Ухвала суду № 35655793, 29.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3426/13-ц Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю.В. Провадження № 22-ц/780/4983/13 Доповідач у 2 інстанції СухановаКатегорія 26 29.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

21 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Суханової Є.М.,

Суддів: Мережко М.В., Данілова О.М.,

при секретарі : Антіпову Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестінтер», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання іпотечного договору частково не дійсним , -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 09.04.2013 року звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестінтер" та публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про визнання іпотечного договору частково недійсним, обґрунтовуючи і підтримуючи який, зазначив, що 20 грудня 2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестінтер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд- 2000» був укладений Інвестиційний договір №49-3, предметом якого є фінансування будівництва об'єкта інвестування з метою отримання у власність квартири № 49 загальною площею 70,50 кв. м., яка розташована на 13 поверсі секції 3 новозбудованого будинку по АДРЕСА_1

Відповідно до положень Інвестиційного договору № 49-3 від 20.12.2005р. ТОВ «Центрінвестбуд-2000» мало забезпечити фінансування будівництва об'єкта нерухомості шляхом оплати вартості об'єктів інвестування, а ТОВ «Інвестінтер» після вводу в експлуатацію будинку за актами прийому-передачі передати об'єкт інвестування у власність.

ТОВ «Центрінвестбуд-2000» свої зобов'язання виконало в повному обсязі, підтвердженням чого є платіжне доручення № 280 від 13 жовтня 2006 року на суму 229125,00 та Довідка про інвестування загальної площі квартири № 49-3 від 13 жовтня 2006 року, видана ТОВ «Інвестінтер».

Того ж 13 жовтня 2006 р. за актом прийому-передачі майнових прав ТОВ «Інвестінтер» передало майнові права на квартиру № 49 поверх 13 секція 3 за адресою АДРЕСА_1 ТОВ «Центрінвестбуд-2000».

Відповідно до п.3.2.2. та п.4.1.4 Інвестиційного договору № 49-3 від 20.12.2005р. після здійснення 100% оплати ТОВ «Центрінвестбуд-2000» отримало право розпорядження майновими правами на об'єкт інвестування, у зв'язку з чим 09 листопада 2006 р. між ним, ТОВ «Центрінвестбуд-2000» та Акціонерним комерційним банком «Київ» був укладений Договір № 1/49-3 про відступлення права вимоги, відповідно до якого він набув право вимоги, належне ТОВ «Центрінвестбуд-2000» і став кредитором за Інвестиційним договором № 49-3 від 20.12.2005р., тобто відповідно до ст.ст. 512-519 Цивільного Кодексу України до нього перейшли всі права та обов'язки за вищевказаним Інвестиційним договором.

Згідно п. 2.1 Договору про відступлення права вимоги він мав сплатити 278 475,00 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч чотириста сімдесят п'ять грн. 00 коп.). Свої зобов'язання він виконав в повному обсязі, підтвердженням чого є квитанції № 196 від 09.1 1.2006 р. та № 197 від 09.11.2006 р.

У зв'язку з чим, відповідно до п. 1.3 Договору про відступлення права вимоги №1/49-3 від 09 листопада 2006 р. він отримав оригінали наступних документів Акт прийому-передачі документів за договором № 1/49-3 від 09 листопада 2006 р. про відступлення права вимоги; інвестиційний договір № 49-3 від 20 грудня 2005 року; платіжне доручення № 280 від 13.10.2006 року; довідка про інвестування Інвестором загальної площі квартири; акт прийому-передачі майнових прав.

Таким чином, він став стороною Інвестиційного договору № 49-3 від 20.12.2005 р. і набув права та обов'язки Інвестора щодо Об'єкту будівництва, а безпосередньо двокімнатної квартири №49 загальною площею 70,50 кв.м. на 13 поверсі 3 секція по АДРЕСА_1 сплативши 100% вартості інвестування.

З витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 28216444 від 19.08.2010 р., а саме запису № 1 йому стало відомо про те, що 05.01.2007 р. о 12:53 год. за № 4328261 зареєстровано заборон) на нерухоме майно реєстратором: Приватним нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Підстава обтяження: іпотечний договір, 4679 від 29.12.2006 р., який був укладений відповідачами 1 та 2.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати недійсним іпотечний договір, укладений 29.12.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестінтер" та Акціонерним комерційним банком "Київ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 79 в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартири: НОМЕР_2, яка розташовані в секції 3, в будинку по АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням від 01 липня 2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області постановив рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестінтер», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання іпотечного договору частково недійсним .

Визнано недійсним іпотечний договір, укладений 29.12.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестінтер" (ідентифікаційний код 32162630) та акціонерним комерційним банком "Київ" (ідентифікаційний код 14371869), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 4679, в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру №49 яка розташована в секції 3, в будинку по вул. Київській Шлях, будинок 97, м. Бориспіль Київської області.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестінтер" (ідентифікаційний код 32162630, с. Мала Олександрівка Бориспільського району Київської області, вул. Гагаріна, 14-а) на користь позивача ОСОБА_1 (08300 АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 57 (п'ятдесят сім) грн. 35 коп. частини сплаченого судового збору при зверненні до суду.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (ідентифікаційний код 14371869, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22) на користь позивача ОСОБА_1 (08300 АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 57 (п'ятдесят сім) грн. 35 коп. частини сплаченого судового збору при зверненні до суду.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції було встановлені наступні правовідносини.

20 грудня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестінтер», що виступало в якості Замовника, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрінвестбуд 2000", що виступало в якості Інвестора укладений Інвестиційний договір № 49-3 на будівництво житлового будинку по вул. Київський шлях, 97, в м. Бориспіль Київської області. Предметом цього Договору є інвестиційна діяльність, згідно якої Інвестор фінансує будівництво НОМЕР_2, яка розташована в секції 3 на 13 поверсі в кількості 2 кімнат загальною площею 70,50 кв.м. загальної площі житла за рахунок власних та/або залучених коштів забезпечує фінансування будівництва об'єкту, а організація здійснює будівництво житлового будинку та надає Інвестору всі необхідні документи для оформлення права власності на об'єкт інвестування (а.с.7-9). Інвестор свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №280 від 13.10.2006 р. про сплату АКБ «Київ» суми 229125,00 гри., що являється вартістю об'єкта відповідно до п.2.3 Інвестиційного договору (а.с.11), та прийняв майнові права на об'єкт фінансування (а.с.13).

09 листопада 2006 р. між позивачем ОСОБА_1, ТОВ "Центрінвестбуд-2000" та Акціонерним комерційним банком

"Київ" був укладений Договір № 1-49-3 про відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набув право вимоги, належне

ТОВ "Центрінвестбуд-2000" і став кредитором за Інвестиційним договором № 49-3, тобто відповідно до ст.ст. 512-519 Цивільного

кодексу України до нього перейшли всі права та обов'язки за вищевказаним Інвестиційним договором, (а.с 14-17).

Відповідно п. 2.1 Договору про відступлення права вимоги ОСОБА_1 сплатив 229 125,00 грн. (двісті двадцять дев'ять тисяч сто двадцять п'ять грн., 00 коп.), чим свої зобов'язання виконав в повному обсязі, (а.с. 18).

Згідно Акту прийому-передачі документів за договором № 1-49-3 від 09 листопада 2006 року про відступлення права вимоги позивач отримав оригінали наступних документів: інвестиційний договір №49-3 від 20 грудня 2005 року; платіжне доручення № 280 від 13.10.2006 року; довідка про інвестування інвестором загальної площі квартири; Акт прийому-передачі майнових прав від 13 жовтня 2006 року (а.с. 19). Таким чином, ОСОБА_1 став стороною Інвестиційного договору № 49-3 від 20.12.2005 р.

З витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 28375300 від 06.09.2010 р., а саме запису № 1 вбачається, що 05.01.2007 р. за № 4328272 зареєстровано заборону на нерухоме майно реєстратором: Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Підстава обтяження: іпотечний договір, 4679 від 29.12.2006 р. Об'єкт обтяження: квартира, АДРЕСА_1. Власник: ТОВ «Інвестінтер» (а.с.20).

Відповідно до іпотечного договору укладеного 29.12.2006 р. між АКБ «Київ» як Іпотекодержателя з однієї сторони та ТОВ «Інвестінтер», як Іпотекодавця з іншої сторони, уклали вказаний договір з метою забезпечення виконання вимог кредитного договору №157/06 від 12.12.2006 р., згідно якого в забезпечення виконання основного зобов*язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотеко держателю майнові права на нерухомість, будівництво якого не завершене, а саме на 51 квартиру в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою,

отриманням, завдатком. Відповідно ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні. Стаття 576 ЦК України передбачає, що предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Намагаючись спростувати висновки суду, апелянт посилається на те, що укладений іпотечний договір жодним чином не порушує прав позивача, так як він був укладений між юридичними особами, позивач не є стороною по даному договору, а тому не має підстав для задоволення його позову.

Натомість, колегія суддів не може погодитись з апеляційними вимогами, так як чинним законодавством передбачено протилежне.

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" під іпотекою слід розуміти вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

На момент укладання договору застави між відповідачами по справі діяв Закон України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

Згідно ст. 1 вказаного Закону під іпотечним кредитуванням слід розуміти вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права па цю нерухомість. Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність", інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Оспорюваний договір іпотеки майнових прав не відповідає вимогам закону, оскільки позивачам по справі не було відомо про передачу в іпотеку майнових прав на вказані вище квартири. Крім того, своєї згоди чи повноважень на вчинення таких дій третім особам, в тому числі ТОВ "Інвестінтер", позивачі у встановленому порядку не надавали.

Згідно ст. 5 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору, предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови що іпотекодавець може документально підтвердити право па набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Відповідно до умов інвестиційних угод інвестор, а саме позивач по справі, приймає участь у фінансуванні будівництва квартир у новобудові з метою отримання об'єктів у власність шляхом внесення коштів, а також має право переуступати (відчужувати) майнові права на об'єкти за цими угодами на користь третіх осіб за згоди Товариства. Умовами інвестиційних угод між сторонами не передбачено право застави ТОВ "Інвестінтер" майнових прав інвестора, тобто позивача по справі, на об'єкти інвестування.

Виходячи з наведеної обставин, встановлених судом першої інстанції та вимог чинного на час укладання оспорюваного договору застави законодавства, а також виходячи з умов інвестиційної угоди між позивачем, апелянт не мав, передбачених законом підстав, для передачі майнових прав на об'єкти інвестування за угодами, а саме не володіло майновими правами на передачу в іпотеку квартири та не було уповноважено позивачем на передачу в іпотеку майнових прав на вказану квартиру.

Згідно ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: для іпотекодавця та іпотеко держателя, юридичних осіб відомості про резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; - зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; - опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; - посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином оспорюваний договір іпотеки між відповідачами по справі суперечить чинному законодавству, порушує права позивача, як інвестора та володільця майнових прав на об'єкт інвестування, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що зазначений договір підлягає визнанню недійсним в частині заявлених вимог щодо об'єкта іпотеки.

Аналогічна позиція була висловлена у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03.04.2013 р. та 30.01.2013 р. по аналогічним справам. А також в ухвалах колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.03.2013 р.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства. Загальні підстави визнання недійсним правочину і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсність частини договору не тягне недійсності всього договору.

Згідно ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення-втрати) передано в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Нових доказів або обставин, які б не були предметом розгляду суду першої інстанції, апелянт не навів.

Апеляційна скарга не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Підстав для скасування рішення суду, передбачених вимогами ст. 309 ЦПК України не встановлено.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий

Судді