Постанова № 356539, 20.12.2006, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" грудня 2006 р. Справа № 02/5102а

 Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Олененко С.П., за участю представників:

позивача: Кабаннік М..В. -за довіреністю, відповідач: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси

до приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення 3 566 грн. 23 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 3 566 грн. 23 коп., в тому числі 3 186 грн. 21 коп. боргу по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2004 року по 17.08.2006 року та 380 грн. 02 коп. штрафних санкцій згідно з рішеннями позивача № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у заявленій сумі, просила позов задовольнити, спростовувала доводи відповідача у надісланому суду письмовому Запереченні на позов з мотивів їх безпідставності та необгрунтованості, оскільки Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” чітко вказано на обов'язковість сплати страхових внесків до ПФУ такими суб'єктами підприємницької діяльності, як відповідач; а Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” являє собою нормативний акт, сфера дії якого розповсюджується на податкові правовідносини і не має відношення до правовідносин, які є предметом спору у даній справі.

У надісланому суду Запереченні на позов відповідач вважає вимоги позивача безпідставними і не основаними на законі, стверджуючи, що суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа, яка обрала спрощену систему оподаткування та сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначеного Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і для нього не встановлений розмір страхових внесків до Фонду.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але у жодне із судових засідань не з'явився, свого представника не направив, не надіслав суду заяву про розгляд справи за його участю. Суд вважає, що неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті і вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними матеріалами, оскільки приймати участь у судовому засіданні чи направляти свого представника є правом сторони, а не обов'язком.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа (приватний підприємець) виконкомом Соснівської районної Ради 14 лютого 2002 року, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси із 23.05.2002 року.

Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон) та пункту 2.1.1. Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція) роботодавці - фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи зокрема фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, є страхувальниками, тобто платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто, вони повинні сплачувати страхові внески за найманих (застрахованих) осіб на загальних підставах.

Згідно частини 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У даному випадку базовий період відповідає календарному місяцю.

Разом з тим, у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

Як вбачається із матеріалів справи, проведеною позивачем 16.11.2005 року перевіркою нарахування, обчислення, сплати страхових внесків відповідачем за період з 01.01.2004 року по 15.11.2005 року встановлено, що відповідачем у вказаний період не нараховувалися страхові внески в розмірі 32% від фонду оплати праці та обов'язкові утримання 1-5%, про що складено акт перевірки № НОМЕР_3 та донараховано відповідачу страхові внески за вказаний період в сумі 4 228,19 грн. та 5,71 грн.

  На підставі перевірки начальником УПФУ в Соснівському районі м. Черкаси прийнято рішення № НОМЕР_1. про застосування до відповідача фінансової санкції в сумі 276 грн. 98 коп. на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону. Вказане рішення відповідачем отримане 20.12.2005 року.

18.08.2006 року позивачем було проведено непланову перевірку нарахування, обчислення, сплати страхових внесків відповідачем за період з 16.11.2005 року по 17.08.2006 року, якою було встановлено, що відповідачем у вказаний період не нараховувалися страхові внески в розмірі 32% і 31,8% від фонду оплати праці та обов'язкові утримання 1-5%, про що складено акт перевірки №НОМЕР_5 та донараховано відповідачу страхові внески за вказаний період в сумі 270,97 грн.

  На підставі перевірки начальником УПФУ прийнято рішення № НОМЕР_2. про застосування до відповідача фінансової санкції в сумі 103 грн. 04 коп. на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону. Вказане рішення відповідачем отримане 01.09.2006 року.

 На рішення позивача № НОМЕР_1 відповідач надіслав скаргу до Головного управління ПФУ в Черкаській області і рішенням начальника головного управління від 19.01.2006р. вказане рішення позивача залишене без змін з підстав правомірності застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 276,98 грн.

 Вказані рішення до суду не оскаржувалися.

 Відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 1 318 грн. 66 коп. Залишок боргу відповідача станом на 02.10.2006р. складає 3 566,23 грн., в тому числі 3 186,21 грн. боргу по внесках та 380,02 грн. фінансових санкцій. Вказана сума обліковується в картці особового рахунку страхувальника ОСОБА_1., що додана до матеріалів справи.

 Суд вважає необґрунтованими і безпідставними доводи відповідача у Запереченні на позов, виходячи із викладеного вище та враховуючи наступне.

 Згідно частини 1 статті 15 Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону (що вказувалися вище), і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.

 В підпункті 1 пункту 8 розділу XV Закону “Прикінцеві положення” вказано, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для відповідних платників збору.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тобто, він є спеціальним законом щодо цих правовідносин. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, на який посилається відповідач, не може поширюватися на правовідносини, що є предметом розгляду у даній справі.

Суд вважає, що відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” вимога про стягнення на користь Пенсійного Фонду 3 566,23 грн. боргу є правомірною і обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, тобто такою, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню 35 грн. 66 коп. судового збору до Державного бюджету.

 Виходячи з викладеного, керуючись статтями 94, 60-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:  

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (місцезнаходження якого: м. Черкаси, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4):

а) на користь Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 21367650) заборгованість в сумі 3 566 грн. 23 коп.;

б) в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного казначейства у м. Черкаси № 31110095600002 банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через державну податкову інспекцію - 35 грн. 66 коп. судового збору.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.Д. Пащенко

Постанова складена в повному обсязі 25.12.2006р.