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Крім того, апелянт вказує, що суд вийшов за межі позовних вимог та визнав незаконною бездіяльність відповідача щодо ненадання висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

            Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7  Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.                   При від'ємному значенні суми, розрахованої відповідно до підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

     а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

     б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

             Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону).

Позивач 19 лютого 2008 року звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську з заявою встановленої форми про повернення суми бюджетного відшкодування.

            Відповідно до вимог п.п.7.7.5. п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий орган зобов’язаний був протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

          Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Луганськупроведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01 січня 2008 року по 31 січня 2008 року. За результатами перевірки 07 квітня 2008 року відповідачем   було складено довідку № 202/08-3/31380846, згідно якої фактів порушення розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ не встановлено і ця обставина відповідачем не спростовується.

Згідно довідки заступника ДПА в Луганській області – начальника Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», залишок бюджетної заборгованості за січень 2008 року, тобто за звітний період, станом на 19.08.2008 року  становить у розмірі 1 134 870,00 грн.

Отже, відповідач фактично визнав, що позивачем виконані всі вимоги Закону щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ.

            Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.  Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій.

За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано вийшов за межі позовних вимог та визнав незаконною бездіяльність відповідача щодо ненадання висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, колегія суддів зазначає, що порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.  

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо визнання незаконною бездіяльність відповідача щодо ненадання висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та стягнення на користь позивача з державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість за січень 2008 року у розмірі 1134870,00 грн.  

            Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу прокуратури Луганської області  на постанову Луганськогоокружного адміністративного суду від 10 жовтня 2008 року по справі № 2-а-10032/08   - залишити без задоволення.

            Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2008 року по справі № 2-а-10032/08 - залишити без змін.     

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі – 08.05.09р..

Головуючий                                                                          

Судді