Постанова № 35661425, 20.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2013 р. 12:19 Справа №801/9297/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Габовій Н.Г., за участю представників:

позивача - Бовикіна В.В.;

директора ТОВ «Технологія будівництва «Фортуна» - Бородай О.А.;

відповідача - Колеснікова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія будівництва «Фортуна» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим,

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологія будівництва «Фортуна» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим про визнання незаконним та скасування постанови №153 від 10.09.2013р. про накладання штрафу у розмірі 51615 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача пояснив, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим 29.08.2013 р. була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ТОВ « Технологія будівництва « Фортуна »на об'єкті розташованому в смт. Партеніт , військове містечко № 3 на території ДП МОУ « Центр медичної реабілітації та санаторного лікування« Крим », за результатами якої було складено акт від 29.08.2013 р.

Представник позивача пояснив, що відповідачем було винесено припис № 434 від 29.08.2013 р. про усунення порушень містобудівного законодавства до 31.10.2013 р.

Представник позивача зазначив, що 10.09.2013 р. на підставі протоколу від 29.08.2013 р., припису № 434 від 29.08.2013 р. та акту перевірки від 29.08.2013 р. , відповідачем винесено Постанову № 153 про накладення штрафу на ТОВ «Технологія будівництва «Фортуна» у розмірі 51615 грн.

Представник позивача пояснив, що ТОВ «Технологія будівництва «Фортуна» на підставі договору № 96 від 04.06.2013 р. про спільну діяльність, укладеного з ДП МОУ «Укрвійськкурорт» , веде комерційну діяльність на об'єкті, розташованому в смт. Партеніт, військове містечко № 23 .

Представник позивача підкреслив, що даний об'єкт, на підставі наказу Міністра оборони України № 95 від 14.03.2008 р. та акту приймання-передачі знаходиться на балансі ( в господарському віданні) у Державного підприємства Міністерства Оборони України «Укрвійськкурорт».

Представник позивача пояснив, що ТОВ «Технологія будівництва «Фортуна» ніяких будівельних робіт, а також робіт з перевлаштування на об'єкті не проводилося. Були виконані виключно ремонтно-відновлювальні роботи. на які балансоутримувачем дано письмовий дозвіл.

Більш того представник позивача пояснив, що ТОВ «Технологія будівництва «Фортуна» не є власником спірного об'єкта, відповідно вчиняти які-небудь дії, пов'язані з введенням в експлуатацію не є його обов'язком.

Крім того, представник позивача не згоден з встановленням другої категорії складності об'єкту без введення в експлуатацію на підставі чого був розрахований штраф у розмірі 51615 грн.

Таким чином представник позивача, вважає, Постанову № 153 від 10.09.2013 р. необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що згідно направлення від 29.08.2013 року в присутності представника позивача була проведена перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства на території військового містечка №3, смт. Партеніт, м.Алушти. При перевірці було встановлено, що капітальна споруда, розташована за вищезазначеною адресою, експлуатується (використовується) позивачем під розміщення та організацію громадського харчування без прийняття до експлуатації, тому з урахуванням всіх обставин відповідачем була винесена постанова від 10.09.2013 року №153 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 51615грн.

Розглянувши документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011 передбачено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України є правонаступником прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Державної житлово-комунальної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства житлово-комунального господарства України, з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно п. 6 Положення Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

Постановою Кабінет Міністрів України від 23.05.2011 року № 549 «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» утворено Інспекцію державного архітектурно -будівельного контролю в АР Крим.

Отже, Інспекція державного архітектурно -будівельного контролю в АР Крим у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків передбачених законодавством. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологія будівництва «Фортуна» є юридичною особою що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №853862 та спеціальним витягом з ЄДР.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологія будівництва «Фортуна» здійснює господарську діяльність у будівництві, пов'язану із будівництвом житлових і нежитлових будівель за кодом КВЕД 41.20; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування за кодом КВЕД 56.10.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологія будівництва «Фортуна» є юридичною особою, яке зобов'язано виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. №3038 державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2,8 "Положення про державну архітектурно - будівельну інспекцію України" затвердженого Указом Президента України № 439 від 08.04.2011р. основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим - є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі -Держархбудінспекція), входить до сфери її управління, підзвітні і підконтрольні їй, здійснює свою діяльність відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007 № 317 "Про затвердження Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2007р. за № 1361/14628, у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку та будівництва та Державної архітектурно-будівельної інспекції, а також цим Положенням. Основними завданнями інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі - державний архітектурно-будівельний контроль).

За приписами пунктів 5, 12 Положення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 1) в установлених законодавством випадках проводити перевірку об'єктів будівництва і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм власності щодо дотримання вимог законодавства з питань, що належать до їх компетенції; складати протоколи та розглядати справи про правопорушення, пов'язані з недодержанням екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, недодержанням державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва, а також самовільним будівництвом будинків або споруд відповідно до статті 244-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення і Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування".

Від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та їх заступники.

Таким чином, виходячи з наведених норм діючого законодавства, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю мають право проводити перевірки об'єктів будівництва в установлених законодавством випадках та застосовувати санкції за порушення законодавства.

Судом встановлено , що в серпні 2013 року на адресу Інспекції ДАБК в АР Крим із Головного управління Служби безпеки України в АР Крим за вих. № 76/32/1236 від 24.07.2013 року надійшла вимога щодо проведення перевірки розважального комплексу на території військового містечка №3 ( Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим») смт. Партеніт, м. Алушти, який експлуатується.

Судом встановлено, що Інспекцією ДАБК в АР Крим на підставі ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року №553, вимоги ГУ СБУ в АР Крим №76/32/123 від 24.07.2013 року та згідно направлення № 1053 від 07.08.2013 року проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.08.2013 року.

З акту перевірки вбачається, що перевірку проведено головним державним інспектором Південно-Центрального інспекціонного відділу КовальМ.І, Євтушенко О.І., із залученням спеціаліста виконкома - архітектора Діденко І.О. у присутності директора ТОВ «Технологія будівництва «Фортуна» Бородая О.А.

Судом встановлено, що об'єктом перевірки являється капітальна споруда під розміщення розважувального закладу та громадського харчування, що розташовано за адресою: м. Алушта, смт . Партеніт, військове містечко № 3 на території ДП МОУ «Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим», яке експлуатується позивачем.

Згідно акту встановлено, що при проведенні перевірки об'єкту яке знаходиться на території ДП Міністерство оборони України «Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим» за адресою: м. Алушта смт. Партенит, воєнне містечко №3, на якому листом ДП МОУ «Укрвійськкурорт» № 48/5 від 14.02.2013 р. надано дозвіл на розміщення та організацію громадського харчування, площадки танців та ігор, виявлено, що об'єкт експлуатується (використовується) - працює кухня, готується їжа, в залі капітальної споруди та на відкритому майданчику розміщені столи за якими знаходяться відвідувачі закладу, працює розподільчий стіл та каса.

З акту перевірки вбачається, що директор ТОВ «Технологія будівництва «Фортуна» Бородай О.А. від підпису акту відмовився, про що зроблена відмітка у акті від 29.08.2013 року.

Судом встановлено, що 29.08.2013 року Інспекцією ДАБК в АР Крим прийнятий припис № 434 стосовно ТОВ «Технологія будівництва «Фортуна» про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому вказано, що за результатами позапланової перевірки, встановлено, що споруда експлуатується (використовується) без прийняття до експлуатації, так як працює кухня, в залі споруди та на відкритому майданчику розміщені столи та працює каса, що є порушенням п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Приписом встановлений строк усунення порушень містобудівного законодавства до 31.10.2013 року.

Судом встановлено, що 29.08.2013 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та повідомлено, що розгляд справи про встановлене правопорушення призначено на 10.09.2013 року у приміщенні Інспекції ДАБК в АР Крим

Судом встановлено, що 10.09.2013 року Інспекцією ДАБК в АР Крим розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, протокол від 29.08.2013р., припис №434 від 29.08.2013 р., акт перевірки від 29.08.2013р. установлено, що будівля розважувального закладу та громадського харчування за адресою: АР Крим, смт. Партеніт, військове містечко №3 експлуатується (використовується) ТОВ «Технологія будівництва «Фортуна» без прийняття об'єкта в експлуатацію, чим порушено п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв'язку з чим прийнято постанову №153 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

На підставі постанови №153 від 10.09.2013 року ТОВ «Технологія будівництва «Фортуна» визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 2 ч. 2 п. 6 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 51615 грн.

Позивач, не погодившись зі спірною постановою Інспекції ДАБК в АР Крим № 153 від 10.09.2013р., звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем постанови № 153 від 10.09.2013р., судом встановлено наступне.

Пунктом 5 Постанови КМ України "Про затвердження Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю" від 23.05.2011р. №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні (п.7 Порядку №553).

Права та обов'язки посадових осіб інспекції та суб'єктів містобудування під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені п.12 Постанови КМ України від 23.05.2011 року № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю".

Згідно п. 12 Постанови посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:

у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

Згідно п. 13 Постанови суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією;

подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Згідно п. 14 Постанови суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:

допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ч. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 року №461 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до п.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 6) експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Судом встановлено, що 21.01.2005 року комісія, утворена відповідно до наказу Директора департаменту з питань охорони здоров'я МО України № 7 від 19.01.2005 року провела обстеження об'єктів передачі: павільйону танців та ігор Центру (територіальної курортології та реабілітації) Крим за адресою: АР Крим, смт. Партеніт, м.Алушта, містечко №3, будівля г/п №122 яка знаходиться на балансі Центру (територіальної курортології та реабілітації) «Крим» і передається на баланс Державного підприємства МО України «Укрвійськкурорт» згідно наказу МО України № 21 від 14.01.2005 року.

Комісію встановлено, що до об'єктів передачі належить павільйон танців та ігор в/м №3, загальні відомості якого:

п.1.2 рік введення в експлуатацію - 1966 р.;

п.1.3 група капітальності - ІІ;

п.1.4 будівельний обсяг (загальний) - 1412 м3;

п.1.5 площа забудови (загальна) - 298 м2;

п.1.6 корисна площа приміщень:

-у будівлях невиробничого призначення - 262м 2;

п.1.7 загальна площа житлового будинку 298 м2.

На підставі Наказу Міністра оборони України від 14.01.2005 року №21 та Наказу Директору Департаменту з питань охорони здоров'я МО України від 19.01.2005 року № 7 Центр (територіальної курортології та реабілітації) «Крим» здає, а Державне Підприємство МО України «Укрвійськурорт» прийняв на баланс повільон танців та ігор по г/п №122, розташований за адресою АР Крим, смт. Партеніт, м. Алушта, містечко №3.

Акт прийому передачі підписаний ТВП Начальником Центру (територіальної курортології та реабілітації) «Крим» та Генеральним директором ДП МО України «Укрвійськурорт» 21.01.2005 року та скріплений печатками.

Отже, судом встановлено , що до експлуатації в 1966 році був введений павільйон танців та ігор.

Судом досліджений технічний паспорт павільйону танців та ігор, складений 15.06.2008 року.

З журналу підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями вбачається, що об'єкт літери «А» складається із: 1 зал - 296,2 м2; 2 приміщення - 20,1м2; 3 приміщення - 14,6м2; 4 санузел - 2м2; 5 санузел - 1,5м2; 6 санузел - 2м2; 7 санузел - 1,4м2; 8 тераса - 446,8м2, всього по літері «А» площа складається у розмірі 784,6м2, а за винятком тераси 337,8м2.

Згідно з технічним описом конструктивних елементів будівлі, визначення зносу станом на 2008рік у спірного об'єкту фундамент та цоколь бутобетонний, перегородки кірпічні, покрівля - шиферна, вікна - одинарні, двері - фільончасті.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, а представник відповідача підтвердив, що на павільйоні танців та ігор, який знаходиться за адресою: м.Алушта, смт.Партеніт, військове містечко №3, відбулась пожежа, та ТОВ «Технологія будівництва «Фортуна» здійснило відповідні роботи з відновлення будівлі.

Судом встановлено, що 27.12.2012 року між позивачем (заказник) та ДП МО України «Укрвійськурорт» (виконавець) укладено договір №311 про надання послуг.

Згідно п. 1.1 договору виконавець надає заказнику послуги по організації розміщення заказника на території павільйону танців та ігор площею 262 кв.м. с прилеглої літнім майданчиком 900 кв.м., а також на території майдану під будівлю кафе у павільйону танців та ігор площею 630 кв.м., розташованих на території Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим» воєнне містечко №3 смт. Партеніт для здійснення комерційної діяльності по продажу товарів і надання послуг на свій розсуд, де заказник зобов'язаний здійснити ремонтно-відновлювальні роботи після пожежі вказаних площ, підтримувати їх у належному і пригідному для цільового використання стані.

Судом встановлено, що 04.06.2013 року до договору №311 від 27.12.2012 року про надання послуг було складено додаткову угоду №1 про розірвання договору №311 від 27.12.2012 року з 01.06.2013 року.

Листом №48/5 від 14.02.2013 року Державним підприємством МО України «Укрвійськкурорт» надано дозвіл Директору ТОВ «Технологія будівництва «Фортуна» Бородай О.А. на проведення ремонтно-відновлювальних робіт для усунення наслідків після пожежі з ціллю відновлювання павільйону, а саме організації об'єкту громадського харчування, майданчика танців та ігор, розташованого на території Центу медичної реабілітації і санаторного лікування «Ким», з подальшим розміщенням пункту дозвілля та відпочинку.

Судом встановлено, що 04.06.2013 року між ДП МО України «Укрвійськурорт» (сторона -1) та позивачем (сторона - 2) укладено договір № 96 про спільну діяльність.

Згідно п.2.1 предметом договору є волевиявлення сторін яке направлено на реалізацію спільної діяльності по реалізації проекту, пов'язаного з ремонтно-відновлювальними роботами, комерційною діяльністю, у випадку необхідності реконструкції і будівництвом згорілого об'єкту, на підставі проектної документації з подальшим вводом об'єкту в експлуатацію.

Відповідно до п. 2.5 сторони домовились про спільну участь в реалізації проекту по роботам на об'єкті. Спільна участь в реалізації проекту передбачає використання матеріальних цінностей і грошових коштів сторони -2 і обов'язки сторони- 2 отримання згоди на проведення робіт, здійснити дані роботи на об'єкті, ввести його в експлуатацію (у випадку необхідності).

Договір підписаний та скріплений печатками.

Представником відповідача до матеріалів справи було надано акт від 16.05.2013 року про результати виходу на місце та огляд об'єкту повільну танців та ігор площею 262 кв.м. з якого вбачається , що позивачем здійснюються ремонтно-відновлювальні роботи для усунення наслідків пожежі, однак необхідної дозвільної документації на виконання будівельних робіт представлено не було, у зв'язку з чим було складено службову записку для проведення позапланової перевірки.

Судом встановлено, що на підставі договору №96 від 04.06.2013 року позивач здійснив роботи, пов'язані з відновленням діяльності повільну танців та ігор.

Цей факт, крім договору, підтвердив і керівник позивача в судовому засіданні.

Судом встановлено, що всі відновлювальні роботи здійснювались підрядником ТОВ «Технологія будівництва «Фортуна» без проектної та дозвільної документації,без повідомлення Інспекції ДАБК про будівельні роботи, без реєстрації декларації про початок будівництва.

В судовому засіданні представники позивача пояснили, що ними був зроблений лише поточний ремонт - заміна плитки, окрашені стіни, встановлені металопластикові перегородки, а тому такі роботи не потребують ні проекту, ні дозволів.

Судом перевірені зазначені доводи позивача та встановлено наступне.

По-перше, позивач не надав жодного належного доказу (акт виконаних робіт, проект, кошторис), які б підтвердили характер ремонтних робіт, які ним виконувались , а тому доводи позивача залишилися не підтвердженими.

По-друге, під час відновлення будівлі змінилася не лише її конструкція, але й призначення - замість павільйону танців було утворено підприємство громадського харчування.

По-треті, змінилася й конструкція будівлі, що підтверджується технічним паспортом від 04.11.2013 року, в якому також зазначено, що будівля реконструйована самовільно.

Згідно технічного паспорту від 04.11.2013 року на підприємство громадського харчування розташованого за адресою: АР Крим, м.Алушта, смт. Партеніт, вул. Санаторна,1, зазначено, що він виготовлений на підставі договору №96 від 04.06.2013р.

За даними технічного опису конструктивних елементів будівлі, визначення зносу станом на 2013 рік у спірного об'єкту фундамент та цоколь бутобетонний, перегородки кірпічні, покрівля - шиферна , вікна - подвійні, двері - щитові.

Згідно журналу підрахунку площі вбачається, що об'єкт літери «5А» складається із: 1 обідній зал - 162,8 м2; 2 санузел - 3,7м2; 3 комора -3,7м2; 4 коридор - 32,3м2; 5 комора - 3,5м2; 6 кабінет - 8,7м2; 7 цех - 8,4м2; 8 розделочній цех - 83м2; 9 мийна - 8,6 м2; 10 кухня - 23,9м2; 11 санузел - 2,7м2; 12 санузел - 2,8 м2; 13 комора - 1,7м2 , всього по літері «5А» площа складається у розмірі 345,8м2.

Таким чином на об'єкті замінено вікна та двері, змінено функціональне призначення, збудовані нові приміщення - комори , коридор, кабінет, кухня, мийна, цех, тощо.

Суд зазначає, що необхідність отримання дозволу на виконання будівельних робіт та введення в експлуатацію об'єктів після здійснення будівельних або ремонтних робіт залежить від того які саме роботи були виконані, таким чином суд перевіривши матеріали справи зазначає наступне.

Згідно з п. 3.10 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", реконструкція - перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Відповідно до п. 3.11 ДБН А.2.2-3-2012 Капітальний ремонт - сукупність робіт, які передбачають втручання у несучі конструктивні системи при заміні або відновленні конструкцій, інженерних систем та обладнання введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва без зміни їх функціонального призначення та зовнішніх геометричних розмірів у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Стосовно класифікації зазначених робіт з урахуванням визначення понять слід враховувати наступне. Роботи по заміні покрівлі, вікон, дверей, утеплення (або гідроізоляції) фасадів не передбачають перебудови введених в експлуатацію об'єктів будівництва, зміну їх функціонального призначення або геометричних розмірів. Отже такі роботи можуть бути класифіковані як капітальний ремонт.

Суд зазначає, що у разі, коли планується зміна геометричних параметрів об'єкта, такі роботи слід кваліфікувати як реконструкцію. Зазначене стосується збільшення геометричних розмірів об'єкта у плані, оскільки може впливати на прилеглі території та об'єкти.

За таких умов замовник робіт з реконструкції повинен отримати у встановленому порядку містобудівні умови та обмеження.

Враховуючи викладене, виходячи з термінологічних визначень та з урахуванням характеру робіт, що планується виконувати, замовник разом з проектною організацією визначають вид будівництва.

У разі, коли роботи з капітального ремонту не передбачають втручання у несучі конструктивні системи, їх можливо виконувати після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт у державній архітектурно-будівельній інспекції та вводити в експлуатацію за декларативним принципом.

У іншому випадку слід отримувати у державній архітектурно-будівельній інспекції дозвіл на виконання будівельних робіт.

Аналогічна правова позиція викладена у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 7/17-12928 від 08.08.2012 року.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що оскільки позивачем було здійснено ремонтн- відновлюючи роботи згідно яких об'єкт - майданчик для розважання та танців, перетворено та використовується на об'єкт - громадського харчування, що підтверджено наявністю у матеріалах справи технічного паспорту та актом перевірки, то він підпадає під поняття - реконструкція та після її закінчення , об'єкт мав бути введений в експлуатацію.

Таким чином суд дійшов до висновку, що висновки відповідача у цій частині обґрунтовані та правомірні.

Факт здійснення позивачем реконструкції підтверджується доказами:

- договором про сумісну діяльність №96 від 04.06.2013 року;

- актом перевірки від 16.05.2013 року;

- листом про надання дозволу на ремонтно-відновлювальні роботи від 14.02.2013 року;

- технічним паспортом від 04.11.2013 року.

В судовому засіданні також підтверджений факт експлуатації позивачем підприємства громадського харчування.

Цей факт підтверджується атом перевірки від 29.08.2013 року який є належним доказом по справі, в якому зазначено, що об'єкт експлуатується (використовується) - працює кухня, готується їжа, в залі капітальної споруди та на відкритому майданчику розміщені столи за якими знаходяться відвідувачі закладу, працює розподільчий стіл та каса.

Враховуючи всі зазначені обставини, а також той факт, що позивач, який використовував (експлуатував)об'єкт, що не був введений в експлуатацію, був реконструйований саме позивачем, як підрядником, суд вважає, що в діях позивача є склад правопорушення , визначений п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Щодо віднесення відповідачем спірного об'єкту до ІІ категорії складності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Представником позивача надано до матеріалів справи розрахунок категорії складності будівлі павільйону громадського харчування в смт. Партеніт на набережній Центра медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим» від 09.09.2013 року згідно ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", а також настанови щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорій складності для подальшого проектування і експертизи, схвалений науково-технічною радою Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.06.2011 року № 59.

Розрахунок від 09.09.2013 року виготовлений ГИП Кр КАРМ РП «Укрпроектреставрация».

З вихідних даних розрахунку вбачається, що павільйон громадського харчування передбачений для обслуговування на 40 посадочних місць.

У висновках розрахунку вбачається, що будівля павільйону громадського харчування в смт. Партеніт на набережній Центра медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим», відноситься до класу наслідків СС 1 і має І категорію складності будівництва, згідно ДБН А.2.2-3-2012 (таблиця М.1, доповнення М).

У зв'язку з чим позивач вважає, суму штрафу накладеного відповідачем необґрунтованою та незаконною.

Суд перевіривши доводи позивача та висновки розрахунку категорії складності спірної будівлі, зазначає наступне.

Як вже зазначалося, розрахунок складеності здійснюється проектною організацією, яка зобов'язана досліджувати належні докази та документи, що дозволять правильно встановити категорію об'єкту.

Судом встановлено, що у позивача на момент складання розрахунку були відсутні будь-які документи на об'єкт будівництва, які б підтверджували його конструктивні та архітектурні властивості.

У позивача не було та не досліджувалось спеціалістом ні проект, ні кошторис, ні акти виконаних робіт, не складався будь який технічний звіт, відсутній навіть був, технічний паспорт реконструйованого об'єкту (так як паспорт складений лише 04.11.2013 року).

В розрахунку не зазначено, що спеціаліст виїжджав та здійснював огляд об'єкту.

З урахуванням цього суд вважає, що всі вихідні дані, що зазначені в розрахунку стосовно 40 посадочних місць, розрахунки кількості місць , що перебувають на об'єкті, та за його пределами, розрахунки вартості будівлі та економічних збитків, є надуманими та такими, що не підтверджені жодним документом.

Тому і висновок спеціаліста про віднесення об'єкту до І категорії складності є також необґрунтованим.

Оскільки у позивача і станом на час розгляду справи були відсутні будь-які документи стосовно будівництва об'єкту та його конструктивних особливостей, призначити по справі будівельну експертизу також було неможливо.

Відповідач, в свою чергу, подав суду фотознімки, на яких зазначено велика кількість осіб, що перебувають на території та в безпосередній близькості до об'єкту громадського харчування.

Відповідач також зазначив, що у зв'язку з відсутністю документів, він керувався ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», в якому зазначено, що об'єкти громадського харчування відносяться до класу СС2.

Суд зазначає, що відповідно до п.2 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається відповідно до п. 5.1. чинного ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».

У зв'язку з чим визначену проектною документацією категорію складності об'єктів будівництва необхідно перевіряти з урахуванням класу наслідків (відповідальності).

При цьому пропонується наступна схема урахування класу наслідків (відповідальності) СС-1; СС-2; СС-3:

- класу наслідків СС-1 відповідають І та ІІ категорія складності;

- класу наслідків СС-2 відповідають ІІІ та ІV категорія складності;

- класу наслідків СС-3 відповідає V категорія складності.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 24-10/2759/0/6-11 від 04.04.2011 року.

Крім того, згідно ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" об'єкту з класом відповідальності СС-2 відноситься навіть до ІІІ категорії складності.

Отже, враховуючи що відповідач, врахував всі особливості та характеристики об'єкту, клас відповідальності, визначив ІІ категорію складності, а ні ІІІ, то відповідач правильно визначив категорію та вірно застосував від відповідальності та санкцію.

Оскільки суд визнав вірними висновки відповідача щодо віднесення павільйону громадського харчування до ІІ категорії складності, тому суд вважає, що відповідачем правомірно нараховані штрафні санкції у розмірі 51615 грн. на підставі ст. 2 ч. 2 п. 6 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Враховуючи, що в основу спірної постанови Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК від 10.09.2013 року № 153 покладені вищезазначені висновки акту перевірки, які суд визнав правомірними, спірна постанова є законною та обґрунтованою, підстав для визнання її протиправною та скасування немає.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.11.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 25.11.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.