Рішення № 35653920, 28.11.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.2013 Справа № 920/1744/13За позовом: Комунального підприємства «Глухівський тепловий район», м. Глухів

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Глухів

про стягнення 5601 грн. 50 коп.

Суддя Лущик М.С.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

За участю секретаря судового засідання Кас'ян А.О.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі - 4789 грн. 04 коп. відповідно до договору про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 55 від 01.03.2005 року, пені у сумі 652 грн. 91 коп., інфляційних збитків у сумі - 15 грн. 98 коп., 3% річних у сумі - 143 грн. 57 коп., а також судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Представник позивача подав до суду доповнення до позовної заяви № 965 від 26.11.2013 в якому надає додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, інших доказів в обґрунтування своєї позиції у справі до суду не подав, про дату судового розгляду даної справи був повідомлений належним чином, тому у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Надані представником позивача доповнення до позовної заяви суд приймає до розгляду в даному судовому засіданні та долучає до матеріалів справи на підставі положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2005 року між Комунальним підприємством «Глухівський тепловий район» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 55 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору теплова енергія постачається відповідачу в обсязі 0,0024 Гкал/год на опалення 51,96 м2.

Згідно пунктів 6.1., 6.2. договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі та по взаємозаліку відповідно до встановлених тарифів, розрахунковим періодом при цьому є календарний місяць.

Пунктом 6.3. встановлено, що відповідач сплачує позивачеві вартість спожитої теплової енергії в поточному місяці до кінця наступного місяця в якому отримано рахунок.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач у період з липня 2012 року по вересень 2013 року користувався послугами позивача і всупереч умовам укладеного між сторонами договору, не розрахувався за надані послуги позивача і станом на 10.10.2013р. має заборгованість перед позивачем в розмірі 4789 грн. 04 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 10.10.2013 року а також актами звірки взаєморозрахунків від 27.05.2013 року та від 16.08.2013 року.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься у статті 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (стаття 525 названого Кодексу).

Договір є підставою виникнення господарського зобов'язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно положень статей 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 цього ж Кодексу визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 названого Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт заборгованості відповідача за надані позивачем послуги за договором № 55 від 01.03.2005 року, який укладено між сторонами у справі, повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема, названим договором та вищенаведеними актами звірки взаєморозрахунків.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 названого Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного та виходячи з обсягу доказової бази, судом після з'ясування фактичних обставин справи встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги у період з липня 2012 року по вересень 2013 року, станом на 10.10.2013р., складає 4789 грн. 04 коп., повністю підтверджується матеріалами даної справи, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 4789 грн. 04 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі вимог статті 526 Цивільного кодексу України.

За несвоєчасну сплату грошових коштів за надані послуги з транспортування теплової енергії договором передбачена майнова відповідальність.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення оплати, від суми боргу за кожний день заборгованості, що відповідно наданого позивачем розрахунку (а. с. 16) складає 625 грн. 91 коп.

Відповідно до частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина шоста статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. встановлює, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 625 грн. 91 коп. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі положень статей 549-552 Цивільного Кодексу України та статті 232 Господарського Кодексу України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 143 грн. 57 коп. 3 % річних та 15 грн. 98 коп. інфляційних збитків станом на 11.10.2013 року.

Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідачу відповідно до вимог наведеної правової норми нараховано 3 % річних від простроченої суми в розмірі 143 грн. 57 коп., та 15 грн. 98 коп. інфляційних збитків, надано суду обґрунтований розрахунок 3% річних та інфляційних збитків, тому вимоги позивача щодо стягнення 143 грн. 57 коп. 3 % річних та 15 грн. 98 коп. інфляційних збитків станом на 11.10.2013 року є правомірними і підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Глухівський тепловий район» (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. 14, код 31264398) 4789 грн. 04 коп. боргу, пені у сумі 652 грн. 91 коп., інфляційних збитків у сумі - 15 грн. 98 коп., 3% річних у сумі - 143 грн. 57 коп., а також судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.12.2013 року.

Суддя М.С. Лущик