Постанова № 35656992, 26.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 р. Справа № 2а/0470/10399/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЧорної В. В. при секретаріМолчановій В.В. за участю представників сторін: позивача відповідача Поєдинок О.В. Таран О.В., Кравченка А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2012 р. № 0000012220, № 0000961742

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2012 року Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Павлоградський комбінат хлібопродуктів» (далі - ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ Дніпропетровської області) від 17.05.2012 р.:

- № 0000012220 в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в сумі 80 255 грн. 75 коп.;

- № 0000961742 про донарахування податкових зобов'язань по податку на доходи з фізичних осіб в сумі 514 915 грн. 22 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено податковим органом на підставі висновків, викладених у акті № 23-22/2-00953757 від 28.04.2012 р. позапланової виїзної документальної перевірки ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., які є необґрунтованими та протиправними. Зокрема, позивач не погоджується з висновком податкового органу щодо заниження ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» у періоді, що перевірявся, валового доходу на суму 320 903 грн. внаслідок списання суми простроченої заборгованості перед ТОВ «Сеанта» за насіння соняшника, яке не було повернуто зі зберігання, посилаючись на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2007 р. по справі № 1/140-07 ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» було зобов'язано повернути зі зберігання на адресу ТОВ «Сеанта» насіння соняшнику загальною вагою 155 274 кг, про що видано судовий наказ. Отже, заборгованість позивача перед ТОВ «Сеанта» не є простроченою. Також, позивач не погоджується з висновком податкового органу щодо порушення ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого станом на 31.12.2011 р. підприємством не перераховано до бюджету суму податку на доходи фізичних осіб в розмірі 514 849 грн. 22 коп. Така позиція позивача обґрунтована посиланням на те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2004 р. порушено провадження у справі № Б 40/41/04 про банкрутство ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, який діє на час звернення позивача до суду. Згідно п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Крім того, позивач вказав на те, що сума податку на доходи фізичних осіб станом на 31.12.2011 р. в розмірі 514 849 грн. 22 коп., яка відображена в акті перевірки як нарахована податковим органом, вже була раніше самостійно нарахована підприємством у відповідних періодах, що підтверджено звітами за формою 1-ДФ, які були своєчасно надані ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» до податкового органу (т. 1 а.с. 2-6).

Ухвалою суду від 31.08.2012 р. за даним адміністративним позовом відкрито провадження у справі, та призначено її до судового розгляду (т. 1 а.с. 1).

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Поєдинок О.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків, викладених у акті перевірки № 23-22/2-00953757 від 28.04.2012 р. Зокрема, відповідач зазначив, що у 2009 році операція по списанню суми простроченої кредиторської заборгованості перед ТОВ «Сеанта» в розмірі 320 903 грн. 11 коп. знайшла своє відображення у бухгалтерському обліку ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП». Водночас, у податковому обліку зазначена операція платником податків відображена не була. Станом на час проведення перевірки кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «Сеанта» стягнута не була, внаслідок чого податковий орган дійшов висновку, що товарно-матеріальні цінності на суму 320 903 грн. 11 коп. були придбані ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» у ТОВ «Сеанта» без компенсації їх вартості, внаслідок чого вартість вказаних товарно-матеріальних цінностей набула статусу безповоротної фінансової допомоги. Що стосується заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб, відповідач зазначив, що в порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» не перерахувало до бюджету нарахований податок на доходи фізичних осіб станом на 31.12.2011 р. в розмірі 514 849 грн. 22 коп., який за результатами перевірки донараховано до сплати до бюджету. Щодо посилань позивача на норми ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якими врегульовано питання введення мораторію на задоволення кредиторських вимог боржника, відповідач зазначив, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати податкові зобов'язання. Крім того, відповідач вказав на те, що в порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 17.1 ст. 17, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», позивачем не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 66 грн. з доходів, виплаченим приватним нотаріусам ОСОБА_6, ОСОБА_7 за вчинення нотаріальних дій (т. 1 а.с. 202-207).

26.02.2013 р. відповідачем надано доповнення до заперечень на адміністративний позов, у яких, посилаючись на норми п. 1 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, останній зазначив, що самостійно нарахований ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» податок на доходи фізичних осіб в сумі 514 849 грн. 22 коп. є податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням, та має бути стягнутий з позивача із застосуванням заходів відповідальності, передбачених Податковим кодексом України (т. 2 а.с. 79-81).

Посилаючись на вищевикладені обставини, представники відповідача за довіреностями Таран О.В., Кравченко А.В. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили, просили відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Павлоградський комбінат хлібопродуктів» зареєстровано виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 22.05.1998 р. (т. 1 а.с. 53), та перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ Дніпропетровської області ДПС.

У період з 06.04.2012 р. по 23.04.2012 р., на підставі наказів № 127 від 06.04.2012 р. «Про призначення позапланової виїзної перевірки», № 149 від 12.04.2012 р., № 155 від 17.04.2012 р., № 166 від 19.04.2012 р. «Про подовження позапланової виїзної перевірки» (т. 1 а.с. 215, 222, 226), відповідно до направлень від 06.04.2012 р. №№ 13, 14, 15, 16, 17, 18, від 13.04.2012 р. №№ 83, 84 (т. 1 а.с. 216-221, 224, 225), службовими особами Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт № 23-22/2-00953757 від 28.04.2012 р.

Підстави та порядок проведення податковим органом зазначеної перевірки позивачем не оскаржуються.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо розгляду адміністративної справи судом не інакше як за позовною заявою та лише в межах заявлених позовних вимог, суд при розгляді даної справи досліджує питання виключно щодо порушень, зафіксованих актом перевірки від 28.04.2012 р., які стали підставою для винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Так, актом перевірки від 28.04.2012 р. встановлено порушення ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП»:

- п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 80 255 грн. 75 коп.;

- п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 17.1 ст. 17, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003 р., яке полягає у неповному нарахуванні, утриманні та перерахуванні до бюджету податку на доходи фізичних осіб, внаслідок чого підприємству донараховано податкові зобов'язання з вказаного податку в сумі 66 грн., у тому числі у 2009 році - в сумі 25 грн. 50 коп., у 2010 році - в сумі 40 грн. 50 коп.

- п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003 р., п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2а п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п. 1 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яке полягає у не перерахуванні підприємством станом на 31.12.2011 р. до бюджету податку на доходи фізичних осіб в розмірі 514 849 грн. 22 коп.

Зокрема, під час перевірки встановлено, що станом на 01.01.2009 р. ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» має прострочену кредиторську заборгованість перед ТОВ «Сеанта» на суму 320 903 грн. 11 коп., що була облікована по рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Вказана заборгованість виникла у зв'язку з неповерненням платником податків переданого йому на зберігання ТОВ «Сеанта» насіння соняшника.

В 2009 році зазначена кредиторська заборгованість перед ТОВ «Сеанта» в сумі 320 903 грн. 11 коп. була списана платником податків, що відображено в бухгалтерському обліку підприємства наступними проводками: Дт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», та в подальшому - Дт 791 «Результат операційної діяльності» Кт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості». Водночас, у податковому обліку зазначена операція платником податків відображена не була.

З огляду на це, посилаючись на п. 1.23, 1.25, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податковий орган дійшов висновку, що зерно соняшника, що було передано ТОВ «Сеанта» на зберігання ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП», є безоплатно наданим товаром, вартість якого мала бути включена платником податків до валового доходу у відповідному періоді. Проте, сума валового доходу ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» за 2009 рік не була збільшена підприємством на суму вартості зерна соняшника, яке не було повернуто ним на адресу ТОВ «Сеанта», що призвело до заниження податку на прибуток за відповідний період на суму 80 225 грн. 75 коп.

Також, перевіркою авансових звітів ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» встановлено, що у періоді, що перевірявся, підприємством виплачено дохід приватним нотаріусам: 22.07.2009 р. - ОСОБА_8 у сумі 170 грн.; 07.06.2010 р. та 19.07.2010 р. - ОСОБА_6 у сумі 250 грн.; 09.06.2010 р. - ОСОБА_7 у сумі 20 грн., за вчинені ними нотаріальні дії. Водночас, ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП», яке в даному випадку є податковим агентом вказаних осіб, податок на доходи фізичних осіб нарахований, утриманий та перерахований до бюджету не був, що призвело до заниження вказаного податку на 66 грн.

Крім того, перевіркою бухгалтерських документів, а саме головної книги по рахунках №№ 301, 311, 313, 6411, 66, та первинних документів, які підтверджують обороти по даних рахунках (банківські виписки, касові документи, відомості нарахування заробітної плати та утримань із заробітної плати), з урахуванням результатів попередньої перевірки, оформлених довідкою № 63-17/2-00953757 від 05.04.2005 р., встановлено, що станом на 31.12.2011 р. заборгованість ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що самостійно нарахований підприємством як податковим агентом при виплаті заробітної плати своїм працівникам, становить 524 523 грн. 48 коп., у тому числі 9 674 грн. 26 коп. (за грудень 2011 року) - з невиплаченої заробітної плати. З огляду на це, враховуючи норми п. 1 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, податковий орган дійшов висновку про заниження ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» у періоді, що перевірявся, податку на доходи фізичних осіб на суму 514 849 грн. 22 коп. (524 523,48 грн. - 9 674, 26 грн.).

Акт перевірки № 23-22/2-00953757 від 28.04.2012 р. підписано директором ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» Лашкевич В.Л. та головним бухгалтером підприємства Часник О.В. із запереченнями (т. 1 а.с. 52), які у письмовому вигляді були надані до Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС 11.06.2012 р. (т. 1 а.с. 228).

За результатами розгляду вказаних заперечень платника податків, висновки викладені у акті перевірки № 23-22/2-00953757 від 28.04.2012 р. були залишені податковим органом без змін, про що ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» було повідомлено листом від 16.05.2012 р. № 6554/10/22/2, який було отримано уповноваженою особою підприємства 16.05.2012 р. (т. 1 а.с. 231-232).

Враховуючи висновки, викладені у акті перевірки № 23-22/2-00953757 від 28.04.2012 р., Західно-Донбаською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення від 17.05.2012 р.:

- № 0000012220 про донарахування ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в сумі 233 498 грн. (у тому числі 80 255 грн. 75 коп. - на підставі висновків про порушення платником податків п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»);

- № 0000961742 про донарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб в сумі 514 915 грн. 22 коп.

Не погодившись з вказаними рішеннями податкового органу, ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП», відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, оскаржило їх в судовому порядку, звернувшись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України набув чинності з 01.01.2011 р. До цього часу питання оподаткування податком на прибуток були врегульовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.

Так, згідно п. 1.23 ст. 1 вказаного Закону, безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це, зокрема, товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

Статтею 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход, зокрема, включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді (п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону).

Також, згідно п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Статтею 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні господарського суду Дніпропетровської області (суддя Рудь І.А.) перебувала справа № 1/140-07 за позовом ТОВ «Сеанта» до ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» про зобов'язання повернути зі зберігання насіння соняшнику залишковою вагою 155 274 кг. Під час розгляду вказаної справи господарським судом було встановлено, що 20.09.2004 р. між ТОВ «Сеанта» та ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» було укладено договір складського зберігання зерна й олійних культур, на виконання якого за період з 21.09.2004 р. по 08.10.2004 р. ТОВ «Сеанта» було завезено і передано на зберігання ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» насіння соняшника в заліковій вазі 166 464 кг, що підтверджено реєстрами накладних на прийняте зерно. Листами від 31.05.2005 р., від 31.10.2005 р. ТОВ «Сеанта» зверталось до ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» з вимогами про повернення насіння соняшника, переданого останнім на зберігання згідно договору від 20.09.2004 р. Проте, станом на час розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № 1/140-07, вказане насіння соняшника не було повернуто ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» на адресу ТОВ «Сеанта» у повному обсязі. Зокрема, залишок неповернутого насіння соняшника становить 155 274 кг. Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 04.07.2007 р. зобов'язав ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» передати зі зберігання ТОВ «Сеанта» насіння соняшнику заліковою вагою 155 274 кг (т. 2 а.с. 12-13).

Судом встановлено, та сторонами не заперечується, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2007 р. по справі №1/140-07 набрало законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини, встановлені господарським судом Дніпропетровської області в межах розгляду справи № 1/140-07, не підлягають доказуванню при розгляді даної адміністративної справи.

В обґрунтування позовних вимог, позивач у позовній заяві зазначив, що на виконання судового рішення від 04.07.2007 р. по справі №1/140-07 господарським судом Дніпропетровської області було видано наказ. Проте, доказів виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2007 р. по справі №1/140-07, як і самого наказу про його виконання, позивачем до суду надано не було.

Водночас, згідно акту перевірки № 23-22/2-00953757 від 28.04.2012 р., кредиторська заборгованість ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» в сумі 320 903 грн. 11 коп., що дорівнює вартості насіння соняшника, переданого ТОВ «Сеанта» на зберігання ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» згідно договору від 20.09.2004 р., у 2009 році була списана позивачем, що знайшло своє відображення у бухгалтерському обліку: Дт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», та в подальшому - Дт 791 «Результат операційної діяльності» Кт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості». Таким чином, у 2009 році витрати ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» були самостійно зменшені підприємством на 320 903 грн. 11 коп., а доходи, в свою чергу, були збільшені підприємством на зазначену суму.

Отже, отримане ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» від ТОВ «Сеанта» на зберігання насіння соняшника, вартість якого не була компенсована позивачем, є безоплатно наданим товаром, вартість якого, відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», мала бути включена до складу валового доходу підприємства у періоді, у якому підприємство самостійно прийняло рішення про списання кредиторської заборгованості у розмірі вартості такого товару, тобто у 2009 році.

Проте, вказані операції не знайшли свого відображення у податковому обліку підприємства, оскільки сума в розмірі 320 903 грн. 11 коп. на яку, як було зазначено, ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» у 2009 році збільшило свої доходи, не була включена останнім до складу валового доходу, та, відповідно, не була врахована при визначенні об'єкта оподаткування, та при нарахуванні податку на прибуток, що призвело до заниження вказаного податку у відповідному періоді на 80 255 грн. 75 коп.

Враховуючи викладені обставини, суд погоджується з твердженням податкового органу щодо заниження ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» у 2009 році податкових зобов'язань по податку на прибуток на 80 255 грн. 75 коп., внаслідок чого вказана сума податку підлягає донарахуванню позивачу.

Що стосується заниження податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Згідно абзацу «д» п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV, який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.), дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом.

Згідно п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», діяльність приватних нотаріусів є незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Пунктом 1.17 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що працедавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозайнятих осіб), яка укладає трудові договори (контракти) з найманими особами та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Згідно п.п. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ставка податку на доходи фізичних осіб встановлена на рівні 25 відсотків від об'єкта оподаткування.

Підпунктами 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 17.1, абза. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи). Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, зокрема, для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України, є податковий агент.

Абзацем «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено обов'язок осіб, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

При цьому, п.п.п 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що у разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Аналогічні правові норми знайшли своє відображення у Податковому кодексі України, який набув чинності з 01.01.2011 р.

Так, п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу передбачено обов'язок податкового агента подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Згідно п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Відповідно до п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Абзацем «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Перевіркою ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» встановлено, що у 2009, 2010 роках платником податків були проведені розрахунки з приватними нотаріусами ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на загальну суму 440 грн. за вчинені ними на замовлення підприємства нотаріальні дії. Проте, при виплаті доходу вказаним приватним нотаріусам, ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» не було проведено нарахування, утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб, внаслідок чого, в порушення п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 17.1 ст. 17, п. 19.2 ст. 19, з урахуванням п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підприємством занижено податок на доходи фізичних осіб на 66 грн. (440 грн. * 15%). Доводів на спростування вказаних висновків податкового органу позивачем ні у позовній заяві, ні під час судового розгляду справи не наведено.

Крім того, згідно листа платника податків № 94 від 20.04.2012 р., сальдо по рахунку 6411 «Податок на доходи фізичних осіб» становить станом на:

- 09.04.2004 р. - 226 875 грн. 33 коп.;

- 01.01.2005 р. - 261 580 грн. 56 коп.;

- 01.01.2006 р. - 331 320 грн. 48 коп.;

- 01.01.2007 р. - 427 251 грн. 06 коп.;

- 01.01.2008 р. - 525 343 грн. 88 коп.;

- 01.01.2009 р. - 529 146 грн. 64 коп.

Перевіркою даних Головної книги по вказаному рахунку № 6411 встановлено, що заборгованість по податку на доходи фізичних осіб станом на:

- 01.01.2010 р. - 524 814 грн. 57 коп., у тому числі з невиплаченої заробітної плати - 3 580 грн. 97 коп.;

- 01.01.2011 р. - 516 633 грн. 02 коп., у тому числі з невиплаченої заробітної плати - 698 грн. 42 коп.;

- 31.12.2012 р. - 524 523 грн. 48 коп., у тому числі з невиплаченої заробітної плати - 9 674 грн. 26 коп.

Отже, станом на кінець періоду, що підлягав перевірці (31.12.2011 р.), ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» мало заборгованість зі сплати податку на доходи, які були фактично виплачені підприємством своїм працівникам у вигляді заробітної плати у 2004-2011 роках, в сумі 514 849 грн. 22 коп. (524 523,48 грн. - 9 674,26 грн.)

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що вказана сума податку була самостійно задекларована платником податків у звітах за формою 1-ДФ, які своєчасно були надані ним до податкового органу (т. 1 а.с. 69-197).

Згідно п. 1 підрозділу 1 розділу «Особливості справляння податку на прибуток» ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Підпунктом 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, враховуючи норми п. 1 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, податковий орган при встановленні несплаченої платником податків заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб мав вжити заходи щодо стягнення такої заборгованості у передбаченому законом порядку.

Зокрема, встановивши порушення ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» правил утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 514 849 грн. 22 коп., Західно-Донбаською ОДПІ Дніпропетровської області, відповідно до п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000961742 на вказану суму.

При цьому, суд не погоджується з твердженням позивача щодо неправомірності донарахування відповідачем податку на доходи фізичних осіб під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП».

Так, ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (на час виникнення у позивача заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Пунктом 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Водночас, згідно п. 6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.

Крім того, згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

З аналізу вищенаведених норм закону вбачається, що дія мораторію поширюється виключно на зобов'язання боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, та введення мораторію.

Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2004 р. було порушено провадження у справі № Б15/29/40/41/04 про банкрутство ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП», та у відповідності до п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно п. 2.1 розділу 2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 29.09.2003 р. № 451, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.10.2003 р. за № 960/8281, який був чинним на час подання позивачем розрахунку за формою 1-ДФ за спірний період, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Судом встановлено, що спірна сума податкових зобов'язань ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» по податку на доходи фізичних осіб виникла до дня порушення провадження у справі про банкрутство підприємства в сумі 226 875 грн. 33 коп., та в подальшому під час дії мораторію на задоволення кредиторських вимог була збільшена до 524 523 грн. 48 коп. (у тому числі з невиплаченої заробітної плати - 9 674 грн. 26 коп.).

Отже, нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб після введення господарським судом Дніпропетровської області 09.04.2004 р. мораторію на задоволення вимог кредиторів ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП» є правомірним, оскільки, по-перше, відповідно до п. 6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати. Тобто, у період дії мораторію підприємство мало своєчасно виплачувати заробітну плату своїм працівникам, та, відповідно, нараховувати податок на доходи фізичних осіб, що й було здійснено підприємством. А по-друге, заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб, яка виникла після введення мораторію на задоволення кредиторських вимог, є поточними кредиторськими вимогами, дія мораторію на які не поширюється.

Таким чином, застосування відповідачем норм п. 1 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України до самостійно нарахованих позивачем податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, які виникли після введення господарським судом Дніпропетровської області мораторію на задоволення кредиторських вимог ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський КХП», є правомірним та обґрунтованим.

Враховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів" - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 04 березня 2013 року

Суддя В.В. Чорна