Рішення № 35663341, 29.11.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 листопада 2013 р. Справа № 903/1066/13

за позовом Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Міністерства оборони України в особі військової частини А0780

до відповідача: державного підприємства "Камінь-Каширське лісове господарство"

про скасування державного акта на право постійного користування землею, виданого ДП""Камінь-Каширське лісове господарство" 11.08.1995р. серії ВЛ №12

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Камінь-Каширської районної державної адміністрації.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: Філімонова І.О. довір. б/н від 28.05.2012р.

від відповідача: Обушко Р.М. довір. №851 від 25.11.2013р.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилась

В судовому засіданні взяв участь заступник Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кащук О.О. посвідчення № 012793 від 06.11.2012р.

Суть спору: Волинський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Міністерства оборони України в особі військової частини А0780 (далі прокурор) із врахуванням уточнених в судовому засіданні позовних вимог просить скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ№12, який виданий ДП"Камінь-Каширське лісове господарство" 11.08.1995р. та зобов'язати останнє звільнити земельну ділянку площею 6947,8га.

В обгрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що судовими актами визнані недійсними рішення органів місцевого самоврядування, якими незаконно землі авіаційного полігону загальною площею 23495,2га. були передані лісогосподарським підприємством , в тому числі Камінь-Каширському держлісгоспу площею 6947,8га.

Військова частина А0780 у відзиві та представник в судовому засіданні вимоги прокурора підтримали повністю.

Відповідач у відзиві на позов та представник в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просять відмовити, мотивуючи тим, що ДП"Камінь-Каширське лісове господарство" користується спірною земельною ділянкою з 1995 року не самовільно, а на підставі оспорюваного прокурором Державного акта на право постійного користування, недійсність та незаконність якого на даний час ніким не встановлена. У відзиві на позов відповідач також зазначає, що спірна земельна ділянка за військовою частиною була закріплена тимчасово - строком до трьох років, що відмічено в рішенні Вищого арбітражного суду України. Крім того, прокурором пропущено строк позовної давності для пред'явлення заявлених вимог.

Камінь-Каширська районна державна адміністрація залучена до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відзиву на позов не надала, представник в засідання не з'явився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

11.08.1995р. Камінь-Каширська районна рада народних депутатів видала Камінь-Каширському держлісгоспу об'єднанню "Волиньліс" Державний акт серії ВЛ №12 на право постійного землекористування земельною ділянкою площею 6947,8га для ведення лісового господарства з посиланням на рішення Волинської обласної ради народних депутатів від 04.05.1995р. №4/8, яким були передані землі військової частини №21343 загальною площею 14124,8га Камінь-Каширському і Городоцькому держлісгоспу.

Однак, рішенням Вищого арбітражного суду України від 29.04.1998р. у справі №13/6 за позовом заступника Генерального прокурора України до Волинської обласної ради визнано недійсним рішення Волинської обласної ради про передачу земель військової частини 21343 від 04.05.1995р. №4/8 з посиланням на те, Волинська обласна рада не тільки перевищила свої повноваження, але й порушила встановлений чинним законодавством порядок передачі земельної ділянки у користування іншому підприємству, а саме без проведення вилучення земельної ділянки у попереднього користувача - військової частини 21825, в постійному замлекористуванні якої знаходилась земельна ділянка площею 24157,7га згідно з актом на право постійного землекористування № ХІІ-1-5 від 01.11.1968р., який був виданий на підставі рішення виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів трудящих від 01.11.1968р. № 12/38.

Судом з'ясовано, що після реформування військової частини 21825 її правонаступником стала військова частина А0780, що було досліджено і встановлено Рівненським апеляційним господарським судом у справі №5004/417/12 (постанова від 16.01.2013р.), відповідно оспорюваним прокурором Державним актом порушується право військової частини А 0780.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у осіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог абзацу першого пункту 12 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним(стаття 155 Закону України).

Враховуючи вищевикладене вимога прокурора про скасування Державного акта на право постійного користування землею серії ВЛ№12 підлягає задоволенню як законна.

Судом також з'ясовано, що спірна земельна ділянка вкрита лісонасадженцями, жодної забудови та майна відповідача на ній не знаходиться. Присутній в судовому засіданні заступник прокурора не надав суду пояснень, щодо другої позовної вимоги, а саме від чого суд повинен зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку, а тому зазначена вимога судом залишається без розгляду. При цьому враховано, що скасування судом Державного акта на право постійного користування землею серії ВЛ№12 позбавляє відповідача права користування спірною земельною ділянкою, межі якої зазначені в оспорюваному Державному акті.

Не заслуговує на увагу суду посилання відповідача на те, що прокурором пропущено строк позовної давності на вимогу про скасування Державного акта на землю.

Державний акт про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документом, що посвідчує відповідне право і видається на підставі лише актів відповідних державних органів.

Оскільки право, посвідчене державним актом є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, то при визнанні недійсним такого рішення державний акт підлягає обов'язковому скасуванню незалежно від строку позовної давності, так як не може посвідчувати недійсне (скасоване)право.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Скасувати акт на право постійного користування землею, виданий ДП""Камінь-Каширське лісове господарство" 11.08.1995р. серії ВЛ №12.

2. Стягнути з ДП""Камінь-Каширське лісове господарство" в дохід Державного Бюджету судовий збір по справі в сумі 1147грн.

Повний текст рішення складено

29.11.13

Суддя В. Л. Слупко