Постанова № 35654253, 05.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р. Справа № 820/1505/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукрове" та Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 820/1505/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукрове"

до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукрове", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Харківської області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 16.10.2012 року: № 0000082210, № 0000102210 та № 0000112210 у повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 820/1505/13-а позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області ДПС №0000082210 від 16 жовтня 2012 року в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 35808 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 05.11.2013 року не прибув, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить підпис в явочному листі.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представника відповідача не перешкоджає судовому розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукрове" 14.09.2001р. взято на податковий облік за №2654 ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, перебуває на обліку в Кегичівському відділенні Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області ДПС.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області ДПС проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукрове", код ЄДРПОУ 31633236, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 28.09.2012 року за №512/22/31633236.

У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено висновок про те, що ТОВ "Цукрове" було порушено:

-п.п. 153.2.1 п. 153.2 ст.153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 2841072,00 грн.;

-п.п.135.5.7 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 29262,00 грн.;

-п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 125055,00 грн.;

-п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму орендної плати за землі державної та комунальної власності на суму 78897,83 грн.

На підставі акту перевірки від 28.09.2012 року за №512/22/31633236 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.10.2012 року: № 0000082210 (визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2841072,00 грн.), № 0000092210 (визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 187583,00 грн., з них 125055,00 грн. - основний платіж, 62528,00 грн. - фінансова санкція), № 0000102210 (визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 117138,00 грн., з них 78092,24 грн. - основний платіж, 39046,12 грн. - фінансова санкція), № 0000112210 (визначено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 29262,00 грн.).

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення -рішення в адміністративному порядку.

Так, ТОВ "Цукрове" була подана первинна скарга на вищевказані податкові повідомлення - рішення, за результатами розгляду якої Державна податкова служба у Харківській області прийняла рішення про результати розгляду скарги від 28.12.2012 року за № 6368/10/10.2-17, згідно якого було скасоване податкове повідомлення-рішення Красноградської МДПІ у Харківській області ДПС від 16.10.2012 року № 00000092210 у повному обсязі, а інші податкові повідомлення - рішення залишені без змін, первинна скарга ТОВ "Цукрове" залишена без задоволення.

ТОВ "Цукрове" оскаржило рішення ДПС у Харківській області та податкових повідомлень - рішень від 16.10.2012 року № 0000082210, № 0000102210, № 0000112210 на підставах, викладених у повторній скарзі ТОВ "Цукрове" від 07.01.2013 року за № 10 на рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 01.01.2013 року №1595/6/10-2215.

Рішенням Державної податкової служби України від 01.02.2013 року №1595/6/10-2215 податкові повідомлення - рішення від 16.10.2012 року № 0000082210, № 0000102210, № 0000112210 залишені без змін, а повторна скарга ТОВ "Цукрове" залишена без задоволення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області ДПС № 0000082210 від 16 жовтня 2012 року.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ "Цукрове" у жовтні 2011 року здійснювало реалізацію компанії "RESTOMON LIMITED" Quijano Chambers, Р.О. Вох 3159, Road Town, Тогtоlа Вгitish Virgin Islands (Віргінські Острови), олії соняшникової у кількості 3 600 000 тон по ціні 9092 грн. за 1 тону.

В ході перевірки здійснено огляд цін на олію на світовому ринку, який показав, що за даними Інтернет-ресурсів (інформація Роттердамської біржі), ціна на олію у жовтні 2011 року склала -12480 грн./тону.

При цьому, контролюючий оран виходив з того, що різниця між ціною за 1 тону олії за даними Інтернет-ресурсу (12480,0 грн.) та фактичною ціною реалізації ТОВ "Цукрове" (9092 грн.) складає 3388 грн, що становить 37,4%. Компанія "RESTOMON LIMITED" Quijano Chambers, Р.О. Вох 3159, Road Town, Тогtоlа Вгitish Virgin Islands (Віргінські Острови) не є платником податку на прибуток.

У перевіряємому періоді фактично операція з експорту олії нерезиденту компанії "RESTOMON LIMITED" проведена по ВМД №504020000/2011/1387 від 24.10.2011 року, Відправник (гр.2 ВМД) ТОВ "Цукрове" код ЄДРПОУ 31633236, Одержувач (гр.8 ВМД) "RESTOMON LIMITED" Quijano Chambers, Р.О. Вох 3159, Road Town, Тогtоlа Вгitish Virgin Islands (Віргінські Острови) (гр.17а ВМД) код країна призначення-IN (Індія); ); відвантажено олію соняшникову нерафіновану, неочищену (сиру), пресову, для виробництва продуктів харчування, наливом (ДСТУ 4492:2005), виготовлену з насіння соняшника врожаю 2010 року в кількості 3600000 кг., загальною вартістю 4104000 доларів США (код валюти 840 курс 7,9757), на суму 32732272,80 грн.; (гр.21 ВМД) транспортний засіб на кордоні (судно) - НАLIТ ВЕY.

Згідно штампу митниці на зворотній стороні ВМД "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України 14.10.2011. в повному обсязі".

Згідно відповіді Миколаївської митниці за №01/1.3-12/1211 від 26.02.2013 року, по Вантажній митній декларації №504020000/2011/1387 від 24.10.2011 року дата фактичного перетину товаром митного кордону України 11.10.2011 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, погодився з висновками контролюючого органу про те, що за результатами проведених операцій з придбання та подальшої реалізації на експорт олії соняшникової нерафінованої позивачем отримано збитків у розмірі 151573 грн. Таким чином, ТОВ "Цукрове" не мало на меті отримання прибутку від здійснення операцій з придбання олії від ТОВ "Кернел-Трейд" та її подальшої реалізації на експорт компанії "RESTOMON LIMITED" Quijano Chambers, Р.О. Вох 3159, Road Town, Тогtоlа Вгitish Virgin Islands (Віргінські Острови).

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За правилами п.п. 1.20.1 п.1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари, роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг).

Пункт 1.20.8 вказаного Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, покладає на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований пп. 1.20.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в межах якого податковий орган зобов'язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.

Відповідно до абз. 2 пп. 1.20.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Відповідно до п. 13 Указу Президента України "Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 p. N 817/98 індикативні або звичайні ціни на товари, роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Отже, виходячи з приписів наведеної норми законодавства звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях мають бути установлені на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, проведеної уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

При цьому, будь яких документальних доказів (статистичної оцінки рівня цін) щодо обґрунтованості в висновків податкового органу про рівень цін, які він застосував при розрахунку заниження доходу відповідачем не надано.

Всупереч вищенаведеним нормам законодавства, контролюючим органом в акті перевірки здійснено визначення рівня звичайних цін на підставі лише інформації, отриманої за даними інтернет-ресурсу http://www.mongabav.com/commodities/price-charts/sunflower-oil-price.html, згідно якого ціна на олію у жовтні 2011 року склала 12,48 грн/кг. за даними Роттердамської біржі.

Проте, наведені висновки контролюючого органу спростовуються наступним.

З наявного в матеріалах справи Протоколу торгів від 11 жовтня 2010 року слідує, що ціну продажу олії визначено за результатами вільних біржових торгів на Українській універсальній біржі, за участю декількох учасників.

Отже, позивач дотримався вимог пп. 1.20.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким передбачено, що якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.

Також колегія суддів відзначає, що ціна продажу олії позивачем відповідає рівню справедливих ринкових цін та приписам податкового законодавства, як на дату укладання зовнішньоекономічного контракту та дати фактичного відвантаження олії, що підтверджується інформацією отриманою з Інтернет-ресурсу: Інформаційно аналітичне агентство «АПК-Інформ» - http://www.apk-inform.eom/m/prices та Довідкою Торгово-промислової палата України від 12.07.2013 за №24.14-05 (а.с. 18, т.4).

Деякі відхилення ціни продажу від цін, які наведені в Довідці Торгово-промислової палата України знаходиться в межах вимог п.п. 153.2.1 п.153.2 статті 153 Податкового кодексу України (+/- 20%);

Колегія суддів також відмічає, що податковим органом та судом першої інстанції не враховано вимоги п.п. 1.20.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, в тій частині, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

З матеріалів справи слідує, що позивач уклав контракт на продаж олії на умовах FOB - порт Миколаїв (ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження), тоді як судом фактично враховано посилання відповідача на ціну олії на умовах ЄС CIF Роттердам (ВАРТІСТЬ, СТРАХУВАННЯ ТА ФРАХТ (... назва порту призначення) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. За умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення).

Різниці в цінах відповідно до наведених умов поставок відображені в інформації Інформаційно аналітичного агентства «АПК-Інформ».

При прийняті рішення судом першої інстанції не враховано приписи пункту 1.20.10. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Будь яких дій, щодо дотримання процедур донарахування податкових зобов'язань за непрямими методами платнику податку внаслідок визначення звичайних цін, Відповідачем не здійснювалось. Будь-які докази відповідних дій відповідача в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, не може вважатися доведеним податковим органом той факт, що ціна товару, визначена у контракті на продаж олії соняшникової нерафінованої, не відповідає рівню звичайної ціни та порушує приписи податкового законодавства. А тому необхідно вважати, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових.

Крім того, судом першої інстанції помилково зроблено висновок про відображення збитку у податковому обліку у підприємства внаслідок вчинення операцій з придбання олії та її подальшого експорту.

З матеріалів справи слідує, що згідно Наказу про облікову політику підприємства №-1б від 10.01.2011р. облік ТМЦ та товарів, що придбані та утримуються підприємством для подальшого продажу вважаються товарами. Придбані запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка визначається відповідно до ПСБО 9. Одиницею запасів є їх найменування або однорідна група.

Придбаний у сільськогосподарських підприємств цукровий буряк з дотриманням норм Постанови КМУ №868 від 02.06.2000р. «Про деякі питання регулювання виробництва і реалізації цукру», та Постанови КМУ № 179 від 02.03.2011р. «Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 01 вересня 2011р до 01 вересня 2012р» є однорідною групою і обрахувався буряк на балансовому рахунку 281.

Всього придбано цукрового буряку у сільгосптоваровиробників за жовтень-листопад 2011 року в кількості 35 215,460 тон на суму 13 580 880,05 грн. в т. ч транспортні витрати 880 502,82 грн., без ПДВ.

Реалізовано буряк ТОВ «Кернел-Трейд» в кількості 35 215,460 тон на суму 13 668 847,18 грн., без ПДВ. Прибуток від цієї реалізації становить 89967,13 грн. Для проведення іншої торгової діяльності підприємство придбавало у ТОВ «Кернел-Трейд» патоку та жом свіжий.

За період с 01.10.11р. по 30.06.12р у ТОВ «Кернел-Трейд» закуплено патоки в кількості 40,673тн на суму 27793,23 грн. без ПДВ, реалізовано зовнішнім контрагентам на суму 33487,44грн . Прибутковість від цього виду діяльності становить 5694,21грн.

Жом придбано за період с 01.10.2011р по 30.06.2012р в кількості 48016,6 тон на суму 939186,83грн, та реалізовано на суму 1011709,76грн. Прибуток становить 72522,93грн.

У бухгалтерському обліку сформовано собівартість послуг з переробки цукрового буряка згідно П(С)БУ 16 «Витрати» з урахуванням фактично понесених витрат та особливостей сезонного характеру виробництва у цукровій галузі.

Відповідно до п.135.4 ст. 135 ПК України дохід від реалізації товарів, виконаних робіт є доходом, який визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості. Витрати, понесені у 1-3 кв. визнавалися витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від надання послуг - фактично в 4 кв. Собівартість наданих послуг обраховувалася за правилами п. 138 ПКУ. Розбіжності у показниках бухгалтерської та податкової собівартості пояснюються: різницею амортизаційних відрахувань; створенням резерву відпусток; капіталізацією (по податковому обліку) загальновиробничих витрат і утриманню обладнання (рахунки 392,391); витрати по закупкам у ФОП-ів та перевищення потужностей по електроенергії, реактивної енергії.

Наведене підтверджується даними аналітичного бухгалтерського обліку по рахунках 281 «Товари» субрахунку «Цукровий буряк» (а.с. 42-47, т.4).

Таким чином, дані висновки Акту перевірки є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області ДПС № 0000082210 від 16 жовтня 2012 року в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 2805264 грн. підлягає скасуванню.

З приводу висновку перевіряючих про завищення ТОВ "Цукрове" витрат, що формують собівартість реалізованих товарів за договорами купівлі-продажу цукрового буряку на суму 155689,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно Наказу про облікову політику підприємства №1б від 10.01.2011 року облік ТМЦ та товарів, що придбані та утримуються підприємством для подальшого продажу вважаються товарами.

Придбані запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка визначається відповідно до ПСБО 9.

Одиницею запасів є їх найменування або однорідна група.

Придбаний у сільськогосподарських підприємств цукровий буряк з дотриманням норм Постанови КМУ №868 від 02.06.2000 р. "Про деякі питання регулювання виробництва і реалізації цукру", та Постанови КМУ №179 від 02.03.2011 року до 01.09.2012 року є однорідною групою і обраховувався буряк на балансовому рахунку 281.

З матеріалів справи слідує, що позивачем всього було придбано цукрового буряку у сільгосптоваровиробників за жовтень - листопад 2011 року в кількості 35215,460 тон на суму 13580880,05 грн., в т.ч. транспортні витрати 880502,82 грн., без ПДВ.

Реалізовано буряк ТОВ "Кернел-Трейд" в кількості 35 215,460 тон на суму 13 668 847,18 грн., без ПДВ. Прибуток від цієї реалізації становить 89967,13 грн. Для проведення іншої торгової діяльності підприємство придбавало у ТОВ "Кернел-Трейд" патоку та жом свіжий.

За період с 01.10.11р. по 30.06.12р у ТОВ "Кернел-Трейд" закуплено патоки в кількості 40,673тн на суму 27793,23 грн. без ПДВ, реалізовано зовнішнім контрагентам на суму 33487,44грн. Прибутковість від цього виду діяльності становить 5694,21грн.

За період с 01.10.2011р по 30.06.2012р жом придбано в кількості 48016,6тн на суму 939186,83грн, та реалізовано на суму 1011709,76грн.

Прибуток становить 72522,93грн.

Матеріалами справи підтверджено, що основним видом діяльності підприємства є надання послуг з переробки цукрових буряків. Завод заздалегідь планує свою виробничу програму та витратну частину, на основі якої розраховується планова розцінка з надання послуг по переробці 1 тн. цукрового буряка для укладання договорів.

У бухгалтерському обліку сформовано собівартість послуг з переробки цукрового буряка згідно П(С)БУ 16 "Витрати" з урахуванням фактично понесених витрат та особливостей сезонного характеру виробництва у цукровій галузі.

При цьому, за правилами п. 135.4 ст. 135 ПКУ дохід від реалізації товарів, виконаних робіт є доходом, який визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості.

Витрати, понесені у 1-3 кв. визнавалися витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від надання послуг - фактично в 4 кв.

Собівартість наданих послуг обраховувалася за правилами п. 138 ПКУ.

Розбіжності у показниках бухгалтерської та податкової собівартості пояснюються: різницею амортизаційних відрахувань; створенням резерву відпусток; капіталізацією (по податковому обліку) загальновиробничих витрат і утриманню обладнання (392,391); витрати по закупкам у ФО-П та перевищення потужностей по електроенергії, реактивної енергії.

Контролюючим органом при визначенні ціни цукрового буряку за договорами між ТОВ "Цукрове" та бурякоздавачами включено витрати по перевезенню цукрового буряку від бурякоздавачів до ТОВ "Цукрове".

При цьому, ціна цукрового буряку між ТОВ "Цукрове" та бурякоздавачами сформована у жовтні - листопаді 2011 року без витрат по його перевезенню.

Дослідивши надані до справи матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що витрати по перевезенню цукрових буряків ТОВ "Цукрове" понесені самостійно згідно договорів перевезення, укладених позивачем з перевізниками.

У жовтні 2011 року ТОВ "Цукрове" отримало від бурякоздавачів цукровий буряк загальною вартістю 7 656 723,47 грн.

Вартість перевезень цієї сировини склала 651 415,03 грн.

Вартість перевезення цукросировини сплачена ТОВ "Цукрове" перевізникам, тобто витрати по її перевезенню понесені безпосередньо заводом і до вартості цукрового буряку, отриманого від бурякоздавачів, вона не включалася. Витрати по перевезенню цукрового буряку ТОВ "Цукрове" були включені до вартості цукрового буряку, проданого заводом ТОВ "Кернел-Трейд" загальною вартістю 8 325 184,02 грн.. У жовтні місяці від продажу цукрового буряку ТОВ "Цукрове" отримало прибуток у сумі 17045,52 грн..

У листопаді 2011 року ТОВ "Цукрове" отримало від бурякоздавачів цукровий буряк загальною вартістю 5 043 653,80 грн. Вартість перевезень цієї сировини склала 229 087,79 грн.. Вартість перевезення цукросировини сплачена ТОВ "Цукрове" перевізникам, тобто витрати по її перевезенню понесені безпосередньо заводом і до вартості цукрового буряку, отриманого від бурякоздавачів, вона не включалася. Витрати по перевезенню цукрового буряку ТОВ "Цукрове" були включені до вартості цукрового буряку, проданого заводом ТОВ "Кернел -Трейд" змагальною вартістю 5 343 663,16 грн.. У листопаді місяці від продажу цукрового буряку ТОВ "Цукрове" отримало прибуток у сумі 13652,37 грн..

Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що висновок Акту перевірки стосовно завищення витрат, що формують собівартість реалізованих товарів за договорами купівлі-продажу цукрового буряку на 155689,00 грн. неправомірний внаслідок включення податковими інспекторами до вартості цукрового буряку витрат по його перевезенню, які були понесені тільки ТОВ "Цукрове" і до вартості зданої цукросировини не повинні включатися.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення № 00000082210 від 16.10.2012 року в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 35808,00 грн. підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області ДПС № 0000112210 від 16 жовтня 2012 року.

Перевіркою встановлено, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Цукрове" станом на 01.07.12 рахується кредиторська заборгованість перед ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат" на суму 2861,74 грн.

На момент перевірки Постановою суду Харківської області від 01.06.11 по справі № Б/08-04 ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат" визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру.

Проте, судом першої інстанції не враховано, що ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат" не ліквідовано, як юридичну особу, а строк позовної давності за правочинами між ТОВ «Цукрове» і ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат" не сплинув.

За правилами пп. 14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України 14.1.11. безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, в тому числі: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

При цьому, як контролюючий орган, так і суд першої інстанції посилались саме на те, що заборгованість позивача є безнадійною у зв'язку з тим, що виникла по взаємовідносинам з ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат", який визнано банкрутом.

Проаналізувавши наведену норму, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем невірно визначено ознаку безнадійної заборгованості згідно з абз. "в" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ стосовно позивача, оскільки ця норма відноситься до тих суб'єктів господарювання, які оголошені банкрутами, а не до тих, які мали відносини з такими платниками податків, яких оголосили банкрутами. Отже, ознака безнадійної заборгованості, що визначена абз. "в" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відноситься до наявної дебіторської заборгованості у суб'єкта господарювання, а не кредиторської.

Отже, вказана кредиторська заборгованість не є безнадійною.

Станом на 16.10.2012 року позивачем погашено заборгованість перед ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат" згідно договору оренди №114/197 від 27.08.2009 року, а тому висновки перевіряючих та як наслідок оспорюване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Щодо неправомірності податкового повідомлення - рішення від 16.10.2012 року № 0000102210.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ" "Цукрове" є платником орендної плати за землі державної та комунальної власності відповідно до договорів укладених з Шляхівською сільською радою від 12.02.07 № 3-1/90004, від 15.02.07 № 3-1/20015, з Чапаївською сільською радою від 07.12.06 № 7/40008, від 07.12.06 № 6/80003 в межах населених пунктів та Кегичівською РДА від 23.11.06 за межами населених пунктів.

В акті перевірки зазначено, що в порушення пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України ТОВ „Цукрове" не дотримано встановленого мінімального розміру орендної плати за орендовані земельні ділянки, у зв'язку з чим занижено суму орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, з урахуванням розгляду заперечень платника до акту перевірки, за листопад 2011 року - червень 2012 року на загальну суму 78092,24 грн.

Висновок контролюючим органом зроблений виходячи з того, що у перевірений період законом визначена орендна ставка для земель комунальної та державної форм власності, по яким встановлена нормативна грошова оцінка, на рівні не нижче трикратного розміру земельного податку, розмір якого складає 1% від нормативної грошової оцінки землі для земель комунальної форми власності в межах населеного пункту та 5% від нормативної грошової оцінки землі для земель державної форми власності за межами населеного пункту відповідно до приписів п.288.5 ст.285 Податкового кодексу України. А згідно договорів оренди земель ТОВ «Цукрове» сплачувало у вказаний період орендну плату відповідно до умов договорів, але нижчу ніж встановлено законом.

Згідно положень Податкового кодексу України, зобов'язання по сплаті орендної плати з використання землі виникає на підставі договору оренди землі, зареєстрованого в установленому порядку.

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України, а справляння плати за землю здійснюється відповідно Податкового кодексу України, що є основним законом, який визначає ставки земельного податку та орендної плати окремо для кожної категорії земель, порядок їх обчислення і сплати, пільги щодо оподаткування землі, відповідальність платників та контроль за правильність обчислення і справляння земельного л: датку та орендної плати за землі комунальної та державної форм власності.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати за землю.

Об'єктом плати за землю (об'єктом оподаткування) є земельна ділянка, а також земельна летка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, згідно приписів ст. 270 Податкового кодексу.

Платниками плати за землю є власники землі та землекористувачі, в тому числі орендарі, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, кому земля передана у власність або надана в користування.

Обов'язок щодо сплати земельного податку або орендної плати виникає безпосередньо з дня виникнення права власності або права користування на землю.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання її власником або користувачем документа, що засвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою, та її державної реєстрації (п.1 ст.125 Земельного Кодексу України).

Для власника земельної ділянки таким документом є Державний акт на право власності на землю, для землекористувача - Державний акт на право користування землею.

Отже, з моменту отримання одного із цих документів виникає обов'язок сплачувати земельний податок.

Відповідно до приписів п.п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки.

Таким чином, зобов'язання по нарахуванню та сплаті орендної плати за землю виникає із договору оренди такої земельної ділянки.

Оскільки в укладених договорах оренди землі ТОВ «Цукрове» зазначені розміри орендної плати, відсутні підстави застосування ставок розміру орендної плати згідно норм закону, оскільки відсутні у правовстановлюючих документах на землю розміри ставок, застосовані податковими інспекторами.

Таким чином, підстав для нарахування орендної плати за новим розміром у ТОВ «Цукрове» не має, оскільки у діючих договорах оренди землі вже визначений розмір орендної ставки, і застосування нового розміру суперечить умовам договорів оренди землі.

Факт встановлення грошової оцінки земель та набрання нею законної сили має місце лише за умови внесення даних грошової нормативної оцінки земельної ділянки до даних державного земельного кадастру відповідно до вимог ЗУ «Про плату за землю", Податкового кодексу України, Положення "Про порядок ведення державного земельного кадастру". Тільки після цього грошову оцінку можна вважати вставленою та такою, що має законну юридичну силу.

При нарахуванні зобов'язань по орендній платі податкові інспектори керувалися грошовою оцінкою 1 га ріллі по Харківській області, що суперечить приписам п.274.17 Податкового кодексу України, так як по усім земельним ділянкам, які орендує ТОВ «Цукрове», встановлена нормативна грошова оцінка і застосування узагальненої оцінки землі по області для ділянок, по яким вже встановлена персональна грошова оцінка, є неправомірним.

Таким чином, нарахування орендної плати за землю згідно акту перевірки є неправомірним, оскільки данні про розмір орендної плати та встановлену грошову оцінку повинні бути визначені договором оренди землі і тільки на підставі цих даних можливе нарахування орендної плати.

На підставі наведеного, контролюючим органом неправомірно донараховано позивачу зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 117138,00 грн., з них 78092,24 грн. - основний платіж, 39046,12 грн. - фінансова санкція).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Цукрове» підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог - скасуванню з прийняттям нової постанови в цій частині про задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача наведених висновків не спростовують, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Харківської області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукрове" - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 820/1505/13-а - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Прийняти в цій частині нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукрове" до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення- Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Харківської області від 16.10.2012 року № 0000082210 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2805264 (два мільйони вісімсот п'ять тисяч двісті шістдесят чотири) грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Харківської області від 16.10.2012 № 0000102210.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Харківської області від 16.10.2012 № 0000112210.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 820/1505/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.

Повний текст постанови виготовлений 11.11.2013 р.