Рішення № 35660552, 26.11.2013, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8674/13

Провадження № 2/645/2352/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань - Кононенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк», Фрунзенське відділення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк», третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на банківський вклад в порядку спадкування за законом , -

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом і просив суд встановити факт проживання з 01.01.2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 ним однією сім'єю з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати за ним право власності на банківський вклад у розмірі 25 000,00 грн. з процентами, який знаходиться у ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» на підставі договору № 5144 банківського вкладу фізичної особи в національній валюті з виплатою процентів по закінченню терміну дії договору «Правекс Стандарт» від 29 лютого 2012 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Після смерті останнього відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, і з банківського вкладу у розмірі 25 000,00 грн. з процентами, який знаходиться у ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» на підставі договору № 5144 банківського вкладу фізичної особи в національній валюті з виплатою процентів по закінченню терміну дії договору «Правекс Стандарт» від 29 лютого 2012 року. З січня 2008 року позивач ОСОБА_2 постійно фактично проживав разом з померлим та вів з ним спільне господарство, у зв'язку із чим вважає, що згідно положень ст. 1264 ЦК України має право спадкоємця четвертої черги на спадкування після смерті ОСОБА_5 З цих підстав ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка в порядку ст. 184 ЦПК України позивач ОСОБА_2 пояснив суду, що з померлим ОСОБА_5 він був знайомий 50 років. Біля 10 років тому у останнього трапився інсульт і ОСОБА_2 доглядав його, в той же час між ними було укладено договір довічного утримання. Коли 07 лютого 1999 року дружина ОСОБА_2 померла, він переїхав до квартири АДРЕСА_1, де проживав ОСОБА_5 і до смерті останнього вони проживали разом та вели спільний побут. Банківський рахунок у ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» на підставі договору № 5144 був оформлений на ОСОБА_5, проте кошти були їх сумісні, що підтверджується, на думку позивача, довіреностями, які померлий видавав на ім'я сина позивача - ОСОБА_6

Представник позивача - ОСОБА_7, яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, надала пояснення по суті позовних вимог так, як про це зазначено вище у даному рішенні.

Представник відповідача Харківської міської ради - Саньков Ю.В., який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення на позовну заяву, у задоволенні позову просив відмовити.

Представник відповідача ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» - Карманова Н.В., яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі з тих підстав, що позивачем не доведено чим саме ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» порушено його права, у задоволенні позову просила відмовити.

Представник відповідача Фрунзенського відділення ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Від третьої особи - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та прийняття рішення на розсуд суду.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши доводи письмових заперечень відповідача проти позову, допитавши свідків, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, про що 01 лютого 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 та зроблено актовий запис № 14173.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, і з банківського вкладу у розмірі 25 000,00 грн. з процентами, який знаходиться у ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» на підставі договору № 5144 банківського вкладу фізичної особи в національній валюті з виплатою процентів по закінченню терміну дії договору «Правекс Стандарт» від 29 лютого 2012 року.

Згідно інформації ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» від 12.11.2013 року залишок грошових коштів на рахунку станом на 05.11.2013 року складає 28 770, 29 грн. (а.с. 84).

Відповідно до положень ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається у день смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Зі змісту ст. 1223 ЦК України вбачається, що право на спадкування за законом мають особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга таких спадкоємців одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

З положень ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_2 просить суд встановити факт проживання ним однією сім'єю з ОСОБА_5 з 01.01.2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які 1) спільно проживають, 2) пов'язані спільним побутом, 3) мають взаємні права та обов'язки.

Таким чином, особа являється такою, що проживає зі спадкодавцем однією сім'єю, при наявності трьох ознак, зазначених у ст. 3 СК України.

В обґрунтування позовних вимог суду надано копію довідки № 36 від 08 серпня 2013 року, видану головою ЖК «Сніжинка» про те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживав з моменту оформлення договору довічного утримання і до смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із померлим за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12).

На думку суду, зазначена довідка може підтвердити лише факт проживання ОСОБА_2 в одній квартирі з ОСОБА_5. Проте, з огляду на те, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_2, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.09.2003 року (а.с. 10), то і проживання власника у належному йому житлі є правом останнього.

Допитаний у судовому засіданні за клопотанням представника позивача свідок ОСОБА_8, який проживає за адресою: АДРЕСА_3, пояснив, що ОСОБА_5 був його сусідом і після смерті матері та тітки проживав один. Останні вісім років з ним проживав ОСОБА_2, до такого висновку свідок прийшов у зв'язку із тим, що доволі часто бачив, як позивач виходив із будинку з сумками, ходив до магазину. Проте, свідок також пояснив, що до квартири ОСОБА_5 він заходив рідко, оскільки дружніх відносин з останнім не підтримував.

До показів даного свідка суд відноситься критично, оскільки він не зміг підтвердити той факт, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 постійно проживали разом, були пов'язані між собою спільним побутом та мали взаємні права та обов'язки, саме як члени сім'ї, а лише пояснив, що часто бачив ОСОБА_2 вдома у ОСОБА_5 та у під'їзді будинку, де він проживав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 проживали разом, були пов'язані між собою спільним побутом та мали взаємні права та обов'язки, саме як члени сім'ї, суду не надано. Самі по собі твердження про це позивача ОСОБА_2, під час його допиту як свідка, на думку суду, без підкріплення цих слів рядом допустимих та належних доказів, не можуть слугувати доказом для встановлення факту проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 однією сім'єю.

Наявність між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 договору довічного утримання, укладеного 06 серпня 2003 року, на думку суду, не може служити доказом існування спільного побуту та взаємних прав та обов'язків між останніми, як особами, проживаючими однією сім'єю, в розумінні положень ст. 3 СК України, оскільки у договорі довічного утримання закріплені права та обов'язки ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які мають договірний характер, а не ознаки сімейних відносин.

Окрім того, як правильно, на думку суду, відмітила у судовому засіданні представник ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» - Карманова Н.В., за життя ОСОБА_5 не був позбавлений можливості відповідно до положень ст. 1228 ЦК України розпорядитися правом на вклад у банку на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку, чого, як пояснила представник відповідача, ОСОБА_5 зроблено не було.

Згідно положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_2 не надано суду достатньої кількості належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог щодо встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, в зв'язку із чим у задоволенні позову належить відмовити.

Факт видачі померлим ОСОБА_5 довіреностей на ім'я сина позивача - ОСОБА_6 з правом розпорядження сумою банківського вкладу, не спростовує висновків суду про відсутність підстав для встановлення факту проживання позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однією сім'єю.

Враховуючи те, що суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині встановлення факту проживання однією сім'єю, то позовні вимоги про визнання права власності позивача на банківський вклад у розмірі 25 000,00 грн. з процентами, який знаходиться у ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» на підставі договору № 5144 банківського вкладу фізичної особи в національній валюті з виплатою процентів по закінченню терміну дії договору «Правекс Стандарт» від 29 лютого 2012 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 - також задоволенню не підлягають.

Окрім того, з положень ст. 3 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Проте, позивачем у судовому засіданні не доведено, чим саме його права, свободи чи інтереси, порушені, оспорені чи невизнані відповідачами ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та Фрунзенське відділення ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК».

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1223, 1264 ЦК України, ст. 3 СК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 169, 209, 212-215, 256 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: