Постанова № 35657401, 02.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 грудня 2013 року письмове провадження № 826/15178/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомКиївського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідівдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Крона-Компані»простягнення адміністративного-господарських (штрафних) санкцій

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона - Компані» (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2012 рік у розмірі 36 515,30 грн. та пені за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій у розмірі 1 051,20, що разом становить 37 566,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в силу вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", повинен був створити та працевлаштувати відповідну кількість інвалідів, однак відповідачем не створено необхідну кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені всього у розмірі 37 566,50 грн. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ackground-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними з мотивів, викладених в письмовому запереченні, а саме: протягом 2012 року відповідачем подано до центру зайнятості за місцем реєстрації звіти про наявність на підприємстві вакансій (форма № 3-ПН). Крім того, повідомив, що відмови у працевлаштуванні направлених до нього інвалідів підприємством не надавалося. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 18.11.2013 сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

ly:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем подано позивачу «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік» за формою № 10-ПІ. У звіті зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 196 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 6 осіб. У рядку 3 даного звіту - кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» зазначено 8 осіб; у рядку 4 звіту - Фонд оплати праці штатних працівників становить 3 578,5 грн.

Таким чином, на думку позивача, відповідачем не було створено 2 робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 36 515,30 грн., та пені за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій у розмірі 1 051,20 грн., що разом складає 37 566,50 гри.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Законом, що визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон).

Відповідно до статті 17 цього Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

За вимогами статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлює, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу, визнаються безробітними.

Згідно з частиною п'ятою пункту 1 статті 7 зазначеного Закону працевлаштування інвалідів здійснюється відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації і знань, з урахуванням його побажань.

Абзацом четвертим пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців так і на державну службу зайнятості.

Відповідно до рекомендацій президії Вищого адміністративного суду України від 14.04.2008 №07.2-10/2 "Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування" при розгляді зазначеної категорії справ адміністративним судам потрібно встановлювати такі обставини:

- створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу;

round-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">- інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад);

- спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування;

- причини непрацевлаштування роботодавцями інвалідів.

Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів встановлюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ont-size:12pt;">Правила подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

e="background-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 01 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів".

Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність за формою №3-ПН.

ackground-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Як вбачається з матеріалів справи, відповідач інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), шляхом подачі звіту за формою №3-ПН.

Разом з тим, факт повідомлення відповідачем центру зайнятості про наявність вільних робочих місць та подання звітності про наявність вакансій за формою №3-ПН документально не підтверджують факт створення відповідачем робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості відповідно до нормативу робочих місць, з огляду на наступне.

Згідно копій зазначених звітів, поданих до Харківського міського центру зайнятості від 13.01.2012, від 24.01.2012, від 08.02.2012, від 29.03.2012, від 10.04.2012, від 13.04.2012, від 01.06.2012, від 03.12.2012, від 14.06.2012, від 21.06.2012, від 11.07.2012, від 25.07.2012, від 03.08.2012, від 28.08.2012, від 20.09.2012, від 01.10.2010, від 10.10.2012, від 24.10.2012, від 22.11.2012, від 26.11.2012, від 12.09.2012, від 05.12.2012, від 26.12.2012, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що відповідачем визначено по дві вакансії відповідно. У рядку 15 «окрема категорія громадян у рахунок броні, а також інваліди, пенсіонери, студенти та інші» зазначено «можна інвалід (без протипоказань)».

Разом з тим, як свідчать дані звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, середньооблікова кількість штатних працівників складає 196 осіб.

З урахуванням вимог частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році складає 8 місць.

Таким чином, невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році становила - 2 особи.

Судом прийнято до уваги надану позивачем копію листа Харківського міського центру зайнятості від 20.09.2013 № 20-І3, в якому повідомлено, що протягом 2012 року відповідачем було відмовлено 2 особам з інвалідністю у працевлаштуванні за результатом направлень центру зайнятості.

Судом на підтвердження факту відмови у працевлаштуванні інвалідів направлено ухвалу суду від 21.11.2013 про витребування засвідчених копій корінців направлень 2 осіб з інвалідністю до ТОВ «Крона - Компані» у 2012 році з відміткою про відмову у працевлаштуванні.

Харківским міським центром зайнятості, на виконання ухвали суду від 21.11.2013, 27.11.2013 направлено засвідчені копії корінців направлень 2 осіб з інвалідністю до ТОВ «Кроні - Компані». Так, у корінцях направленні на працевлаштування від 18.10.2010 № 20391208300025002, від 13.11.2012 № 20391208300025004 відмовлено в прийнятті на роботу з причини : кандидатура не відповідає вимогам; також зазначено « прохання не направляти на працевлаштування людей з медичними протипоказаннями».

В той же час, відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування вищевикладеного, які б дали можливість встановити які саме вакансії передбачають можливість працевлаштування інвалідів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач не надав суду доказів про створення ним робочих місць для інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивачем доведено, а відповідачем не заперечено, що на підприємстві не створено 2 робочих місць для працевлаштування інвалідів, Окружний адміністративний суд міста Києва стягує передбачений Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" штраф в розмірі 36 515,30 грн.

Крім цього, на підставі п.2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за порушення термінів сплати штрафних санкцій самим відповідачем, останньому правомірно нарахована пеня, яка складає 1 051,20грн.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позивачем доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в свою чергу ТОВ «Крона - Компані» не надав суду переконливі докази на підтвердження своїх заперечень, а тому адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона - Компані» на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2012 рік у розмірі 36 515,30 грн. та пені за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій у розмірі1 051,20 грн., що разом складає 37 566,50грн.

Заборгованість стягнути до дохідної частини Державного бюджету України на р/р 31219230700001 Головного управління Державної казначейської служби України м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 37993783, код призначення платежу 50070000;01 адміністративно-господарська (штрафна) санкція за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2012 рік.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій