Постанова № 35661601, 29.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 листопада 2013 р. № 820/10239/13-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дергачівська Райагрохімія" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить скасувати податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 16.07.2012 року № 0001421542 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2012 року на 67758 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на зазначену суму, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Кох В.Т. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Бондар Д.О. проти позову заперечувала посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу були визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось за березень 2012 р., за результатами якої 05.07.2012 року було складено акт перевірки № 1114/15-404/05491072, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, а саме: завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за квітень 2012 р. на суму 101208,00 грн., завищено податковий кредит квітня 2012 р. на суму 5767,00, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та суми податкового кредиту квітня 2012 року на суму 5767,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 16.07.2012 року відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001421542 на загальну суму грошового зобов'язання щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 101 208 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень, в частині його оскарження, суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, в акті перевірки податковим органом зроблено висновок про відсутність у ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" права на отримання бюджетного відшкодування через те, що товариство мало обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

З наведеним суд не погоджується, виходячи з наступного.

Позивачем заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у квітні 2012 року 101 208,00 грн. (рядок 23 податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року).

Сума бюджетного відшкодування заявлена на підставі залишку від'ємного значення з податку на додану вартість попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року; рядок 19, 20.2, 24 податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року).

Від'ємне значення з ПДВ за березень 2012 року згідно з Податковою декларацією з податку на додану вартість, за березень 2012 року становило 107565 (рядок 19 податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року).

Так, відповідачем проводилася перевірка правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року (акт перевірки № 855/15-404/05491072 від 11.06.2012 р., с. 38), за результатами якої було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000151542 від 14.06.2012 р., яким позивачеві було зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2012 року на 33450, за лютий 2012 року на 11874 грн.

Податкове зобов'язання, що виникло на підставі зазначеного податкового повідомлення-рішення, стало узгодженим 02.04.2013 р. (день набрання сили постанови Харківського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-7707/12/2070, яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000151542 від 14.06.2012 р.).

Отже, у позивача виник обов'язок внести зміни до податкової звітності та своєчасно виконати узгоджене податкове зобов'язання, що було виконано ним належним чином, а сме: у червні 2013 р. до податкової декларації за квітень 2012 року шляхом подання уточнюючого розрахунку були внесені зміни, а саме: зменшено від'ємне значення за результатами перевірки податкового органу (р. 21.3) на 45324,00 грн.

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що позивач, враховуючи наявність узгодженого податкового зобов'язання щодо зменшення суми від'ємного значення березня 2012 року на 33450, повинен був зменшити суму заявлену до бюджетного відшкодування квітня 2012 року на 33450 грн.

Суд звертає увагу, що приписами п. 200.5 статті 200 Податкового кодексу України встановлені такі обмеження щодо реалізації платниками податків бюджетного відшкодування: не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів): мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Як вбачається з наведеного, обмеження, встановлені вказаною нормою, не застосовуються у випадку нарахування платником податку податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Таким чином, на платників ПДВ, які нараховують податковий кредит внаслідок придбання або спорудження основних фондів, обмеження, встановлені нормами п. 200,5 ст. 200 Податкового кодексу не поширюються, тобто, такі платники ПДВ мають право заявити нараховані суми податкового кредиту до бюджетного відшкодування, навіть у тому випадку, якщо вони мали обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит березня 2012 року у розмірі 108536 грн. (рядок 17 податкової декларації з ПДВ за березень 012 року) нарахований був позивачем у зв'язку з придбанням ремонтно-будівельних робіт та матеріалів для будівництва (реконструкції) будівель з метою реконструкції нежитлових будівель, розташованих на земельній ділянці по вул. Лозівській, 130 в, м. Дергачі Харківської області для виробництва деталей для меблів.

Зв'язок понесених витрат з придбанням ремонтно-будівельних робіт, обладнання та матеріалів для облаштування власних приміщень товариства відповідач підтверджує (с. 4 п. 2.8 акту перевірки).

Суд зазначає, що бухгалтерський облік витрат, пов'язаних з ремонтом і поліпшенням (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) об'єктів основних засобів підприємства, врегульовано пунктами 14,15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04,2000 р., № 92 (зареєстровано в Мін'юсті України 18.05.2000 р. за № 288/4509, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 7) та розділом шостим "Облік ремонту і поліпшень основних засобів" Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну України "Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів" від 30.09.2003 р. № 561 (зі змінами та доповненнями, за текстом - Методичні рекомендації № 561).

Відповідно до п. 29 Методичних рекомендацій № 561 рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигід, чи здійснюються для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, - приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

Як було зазначено вище, ремонтно-будівельні роботи, матеріали та обладнання придбавалися позивачем у зв'язку зі здійсненням реконструкції будівель розташованих на земельній ділянці по вул. Лозівській, 130 в м. Дергачі Харківської області для виробництва деталей для меблів. Факт здійснення будівельних робіт (реконструкції) підтверджується наступними документами: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №23/2011, декларація про початок виконання будівельних робіт від 23,02.2012 р., декларація про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до п. 29 Методичних рекомендацій № 561, враховуючи характер та ознаки здійснюваних підприємством робіт, суттєвість таких витрат, керівником підприємства Позивача було прийняте рішення про те, що ці витрати спрямовані на підвищення техніко-економічних можливостей (реконструкція) об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигід.

Відповідно до п. 31 Методичних рекомендацій № 561 вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом.

Прикладами такого поліпшення є:

а) модифікація, модернізація об'єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Будівельні роботи, що здійснювались позивачем, мали на меті добудову існуючих будівель для збільшення їх площі, будівництво нових будівель (насосна станція, котельня, вентиляційна) та об'єктів (влаштування свердловини, організація автостоянок для вантажівок і легковиків) для можливості їх використання за новим призначенням - будівлі для виробництва деталей для меблів (технологічний процес - виробництво спіненого поліуретану). Станом на теперішній час реконструйовані об'єкти використовуються за своїм прямим призначенням, оскільки Позивач має основним видом господарської діяльності є виробництво деталей для меблів (пінополіуретану). Отже, будівельні роботи здійснювались Позивачем з метою збільшення очікуваних майбутніх вигод від наявного у власності нерухомого майна.

Таким чином, витрати, понесені позивачем у зв'язку з реконструкцією нежитлових будівель, розташованих на земельній ділянці по вул. Лозівській, 130 в м. Дергачі Харківської області для виробництва деталей для меблів, були включені ним до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізації, добудови, реконструкції тощо) оформляється Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (типова форма № 03-2), форму якого затверджено наказом Мінстату України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 29.12.1995 р. № 352.

Підтвердженням цього є: виписка з субрахунку 1522 "Виготовлення та модернізація основних засобів" рахунку 15 "Капітальні інвестиції" за березень 2012 року (на 01.03.2012 р. дебетове сальдо складає 5001832,30; збільшене за рахунок оприбуткування виконаних робіт та матеріалів на суму 1052582,19 грн.; станом на 01.04.2012 р. дебетове сальдо склало 6054323,84 грн.); виписка з рахунку 1522 "Виготовлення та модернізація основних засобів" рахунку 15 "Капітальні інвестиції" за квітень 2012 року (на 01.04.2012 р. дебетове сальдо складає 6054323,84; збільшене за рахунок оприбуткування виконаних робіт та матеріалів на суму 520446,51 грн.; станом на 01.05.2012 р. дебетове сальдо склало 6634907,34 грн.); виписка з рахунку 1522 "Виготовлення та модернізація основних засобів" рахунку 15 "Капітальні інвестиції" за травень 2012 року (на 01.05.2012 р. дебетове сальдо складає 6634907,34 грн.; зменшене за рахунок збільшення первісної вартості основних засобів в результаті проведення реконструкції на суму 6041045,65 грн.; станом на 31.05.2012 р. дебетове сальдо склало 505915,61 грн.); виписка з субрахунку 103 "Будівлі та споруди" рахунку 10 "Основні засоби" (станом на 01.05.2012 р. дебетове сальдо склало 1735451,41; у зв'язку зі збільшенням первісної вартості об'єктів основних засобів за рахунок проведеної реконструкції (капітальні інвестиції) дебетове сальдо збільшилось і на 31.05.2012 р. становило 8452117,53 ).

Таким чином, до введення об'єкту основних засобів у експлуатацію на підставі акту приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (типова форма №03-2) витрати на поліпшення такого об'єкту мають обліковуватись на рахунку 15 "Капітальні інвестиції". Як видно з наведеного вище, станом на момент перевірки витрати пов'язані з виконанням будівельних робіт щодо об'єктів основних засобів обліковувались позивачем на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", а у травні 2012 року, у зв'язку з завершенням будівельних робіт та капіталізацією витрат, Позивачем було збільшено первісну вартість відповідних об'єктів основних засобів на підставі Актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (типова форма № 03-2) та, відповідно, збільшене дебетове сальдо на рахунку 10 "Основні засоби".

При вирішенні даного спору суд враховує наступні нормативні положення.

У п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту, яке виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, у відповідності із діючими нормами законодавства облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (спорудженню) основних засобів здійснюються згідно правил бухгалтерського обліку по рахунку 15 "Капітальні інвестиції", зарахування на баланс основних засобів відображається за дебетом рахунка 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у разі введення основних фондів в експлуатацію.

Враховуючи викладене вище, позивач має право на бюджетне відшкодування у зв'язку з тим, що нарахування податкового кредиту березня 2012 року здійснено ним внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів.

Окрім того, в акті перевірки, податковий орган стверджує про те, що ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" до податкового кредиту квітня 2012 року було включено податкову накладну №1 від 02.04.2012 року на загальну суму 34 597,55 грн., в т.ч. ПДВ 5 766,26 грн., складену (ПП "Технологія") в порушення п. 201.4 ст. 201, п. 187.1 ст. 187 ПКУ, на підставі чого відповідачем зроблено висновок про порушення платником податків п. 201,10 ст. 201 ПКУ та завищення податкового кредиту квітня 2012 року на суму ПДВ - 5 766,26 грн., з чим суд не погоджується у зв'язку з наступним.

Так, згідно акту звірки взаємних розрахунків за договором підряду №07072011 від 07.07.2011 р., станом на 01.04.2012 року сальдо розрахунків між ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" та ПП "Технологія" за цим договором складало 80 400,00 грн. на користь ПАТ "Дергачівська Райагрохімія".

02.04.2012 року між ПП "Технологія" та ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" був підписаний акт виконаних робіт №16 від 02.04.2012 року за договором підряду №07072011 від 07.07.2011 р. на суму 114 997,55 грн., в т.ч. ПДВ 19 166,26 грн., про що мається відмітка перевіряючого від 18.06.2012 р. в письмовому реєстрі отриманих видаткових накладних та актів виконаних робіт за квітень 2012 року.

Як свідчать докази у справі, 02.04.2012 р. після передачі підрядником замовнику результатів виконаних робіт згідно акту виконаних робіт №16 від 02.04.2012 року сальдо розрахунків між позивачем та ПП "Технологія" за договором підряду №07072011 від 07.07.2011 р. змінилося, і станом на 03.04.2012 р. склало 34 597,55 грн. ( в т.ч. ПДВ 5 766,26 грн.) на користь ПП "Технологія" .

09.04.2012 року ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" відповідно до умов договору підряду №07072011 від 07.07.2011 р. здійснило остаточний розрахунок по цьому договору, перерахувавши платіжним дорученням №862 від 09.04.2012 року на рахунок ПП "Технологія" грошові кошти в розмірі 34 597,55 грн., в т.ч. ПДВ 5 766,26 грн.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг-дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи, що подія з передачі підрядником замовнику результатів виконаних робіт згідно Акту виконаних робіт №16 від 02.04.2012 року відбулася раніше (ніж подія з оплати кредитового сальдо по договору підряду - №07072011 від 07.07.2011 р.), то 20.04.2012 року у ПП "Технологія" виникли:

- податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 5 766, 26 грн. ( відповідно до пп. б) п. 187.1. ст. 187 ПКУ);

- обов'язок зі складення та видачі ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" податкової накладної на суму ПДВ - 5 766,26 грн. ( відповідно до вимог ст. 201.4 ПКУ).

На виконання податкового обов'язку, встановленого нормою п. 201.4. ст. 201 ПКУ ПП "Технологія" 02.04.2012 року склало та надало позивачу податкову накладну №1 від 02.04.2012 року, яка відповідає вимогам п. 201.1 ст. 201 ПКУ та заповнена у відповідності з Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну України від 01.11.2011 №13

Суд звертає увагу, що нормою п. 201.4. ст. 201 ПКУ встановлений обов'язок продавця в день виникнення у нього податкових зобов'язань скласти податкову накладну в двох примірниках, один з яких - передати покупцю, а нормою п. 187.1. ст. 187 ПКУ - дата виникнення податкових зобов'язань продавця з постачання товарів/послуг.

Таким чином, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту квітня 2012 року на суму ПДВ - 67758 грн. є безпідставним.

Не доведеними є посилання відповідача щодо наявності вищезазначеного судового рішення, як підстави в обгрунтування своєї позиції, оскільки, на його думку, мало місце аналогічне податкове повідомлення-рішення, яке було предметом судового розгляду, з чим суд не погоджується, бо останнє було прийняте за наслідками перевірки іншого періоду, а тому не може бути враховано судом як обставина, що не потребує доказу, в розумінні положень ст. 72 КАСУ.

Також, суд не погоджується з твердженнями відповідача щодо повернення позивачеві раніше перерахованої передплати одним із контрагентів, як підстави для висновку про неправомірність включення ним до бюджетного відшкодування квітня 2012 року ПДВ, оскільки це стосувалось іншого контрагента щодо якого заявлено останнє, що вбачається з акта перевірки та узгоджується з письмовими доказами справи.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1575,18 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 16.07.2012 року №0001421542 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2012 року на 67758 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на зазначену суму, прийняте відносно публічного акціонерного товариства "Дергачівська Райагрохімія".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 3799628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь публічного акціонерного товариства "Дергачівська Райагрохімія" (код ЄДРПОУ: 05491072) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1575,79 (одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 79 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 02.12.2013 року.

Суддя Самойлова В.В.