Рішення № 35659701, 29.11.2013, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1726/13-ц

Провадження № 2/304/496/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Шешені М. О.,

при секретарі - Готра І.В.,

за участю прокурора - Братюка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Перечинського району Закарпатської області в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування коштів на лікування потерпілого від злочину, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Перечинського району Закарпатської області звернувся до суду з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що 30 червня 2013 року близько 17.00 год. обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на вул.Карпатській в с. Сімер біля магазину "Пролісок" під час розмови з потерпілим ОСОБА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин затіяв з останнім сварку, під час якої умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс останньому один удар рукою по обличчю, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді травматичного двохстороннього перелому нижньої щелепи: центральний з ліва, ангулярний справа, які згідно висновку експерта № 622 від 24 липня 2013 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Згідно вироку Перечинського районного суду від 25 вересня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч. 1 КК України і призначено останньому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в Ужгородській центральній міській клінічній лікарні 8 ліжко-днів. Згідно калькуляції видатків на лікування ОСОБА_2 № 25 від 01 жовтня 2013 року сума видатків Ужгородської ЦМКЛ на лікування становить 1141 грн.22 коп. З вищевказаної суми витрати на придбання обладнання і предметів довгострокового користування у сумі 00 грн. 32 коп. не підлягають відшкодуванню. Таким чином з ОСОБА_1 слід стягнути до бюджету Ужгородської міської ради кошти на лікування потерпілого ОСОБА_2 у сумі 1140 грн.90 коп.

Прокурор у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явився, однак подав до суду заяву, в якій просить цивільну справу розглянути без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Суд, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 25 вересня 2013 року Перечинським районним судом Закарпатської області було винесено вирок, згідно якого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч. 1 КК України і призначено останньому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки. Разом з цим, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 було звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.

Також встановлено, що згідно даного вироку відповідача було визнано винним за те, що він 30 червня 2013 року близько 17.00 год. обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись по вул.Карпатській в с. Сімер біля магазину "Пролісок" під час розмови з потерпілим ОСОБА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин затіяв з останнім сварку, під час якої умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс останньому один удар рукою по обличчю, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді травматичного двохстороннього перелому нижньої щелепи: центральний зліва, ангулярний справа, які згідно висновку експерта № 622 від 24 липня 2013 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Крім цього встановлено, що згідно калькуляції видатків на лікування потерпілого ОСОБА_2 № 25 від 01 жовтня 2013 року, сума видатків Ужгородської ЦМКЛ на лікування такого становить 1141 грн.22коп, з яких 00 грн.32 коп. - витрати на придбання обладнання і предметів довгострокового користування, які не підлягають відшкодуванню.

Згідно до ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, власності АР Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 16.07.1993 року № 545, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, відповідно до ст. 61 п. 1 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Разом з цим, згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь закладу охорони здоров'я витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину в загальній сумі 1141 грн. 22 коп. обґрунтовані, правомірні, і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп.

На підставі наведеного, ст. 1206 ЦК України, ст. ст. 20, 33, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88,174, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Перечинського району Закарпатської області в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування коштів на лікування потерпілого від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь Ужгородської міської ради (р/р 31417544700002, МФО 812016, код банку 38015610, банк ГУДКСУ у Закарпатській області, призначення платежу:24060300 (відшкодування збитків УЦМКЛ, за лікування), одержувач: УК в м.Ужгород (м.Ужгород, 24060300)) кошти на лікування потерпілого від злочину у сумі 1140 (одна тисяча стосорок) грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Шешеня М. О.